Geum.ru

Типова програма стажування кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Романенко О. В.: кандидат психологічних наук, доцент

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


19. Добросельський О.П. О происхождении  человека, первородном грехе и
21. Клесов А.А., Тюняев А.А. Происхождение человека (по данным археологии, антропологии и ДНК-генеалогии). – Бостон-Москва, 2010
Питання для підготовки до заліку
Основи психогенетики
Основними формами роботи
Тематичний план
Всього годин з викладачем
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю 1
Модульний контроль
Всього по змістовому модулю 2
Разом по дисципліні за рік
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

19. Добросельський О.П. О происхождении  человека, первородном грехе и

искусственном зарождении. – М.: Благовест, 2009. – 109 с.


20. Зиневич Г.П. Человек изучает человека.– К.: Наукова думка, 1988.– 176 с.

21. Клесов А.А., Тюняев А.А. Происхождение человека (по данным археологии, антропологии и ДНК-генеалогии). – Бостон-Москва, 2010 г. – 321 с.


22. Мажуга П.М., Хрисанфова Е.Н. От вероятного к очевидному.– К.: Молодь, 1989. – 168 с.

23. Попов А. Тайны происхождения человека. – М.: Астрель– Спб, АСТ, 2009. – 223 с.

24. Рогинский Я.Я. Теории моноцентризма и полицентризма в проблеме происхождения севременного человека и его рас. – М.: Изд-во Моск. гос.ун-та, 1949. – 155 с.

25. Фоули Р. Еще один неповторимый вид. Экологические аспекты эволюции человека.- М.: Мир, 1990.– 368 с.

26. Чеснов Я.В. Топы архаики: вещи, жесты и духи. // Феномен человека в его эволюции и динамике. Труды открытого научного семинара. – М.: Институт философии РАН, 2009. – 434 c.

27. Фосси Д. Гориллы в тумане.– М.: ″Прогресс″, 1990. – 545 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1.Предмет антропології та її місце в системі наук.

2.Основні розділи антропології.

3.Антропогенез - розділ антропології, його завдання.

5.Методи антропології.

6.Використання антропометричного інструментарію в антропологічних дослідженнях.

7. Перші антропологічні свідчення в Україні (М.Максимович, П.Чубинський та ін.).

8.Українська антропологія у 20-30 – ті роки ХХ століття.

9.Виникнення антропологічних товариств та їх роль в історії науки про людину.

10.Діяльність паризького антропологічного товариства ХIХ століття (П.Брока, П.Топінар, Й.Денікер).

11.Розвиток антропологічних досліджень у Росії ХІХ століття (А.Богданов, М.Миклухо-Маклай, Д. Анучин).

12.Федір Вовк – засновник вітчизняної антропології.

13.Поняття гомінізації.

14.Основні етапи гомінізації.

15.Фактори, що вплинули на процес гомінізації.

16.Сутнісні родові якості людини, їх характеристика.

17. Екологічні теорії гомінізації.

18.Розвиток мислення і мови.

19.Значення праці в процесі перетворення мавпи в людину.

20.Симіальна теорія антропогенезу.

21.Проблема походження людини. Історія питання.

22.Теорія виникнення людини Ж.-Б.Ламарка.

23.Т.Гекслі та Є.Геккель про проблему походження людини.

24.Трудова теорія антропогенезу Ф.Енгельса.

25.Загальна характеристика родини понгід.

26.Характеристика та соціальна поведінка роду Pongo, орангутан.

27.Характеристика та соціальна поведінка роду Pan, шимпанзе.

28.Характеристика та соціальна поведінка роду Gorilla, горила.

29.Австралопітеки – попередники людей.

30.Олдувайська культура.

31.Виникнення неоантропа: теорії моноцентризму та поліцентризму.

32. Дріопітеки та рамапітеки як ранні людиноподібні мавпи, що утворюють родину Hominidae, їх характеристика.

33.Австралопітеки, місцезнаходження та час перших викопних знахідок. Історія питання.

34.Грацильні та масивні австралопітеки, їх основні риси та спосіб життя.

35.Людина вміла (Homo habilis) як перший відомий вид роду Homo, його характеристики.

36.Спосіб життя та праці Homo habilis.

37. Людина прямоходяча – Homo erectus – архантроп або пітекантроп. Основні ознаки та місцезнаходження викопних решток.

38.Спосіб життя, знаряддя праці у Homo erectus.

39.Основні ознаки та місцезнаходження викопних решток Неандертальської людини (палеоантропа).

40.Знаряддя праці та спосіб життя та зародження первісного мистецтва у неандертальців.

41.Час і місце виникнення неоантропа – Homo sapiens. Теорії моноцентризму та поліцентризму.

42.Морфологічні різновиди неоантропів. Їх характеристика, спосіб життя, знаряддя праці.

43.Місце людини у природі.

44. Проблема грані між людиною і твариною.

45. Натуралісти й філософи ХVIII – ХIХ століття про місце людини у природі (К.Ліней, Ж.Б.Ламарк).


ОСНОВИ ПСИХОГЕНЕТИКИ


Навчальна дисципліна “Основи психогенетики” є однією із складових системи підготовки майбутніх фахівців у галузі психології і має на меті вивчення відносної ролі та дії факторів спадковості та середовища у формуванні індивідуальних відмінностей людини за фізіологічними та психологічними показниками, механізмів переходу з етапу на етап під час онтогенезу. Ця дисципліна також сприяє формуванню у студентів певних знань, умінь та навичок інтелектуальної та практичної діяльності.

Навчальна програма “Основи психогенетики” складена з урахуванням останніх досягнень вітчизняних та зарубіжних вчених щодо вивчення питань наслідування, спряженого зі статтю, позаядерної спадковості, хромосомних аберацій та їх впливів на поведінку людини, генетичної обумовленості таких психічних розладів як аутизм, маніакально-депресивні психози, шизофренія, психогенетичних причин злочинності та алкоголізму. Навчальна дисципліна ґрунтується на основі низки біологічних та психологічних наук: генетики, анатомії та фізіології людини, з одного боку, та диференціальної психології, психології сім’ї, патопсихології та психології девіантної поведінки, з другого, тому має яскраво виражений міждисциплінарний характер.


Програмою передбачається надання знань з основ генетичної системи людини, методів її дослідження, психогенетики інтелекту, генетики відхилень у поведінці та причин природжених та сформованих факторами середовища відмінностей між індивідуумами. Особлива увага приділяється вивченню впливу спадкових факторів та середовища на формування тих чи інших психічних особливостей людини.

Виходячи з цього, головне завдання курсу полягає у формуванні у студентів розуміння дуальної, тобто генетичної та середовищної, детермінованості індивідуальних психологічних відмінностей людини.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів системи знань про роль та дію факторів спадковості та середовища щодо появи відмінностей за фізіологічними та психологічними ознаками у людей.

Навчальна дисципліна “Основи психогенетики” складається з п’яти тем: генетичні закономірності спадковості, методи психогенетики, генетика психічних розладів, психогенетика девіантної поведінки, психогенетика нормальної варіативності. У зв’язку із тим, що питання психогенетичних основ темпераменту та здібностей детально розглядаються в змісті загальної, диференціальної та вікової психології, ми не зосереджуємо на них увагу.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
  • Найголовніші поняття хромосомної теорії спадковості;
  • Закономірності спадковості;
  • Основні методи, що застосовуються у психогенетичних дослідженнях;
  • Роль факторів середовища у розвитку інтелекту;
  • Зв’язок хромосомних аберацій та поведінки людини.

Майбутній психолог повинен уміти:
  • Продемонструвати уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
  • Формулювати та обґрунтувати висновки, оперувати поняттями та застосовувати закономірності і теорії при поясненні явищ з наведенням прикладів із практики;
  • Розкрити власні розумові здібності та якості особистості (мислення, уваги, пам’яті, уяви), елементи власного світогляду, загальнолюдські духовні цінності.

Студенти мають можливість ознайомитись:
  • з історією розвитку, загальними питаннями генетики;
  • основними підходами, методичними прийомами при вивченні принципів успадкування та формування ознак.

Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни „Основи психогенетики” є лекції, семінари, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем (у формі індивідуальних консультацій).

На лекційних заняттях студенти засвоюють знання з тем, визначених програмою. На семінарських заняттях на основі самостійного опрацювання психологічної та довідникової літератури студенти набувають нових знань; закріплюють, розширюють та поглиблюють знання, отримані на лекціях, розкривають суть понять, теоретичних положень, питань, проблем, пов’язаних з темами, що вивчаються. При підготовці до семінарських занять студенти набувають умінь та навичок працювати з літературними джерелами: аналізувати, узагальнювати та викладати суть опанованого матеріалу; розвивати свої мислительні та мовленнєві можливості, професійні здібності.

У процесі самостійної роботи студенти опрацьовують лекційний матеріал, здійснюють підготовку до семінарських занять на основі використання літературних джерел. Індивідуальна робота зі студентами проводиться у формі індивідуальних консультацій в позанавчальний час і передбачає надання допомоги студентам, що мають труднощі у вивченні дисципліни.

Формами контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу під час вивчення дисципліни є поточний модульний контроль успішності, залік.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№

з/п
Назва модуля і тем
Всього годин
Всього годин з викладачем
З них:
Індивідуальна робота з викладачем *
Самостійна робота

Лекції

Семінарські заняття
Практичні заняття + МК **

Змістовий модуль 1. Загальнотеоретичні основи психогенетики

1.
Тема 1. Головні закономірності спадковості.
12
6
2
4






6

2.
Тема 2. Психогенетика як наука. Методи психогенетики
14
8
2
6






6

3.
Модульний контроль
2
2






2






4.
Індивідуальна робота
2












2



5.
Всього по змістовому модулю 1
30
16
4
10
2
2
12

Змістовий модуль 2. Психогенетика поведінки людини

6.
Тема 3. Генетика психічних розладів
16
8
2
6






8

7.
Тема 4. Психогенетика девіантної поведінки
12
6
2
4






6

8.
Тема 5. Психогенетика нормальної варіативності
10
4



4






6

9.
Модульний контроль
2
2






2






10
Індивідуальна робота
2












2



11
Всього по змістовому модулю 2
42
20
4
14
2
2
20

12
Разом по дисципліні за рік:
72
36
8
24
4
4
32




Форма контролю: залік