Типова програма стажування кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Романенко О. В.: кандидат психологічних наук, доцент

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Основні терміни дисципліни Організаційний розвиток – Організаційна структура управління Місія організації Управлінська діяльність – Колективний суб’єкт управління Групова згуртованість Зміст дисципліни Завдання для самостійної роботи Завдання для індивідуальної роботи Список рекомендованої літератури до дисципліни Питання для підготовки до заліку Типова програма стажування 1.2. Завдання стажування 1.3. Зміст стажування 2. Методичні вказівки щодо проходження стажування 2.2. Порядок складання й оформлення щоденника стажування та звіту про проходження стажування. ДОДАТКИ Додаток 1Індивідуальний план проходження стажування Індивідуальний план Міністерство внутрішніх справ україни ... Полное содержание

Подобный материал:

• Типова програма навчальної практики кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, 2748.29kb.
• Вихованн, 2030.5kb.
• Укладач: Яценко Т. В, 1443.89kb.
• Психологічна модель успішности у кризові періоди суспільства, 41.82kb.
• Практикум з психології кандидат психологічних наук Кущенко І. В. Вступ до спеціальності, 3009.91kb.
• Програми підготували: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Институту, 1224.4kb.
• Програма для середньої загальноосвітньої школи затверджено Міністерством освіти І науки, 816.28kb.
• В. В. Остроухов; кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, 5901.85kb.
• Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук, 3973.47kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальностей: «геологія»-,"геохімія"- 0707, 325.46kb.

* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми


Основні терміни дисципліни

Організація – внутрішня упорядкованість, узгодженість, взаємодія диференційованих частин цілого; сукупність процесів чи дій, що мають своїм наслідком утворення і вдосконалення взаємозв’язків між частинами цілого; об’єднання людей, які спільно реалізують програму або мету і діють на підставі певних правил і процедур.

Організаційний розвиток – діяльність, яка охоплює все підприємство і спрямована вищою ланкою керівництва на вдосконалення його (підприємства) ефективності і добробуту за рахунок запланованих втручань в організаційні процеси, що базуються на досягненнях науки про поведінку персоналу.

Організаційна структура управління – розгалужена система різноманітних ланок, між якими формуються і підтримуються зв’язки, що забезпечують злагодженість, погодженість і високу продуктивність спільної праці.

Місія організації – лаконічно сформульована причина існування організації, особлива рол для ринку, споживача.

Психологія управління – галузь психології, яка продукує психологічні знання про управлінську діяльність.

Управлінська діяльність – сукупність скоординованих дій та заходів, спрямованих на досягнення певної мети в межах організації.

Управлінські відносини – відносини між об’єктом і суб’єктом управління, між керівником та підлеглим .

Управління – функція, спеціальний вид діяльності в організації; певний прошарок людей, соціальна категорія тих, хто виконує роботу з управління; спеціальна галузь знань, яка допомагає здійснювати цю діяльність.

Спільна діяльність – організована система активності взаємодіючих між собою індивідів, яка спрямована на створення (відтворення) об’єктів матеріальної та духовної культури.

Стратегія – довгостроковий курс розвитку організації, який ґрунтується на усвідомленні сутності її виробничо-господарської та соціальної діяльності, способів досягнення її цілей.

Колективний суб’єкт управління – управлінський колектив, який характеризується системою інтегральних властивостей, притаманних соціальній групі, але опосередкованих специфікою управлінської діяльності.

Взаємодія – процеси впливів об’єктів один на одного, їх взаємна зумовленість, породження одним одного і зв’язок.

Група – конкретна спільнота людей, залучених до типових для них різновидів і форм діяльності та об’єднаних системою відносин.

Групова згуртованість – процес групової динаміки, який характеризує міру (ступінь) прихильності до групи належних до неї осіб.

Групова норма – сукупність правил і вимог, вироблених реально функціонуючою спільнотою і є важливим засобом регуляції поведінки осіб групи, характеру їх взаємин, взаємодії, взаємовпливу і спілкування.

Керівник – особа, на яку офіційно покладено функції управління установою (підприємством) та організації її діяльності.

Менеджер – суб’єкт, що виконує управлінські функції; спеціаліст, який здійснює управлінську діяльність в економічних і виробничих структурах; особа котра організує конкретну роботу певної кількості працівників, керуючись сучасними методами.

Менеджмент – цілеспрямований вплив на діяльність усіх працівників організації для успішного досягнення встановлених ними ринкових цілей у змінному середовищі шляхом продуктивного використання наявних ресурсів.

Група – конкретна спільнота людей, залучена до типових для них різновидів і форм діяльності та об’єднаних системою відносин.

Ділове спілкування – двосторонній або багатосторонній процес, зумовлений необхідністю здійснення управлінських функцій шляхом встановлення відносин, налагодження зворотного зв’язку.

Лідерство – взаємини домінування і підкорення, влади і дотримання в системі міжособистісних відносин у групі.


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретичні основи організаційної психології


Тема 1. Поняття про організації та їх основні функції.

Сутність організації, їх соціально-економічні та соціально-психологічні функції. Визначення організації за Р. Дафтом, М. Х. Месконом, М. Альбертом, Ф. Хедоурі. Атрибути організації. Основні характеристики організацій. Ефективність організації. Продуктивність організації.

Роль менеджерів у забезпеченні ефективного управління організаціями. Основні значення поняття управління стосовно діяльності організацій. Зміст управління як спеціального виду діяльності в організаціях. Менеджмент і управління. Менеджери. Основні групи навичок менеджерів.

Персонал як основа ефективної діяльності організацій. Співвідношення потреб організації і її персоналу. Ієрархія потреб за А. Маслоу. Особливості мотивації персоналу організацій.

Основні підходи та принципи аналізу діяльності організацій в сучасних умовах. Організація як відкрита соціальна система. Ситуаційний підхід до аналізу діяльності організацій. Організації, що навчаються. Принципи гуманістичного менеджменту. Людиноцентриський підхід в управлінні організаціями. Основні характеристики сучасних вітчизняних організацій.

Література: 2; 4; 6; 9; 12; 13; 16; 17; 20; 24; 26; 29.


Тема 2. Організаційна психологія та ефективність діяльності організації.

Необхідність переходу від психології управління до організаційної психології. Теорія менеджменту. Психологія менеджменту. Психологія управління. Організаційна психологія та психологія управління: спільні риси та відмінності.

Предмет та основні завдання організаційної психології. Розвиток організаційної психології в Україні. Програма розвитку організаційної психології та економічної психології в Україні в контексті європейської інтеграції. Діяльність Української Асоціації організаційних психологів і психологів праці.

Особливості академічної та практичної організаційної психології. Призначення академічної та практичної організаційної психології. Психологічна допомога як головна мета практичної організаційної психології. Зміст психологічної допомоги. Співвідношення змісту психологічної допомоги особистості та різних видів діяльності практичного психолога.

Література: 2; 4; 6; 9; 12; 13; 17; 22; 23; 24; 25; 26; 28; 29.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Прикладні проблеми організаційної психології


Тема 3. Психологія груп в організаціях.

Загальне поняття про групу як структурний елемент організації. Поведінка і діяльність людей у групах. Головні ознаки групи. Характеристики групи з точки зору управління. Організаційна структура групи. Соціальна структура групи. Соціально-демографічна структура групи. Професійно-кваліфікаційна структура групи. Комунікативна структура групи. Моделі комунікативних мереж. Співвідношення «індивідуального» і «групового» в управлінні організаціями. Психологічні особливості спільної діяльності в організації. Психологія відповідальності в організації.

Література: 2; 3; 4; 5; 7; 9; 12; 15; 16; 18; 20; 24; 25; 26; 29.


Тема 4. Психологія організаційних змін і розвитку організації.

Загальне поняття про розвиток організацій. Психологія управління нововведеннями в організації. Поняття про нововведення як атрибут розвитку організації. Зовнішні чинники нововведень. Внутрішні чинники нововведень. Методи і засоби інноваційної діяльності. Причини супротиву нововведенням та способи їх подолання. Етапи підготовки організації до нововведень. Психологічні бар’єри в процесі розвитку організацій.

Загальне поняття про організаційну культуру. Розвиток організації і культура. Етичні цінності організації. Походження етичних цінностей. Роль структури і систем організації у формуванні культури і етичних цінностей. корпоративну культуру.

Література: 1; 2; 4; 5; 8; 9; 12; 15; 16; 18; 20; 24; 26 29.






ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Поняття про організації та їх основні функції.

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): організація, управління, менеджмент, діяльність, структура організації, функції організації, предмет психології організації, об’єкт психології організації, умови функціонування організацій, психологічна характеристика організації та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.


Семінарське заняття – 4 год.

1. Сутність, функції, атрибути і основні характеристики організацій.
   
2. Зміст управління як спеціального виду діяльності в організаціях.
   
3. Менеджмент і управління. Основні професійні якості менеджерів.
   
4. Характеристика персоналу як одного з основних ресурсів організацій.
   
5. Основні підходи до аналізу діяльності організацій в сучасних умовах.
   
6. Основні характеристики сучасних вітчизняних організацій.
   

Література: 2; 4; 6; 9; 12; 13; 16; 17; 20; 24; 26; 29.


Тема 2. Організаційна психологія та ефективність діяльності організації

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): взаємна відповідальність, вибірка, ділова активність, задоволеність працею, зворотний зв’язок, клімат (організаційний, психологічний, соціальний), консультант, консультування, модель психологічної служби та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.


Семінарське заняття – 4 год.

1. Організаційна психологія та психологія управління: спільні риси та відмінності.
   
2. Предмет та основні завдання організаційної психології.
   
3. Розвиток організаційної психології в Україні.
   
4. Особливості та призначення академічної та практичної організаційної психології.
   
5. Зміст психологічної допомоги.
   
6. Співвідношення змісту психологічної допомоги особистості та різних видів діяльності практичного психолога.
   

Література: 2; 4; 6; 9; 12; 13; 17; 22; 23; 24; 25; 26; 28; 29


Практичне заняття – 4 год.

Завдання:

1. Ознайомлення зі змістом технології прийняття менеджерами управлінських рішень.

2. Проведення ділової гри: „Алгоритм розв’язання управлінських проблем.”


Тема 3. Психологія груп в організаціях

Самостійна робота – 10 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): взаємодія, соціальна група, конфлікт, команда, комунікація, людські ресурси, партнерство, організаційна культура, соціальна інгібіція, соціальна фасилітація, сугестія, соціальний конформізм, толерантність та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.


Семінарське заняття – 4 год.

1. Соціальна група як структурний елемент організації.
   
2. Організація як середня соціальна група.
   
3. Малі соціальні групи в організації.
   
4. Динаміка групи.
   
5. Групові ефекти.
   
6. Рівні розвитку групи.
   

Література: 2; 3; 4; 5; 7; 9; 12; 15; 16; 18; 20; 24; 25; 26; 29.


Практичне заняття – 4 год.

Завдання:

1. Ознайомлення зі змістом технології профілактики та подолання комунікативних бар’єрів в організації.

2. Проведення тренінгового заняття на тему: „Розвиток емпатії, вміння слухати, розуміти невербальні засоби комунікації як важлива умова профілактики та подолання комунікативних бар’єрів в організації.”


Тема 4. Психологія організаційних змін і розвитку організації

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): розвиток організації, нововведення в організації, зовнішні і внутрішні чинники нововведень, інноваційна діяльність, спротив нововведенням, психологічні бар’єри розвитку організацій, організаційна культура, корпоративна культура, організаційні міфи, організаційні цінності та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.


Семінарське заняття – 4 год.

1. Психологія управління нововведеннями в організації.
   
2. Чинники, які впливають на перебіг нововведень.
   
3. Методи і засоби інноваційної діяльності.
   
4. Характеристика супротиву нововведенням та засобів їх подолання.
   
5. Характеристика феномену організаційної культури.
   
6. Формування організаційної культури.
   

Література: 1; 2; 4; 5; 8; 9; 12; 15; 16; 18; 20; 24; 26 29.


Практичне заняття – 2 год.

Завдання:

1. Ознайомлення з технологією формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації.
   
2. Провести мозковий штурм та групову роботу на тему „Роль чинників мікросередовища у формуванні соціально-психологічного клімату колективу”.
   

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Індивідуальна робота – 4 год.

Завдання:

1. Здійснити аналіз визначених студентами проблемних питань з тем змістового модулю.

2. Надати консультації студентам, що за результатами поточного контролю навчальних досягнень потребують допомоги у засвоєнні знань, умінь та навичок, передбачених змістом дисципліни.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ


Підручники, посібники:

1. Базаров Т.Ю., Еремин Б.Л. Управление персоналом: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2003.
   
2. Джуэл Л. Индустриально – организационная психология. Учебник для вузов – СПб.: Питер, 2001.
   
3. Журавлев П. В. Менеджмент персонала: Учебное пособие / П. В. Журавлев. – М.: Издательство «Экзамен», 2004.
   
4. Карамушка Л. М. Психологія управління: Навч. посібник. – К.: Міленіум. 2003.
   
5. Карамушка Л. М., Коломінський Н. Л., Войнович М. В., Андрос М. Є., Винославська О. В. Основи психолого-управлінського консультування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом / Людмила Миколаївна Карамушка (ред.). – К. : МАУП, 2002.
   
6. Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. — К. : Либідь, 2004.
   
7. Кишкель Е. Н. Управленческая психология: Учебник для студ. сред. спец. учеб. заведений, обучающихся по экон. спец. и менеджменту. — М. : Высшая школа, 2002.
   
8. Лозниця В. С. Психологія менеджменту. Теорія і практика: Навч. посібник. — К. : ЕксОб, 2001.
   
9. Орбан-Лембрик  Л. Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003.
   
10. Ричи Ш., Мартин П. Управление мотивацией: 12 факторов мотивации: Учеб. пособие / Е. Э. Лалаян (пер.с англ.). — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004.
    
11. Светлов В.А. Конфликт: модели, решения, менеджмент: Учеб. пособие — СПб. : Питер, 2005.
    
12. Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. зал. та слухачів ін-тів після диплом. освіти / За наук. ред. Л. М. Карамушки. – К.: Фірма „ІНКОС”, 2005.
    
13. Хміль Ф. І. Управління персоналом: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К. Академвидав, 2006.
    
14. Цуруль О. А. Менеджмент у державних організаціях: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2002.
    
15. Щёкин Г. В.  Организация и психология управления персоналом: Учеб.-метод, пособие. - К.: МАУП, 2002.
    

Монографії, збірники:

16. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управления. – Х. : Фортуна-пресс, 1998.
    
17. Барко В. І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід): Монографія. – К.: Ніка–Центр, 2003.
    
18. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2005.
    
19. Гуменюк О. Є. Психологія впливу. – Т. : Економічна думка, 2003.
    
20. Дафт Р. Менеджмент. 6-е изд. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2006.
    
21. Десслер Г. Управление персоналом. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2004.
    
22. Карамушка Л. М., Чеботарьова О. А. Психологічні особливості прийняття управлінських рішень українськими менеджерами: результати крос-культурних досліджень. – К.: Проблеми загальної та педагогічної психології. 2002. – Т. 4. – ч. 1. – С. 90-95.
    
23. Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально- психологічний аспект) / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2000.
    
24. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. - М.: Дело, 1992.
    
25. Пєтков С.В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ. — Сімф. : Таврія, 2004.
    
26. Робинс С. П., Коултер М. Менеджмент. 6-е изд. / Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004.
    
27. Стадник А. Оценка персонала. – М.: ООО «Бегин групп», 2005.
    
28. Шавкун І. Г. Філософія менеджменту. – Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2007.
    
29. Швалб Ю. М., Данчева О. В. Практична психологія в економіці та бізнесі. - К.: Лібра, 1998.
    
30. Карпілянський Д.А., Назаренко В.О. Проблема менеджменту у сфері управління людськими ресурсами // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (збірник наукових праць) № 1 – 2. – Одеса, ПДПУ імені К.Д.Ушинського, 2009. – С.144 – 154.
    

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Загальна характеристика організаційної психології як галузі психологічного знання.
   
2. Необхідність переходу від психології управління до організаційної психології.
   
3. Предмет та основні завдання організаційної психології.
   
4. Особливості академічної та практичної організаційної психології.
   
5. Психологічна допомога як головна мета практичної організаційної психології.
   
6. Американська класична школа організаційної психології.
   
7. Американська соціально-психологічна школа організаційної психології.
   
8. Японська школа організаційної психології.
   
9. Теорія Ф. У. Тейлора.
   
10. Теорія Г. Емерсона.
    
11. Теорія Е. Мейо
    
12. Теорія Д. Мак-Грегора.
    
13. Теорія Ф. Герцберга
    
14. Патерналізм в організаційній психології.
    
15. Сутність організації.
    
16. Функції організації.
    
17. Показники ефективності організації.
    
18. Соціально-психологічні проблеми функціонування організації.
    
19. Організація як соціально-економіча система.
    
20. Роль структури організації в її життєдіяльності.
    
21. Загальна характеристика моделей сучасних організацій.
    
22. Аналіз організацій як відкритих систем.
    
23. Ситуаційний підхід до аналізу діяльності організацій.
    
24. Принцип „організацій що навчаються”.
    
25. Принцип гуманістичного менеджменту.
    
26. Просвітницька діяльність організаційних психологів.
    
27. Діагностична діяльність організаційних психологів.
    
28. Експертна діяльність організаційних психологів.
    
29. Прогностична діяльність організаційних психологів.
    
30. Профілактична діяльність організаційних психологів.
    
31. Психокорекція у діяльності організаційних психологів.
    
32. Психологічна консультація у діяльності організаційних психологів.
    
33. Технологічний підхід в діяльності психологів.
    
34. Сутність технології в діяльності організаційних психологів.
    
35. Особливості гуманітарних і психологічних технологій.
    
36. Психолого-організаційні технології.
    
37. Інтерактивні техніки.
    
38. Роль інтерактивних технік в реалізації технологічного підходу.
    
39. Рольові ігри в діяльності організаційного психолога.
    
40. Тренінги в діяльності організаційного психолога.
    
41. Стадії життєвого циклу організації та їх характеристика.
    
42. Психологічні особливості функціональних та поведінкових характеристик ролей в організації.
    
43. Поняття про психологічну сумісність в організаціях.
    
44. Поняття про психологічний клімат в організації.
    
45. Психологія управління нововведеннями в організації.
    
46. Управління інноваціями в організації.
    
47. (виконується творчими колективами студентів)
    
48. Психологія корпоративної культури в організації.
    
49. Розвиток корпоративної культури в Україні.
    
50. Психологія іміджу організації.
    

ТИПОВА ПРОГРАМА СТАЖУВАННЯ


1. МЕТА І ЗМІСТ СТАЖУВАННЯ

1.1. Мета стажування: ознайомлення з особливостями проведення констатуючого і формуючого психологічного експерименту.

1.2. Завдання стажування:

• ознайомлення студентів з тим, як на практиці здійснюється проведення психологічного експерименту;
  
• здобуття, закріплення та поглиблення теоретичних знань відповідно до спеціалізації;
  
• формування професійних навичок застосування знань у галузі експериментальної психології та психодіагностики;
  
• набуття навичок проведення науково-дослідної роботи, збір і узагальнення емпіричного матеріалу;
  
• виявлення ділових та моральних якостей майбутнього спеціаліста у галузі практичної психології;
  
• сприяння студентові у виборі напрямку майбутньої професійної діяльності.
  

1.3. Зміст стажування:

– Вивчення типових функціональних обов’язків працівників психологічної служби. Підготовка рекламного оголошення про відкриття психологічної служби студента-стажера.

– Застосування на практиці методів і форм професійно-психологічного відбору кандидатів на посади, працівників при службових переміщеннях. Опанування форм і методів психологічної діагностики осіб та підготовки висновків щодо відповідності професійно важливих якостей працівника (кандидата) вимогам службової діяльності в установі взагалі і певної посади зокрема.

– Оформлення кімнати для проведення психологічного дослідження з урахуванням фонового, технічного та інструментального забезпечення.


– Планування та проведення експериментального дослідження за таким алгоритмом:

1. Скласти програму психологічного дослідження.
   
2. Підібрати методики дослідження та обґрунтувати їх використання.
   
3. Детально ознайомитися з методиками дослідження та підготувати експериментальний матеріал.
   
4. Визначити вибірку досліджуваних.
   
5. Провести констатуючий (формуючий) експеримент.
   
6. Здійснити кількісний та якісний аналіз емпіричних даних.
   
7. Узагальнити результати дослідження.
   
8. Сформулювати висновки та рекомендації.
   

2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ СТАЖУВАННЯ

2.1. Планування стажування. Перед проходженням стажування студент складає індивідуальний план проходження стажування (Додаток 1). Зміст заходів має відповідати меті і змісту даного виду стажування. Вказується термін їх виконання та відмітка про виконання. Індивідуальний план затверджується керівником стажування, підписується керівником та студентом-стажером.

2.2. Порядок складання й оформлення щоденника стажування та звіту про проходження стажування.

Після завершення стажування студент складає та подає на кафедру заповнений та завірений щоденник стажування, звіт про проходження стажування та характеристику з місця проходження стажування.

Щоденник стажування відображає щоденну хронологію проходження стажування, що складається студентом самостійно під час стажування. Щоденник стажування повинен містити:

• прізвище, ім’я та по-батькові студента-стажиста, курс;
  
• базова установа стажування;
  
• прізвище, ім’я, по-батькові та посада працівника базової установи;
  
• перелік конкретних щоденних завдань з стажування та їх виконання.
  

Звіт про проходження стажування за спеціальністю має містити: місце та термін проходження стажування; послідовність та види виконаних робіт за всіма розділами програми стажування; зміст і аналіз виконаних робіт, їх короткі характеристики; протоколи проведення психодіагностичних досліджень; висновки щодо проведеного дослідження, список використаної літератури.

До звіту обов'язково додаються всі матеріали, зібрані під час стажування для використання у навчальному процесі університету. У звіті студент висвітлює також власні враження та особисті надбання в результаті проходження стажування. Звіт оформлюється за встановленими вимогами.

Загальний обсяг звіту до - 20 аркушів формату А4. Сторінки звіту необхідно пронумерувати.

Матеріали стажування необхідно переплести або прошити. Для упорядкування документів оформлюється титульна сторінка звіту про проходження стажування (Додаток 3).

Оформлений звіт і щоденник стажер подає на перевірку керівнику бази стажування. Керівник бази стажування, ознайомившись з матеріалами, видає стажеру характеристику про її проходження в певній установі. Характеристика містить оцінку виконання програми стажування (Додаток4).

За умови наявності та правильного оформлення всіх зазначених документів захист стажування відбувається у встановленому порядку.

ДОДАТКИ Додаток 1 Індивідуальний план проходження стажування ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник _______ (підрозділу) _______________ (підпис, прізвище, ініціали) _________________20__р ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН проходження стажування студентом ____ групи факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології КНУВС ________________________________________________________________ (прізвище, ініціали) з ______________________ 20__р. до ________________ 20__р. п/п Заплановані заходи Термін виконання Відмітка про виконання Примітка Організаційні заходи 1. 2. Практичні заходи 1. 2. Звітні заходи 1. 2. Керівник стажування: _______________________________________________ (посада, підпис, прізвище, ініціали) Студент ____ групи ____ курсу ___________________________ (прізвище, ініціали) _____________________ (підпис) _____________________ (дата)

Додаток 2


Оформлення щоденника

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології Щ О Д Е Н Н И К ПРОХОДЖЕННЯ СТАЖУВАННЯ студентом ____ групи денної форми навчання ______________________________________________ (прізвище, ім’я, по-батькові) База стажування ______________________________________________ _________________________ (підпис студента) Керівник від бази стажування: ____________________________________ _________________ (ПІБ, посада, організація) (підпис) М.П. Київ – 20 __

Додаток 3


Титульна сторінка звіту про проходження стажування


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології


ЗВІТ


ПРО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ СТАЖУВАННЯ


студентом групи денної форми навчання


________________________________________________

(прізвище, ім 'я, по-батькові)


База стажування _______________________________________


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр


Керівник стажування:

від бази стажування:


_________________________________________ _______________

^{(ПІБ, посада, організація) (підпис)}

М.П.


від факультету:


__________________________________________ _______________

^{(ПІБ, посада) (підпис)}


Звіт захищений з оцінкою

______________________

^{(прописом)}

Київ – 20_

Додаток 4

Приклад характеристики про проходження стажування студентом

ХАРАКТЕРИСТИКА

про проходження стажування у ЗАТ «Укртрансавто»

студентки __-го курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології Київського національного університету внутрішніх справ

КОВАЛЕНКО ВІКТОРІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ

Коваленко Вікторія Олександрівна проходила стажування в психологічній службі ЗАТ «Укртрансавто» з __________ по __________.

За цей період ознайомилася з роботою психологічної служби, з її структурою, функціями та повноваженнями.

Особливу увагу Коваленко В.О. приділяла питанню організації роботи психологічної служби, проблемам психолого-просвітницької та профілактичної діяльності. Ретельно планувала діагностичне дослідження, адекватно підбирала діагностичний інструментарій. Проявила вміння кваліфіковано опрацювати результати дослідження та вміло їх інтерпретувати. Стажер проводила психоконсультативну роботу з клієнтами, надавала психокорекційну допомогу у розв’язанні психічних проблем персоналу. Складала програму відбору кандидатів на роботі та брала участь у розробленні планів підвищення кваліфікації виробничих кадрів.

Під час проходження стажування Коваленко В.О. виявила глибокі теоретичні знання в сфері психодіагностики, психоконсультування, а також здатність використовувати психологічні знання у процесі супроводу професійної діяльності.

З огляду на викладене пропонується оцінити проходження стажування Коваленко В.О. на «відмінно».

М.П.

Керівник стажування

Керівник психологічної служби ______________О.І. Петренко

«___» ____________ 200__ року


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з підготовки дипломних робіт


Методичні рекомендації містять вимоги до структури, змісту та оформлення дипломних робіт, підготовки до їх захисту.


1.Структура роботи

Дипломна робота складається з двох (трьох)² розділів і має наступну структуру:


ТИТУЛЬНА СТОР.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ

1. Назва параграфа
   
2. Назва параграфа
   

І т.д.

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 2. НАЗВА РОЗДІЛУ

2.1.Назва параграфа

2.2.Назва параграфа

І т.д.

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 3. НАЗВА РОЗДІЛУ

3.1.Назва параграфа

3.2.Назва параграфа

І т.д.

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

2. Вимоги до змісту роботи
   

Титульна сторінка роботи оформляється відповідно до визначених вимог – див. Додаток А.

Зміст подається на початку роботи. У своєму переліку він містить вступ, найменування та номери усіх розділів, параграфів, підпараграфів, висновки до розділів та загальні висновки, список використаних джерел, додатки.

Вступ містить обгрунтування актуальності теми, визначення об’єкта, предмета, завдань, мети, гіпотези, методів дослідження, експериментальної бази.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет міститься в межах об’єкта, тобто є часткове від нього. Саме предмет визначає тему дослідження.

Завдання відображають поетапність дослідження проблеми і слугують досягненню поставленої мети.

Мета складається з вказівки кінцевого результату дослідження (на що в цілому воно спрямовується), його об’єкта (чи предмета) та шляху досягнення кінцевого результату.

Гіпотеза (припущення) відповідає ідеї дослідження та відображає очікувані результати. В гіпотезу дослідження закладаються ті ж компоненти, що і в мету.

Методи дослідження визначаються відповідно до визначених об’єкта, предмета та поставлених завдань. Наводяться загальнонаукові (теоретичні та емпіричні) та конкретно наукові методи, конкретні методики психологічного дослідження, методи обробки емпіричних даних. При цьому методи та методики дослідження вказуються відповідно до поставлених завдань («Для розв’язання першого завдання використовувались…»), до досліджуваних явищ («Для вивчення тривожності використовувалась методика…»).

В емпіричній базі вказується, де проводилось дослідження, яка категорія осіб вивчалася, у якій кількості, дається характеристика вибірки.

Основна частина складається з розділів, параграфів, підпараграфів, пунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Кожний розділ завершується висновками, а основна частина в цілому – загальними висновками.

Розділ І є теоретичним, він містить результати теоретичного вивчення проблеми. У формі аналізу літературних джерел з обов’язковим посиланням на їх авторів (і відповідні джерела) послідовно розкривається суть проблеми, аспекти та питання її вивчення, з’ясовуються основні поняття, їх суть, висвітлюються та аналізуються існуючі дослідження з проблеми. Завершується розділ формулюванням висновків щодо суті виявленого.

Розділ П присвячений емпіричному дослідженню проблеми, що має констатуючий характер (виявлення наявних проявів психічного у досліджуваних). У другому розділі, у першому параграфі, визначаються завдання емпіричної частини дослідження, по можливості визначаються концептуальні засади дослідження та обгрунтовується методика дослідження (визначаються досліджувані явища, їх суть, параметри вивчення), представляється методика дослідження.

Визначена для всього емпіричного етапу дослідження методика містить опис організації проведення дослідної роботи, сукупності методів, конкретних методик отримання емпіричних даних. В цілому її зміст відповідає на питання: Яким чином, завдяки чому та у якій послідовності проводилось вивчення досліджуваного явища? У методиці послідовно, відповідно до завдань, необхідності вивчення певних явищ, представляється кожний використаний метод та конкретна психологічна методика. При цьому визначається мета їх використання, назва, джерело, матеріали та обладнання, суть та процедура проведення, фіксації та обробки емпіричних даних).

Другий параграф другого розділу присвячений висвітленню результатів дослідження та їх аналізу. У ньому наводяться отримані кількісні дані щодо досліджуваного явища, які в узагальненому вигляді можуть представлятися у вигляді таблиць, рисунків (графіків, діаграм, процентільних кривих тощо). Як правило, первинні (сирі) емпіричні дані наводяться у додатках. Кількісні дані можуть підлягати подальшій кількісній їх обробці (кореляційний, факторний аналіз тощо). Усі отримані кількісні дані підлягають якісному аналізу. Завершується розділ висновками щодо отриманих емпіричних даних.

Ш розділ, як правило, присвячений формуючому етапу дослідження, який передбачає цілеспрямований вплив з метою досягнення певних змін у прояву чи становленні досліджуваного явища у людини. У першому параграфі розділу Ш, після визначення завдань цього етапу, обгрунтовується та представляється методика впливу на досліджуваних з урахуванням суті досліджуваного явища, основних напрямків та показників ефективності впливу, особливостей прояву цього явища у досліджуваних. Зазначається про визначення контрольної та експериментальної групи, про проведення зрізів даних до і після проведення формуючого впливу. У другому параграфі висвітлюються результати формуючого етапу дослідження на основі порівняння даних в обох групах до і після проведення експерименту, проводиться аналіз отриманих результатів. Позитивні результати формуючого експерименту (позитивні зміни даних в експериментальній групі досліджуваних) є підставою для висновку про ефективність запровадженої методики впливу на об’єкт. Розділ завершується висновками.

В кінці основної частини роботи наводяться загальні висновки, які узагальнено представляють найважливіші результати дослідження на всіх етапах.

Список використаних джерел має містити в своєму переліку лише ті, що були використані при аналізі проблеми. Для дипломних робіт їх кількість становить не менше 50.

3. Правила оформлення роботи
   

Загальний обсяг роботи – від 90 стор. друкованого тексту.

Обсяг вступу – до 5 стор., обсяг загальних висновків – до 3 сторінок.

Роботу друкують на комп’ютері, дотримуючись таких вимог: шрифт Times New Roman, розмір 14 кеглів, інтервал 1,5; поля – зліва – 30 мм, справа – 10 мм, зверху та знизу – 25 мм.

Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ (і його назва), ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкують великими літерами по центру. Заголовки параграфів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують також маленькими літерами з абзацного відступу, але в розбивку в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервали.

Кожну із зазначених структурних частин роботи починають з нової сторінки.

Усі сторінки роботи підлягають суцільній нумерації. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але на ньому номер сторінки не проставляється. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті .

Такі структурні частини роботи, як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, не мають порядкового номера. Номер розділу у тексті ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Параграфи (підрозділи) нумерують у межах розділу: наприклад, 2.3. Потім у тому ж рядку наводиться заголовок параграфа. Пункти нумерують у межах параграфа: 1.3.2. Пункти можуть не мати заголовка.

Ілюстрації (рис.) і таблиці подаються після тексту, де вони згадані вперше чи на наступній сторінці. Наведені ілюстрації та таблиці обов”язково аналізуються.

Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються у межах розділу (номер складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад: Рис.2.5.). Номер ілюстрації, її назву розміщують під ілюстрацією.

Таблиці, відповідно, позначають: Таблиця 1.2. і розміщують у правому куті над назвою таблиці, яка подається по центру. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку, вказують: Продовж. табл. 1.2.

При написанні роботи студент має посилатися на джерела, матеріали або результати з яких наводяться. Посилання в тексті на джерела зазначаються їх порядковим номером у списку використаних джерел, який позначається у квадратних дужках, наприклад [5-7]. Коли наводяться у тексті цитата чи якісь конкретні дані з джерела, то вказується відповідна сторінка, наприклад: [5, с.257].

Список використаних джерел подається в алфавітному порядку та оформляється відповідно до вимог, що знаходить відображення у зразках (див.Додаток Б). Джерела в списку вказуються мовою оригіналу.

4. Підготовка роботи до захисту
   

Дипломна робота разом із письмовим відгуком наукового керівника та рецензією від фахівця даної чи іншої кафедри подається завідувачу кафедри не пізніше, ніж за місяць до державних іспитів. Завідувач кафедри візує роботу на титульній сторінці та подає її голові ДЕК разом з витягом з протоколу засідання кафедри про її допуск до захисту.

На захист студент готує доповідь на 10 хвилин (3стор.), у якій послідовно, відповідно до логіки проведеного дослідження, визначивши тему, об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, висвітлює його результати. Для кращого сприймання матеріалу присутніми слід ілюструвати його власними таблицями, діаграмами, схемами чи мультимедійною презентацією.

Після доповіді члени ДЕК ставлять автору запитання, пов’язані зі змістом роботи. Голова ДЕК зачитує відгук та рецензію на роботу. На всі запитання та зауваження студент має дати відповіді. Оцінка за дипломну роботу виставляється за критеріями:

• розкриття логіки, суті та результатів проведеного дослідження;
  
• володіння матеріалом дослідження;
  
• відповіді на поставлені запитання;
  
• попередня оцінка підготовленої дипломної роботи за змістом та оформленням.
  

Оцінка за захист дипломної роботи виставляється на засіданні ДЕК і оголошується у присутності інших студентів.

Дипломна робота зберігається в архіві протягом 5 років.


Додаток А


КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НавчАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Факультет правового забезпечення підприємницької діяльності та психології

Кафедра психологічних дисциплін


ДИПЛОМНА РОБОТА

СТУДЕНТА ____ НАВЧАЛЬНОЇ ГРУПИ

______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

( прізвище, ім’я та по батькові)