Geum.ru

Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники

Вид материалаДиплом

Содержание


Творчі портрети переможців обласного етапу
Розвиток школи – це перш за все розвиток людських ресурсів
Орися Дуда
В. О. Сухомлинський
Розвиток пізнавальних здібностей
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21

Творчі портрети переможців обласного етапу

Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року – 2004”




Надія Ярославівна Генташ

Розвиток школи – це перш за все розвиток людських ресурсів




Думки, знання, досвід, віра й подібні речі входять у педагогічну свідомість і можуть передаватися безпосереднім наслідуванням досвіду однієї особи іншою.





Генташ Надія Ярославівна працює заступником директора з навчально-виховної роботи Сокальської гімназії. Вона відзначається нестандартним підходом до осмислення освітянських проблем, власним поглядом на шляхи їхнього розв’язання, застосовує нові підходи до організації науково-методичної роботи, розвитку професійної активності педагогів. Високу результативність науково-методичної роботи Надія Ярославівна забезпечує завдяки конкретності її планування, відсутності надуманих проблем, цілеспрямованому та обґрунтованому вибору її змісту, врахуванню індивідуальних запитів учителів, погодженню з колективом як змісту, так і форм підвищення педагогічної майстерності.

З ініціативи та при безпосередній участі Генташ Н. Я. у гімназії успішно діють такі форми методичної роботи як майстер-клас, школа професійної адаптації молодого педагога, творчі динамічні групи, втілюються групові та індивідуальні проекти.

Генташ Н. Я. як заступник директора з навчально-виховної роботи забезпечує ефективне впровадження у навчально-виховний процес та управлінську діяльність нових освітніх технологій, зокрема, технології інтерактивного навчання. Вона досконало оволоділа ними, будучи активним учасником відповідного спільного польсько-українського проекту.

Заступник директора вміло стимулює самоосвітню діяльність педагогів, залучаючи їх до осмислення та узагальнення власного педагогічного досвіду, передачі його своїм колегам. Вона заохочує педагогів гімназії (надаючи їм у цьому допомогу), до створення авторських програм, методичних реко-мендацій, посібників. Сама є автором посібників: „Збірник задач підвищеної складності з математики з елементами логіки” для учнів 5 класу, „Розвиток логічного мислення на уроках математики”, „Особистісно-орієнтоване навчання на уроках математики”.

Одним із пріоритетних напрямків своєї роботи вважає організацію і проведення моніто-рингу якості навчання, у ході якого проводить заміри навчальних досягнень учнів, за результа-тами яких здійснює причинно-наслідковий аналіз, з’ясовуючи коло проблем, над якими потрібно працювати вчителеві. Така методика роботи сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу. Ефективність її підтверджують результа-ти навчальної діяльності гімназистів, зокрема, їхня участь у районних та обласних олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт та ін.

Надія Ярославівна володіє методикою системного підходу до аналізу роботи вчителя в цілому і уроку зокрема. Спільна робота з учителем над аналізом його уроку стає стимулом для подальшого самовдосконалення педагога.

Заступник директора відзначається нестандартністю у підготовці і проведенні педрад. З метою зростання творчої активності педагогів, перетворення педради у справді колегіальний орган розв’язання актуальних проблем навчально-виховного процесу, об’єднання зусиль педколек-тиву для підвищення науково-методичного рівня викладання, впровадження нових ідей, досліджень та перспективного педагогічного досвіду, вона сміливо практикує нестандартні форми прове-дення педрад, які сприяють залученню всього колективу, а не окремих його членів, до обго-ворення проблем роботи гімназії. Тут діє колективне мислення, має місце синтез думок, здійснюється активізація особистісного потен-ціалу вчителів, що створює умови для пошукової, дослідницької роботи.

Як показник ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами є зіставлення їх педагогічної майстерності з кінцевою метою – підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу.

За останні три роки зріс рівень професійної майстерності педколективу гімназії. Сьогодні в гімназії працює три вчителі-методисти, сім старших вчителів (у 2000/2001 н.р. було два вчителі-методисти, один старший вчитель). Участь педагогічних працівників у конференціях, конкурсах є безперечним доказом того, що вони хочуть вдосконалювати педагогічну майстерність та бажають обмінюватись досвідом з колегами, що, без сумніву, впливає на зростання рівня навчальних досягнень учнів.

Генташ Н. Я. – активний учасник районного постійно діючого проблемного семінару-практикуму заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи, часто виступає перед молодими та досвідченими вчителями району, керівниками загальноосвітніх навчальних закладів з проблем використання сучасних технологій навчання. Матеріали з досвіду своєї роботи друкує на сторінках „Вісника освітян Сокальщини”, газети „Школа і час”.

Досвід роботи Генташ Н. Я. з питань організації нестандартних форм методичної роботи з педагогами гімназії вивчено, узагальнено методичним кабінетом відділу освіти Сокальської райдержадміністрації.

Висока професійна компетентність Генташ Н. Я. як керівника, критичне мислення, креатив-ність, управління, зорієнтоване на оптимальну організацію процесу, уміння виділити головне і скерувати роботу педколективу у цьому напрямі – основні риси, що забезпечують високу резуль-тативність її управлінської праці.

В обласному конкурсі „Учитель року 2004” серед заступників директорів навчальних закладів області Генташ Н. Я. заслужено зайняла перше місце.
Орися Дуда

Надія Генташ



Якщо маленька людина в маленькому

місті сумлінно робить свою маленьку

справу – Всесвіт стає кращим.

Східна мудрість


Погоджуюся з тими науковцями, педа-гогами-практиками, які вважають, що успіх роботи заступника директора визначають:
  • цілеспрямований та обґрунтований вибір змісту роботи;
  • вміння спланувати власну діяльність, чіткість у плануванні, бачення перспектив;
  • демократичність у роботі з колегами;
  • вміння співпрацювати з колективом, прислухатися до його потреб і проблем;
  • вміння здійснювати самооцінку;
  • прагнення до постійного підвищення професійного рівня – і власного, і членів педколективу.

Коли я починала свою діяльність на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, вважала, що керівництво і контроль – це і є управління. Тепер я розумію, що управління не може зводитись тільки до керівництва і контролю. Дирекція школи має розробляти, вдосконалювати, уточнювати, корегувати модель діяльності колективу. Тепер я розумію, що „управляти” – означає здійснювати такі функції: плану-вання, організацію, мотивацію і контроль. У своїй управлінській діяльності я викори-стовую: делегування, підтримку, настав-ництво. Саме через довіру членам колективу, делегування їм функцій, залучення до коле-ктивного обміну думками, надання адресної допомоги, підтримку творчої ініціативи чле-нів педколективу відбувається творча спів-праця дирекції гімназії і педагогічного колективу.

Для підвищення рівня методологічної підготовки сьогодні відбувається перенесення акценту з інформаційних на інтерактивні аспекти навчання, апробація та введення нових методів.

Починаючи роботу на посаді заступника директора, мені хотілося навчити педагогів використовувати активні форми роботи з учнями, якими володіла я як вчитель математики. Виступаючи на одному із семінарів з питання „Організація роботи учнів в малих групах”, я побачила, що коллектив не сприймає нового, поданого у формі готової інформації. Я зрозуміла, що люди потребують не теоретичного викладу питань, а розгляду їх через систему активного навчання.

Таким чином і з’явилася ідея впровадження інтерактивних технологій в систему роботи з колективом. Першочерго-вим моїм завданням було створити таку систему роботи з педагогами, яка б ненав’яз-ливо залучала їх до активної діяльності, а саме до „навчання в дії”.

Практикуючи роботу в малих групах, методи „мозкового штурму”, „синтезу ду-мок”, „дерева рішень”, різні форми дискусій та інші інноваційні методи під час роботи семінарів-практикумів, міні-семінарів, засі-дань творчих груп, засідань клубу молодих педагогів, вдалося забезпечити поштовх до змін у системі роботи з вчителями. Саме впровадження інтерактивних технологій у роботі з вчителями дало можливість не тільки вирішувати спільні проблеми, а й самим педагогам навчитися застосовувати дані технологій. Праця над створенням спільних проектів сучасного уроку, розробок рекомен-дацій, пам’яток об’єднала ширше коло педагогів гімназії, залучила їх до активної методичної роботи. Проведений тренінг „Дискусія”, на якому учасники демонстру-вали різні форми (дискусію на авансцені, пленарну дискусію, у формі симпозіуму, дебатів, „концентричних кіл”, дискусію в балах), носив не тільки навчальний характер, у ході роботи обговорювалися актуальні питання розвитку освіти і методичні новинки сьогодення. Використовуючи методики ситуативного моделювання (ділові ігри), розігруючи ситуації, що часто трапляються у взаєминах учасників навчального процесу, вчителі спільно знаходять раціональні способи виходу із конфліктних ситуацій. На таких тренінгах панує дух співпраці, співнав-чання. Я стараюся працювати на рівні з колегами, адже розумію, що збагачення й мого досвіду багато у чому залежить від них. Як заступник директора, намагаюся відчути „методичний пульс” педколективу. Якщо згасає потяг моїх колег до професійного зростання, – оцінюю це, як власне недопрацювання, як мій недолік у системі роботи.

Не менш важливим завданням було створення інформаційної бази з питань впровадження нових методик і технологій. Залучення педколективу до вирішення цього питання активізувало особистий потенціал вчителів, створило умови для пошукової дослідницької творчої роботи. Саме творча співпраця з колегами привела до створення сьогоднішнього сучасного методичного кабі-нету гімназії , в арсеналі якого – виставки напрацювань, методичний доробок вчителів гімназії, матеріали для плідної самоосвітньої роботи. Методичний кабінет став творчою лабораторією гімназії.

Значної уваги потребують молоді вчителі. Отримавши непогану фахову підготовку, їм, звичайно, не вистачає досвіду з питань методикию Підтримка заступника директора – вагома складова у створенні „ситуації успіху”. Запрошуючи колег на свої уроки, обговорюючи успіхи і допущені помилки в організації уроку, намагаюся створити атмосферу плідної співпраці між керівником і педагогом.

Завдання заступника директора – бути поруч, вчасно порадити, допомогти і підтримати.

Надія Генташ

Організація методичної роботи в гімназії

Творчу особистість учня-гімназиста може сформувати тільки творчий педаго-гічний колектив. Саме з цього ми виходимо, плануючи методичну роботу у навчальному закладі. Проблема гімназії „Формування творчої особистості учня в умовах гімназії” реалізується і через систему методичної роботи. Специфіка роботи нашого навчаль-ного закладу визначає основні завдання методичної роботи, як одного із важелів управління навчально-виховним процесом, що має сприяти, передусім, розвиткові сучасного стилю педагогічного мислення, готовності до продукування нових педаго-гічних ідей, технологій, поширенню перспек-тивного педагогічного досвіду, бажанню до самовдосконалення, пошуку оптимальних методів навчання та виховання.

Ось деякі із завдань науково-мето-дичної роботи у нашій гімназії:
  1. формування творчого, ініціативного, працездатного педагогічного колективу;
  2. вдосконалення традиційних і пошук нових високоефективних форм і методів науково-методичної роботи, оновлення її змісту на основі особистісно-орієнтованої педагогіки навчання та виховання, впровадження інтерактивних технологій; перенесення акценту з інформаційних на інтерактивні аспекти навчання;
  3. забезпечення особистісно-орієнтованого підходу у науково-методичній роботі;
  4. поглиблення знань з теорії і сучасних наукових досягнень з предмету викла-дання, з педагогіки та психології;
  5. залучення педагогів до науково-дослід-ницької, експериментальної та пошукової діяльності з питань педагогіки, психології, часткових методик викладання;
  6. удосконалення в учителів навиків моніторингу і аналізу рівня навчальних досягнень учнів, рівня їхнього розвитку та вихованості.

Методичну роботу будуємо на діагностич-ній основі, на основі аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів та їх потреб і затруднень, що виникають в процесі роботи. Шляхом діагностування моделюємо структуру, зміст і форми методичної роботи. Виходимо з того, що структура має бути динаміч-ною, зміст таким, що постійно оновлюється, а форми оптимально збалансованими. Зміст методичної роботи реалізуємо через цільові проекти з педагогічного моніторингу та освіт-нього менеджменту, проекти, завдання яких –сформувати обдаровану особистість, яка має сформовані навики дослідництва, через проекти, мета яких – досягнення педагогами вершин у педагогічній майстерності.

Аналіз діагностичних анкет, відвіду-вання уроків, позакласних заходів, бесіди, опитування та ін. виявили три умовні групи вчителів:

а) тих, хто досягає високих показників у роботі;

б) тих, хто хоче більшого, але зазнає труднощів у реалізації поставлених завдань;

в) тих, хто працює формально, не проявляє зацікавленості до результатів своєї праці.

Відповідно до цього диференційовано будуємо роботу з кожною із груп. Педагогів першої групи інформуємо про нове в педагогічній науці, практиці, пропонуємо ознайомитися з сучасними технологіями нав-чання та виховання, матеріалами методичних видань. Вчителі цієї групи є керівниками методичних кафедр, майстер-класу, проект-них та творчих груп, школи професійної адаптації молодого педагога, працюють над індивідуальними проектами, створенням ав-торських програм та посібників.

Вчителі, які входять до другої групи, відвідують семінари, школу професійної адаптації молодого педагога, заняття кафедр. З ними аналізуються труднощі, вичлено-вуються проблеми. Їм рекомендується відповідна література для опрацювання через самоосвіту, з ними проводяться тренувальні практичні заняття (набуття вмінь через моделювання уроку, ділову гру). На основі цього вчитель здобуває особистий досвід, аналізує його та визначає шляхи доведення його до навичок.

З учителями третьої групи працюємо в основному над стимулюванням сумлінної результативної роботи, щоб них пробудився інтерес до творчості. Таких вчителів запро-шуємо на уроки до колег, залучаємо до аналізу їхньої роботи. Заохочуємо свободу критики, дискусії, вільного обміну думками. Це стає поштовхом до розвитку творчості, пробуджує бажання самовдосконалюватись. Ми залучаємо їх до участі у педчитаннях, а також у науково-практичних конференціях за підсумками методичної роботи за рік, спочатку як слухачів, а потім як активних учасників.

Намагаємося створити у гімназії сприятливі умови для ефективної науково-методичної роботи, розвитку творчої ініціативи педагогів. Поряд з уже названими формами методичної роботи використовуємо й інші, як індивідуальні (консультування, самоосвіта, на-ставництво), так і групові (кафедри вчителів природничого, художньо-естетичного циклу, розмовний семінар-практикум вчителів іно-земної мови), а також масові (оперативні методичні наради, педагогічні екскурсії, педагогічні виставки та ін.)

Розуміємо, що особливої уваги та опіки потребують молоді вчителі. У 2003-2004 навчальному році в гімназії діяла школа професійної адаптації молодого педагога. До навчання у ній було залучено п’ять педагогів, які мають до одного року педагогічного стажу. Головним вважаємо питання органі-зації наставництва. Формування, становлення молодого педагога відбувається протягом перших років його педагогічної діяльності. Тому важливо, щоб наставником був педагог, який вміє підтримати позитивне у роботі молодого вчителя, може допомогти знайти правильне рішення у будь-яких складних ситуаціях, змусить його повірити у власні сили, щедро передасть свій досвід, зробивши його надбанням свого учня. Атмосфера стосунків „наставник – молодий вчитель” у гімназії є атмосферою довіри, доброзич-ливості, щирості, взаємоповаги.

Мета роботи школи професійної адаптації молодого педагога та її основні завдання, форми роботи з педагогами відображені у додатку №1. Переважають у роботі розповідь, евристична бесіда, прове-дення практикумів, ділових ігор, відвідування уроків досвідчених педагогів, групові форми роботи з слухачами (одночасне оволодіння сучасними інтерактивними технологіями).

У гімназії працює семінар-практикум вчителів з оволодіння сучасними комп’ютер-ними технологіями для тих педагогів, які ще недостатньо засвоїли навики роботи із сучасною комп’ютерною технікою. На сьогодні 53% педагогів гімназії володіють комп’ютером, успішно використовують його у навчальному процесі, а також у процесі підготовки до уроків, ведення з учнями спільної науково-дослідницької роботи (до речі, спільні дослідницькі проекти керівника та гімназиста з написання науково-дослід-ницької роботи теж вважаємо однією із форм науково-методичної роботи).

Результативністю відзначається робота проектної міжпредметної творчої групи „Розвиток творчої активності учнів через групові форми діяльності на уроці”. Вона об’єднана інтересом до однієї педагогічної проблеми, яка безпосередньо випливає із проблеми гімназії. Група створена і функ-ціонує на добровільній основі. Члени проектної творчої групи спочатку опра-цьовують нову літературу з питань інтерактивних технологій навчання, групових форм діяльності на уроці, доповідають про результати роботи колегам з групи, які їх доповнюють, корегують, тоді всі обмінюють-ся думками з приводу напрацьованого. Потім знайдені у літературі ідеї реалізують на уроках. Але спочатку відбувається розробка проекту уроку, аналіз цього проекту, коли з порадами та пропозиціями виступають члени творчої групи. Саме тому вони стають ніби співучасниками, співтворцями уроку, а не просто спостерігачами. Після проведення уроку вчитель проводить його аналіз, роз-криває, що із запланованого йому вдалося реалізувати, а що ні, аналізує причини. Свої думки з приводу відвіданого уроку висловлюють члени творчої групи. Таким чи-ном творча група зможе виробити практичні рекомендації із проблеми „Розвиток творчої активності учнів через групові форми діяльності на уроці” для вчителів гімназії, району. Подальша робота над проблемою, як правило, завершується виданням практичного порадника вчителям, публікацією у „Віснику освітян Сокальщини”, „Педагогічній думці”.

Педагоги гімназії беруть участь також в індивідуальних проектах. Як підсумок роботи над таким проектом у 2002 році, вчителька української мови та літератури Трошина О.М. видала посібник „Соколятко” (дидактичний матеріал з краєзнавства на уроках україн-ської мови у п’ятому класі). Посібник має обсяг 95 сторінок друкованого тексту. У ньому – практично-пізнавальні вправи різних рівнів складності – для вивчення та повто-рення навчального матеріалу, вправи дослідницького характеру, лінгвістичні ігри, кросворди, загадки, ребуси. Тексти до вправ подають факти про історичне і духовне життя рідного краю – Сокальщини. Мета посібни-ка – допомогти вчителю активізувати нав-чально-пізнавальну діяльність на уроках української мови на основі матеріалу з місцевого краєзнавства (посібник додається).

Над створенням своїх авторських програм та посібників, реалізацією індивідуа-льних проектів працює вчитель трудового навчання, вчитель-методист Куцяба Н. П. Її проект „Розробки уроків за темою ”Українська народна вишивка” (Вишивка Сокальщини) у програмі для загальноосвітніх закладів „Трудове навчання, 8-11 класи”. Проект „Науково-дослідницька робота учнів у гімназії з предметів природничого циклу” реалізує вчитель фізики, вчитель вищої категорії, вчитель-методист Гентуш М. А.

Одна із форм методичної роботи в гімназії – майстер-клас вчителя основ здоров’я та фізичної культури Лаговської О. І. До цієї роботи залучені вчителі основ здоров’я та фізичної культури, основ безпеки життєдіяльності, медико-санітарної підго-товки гімназії та шкіл міста Сокаля. Тема занять у майстер-класі „Прийоми стимулю-вання і мотивації до постійних занять фізичною культурою, розвитку і вдоскона-лення фізичних якостей на уроках основ здоров’я та фізичної культури”.

Відповідно до кадрового складу та побажань вчителів для самовдосконалення у певних галузях знань у гімназії працюють творчі групи вчителів української мови та літератури і математики.

Творча група вчителів української мови і літератури працює у складі 5 вчителів, з яких 4 – вищої кваліфікаційної категорії і 1 – першої. Потягом навчального року вона займається розробкою теми „Уроки літера-тури рідного краю в 5-11 класах”. Основні завдання творчої групи, як і план її роботи наводжу в додатку № 2. Робота творчої групи має завершитися виданням методичного посібника „Уроки літератури рідного краю в 5-11 класах” та створенням відеотеки уроків літератури рідного краю. Посібник є конче потрібним для вчителів української мови та літератури шкіл Сокальського району.

Метою розмовного семінару-практику-му вчителів іноземної (англійської) мови є удосконалення їхньої мовної практики, забез-печення комунікативної спрямованості викла-дання предмету за автентичними підручни-ками видавництва ОЮП (Великобританія).

Крім цього, залучаємо педагогів до тренінгів, до роботи у дискусійних групах з окремих питань (одно- чи кількаразові занят-тя), до ділових ігор (у т.ч. на педагогічних радах), де переважає демократичний стиль спілкування, використання інтерактивних технологій: мозкового штурму, методів „мікрофон”, „акваріум”, „ажурна пилка” та ін. Тут діє колективне мислення, відбувається обмін думками, що сприяє активізації особис-тісного потенціалу вчителів, створюються умови для пошукової, дослідницької творчості.

Підсумком роботи вчителя у період атестації є його творчий звіт на засіданні кафедри, педраді. Таким чином знахідки, окремих педагогів стають надбанням всього колективу.

У внутрішньогімназійній методичній роботі важливе місце займає огляд методичної літератури. Ця форма методичної роботи дає змогу оперативно, систематично, в лаконічній формі доводити до педагогів важливу інформацію. У методичному кабінеті гімназії є чимала кількість літератури, у т.ч. фахових методичних журналів, газет: „Директор школи”, „Завуч школи”, „Освіта України”, „Освіта”, „Шкільний світ”, „Сільська школа України”, „Управління освітою”, „Все для вчителя”, „Обдарована дитина”, „Відкритий урок”, „Директор школи, ліцею, гімназії”, „Освіта і управління”, „Підручник для директора” та ін.

Адресну допомогу отримують і вчителі-майстри своєї справи.

Вчителі гімназії проявляють ініціативу і творчість, при цьому керівництво гімназії докладає усіх зусиль, щоб цінне у роботі кожного вчителя змогли побачити колеги і застосувати у своїй діяльності. Підтримуємо творчість педагогів через пропозиції обміну досвідом на рівні району, області, залучення вчителів до участі у конкурсі „Вчитель року”. Підтримуємо ініціативу у видавничій діяль-ності, участі у районних та обласних семіна-рах. Як результат троє вчителів є керівниками РМО, семеро – членами районних творчих груп, дванадцять – призерами районного та три призерами обласного етапу конкурсу „Вчитель року”. Вчителі гімназії постійно діляться досвідом роботи з актуальних питань на РМО вчителів-предметників, є учасниками всеукраїнських науково-практичних конфе-ренцій з питань нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів.

Проведення на базі гімназії районних та обласних семінарів стало засобом поширення досвіду її роботи з питань використання інтерактивних технологій у процесі навчання.

Перелічені види роботи з учителями – це не все. Вчитель зростає як творчий педагог-знавець постійно, і головне у цьому процесі – розуміння і бажання самого вчителя самовдо-сконалюватися, займатися самоосвітою.

Завдання моє як заступника директора з навчально-виховної роботи – бути поруч, вчасно порадити, допомогти і підтримати. З моєї точки зору, науково-методична робота в гімназії відзначається результативністю, бо є конкретною, без надуманих проблем, без пошуків чогось невідомого, а характеризує-ться вона цілеспрямованим, обґрунтованим вибором її змісту. І демократичний стиль управління (методична робота будується на

основі врахування індивідуальних запитів учителів, погодження з колективом змісту і форм підвищення педагогічної майстерності) теж сприяє успіхові.

Оксана Володимирівна Пянило


Навчання молодших школярів – цікава і захоплива справа


Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться. В школі вона живе. Там, де вихователі забувають цю істину, навчання стає для дитини важким тягарем. Там, де навчання виступає як невід’ємна частина багатогранного духовного життя, – воно для дитини бажане і захоплююче.

В. О. Сухомлинський

Ми дуже часто говоримо учням, що готуємо їх до життя. Насправді, життя відбувається тут і зараз. Кожен день у школі повинен приносити дитині радість: радість пізнання навколишнього світу, радість спілкування з однолітками та дорослими, радість успіху від маленьких щоденних перемог. До такого висновку прийшла учитель початкових класів СЗШ І ст. м. Червонограда – Пянило Оксана Володимирівна, переможець ІІ туру Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2004” у номінації “початкові класи”. Пропрацювавши тривалий час у школі, Оксана Володимирівна стверджує, що школа – це не підготовка до життя, а частина життя. Адже більшу частину свого часу дитина проводить саме у школі, тому участь у навчальному процесі повинна приносити задоволення.

Оксана Володимирівна – вдумливий, висококваліфікований педагог, який у своїй діяльності застосовує ефективні методи та засоби навчання. Виявляє ґрунтовну професійну компетентність. Вміло організовує навчальний процес із молодшими школярами. На її уроках завжди спостерігається взаємодія “вчитель – учень”, “учень – учень”, тактовне ділове спілкування. Вчителька працює над проблемою “Розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів в процесі вивчення математики”. Оксана Володимирівна зібрала і уклала методичний посібник для учнів 3 класу “Пізнавальні завдання з теми “Табличне множення і ділення”.

Вчителька творчо підходить до своєї роботи, використовуючи різноманітні прийоми, що збагачують навчальний процес, спонукають учнів до навчання. На різних за змістом і формою уроках школярі вчаться мислити, логічно та послідовно висловлювати свої думки, тренують пам’ять, увагу. Оксана Володимирівна впро-ваджує диференційоване навчання, інтеграцію навчального змісту предметів у наскрізну тему, що спонукає учнів до пошуку, формує навички колективної праці, міцного засвоєння матеріалу, сприяє інтенсивному розвитку особистості школярів. Завдяки активізації пізнавальних здібностей учнів учитель домагається глибини знань, заохочує школярів до творчості та пошуку.

Учні Оксани Володимирівни – активні, ініціативні, впевнені у собі. Їм притаманне вміння толерантного та доброзичливого спілкування з дорослими і однолітками. Завдяки професіона-лізму учителя та володінню сучасними техноло-гіями, учні досягають високих результатів у навчанні. Зокрема, 80 % із них мають високий та достатній рівні навчальних досягнень.

За час роботи у школі вчителька знайшла підхід не лише до дітей, але й до їхніх батьків. Вони беруть активну участь у проведенні виховних заходів класу і школи, а також допомагають учителю у створенні навчального середовища в класі.

Оксана Володимирівна постійно підвищує свій професійний рівень, цікавиться новинками методичної літератури, інноваційними техноло-гіями у початковій освіті, шукає нові шляхи вдосконалення освітньо-виховного процесу, вив-чає перспективний досвід педагогів області. Вона намагається стати педагогом, про якого можна було б сказати “Особистість”, який був би здатен виховувати особистості, здатен вчасно помітити і допомогти розкрити у маленькому коконі дитячої індивідуальності прекрасного метелика – вільну душу творця, мислителя, людини.

Оксана Володимирівна нагороджена грамотами відділу освіти виконкому Червоно-градської міської ради за перемогу у міському конкурсі-огляді кабінетів початкових класів та за перемогу у І турі Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2004” у номінації “початкові класи”.

Оксана Даниленко



Оксана Пянило

Розвиток пізнавальних здібностей

у процесі вивчення математики


Чому один і той самий матеріал одна дитина охоплює миттєво, друга – повільно, а третя взагалі не розуміє? Чи не тому, що у першому випадку ми, образно кажучи, сіємо зерно у вже підготований у дошкільному дитинстві ґрунт, у другому – у зораний не так якісно, а в третьому – на висушений ґрунт, якого ніколи не торкалось рало. І ґрунт цей – сформованість у дитини логічних прийомів мислення, рівень розвитку творчого мис-лення, уваги, пам’яті, мовлення. Звідси випливає необхідність створення у навчаль-ному процесі таких ситуацій, що активізували б мислення учнів, спонукали б їх до наполегливої праці. Тому у своїй роботі я зайнялася проблемою “Розвиток пізнавальних здібностей у процесі вивчення математики”.

Формування пізнавальних здібностей молодших школярів з математики починаєть-ся з виховання у них пізнавальної потреби, розвиток якої має чотири етапи:
  1. зацікавлення емпіричною основою нав-чання (яскраві ілюстрації, цікаві факти, незвичайні ситуації, ігрові моменти тощо);
  2. виникнення допитливості, бажання дізна-тися про якості предмета;
  3. виділення об’єкта вивчення, спрямування інтересу на його дослідження;
  4. захоплення улюбленим предметом, твор-чою роботою.

Дослідження показують, що молодшим школярам доступний не лише перший етап пізнавальної потреби. Серед першокласників є діти, які захоплюються математикою, виявляють допитливість, інтерес до усних обчислень, розв’язування задач, при цьому в них словесно-логічні компоненти мислення переважають над наочно-образними, тобто виявляється математична обдарованість, творчі здібності. І якщо вчитель своєчасно не помітить схильності таких учнів до математики, їхня пізнавальна потреба зали-шиться на найнижчому етапі розвитку, а математичні здібності не розвиватимуться.

Важливою умовою пізнавальної актив-ності школяра є оволодіння інтелектуальними уміннями – як окремими для виконання розумових операцій (синтез, аналіз, узагаль-нення, диференціація, перенос), так і загаль-ними (вибіркова стала увага, пам’ять, мислен-ня). Для їхнього успішного формування й розвитку дітям слід навчатися на високому рівні. Лише у цьому випадку діти відчу-ватимуть радість пізнання, а вчитель матиме змогу успішно розвивати пізнавальні сили кожного учня.

Особливо велику увагу приділяю розвитку продуктивного мислення. Тому до-бираю завдання так, щоб дитина намагалась самостійно освоювати навколишній світ, переживаючи при цьому радість пошуку та здогадки.

При вивченні нумерації чисел, складу числа, я стараюсь підібрати цікавий матеріал.