Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 19

1995

686. Петров В. Особа Сковороди // Філософська і соціологічна думка.-1995. - №1-2. –С. 191 – 211; 1995. - №3-4. – С. 169 – 188.

687. Розвиток філософської думки в Україні від Г. Сковороди до нашого часу // Філософія: Підручник / За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К., 1995. –С. 92 – 93.

Про філософські погляди Г. Сковороди.

688. Шалишкіна І.В., Повторєва С.М. Проблема духовного: від Г. Сковороди до В. Соловйова // Теоретичні проблеми художньої культури: Зб. наук. ст. Вип. 1. – Переяслав-Хм., 1995. – С. 44 – 48.

Про філософську традицію розробки проблематики духовного, яка у своїх витоках пов’язана із вченням Г. Сковороди, і вплинула на створення концептуальних засад філософської системи В. Соловйова.

689. Шинкарук В. Проблеми філософії культури у творчості Г.С. Сковороди // Філософська і соціологічна думка.-1995. - №1-2. – С. 170 – 177.

Автор з’ясовує, як Сковорода розуміє культуру; що „символічний світ” Сковороди виходить далеко за межі Біблії як „святого письма” християн чи старозавітних юдеїв. Філософське вчення Сковороди визначається як філософія духа.

1996

690. Горський В.С. Філософія Григорія Сковороди // Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 1996. – С. 84 – 104.

Етапи життєвого і творчого шляху. Особливості стилю мислення. Філософська позиція мислення. Концепція „сродної праці” і „нерівної рівності”. Філософія серця, розуміння щастя. Г. Сковорода як тип українського інтелігента.

691. Гур В. Філософія серця Григорія Сковороди – атропосцієнтична етика // VII Сковородинські читання: Зб. наук. ст. – К., 1996. – С. 21 – 24.

Оновлена на фундаменті плюралізму і конструктивізму загальнолюдська „етика відповідальності” за своєю методологією і змістовними характеристиками з сучасних позицій втілює гуманістично-сердечні бачення Г. Сковороди.

692. Діалог культур: Матеріали Перших наукових читань пам’яті Дмитра Чижевського. Кіровоград – Київ. 17 -19 жовтня 1994 р. / Ред. Л. Куценко, В. Панченко та ін. – К., 1996. – 149с.

Д.Чижевський – дослідник української філософії: про Сковороду як українського мислителя, про Сковороду і німецьку містику, про його філософію і філософський метод, про Сковороду і Ангеля Силезія, про теорію пізнання Сковороди та Філона, про джерела символів у Сковороди, про Сковороду і Вайселя.

693. Кашуба М., Паласюк Г. Ідеї стоїків у творчості Григорія Сковороди // VII Сковородинські читання: Зб. наук. ст. – К., 1996. – С. 5 – 13.

Предметом статті є вплив ідей стоїцизму на творчість Сковороди. Стоїцизм в галузі етики є вченням про виховання непохитної, незворушної вольової особистості, про всезагальну розумність світу і т.д.

694. Курдюмова Д. Алегоризм бароко в діалогах Григорія Сковороди // VII Сковородинські читання: Зб. наук. ст. – К., 1996. – С. 53 – 59.

Діалоги Сковороди, де він викладає свої основні філософські принципи, дають багатий матеріал для аргументації органічного зв‘язку його творчості з традиціями культури бароко. Проблема алегорики, яку автор порушує в статті, є важливим джерелом для розуміння індивідуального стилю Сковороди, його світоглядних та естетичних позицій.

695. Майдаченко П. Постать Григорія Сковороди на тлі західноєвропейського Відродження // VII Сковородинські читання: Зб. наук. ст. – К., 1996. – С. 43 – 51.

Про генетичний зв’язок спадщини Сковороди з ідеями епохи Відродження, зокрема, з ідеями Гуманізму.

696. Стогній І.П. Про силу духу і вчення Г.С. Сковороди. Деякі аспекти осмислення творчості видатного українського мислителя // Вісник Переяславщини. – 1996. – 28 березня.

1997

697. Андрушко В. П‘єр-Анжело Мандзоллі – натхненник

Г.С. Сковороди? // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 226 – 229.

Вплив творчості італійського поета-вільнодумця П’єра-Анжело Мандзоллі (Паліндженіо) на інтерес Сковороди до „епікуреїзму”.

698. Бовсунівська Т. Філософія серця Г. Сковороди і українська ментальність // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 84 – 94.

Про езотеричний зміст українського серця, християнське вчення про глибоке серце. Важливе місце серця у філософській системі Сковороди.

699. Бойко Ю. Г. Сковорода у світлі української історії // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 284 – 292.

Сковорода – перший самостійний оригінальний філософ в Україні, який базувався на працях філософського мислення Європи. Про етичний бік філософії. Г. Сковорода і Руссо.

700. Валявко І. Осмисленні філософії Г. Сковороди в працях Дмитра Чижевського // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 196 – 211.

Про концепцію світобачення Сковороди Д. Чижевським, який вибудовує, послуговуючись індуктивним методом, шляхом ґрунтовного аналізу його метафізики, антропології та етики.

701. Ігнатенко П., Кострюкова Л. Ідеал людини в творчості Г. Сковороди і Ф. Ніцше: Компаративний аспект аналізу // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 212 – 217.

Про деякі аспекти філософської творчості Г. Сковороди і Ф. Ніцше. У цих мислителів різна доля і різна посмертна слава. Але є те спільне, що їх зближує – біль за людину, спроби осягнення сутності людини, пошуки засад і умов для реалізації людської унікальності.

702. Горський В. До питання про джерела символізму Григорія Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 157 – 164.

Про образно-символічний світ мислення Сковороди.

703. Довга Л. „Пізнай себе” у філософії Григорія Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 56 – 65.

Про творчість Сковороди на межі двох епох – бароко і романтизму.

704. Закидальський Т. Моральна філософія Григорія Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 303 – 315.

Про Сковородинівську концепцію щастя і моральну філософію – найглибшу та найпривабливішу частину його філософської системи.

705. Канак Ф. Г. Сковорода про єдність з природою як прикмету людського буття // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 100 – 111.

В даній статті зроблено спробу уточнити зміст „природи” в текстах Сковороди і, заодно, перекинути кладку від думок мислителя про єдність людини з природою до теми суспільства людей сродної праці.

706. Кисельов М. Цілісний світ Г. Сковороди і сучасність // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 40 – 46.

Розглядаються ідеї Г. Сковороди, які здатні багато що прояснити в сучасних пошуках адекватного розуміння природи людини і соціуму.

707. Кондрашова В., Максимов О. Гуманістичні ідеї Г. Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 95 – 99.

Осмислення національної творчості Сковороди.

708. Лащик Є. Сковородинівська філософія щастя у контексті західної філософії // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 293 – 302.

Дослідження, наскільки Сковородинівська теорія щастя є унікальною у західній філософії. Ця теорія вносить аспекти, що є свіжими на тлі титанів стародавньої, середньовічної і навіть сучасної філософської думки.

709. Литвинов В. Філософські попередники Сковороди в Україні // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 165 – 173.

Про філософське мислення і світобачення мислителів: Клірик Острозький, І. Вишенський, К. Транквіліон-Ставровецький, С. Оріховський, В. Суразький, Ю. Дрогобич, Л. Зизаній, Мартин Король та ін.

710. Логвиненко О. Осмислення ролі розуму в творах українських мислителів кінця XVI – першої половини XVIII ст. та у Г. Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 47 – 55.

Про осмислення ролі розуму в творах Віталія з Дубна, Фікари,

І. Копинського та інших мислителів України I-ої пол. XVII ст., які мали подальший розвиток у творчій спадщині Сковороди.

711. Матковська І. До питання про паралелі у розвитку філософської думки ( Г. Сковорода – Г. Марсель – К. Поппер ) // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 218 – 225.

Завданням статті є спроба зосередити увагу на аналізі двох прикладів такого паралелізму: по-перше, на рисах схожості філософських ідей Г. Сковороди і Г. Марселя; по-друге, на зіставленні сковородинівського вчення про „три світи” з концепцією „трьох світів” К. Поппера.

712. Мороз І. Світлодайний характер філософської думки Г. Сковороди (фізика та метафізика світла) // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 149 – 156.

Досліджується творчість Г. Сковороди, особливістю філософської думки якого є те, що вся вона пройнята духом Світла.

713. Навальна М. Григорій Сковорода – філософ, вчитель, поет...: Фоторепортаж з науково-практичної конференції // Вісник Переяславщини. – 1997. – 5 грудня.

714. Нічик В. Г. Сковорода і Києво-Могилянська академія // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 174 – 185.

Навчання Сковороди в Києво-Могилянській академії в історико-філософському дослідженні його спадщини.

715. Нога Г. Григорій Сковорода і українські мандрівні дяки // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 437 – 441.

Про мандрівництво і спільні корені великого філософа та дяків

(XVII ст. ). Типологічні подібності між Сковородою та мандруючою братією.

716. Огородник І.В., Русин М.Ю. Сковорода Григорій Савович ( 1722 – 1794 ). Видатний український філософ, поет, просвітитель // Українська філософія в іменах. – К.: Либідь, 1997. - С. 245 – 252.

Про життя і творчість Г. Сковороди.

717. Пазенок В. Г. Сковорода – етик „перевідкриття” продовжується // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 66 – 83.

Про сучасне осмислення концептуальних ідей філософа, про вченого-етика, який по праву посідає видатне місце серед філософів моралі світового рівня.

718. Петров В. Особа Сковороди (1722 – 1792): розділи з книги // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 403 – 416.

Про вчення Г. Сковороди.

719. Поліщук Н. Екзистенційний засновок філософії Г. Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 30 – 39.

Подано потрактування філософії Г. Сковороди з погляду філософії екзистенціалізму.

720. Романець А. Григорій Сковорода і Джонатан Едвардс: філософія переображення // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 186 – 195.

Порівняння думок українського мислителя Сковороди з ідеями американського мислителя-проповідника Д. Едварда (1703 - 1758).

721. Сирцова О. Тема „золотого віку” України в історіософії Г. Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 129 – 139.

Дослідження філософського діалогу Сковороди „Притча, нареченна Убогій жайворонок (с нім розглагольствует тетервак о спокойствіи)” та міфу в історіософії.

722. Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.І. Шинкарук, І.П. Стогній; Упоряд. В.М. Нічик, В.Є. Бишовець, Я.М. Стратій. – К.: Ін-т філософії НАН України, 1997. – 455 с.

Наукова збірка статей присвячена дослідженню духовної спадщини видатного українського мислителя XVIII ст. Г.С. Сковороди. Це друга праця що систематизує й узагальнює досвід Сковородинівських читань які кожні 2 роки відбуваються у м. Переяславі-Хм. Представлено погляди українських та зарубіжних вчених.

723. Стратій Я. Поняття „внутрішньої людини” і вчення про споріднену працю у філософії Г. Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 140 – 148.

Про вчення Сковороди про споріднену працю, яке пов’язане з його інтерпретацією поняття „внутрішньої людини” і з його концепцією Бого.

724. Ушкалов Л. Григорій Сковорода і антична культура. – Х.: ТОВ „Знання”, 1997. – 180 с.

Ця книга є спробою поглянути на природу речей крізь призму псалма „Всякому городу нрав і права”.

725. Шаян В. Г. Сковорода – лицар святої борні (основні ідеї філософії Сковороди) // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 391 – 402.

Про філософічні твори та основні ідеї філософії Сковороди.

726. Шевченко В. Вчення Г. Сковороди про субстанцію у контексті сучасності // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 21 – 29.

Розглянуті деякі аспекти розуміння субстанції Г. Сковородою.

727. Шевчук В. Ідея простоти в елітарному світогляді Григорія Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 12 – 20.

Досліджується християнська доктрина бачення світу й людини

Г. Сковородою.

728. Шинкарук В. Проблеми філософії культури в творчості Г. Сковороди // Сковорода Григорій: Образ мислителя: Зб. наук. ст. – К., 1997. – С. 6 – 11.

Розглядається філософське вчення Сковороди, яке містить постановку і оригінальне вирішення ряду проблем філософії культури. Це вчення варто б визначити як філософію духу, бо істинним суб’єктом трьох світів є сам дух.

1998

729. Антропоцентризм філософії Григорія Сковороди // Проблема людини в українській філософії XVI – XVIII ст.: Монографія / І.С. Захара, М.В. Кашуба та ін. – Львів, 1998. – С.174 – 202.

Про антропоцентризм Г. Сковороди.

730. Дерев’янко Т.М. Мистецтво бути людиною (у світлі філософії Г. Сковороди) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Вип. 2. – К., 1998. – С. 164 – 176. – Сер. „Історія, економіка, філософія”.

[Фонд В.М. Курило]

731. Деркач Ж.В. Раціональне і ірраціональне в політичних поглядах Г. Сковороди // Проблема раціональності наприкінці XX століття: Матер. V Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Х., 1998. – С. 36 – 38.

Складність політичних процесів в Україні вплинула і на політичні погляди Г. Сковороди. З одного боку, перед нами демократ, що засуджує несправедливість, насильство над людиною, з іншого – філософ, що прагне повернути людину в глибини своєї душі, пізнати Бога, відмежуватися від зовнішнього світу, що закономірно веде до обмеження громадянської активності індивіда.

732. Дудко Д.М. Міфологічні корені соціальних ідеалів Г.С. Сковороди // Проблема раціональності наприкінці XX століття: Матер. V Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Х., 1998. – С. 39 – 40.

Соціальний ідеал Г. Сковороди деякими суттєвими рисами співпадає з ідеалами комуністів-утопістів античності та XVI – XVIII ст.

733 Людина в сфері гуманітарного пізнання / За ред. Л.В. Губарського та ін. – К.: Укр. Центр дух. к-ри, 1998.- С. 216.

Про вчення Г. Сковороди: внутрішню природу, внутрішній світ, філософію серця.

734. Проблема людини в українській філософії XVI – XVIII ст. / І.С. Захара, М.В. Кашуба, О.В. Матковська та ін. – Львів,1998. – С. 174 – 231.

В розділі III „Антропоцентризм філософії Григорія Сковороди” розкривається основна проблема філософії цього оригінального мислителя – проблема людини.

735. Стогній І.П. Духовний світ людини у творчості Г.С. Сковороди // Переяславська земля і світ людини: Зб. наук. ст. – К., Переяслав-Хм., 1998. – С. 176 – 180.

Про естетичні уподобання та погляди Г. Сковороди в його філософських працях і в поезії, прогресивність яких визначилась історично. Філософ розглядає людину в плані співвідношення в ній фізичного та духовного.

736. Яременко І. Філософські, етичні та релігійні погляди Г.С. Сковороди з точки зору Дмитра Чижевського // Переяславська земля і світ людини: Зб. наук. ст. – К., Переяслав-Хм., 1998. – С. 203 – 208.

Дослідник української літератури в Європі, історії культури, філософії, професор Д. Чижевський розглядає Сковороду як барокового поета і філософа європейського рівня. Розглянуто філософські, етичні та релігійні погляди великого просвітителя XVIII ст.

1999

737. Дудко Д.М. Г. Сковорода про соціальну справедливість // Ідея справедливості на схилі ХХ ст. – Х., 1999. – С. 32 – 33.

Основа справедливості в суспільстві – природовідповідність, основою ж істинної природи людини є „сродна” праця.

Про соціальні ідеали Сковороди.

[Особиста колекція І.П. Стогнія]

738. Каріков К.А. Григорій Сковорода: здійснення принципу воздаяння за моральне життя // Ідея справедливості на схилі ХХ ст. – Х., 1999. – С. 35 – 36.

Сковорода, поєднавши філософію з життєвою практикою, власним прикладом довів можливість переходу на індивідуальному рівні ідеї воздаяння у дійсність.

[Особиста колекція І.П. Стогнія]

739. Сук О.Є. Ідея справедливості у філософії

Г.С. Сковороди // Ідея справедливості на схилі ХХ ст. – Х., 1999. – С. 63 – 65.

Ідеальним, справедливим є, вважав Сковорода, саме таке суспільство, в якому кожен може реалізувати свої задатки у „сродній праці” за допомогою освіти.

[Особиста колекція І.П. Стогнія]

740. Філософія Сковороди // Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1999. – С. 183 – 187.

741. Шаров І. Сковорода Григорій Савич // 100 видатних імен України. – К.: ВД „Альтернативи”, 1999. – С. 373 – 378.

Сковорода Г.С. (1722 - 1794) – просвітитель, гуманіст, філософ, поет, перекладач. Подано його біографію.

2000

742. „Не болить мені з золотом скриня чужа...” // Край наш Золочівський: Краєзнавчий нарис / Уклад. А.Д. Тес-ло. – Х.: Золоті сторінки, 2000. – С.24 – 37.

Про Державний літературно – меморіальний музей Сковороди в с. Сковородинівка (тодішня Пан-Іванівка). Щороку в травні тут відбуваються філософські Сковородинівські читання, фольклорні свята, на яких вшановується пам’ять мислителя.

[Особиста колекція І.П. Стогнія]

743. Свириденко О.П. Істинна людина Григорія Сковороди і сучасність // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г. С. Сковороди: Наук. - практ. зб. Вип.1. – Переяслав-Хм., 2000. – С. 287 – 295.

Стаття присвячена дослідженню духовної спадщини Сковороди. Особлива увага приділена сковородинівській ідеї внутрішньої та зовнішньої людини, концепціям самопізнання та „сродної праці”. Відмічено, що багато чого в поглядах філософа є актуальним і в наш час.

744. Стогній І.П. Про силу духу і вчення Г.С. Сковороди // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г.С. Сковороди: Наук. - практ. зб. Вип.1. – Переяслав-Хм., 2000. – С. 238 – 245.

Про поєднання життя і вчення Г. Сковороди, його активну громадську позицію, розкривається зв’язок духовної спадщини мислителя з сучасністю. Дається огляд основних положень, на які опирався філософ у своєму прояві сили духу і вчення та власного стилю світовідношення.

745. Філософія Григорія Сковороди // Філософія: Підручник / За ред. М.І. Горлача, В.Г. Кременя,

В.К. Рибалки. – Х., 2000. – С. 281 – 282.

Про морально-практичну філософію Сковороди.

746. Хамітов Н. Григорій Сковорода: вчення про три світи // Історія філософії. Проблема людини: Навч. посіб. – К., 2000. – С. 194 – 195.

Головна ідея Сковороди у філософії – це ідея трьох світів:

Людина або Мікрокосм.
Всесвіт або Макрокосм.
Символічний світ або Біблія.

747. Янів В. Проблеми народного світогляду українців і спадщина Г. Сковороди // Народна творчість та етнографія. – 2000. - №4. – С.113 – 116.

2001

748. Бичко А.К. Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії // Історія філософії: Підручник. – К., 2001. – С. 339 – 346.

Г. Сковорода, як засновник української класичної філософії, його погляди і думки.

749. Васянович Г. Вступ до філософії: Навч. посіб. – Львів: Норма, 2001. – 216 с.

Розділ 6. Філософська думка в Україні.

Практична філософія Г. Сковороди.

Ґрунтується на таких провідних ідеях:

Основне етичне завдання людини – досягти стану рівності з Богом.
Спокій, мир, рівновага людини.
Уникати принад світу, досягнути внутрішньої свободи.
Ідея самоприниження.
Ідея „нерівної рівності”.

750. Гнатенко П.І. Українська філософія в контексті західноєвропейської філософської традиції // Філософсько-антропологічні студії’ 2001: Спецвипуск. – К., Дніпропетровськ, 2001. – С. 48 – 52.

Розглядається проблема взаємовідношень України і Європи, зокрема української і західноєвропейської філософської думки. Підкреслюється, що в постановці і вирішенні багатьох філософських проблем українські філософи змогли піднятися до європейського рівня. Мислителем європейського рівня був і Г.С. Сковорода, творча спадщина якого є надбанням української духовності.

751. Гнатюк Я. Філософсько-теософський кордоцентризм у текстах Григорія Сковороди: Історико-типологічний вимір // Людина і політика. – 2001. - №3. – С. 114 – 121.

Про філософсько-теософську систему Сковороди.

752. Дойчик М. Обґрунтування ідеї самопізнання українськими гуманістами XVI - початку XVII століття: етико-релігійний аспект // Людинознавчі студії: Зб. наук. праць ДДПУ. Вип. 4. – Дрогобич, 2001. – С. 94 – 103.

Стаття є історико-філософським дослідженням проблеми самопізнання в українській філософії доби Відродження XVI – поч. XVII ст.

Осмислення ролі серця в творах Г. Сковороди.

753. Морська Н. Ірраціональні засоби пізнання в українській філософській думці класичної доби // Людинознавчі студії: Зб. наук. праць ДДПУ. Вип. 4. – Дрогобич, 2001. – С. 124 – 133.

Простежується розвиток засобів пізнання у творчості мислителів класичної доби, які звертали значну увагу саме ірраціональним засадам.

754. Петрушенко В.Л. Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії. Життя та філософська діяльність Г. Сковороди // Філософія: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2001. – С. 224 – 232.

Blog

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода