Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода

Вид материала

Документы

Содержание 1975598. Іваньо І.В. Стогній І.П.

Подобный материал:

• Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2681.23kb.
• Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
• Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
• Григорія Сковороди "погоджено", 176.67kb.
• Методичний посібник, 758.55kb.
• Навчально-методичний посібник Рекомендовано Вченою радою, 1269.33kb.
• Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 648.32kb.
• Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
• Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення, 436.31kb.
• Регламент роботи, 196.07kb.

1975


598. Іваньо І.В. Про стиль філософських творів Г. Сковороди // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К., 1975. – С. 147 – 156.


З‘ясовується місце і характер символіки, алегорики та барочної стилістики в творчості Сковороди.

[Муз. Г. Сковороди]


599. Конон В.М. Деякі гуманістичні джерела світогляду

Г.С. Сковороди // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К., 1975. – С. 100 – 105.


Основний зміст і творчий пафос діяльності Г. Сковороди полягає в проголошенні ним єдності світу, Космосу, людини та людського суспільства.

[Муз. Г. Сковороди]


600. Нічик В.М. Г. Сковорода і етико-гуманістичний напрям в вітчизняній філософії // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К., 1975. – С. 116 – 124.


Етико-гуманістичні просвітницькі погляди Сковороди увібрали в себе заряд соціального протесту, який несли з собою реформаційні рухи.

[Муз. Г. Сковороди]


601. Пашук А.І. Полемісти і Г. Сковорода // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К., 1975. – С. 124 – 134.


Основним положенням, з якого виходили полемісти (І. Вишенський, Хр. Філалет), було твердження про Бога як творця всієї реальності, перед

яким всі люди рівні, підпорядковані йому. Вони проводили ідею рівності усіх людей від природи. На основі цих положень розробляли концепцію рівності і свободи людей.

[Муз. Г. Сковороди]


602. Рогович М.Д. М. Козачинський і Г. Сковорода // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К., 1975. – С. 134 – 143.


Заслуга М. Козачинського (1699 – 1755, професор філософії КМА) й Г. Сковороди полягає в тому, що вони обидва стверджували віру в творчу могутність розуму, боролися за духовне розкріпачення особистості. В центрі уваги цих мислителів стояла проблема людини з її земним щастям.

[Муз. Г. Сковороди]


603. Стогній І.П. Етика праці у творчості Г.С. Сковороди // Григорій Сковорода – 250: Зб. наук. ст. – К., 1975. – С.105 – 111.

У системі поглядів Сковороди важливе місце посідає етика праці, зокрема, вчення про так звану сродну працю.

[Муз. Г. Сковороди]


1977

604. Иваньо И.В. Молдавско-русско-украинские философские связи в І пол. XIX века // Очерки по истории молдавско-русско-украинских философских связей (XVII – XX вв.) / Отв. ред.

Л.Б. Штейнман. – Кишинев: Штиинца, 1977. – С. 58 – 72.


Исследования молдавскими учеными наследия Г. Сковороды.


[Муз. Г. Сковороди]


1978


605. Ничик В.М. Из истории отечественной философии конца XVII – начала XVIII в. – К.: Наук. думка, 1978. – 298 с.


Раскрываются закономерности развития отечественной философии конца XVII – начала XVIII в. Уделяется внимание единению философии культур русского, украинского и белорусского народов.

[Муз. Г. Сковороди]


1982


606. Г.С. Сковорода и философская мысль в Киеве // Философская мысль в Киеве: Историко-философский очерк. – К.: Наук. думка, 1982. – С. 148 – 157.

[Муз. Г. Сковороди]


1987


607. Жижченко В.П. Порівняльний аналіз поглядів Г.С. Ско-вороди і Р. Оуена на працю // Філософська думка. – 1987. - №3. – С. 79 – 84.


Порівняльний аналіз уявлень про працю українського філософа Сковороди і англійського соціаліста-утопіста Оуена. Виявлений ряд подібних моментів.

[Муз. Г. Сковороди]


608. Роменець А.В. Григорій Сковорода і проблема людського самопізнання: традиції і новаторство // Філософська думка. – 1987. - №3. – С. 71 – 78.

Самопізнання тлумачиться як єдина, цілісна світоглядна позиція, в руслі якої людина осягає світ, а світ – людину.

[Муз. Г. Сковороди]


1990


609. Ласло-Куцюк М. Апофез світла у творчості Григорія Сковороди // Слово і час. – 1990. - №3. – С. 51 – 59.

1991

610. Філософська думка на Україні // Філософія: Курс лекцій / І.В. Бичко, Ю.В. Осічнюк, В.Г. Табачковський та ін. – К., 1991. – С. 212 – 213.


Сковорода як представник Коліївщини та Просвітництва, який зосередив свою увагу на етичній проблематиці. Філософія Сковороди має пантеїстичний характер.


611. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – Нью-Йорк, 1991. – 175 с.


На сторінках 35 – 63 – Григорій Сковорода. Про життя, провідні думки, символіку, релігійність філософа.

Ця книга є передруком з другого видання: „Дмитро Чижевський – Нариси з історії філософії на Україні”, рік 1983, Мюнхен.


1992


612. Бондар С.В. Щирість – чільний принцип життя і філософії Г. С. Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 33 – 44.


Щирість – наріжний камінь світогляду мислителя. Зображено як діє принцип щирості в житті і філософії Сковороди.

[Муз. Г. Сковороди]


613. Горський В.С. Спадщина Г.С. Сковороди в історико-філософських дослідженнях // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 163 – 175.

[Муз. Г. Сковороди]


614. Захара І.С. Близькість етичних поглядів Стефана Яворського та Григорія Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 181 – 188.


На основі розгляду етичних поглядів двох мислителів зроблено спробу подати їх представників єдиної наскрізної етико-гуманістичної лінії у вітчизняній філософії та культурі.

[Муз. Г. Сковороди]


615. Калюжний А.Е. Філософія серця Григорія Сковороди / Пер. з фр. Л. Р. Мелішкевич // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 288 – 312.

[Муз. Г. Сковороди]


616. Кашуба М.В. Етика Г. Кониського і Г. Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 188 – 195.


Про спільні ідеї, які розвивали у своїх етичних ученнях видатні діячі – професор КМА Г. Кониський і випускник цього учбового закладу

Г. Сковорода. Їх об’єднує прагнення зробити людину щасливою у земному житті.

[Муз. Г. Сковороди]


617. Кирик Д.П. Г.С. Сковорода і давньогрецька філософія // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 115 -126.


Вплив давньогрецької філософії на формування поглядів Сковороди, огляд вузлових тем і положень, на які опирався мислитель у розробці своєї концепції та формуванні власного стилю світовідношення.

[Муз. Г. Сковороди]


618. Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 253 – 266.


Три аспекти самопізнання у Сковороди: психологічно-етичний; містичний; метафізичний.

[Муз. Г. Сковороди]


619. Ласло-Куцюк М. Григорій Сковорода і священні числа античності // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 344 – 354.


Числа використовувалися мислителями як спосіб представити у закодованій формі систему космосу. Принципом арифмології користувався і Сковорода для розкриття таїни світобудови.

[Муз. Г. Сковороди]


620. Лук М. Народний філософ // Хрещатик. – 1992. – 3 грудня.


621. Митрович К. Платонічні елементи у філософії Сковороди / Пер. з фр. О.М. Сирцової // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 330 – 344.


Філософія Сковороди – парадоксальна з багатьох точок зору:

1. Парадокс між життям мудреця і його вченням.
   
2. Він писав, переписував і перечитував свої писання. Його вчення у них видається дуже подібним.
   
3. Третій парадоксальний аспект його філософії – це її історична доля.
   

[Муз. Г. Сковороди]


622. Митрович К. Філософські дослідження зростання інтересу до творчості Сковороди в 20-ті роки в Україні / Пер. з фр. В.С. Романенко // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 326 – 330.


Філософські дослідження спадщини Сковороди у 20-х роках ХХ ст. в українських культурних колах (Д. Багалій, М. Сумцов, С. Єфремов, М. Плевако, В. Петров, А. Ладиженський, Д. Чижевський, І. Мірчук, О. Грушевський та ін.).

[Муз. Г. Сковороди]


623. Недбайло В. „А мой жребий – с голяками” // Вісник Переяславщини. – 1992. –3 грудня.


624. Олянчин Д. Значення Сковороди / Пер. І.А. Табачникова, Т.В. Данилової // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 248 – 253.


Фрагменти з дисертації Доментія Олянчина „Григорій Сковорода – український філософ XVIIІ ст. і його духовно-культурне середовище”.

[Муз. Г. Сковороди]


625. Роменець В.А. Ідея самопізнання і смислу людського життя у творчості Г. Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 8 – 18.


Показано глибокий зв’язок у творчості Сковороди між ідеєю самопізнання, пошуками смислу життя та його реалізацією в діях і вчинках людини, адже сам мислитель жив, як учив.

[Муз. Г. Сковороди]


626. Сігов К.Б. Гра та „веселие сердечное” у філософській антропології Г.С. Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 18 – 33.


Аналіз поведінки „старця”-мандрівника Сковороди і такої ключової категорії його філософії, як „веселие сердечное”, дає змогу розглядати його філософію в контексті актуальних проблем ХХ ст.

[Муз. Г. Сковороди]


627. Пістрий І.В. Діалог – форма філософствування Платона і Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. –С. 59 – 69.


У статті зроблено спробу визначити універсальності діалогізму у функціонуванні і розвитку античної та християнської пізнавальних традицій.

[Муз. Г. Сковороди]


628. Піч Р. Про містику і метафізику у Григорія Сковороди / Пер. з нім. Я.М. Стратій // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 312 – 326.


Про містику і метафізику самопізнання у Г. Сковороди.

Дати життя і творчості філософа.

[Муз. Г. Сковороди]


629. Сікорський М.І. Переяславська колиска: До 270-річчя з дня народження Г. Сковороди // Київська правда. – 1992. – 3 грудня.


630. Сирцова О.М. Філософська етимологія Г.С. Сковороди. Ім‘я Бога // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 90 – 99.


Ім‘я Бога розкривається як містичний центр філософської етимології. Досліджується етимологічне значення терміна „символ”.

[Муз. Г. Сковороди]


631. Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. / Упоряд. В. М. Нічик, Я. М. Стратій. – К.: Наук. думка, 1992. – 382 с.


Збірник присвячено філософсько-світоглядному аналізові спадщини Г.С. Сковороди у контексті української і світової культури. Подаються статті та уривки з творів учених України, української діаспори та західних науковців.

[Муз. Г. Сковороди]


632. Стогній І.П. Праця і мораль у спадщині Г.С. Сковороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 44 – 58.

Автор пов’язує концепцію спорідненої праці Г. Сковороди та вчення про мораль з відображенням інтересів демократичних і прогресивних сил тогочасного суспільства.

[Муз. Г. Сковороди]


633. Стогній І.П. Розвиток філософської думки на Переяславщині // Тези всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури”: Зб. наук. ст. – Переяслав-Хм., 1992. – С. 180 – 181.


Переяславський період (1753 – 1754 рр.) в житті Сковороди був плодотворним. Він написав трактат „Роздуми про поезію...”, вірш „Про свободу”, в якому прославляв Б. Хмельницького, пісні „Всякому місту...”, „Ах поля, поля зелені” та інші філософські, поетичні, педагогічні і музичні твори.


634. Стратій Я.М. Концепція Бога у філософії Г.С. Сковороди та її зв’язок з попереднім розвитком української думки // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 79 – 90.


Розглядається концепція Бога та прослідковується її зв’язок з попередньою українською духовною традицією, а також акцентується увага на тих елементах цієї концепції, що пов’язують її з новоєвропейською філософською думкою.

[Муз. Г. Сковороди]


635. Ткаченко О.О. До характеристики світогляду Г.С. Ско-вороди // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 99 – 107.


У статті з позицій об’єктивного розгляду філософсько-світоглядних ідей Г. Сковороди піддано критиці оцінку його вчення як матеріалістичного, дуалістичного та пантеїстичного.

[Муз. Г. Сковороди]


636. Чижевський Д. Філософія Г.С. Сковороди. Вступ // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 237 – 248.


Праці Українського наукового інституту ( Варшава, 1934. – Т. 24.- Сер. філософська. – Кн. 1. – С. 5 – 17 ).

При передрукові уривків опущено посилання на джерела та деякі примітки автора. Бібліографія в межах доцільності наближена до сучасних вимог.

[Муз. Г. Сковороди]


637. Шкуринов П.С. Философия России XVIII века: Уч. пособ. – М.: Высш. шк., 1992. – 256 с.

В книге представлены основные течения и направления идейной борьбы ранней эпохи российского Просвещения.

О Г.С. Сковороде – на страницах 4, 6, 14, 24, 50, 73, 130 – 150, 152, 154, 157, 177, 218, 222, 233, 241, 242, 249.


638. Шудря К.П. Дивовижний феномен української культури // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали: Зб. наук. ст. – К., 1992. – С. 153 – 163.


Розглядаються українські першоджерела філософської спадщини Сковороди. Перегляд усталених поглядів і стереотипів вітчизняного сковородинознавства. З‘ясовуються духовно-творчі засади життєдіяння Сковороди як українського мислителя.

[Муз. Г. Сковороди]


1993


639. Бичко А.К. Класична доба української філософії // Філософія: Курс лекц. – К., 1993. – С. 246 – 254.


Григорій Сковорода – засновник української класичної філософії.


640. Горський В. Україна в історико-філософському вимірі // Філософська і соціологічна думка. – 1993. - №2. – С. 10 – 31.


Мова йде не тільки про об’єктивний зміст філософії Сковороди , скільки про те, якого смислу надавала йому культура в процесі реального функціонування цього вчення на різних етапах вітчизняної історії.


641. Скринник М. Міфо-символічні витоки української ідеї у світлі феномена Григорія Сковороди // Ментальність та історія ідей. Т.2. – К., 1993. – С. 116 – 133.


Розглядається філософське вчення Г. Сковороди як варіант преромантичної концепції. Порівнюється преромантичний світогляд та світогляд Сковороди. Показано роль мислителя у формування національної ідеї.


1994


642. Базилевська Л.С., Над’ярна-Репіло Е.В. Самопізнання студента як основа професійного саморозвитку // Г.С. Ско-ворода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 84 – 84.


Про формування вмінь та навичок самопізнання в період навчання студента у вузі.

643. Бака М.В. Спосіб життя Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 70 – 72.


Вибір життєвого шляху і рух по ньому вказують на близькість Сковороди до народних традицій.


644. Бегека А.Д. Людина в творчості Г.С. Сковороди //

Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 85 – 87.


Розкриття сутності людини як частини природи в творах Сковороди.


645. Бойко А.М., Дем’яненко Н.М. Інтеграція філософських і педагогічних знань у теоретичній спадщині Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 41 – 44.


Г. Сковорода не просто сформулював новий етико-гуманістичний напрямок у національній філософській думці, але і зумів закласти основи теорії виховання, висунути і обґрунтувати власну концепцію людини, її природи і щастя.


646. Бойко В.І., Степура І.В. Метафізика та символізм філософії Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. –С. 87 – 88.


Про ідеологічні настанови філософа, які цінні в психотерапії, в розкритті проблеми людини і світу тощо. Про актуальні підходи Сковороди в філософії.


647. Вакуліна В.М., Пономарьов Ю.Ю. Двоїстий характер людського буття і антитетична філософія Г.С. Сковороди

// Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 8 – 11.


За Сковородою, світ є подвійний: він складається з двох природ, одна є видима (створіння), друга невидима (Бог). Ці дві природи – вічна та тлінна – утворюють все


648. Гамаль Л.В. М.В. Гоголь і Г.С. Сковорода: спроба порівняльного аналізу // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 95 – 97.


Про екзистенціальний зміст літературно-філософської спадщини М.В. Гоголя та Г.С. Сковороди.


649. Глотов Б.Б. Громадянські засади творчості Григорія Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 35 – 37.


Про сенс життєдіяльності і духовні шукання Г. Сковороди.


650. Головіна Н.І., Кононенко Т.М. Проблема зла в етиці Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 24 – 26.


Антитетичність філософії Сковороди виявляється в розгляданні ним етичних проблем взагалі та центральної проблеми етики – взаємодії добра і зла – зокрема. Причому розуміння феномену зла в етиці Сковороди проходить певну еволюцію.


651. Головченко М.М. Психофізіологія людського щастя // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 98.


Про морально-етичну філософію Г. Сковороди.


652. Губар М.Г., Ярмоленко П.Я. Місце мистецьких роздумів у філософських працях Г. Сковороди // Тези Всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури”. – Переяслав – Хм., 1994. – С. 85 – 86.


За словами Сковороди, і філософія, і мистецтво повинні служити справі самопізнання людини. Своєю творчістю Г. Сковорода поєднує філософію і мистецтво, мистецтво і науку.


653. Єхало В.О. Проблема використання філософських ідей Г.С. Сковороди у викладанні філософії в педагогічних вузах і університетах // Тези Всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури”. – Переяслав – Хм., 1994. – С. 42 – 44.


Практичні висновки, пропозиції і рекомендації, їх аналіз щодо використання філософських ідей Сковороди в тих педагогічних закладах, де вивчають і викладають вчення філософа.


654. Забара А.Д. Центральна проблема філософії Г. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 26 – 28.


Підходи та ідеї Г. Сковороди щодо розуміння людини, її сутності та взаємозв’язку з природою, суспільством свідчать про великий гуманістичний зміст його філософії.


655. Заводова Н.І. Етика філософії Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 22 – 24.


Етичне вчення Сковороди є серцевиною його філософського вчення. У центрі тут нормативна етика – питання про благо, добро і зло, умови досягнення щастя, сенс життя.


656. Зазюк І.А. „Філософія серця” Г.С. Сковороди в етико-естетичних вимірах // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 99 – 101.


Окреслюється світосприймання мислителя як єдність філософсько-поетичного синтезу з своєрідною бароківською ліричною сповіддю.


657. Йосипенко С.Л. Димитрій Туптало – попередник Григорія Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 101 – 103.


Д. Туптало і Г. Сковорода – представники одного релігійно-філософського напряму. Д. Туптало (1651 – 1709 рр.) – видатний релігійний мислитель та діяч.


658. Кириленко Т.С. Шлях від себе до іншого – кредо

Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. –С. 104 – 105.


Про трактування людської сутності, проблеми людської психології.


659. Кирпач Н.В. Самопізнання – центральна категорія в творчості Григорія Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 106 – 107.


Головним у творчості Сковороди є самопізнання особистості, що найяскравіше виявляється в питаннях моралі.


660. Козьмук Я.Р., Хабайло Л.М. Г.С. Сковорода як фундатор української романтичної традиції // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 107 -109.


Про романтичні основи української ментальності, повернення Сковороди в українську культуру, якій судилося відродитися на засадах її романтичних основ.


661. Кондрашова В.М. Соціально-політичні погляди Г.С. Ско-вороди як відображення найпрогресивніших ідей Просвітництва в Україні // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 109 – 111.


Про творчість, традиції української полемічної літератури та соціально-політичні погляди Г. Сковороди.


662. Конончук С.Г. „Сліди Бога” в метафізиці Й. Кононовича-Горбацького та Г. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 111 – 114.


Автор звертається до творчості Й. Кононовича-Горбацького в плані трактування Сковородою божественної суті буття.


663. Кравченко П.А. „Філософія серця” Г.С. Сковороди як виявлення сутності людини // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 3 – 6.


Самопізнання у розумінні Сковороди спрямоване на розкриття людиною своєї сутності, пізнавши яку вона стає „істинною людиною”.


664. Лєпіхова Л.А. Ідеї самопізнання у творах Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 114 – 116.


Про ідею самопізнання у творах Г. Сковороди: „Наркісс”, „Асхань”, „Бъседа, наречення двое...”, „Разговор дружескій о душевном миръ”, „Разговор, называемый алфавит…”.


665. Лисенко В.П. Українська культура і світоглядні погляди

Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 116 – 118.


Про формування Г.С. Сковороди-людинознавця під впливом філософсько-літературних традицій Києво-Могилянської академії та на ниві усної народної творчості.


666. Максимова Н.Ю. Г.С. Сковорода – основоположник української традиції в дослідженні проблем людини // Г.С. Ско-ворода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 119 – 120.


Проблема сутності людини, сенсу її буття – одна з провідних тем творчості Г. Сковороди.


667. Маноха І.П. Витоки психологічної теорії потенціалу індивідуального буття особистості в творчості Г. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 120 – 122.


Про „потенціальні особливості”, „потенціальність буття” людини в онтологічній традиції філософствування.


668. Ніщинський О.В., Ніколаєнко О.Ф. Гуманістичний потенціал „філософії серця” Григорія Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 6 – 8.


„Філософія серця” Г. Сковороди, ввібравши в себе досвід античних, європейських філософів, опираючись на спроби філософського мислення вітчизняних попередників, вилилась в оригінальну систему, що відобразила національний колорит і самобутність мислення українського народу.


669. Пісоцький В.П. Ідея толерантності в творчості Г.С. Ско-вороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 122 -124.


Дослідження історії розвитку і становлення ідеї толерантності в суспільній свідомості в спадщині Сковороди.


670. Рик С.М. Ідеї кордоцентризму в етиці Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 125 -127.


Про формування морального світогляду Сковороди під впливом християнського одкровення. Етика Г.С. Сковороди.


671. Роменець В.А. Феноменологія самопізнання Г.С. Ско-вороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. –С. 129 – 131.


Про самопізнання у творах Г.С. Сковороди.


672. Савчин М.В. Ідея Г.С. Сковороди про двоїсту природу сфери особистості // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 131 – 133.


Актуальна ідея Сковороди, про двоїсту природу спонукальної сфери особистості.


673. Самойленко Н.І. Концепція людини у творчій спадщині Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 11 – 13.


Концепція людини Г. Сковороди випливала з його загальнофілософських уявлень та розглядала самореалізацію як головну умову досягнення щастя.


674. Сковорода – філософ, просвітитель // Вісник Переяславщини. – 1994. – 14 грудня.


675. Слюсаренко І.Г., Боженко Л.І. Загальнолюдські ідеали і цінності у філософії Г. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 14 – 15.


Мир і злагода в суспільстві, праця на користь суспільства, соціальна справедливість, пізнання істини, духовність, гуманізм, самовдосконалення людини і вдосконалення суспільства – це такі загальнолюдські цінності, за які боровся все своє життя Г. Сковорода.


676. Стадник М.М., Богданов В.С. Онтологія філософських поглядів Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. –

С. 137 – 139.


Про характерну особливість філософських поглядів Сковороди – антропологізм або самопізнання. Ставлення Сковороди до Біблії.


677. Стадник М.М., Богданов В.С. Пантеїзм в філософії

Г.С. Сковороди // Тези Всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури”. – Переяслав – Хм., 1994. – С. 84 – 85.


Пануючою рисою релігійного характеру світогляду Сковороди являються ідеї двох початків матерії та форми.


678. Стогній І.П. Природа і праця людини у спадщині

Г.С. Сковороди // Тези Всеукраїнської наукової конференції „Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури”. – Переяслав – Хм., 1994. – С. 3 – 4.


Природа й людина в працях Сковороди ніби одна одній простягають руки допомоги, підтримують і взаємно черпають сили. Ця діалектика в творах Сковороди знаходить свій вираз у визнанні природи як „саморушійної” сили.


679. Таракановский В.И. Отталкиваясь от Г.Г. Шпета и приближаясь к Г.С. Сковороде // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 139 – 141.


Г.С. Сковорода и философская проблема „познай себя”.

680. Тхорук Р.Л. Філософські світи Г.С. Сковороди і символізм // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 143 -145.


Про філософські погляди Сковороди та погляд на символізм.


681. Шаповал Л.В. „Пізнай самого себе” // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 145 -146.


Про актуальну ідею самопізнання, про природо відповідність виховання та навчання.


682. Шебітченко А.П. До питання про формування світогляду Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 68 – 70.


Г. Сковорода для вироблення своєї філософської концепції використав різноманітний і суперечливий ідейний матеріал минулого, але основні ідейні джерела і корені його світогляду знаходяться в сучасній йому дійсності.


683. Щетініна Л.М. Деякі аспекти впливу філософських поглядів Г.С. Сковороди на творчість М.О. Булгакова //

Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 146 – 147.


Вивчення філософської основи роману М. Булгакова „Майстер і Маргарита”.


684. Юрас І.І., Єрмак О.П. Антропоцентризм філософсько-педагогічної концепції Г.С. Сковороди // Г.С. Сковорода і сучасність: Матеріали наукової конференції. – Полтава, 1994. – С. 39 – 41.


В центрі своєї філософсько-педагогічної системи Г. Сковорода поставив людину, яка для нього є „альфа і омега”.


685. Яновський М.І. Пошук Г.С. Сковородою принципів гармонійного устрою життя // Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель: Зб. наук. ст. – К., 1994. – С. 148 – 149.


Вчення Сковороди про „сродность”. Ідея співпорядкованості в російській і українській філософії.