Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники

Вид материалаДиплом

Содержание


Учнівські компетенції, що випливають зі структури історичної свідомості
Способи сприйняття
Знання (Знати)
Виділяти головне
Визнача-ти причинно-наслідкові зв’язки
Тлумачи-ти поняття
Тема 6. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ
Релігія та культура Стародавньої Індії
Релігія та культура Стародавнього Китаю
Учень Називає час
Показує на карті
Тлумачить поняття
Називає характерні риси
Наводить приклади
Висловлює судження
Терміни, що використані у статті
Зовнішнє оцінювання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Учнівські компетенції, що випливають зі структури історичної свідомості


Способи

сприйняття

Компетенції


Часу

Простору

Історичності

Дійсності та джерел інформації

Ідентичності

Цінностей

Дії, з ними пов’язані

Знання (Знати)




Дати, події

Місце знаходження, територіальні межі історичних об’єктів

Історичні події та постаті

Що є події або особи реальні й вигадані; джерела інформації та орієнтовну основу дій щодо їх вивчення

Основні етноси, соціально-економічні групи, політичні сили тощо

Основні моральні та етичні цінності та їх системи

Називати дати, факти, постаті...

Показувати на карті...





Образні

Створювати часові асоціації

Створювати картини місцевості

Створювати характерні образи часу

Описувати історичні джерела

Створювати образ представників певної групи (етнічної, соціальної, політичної) або статі

Описувати ідеали людини певного часу

Описувати ...

Логічні


Виділяти головне

Виділяти точку відліку часу

Виділяти особливості місцевості

Визначати зміни у житті людей, політиці, економіці та суспільстві

Розрізняти факт і точку зору, виокремлювати джерела первинної та вторинної інформації

Виокремлювати етнічні, соціальні, політичні групи

Виділяти головні моральні та етичні норми

Називати характерні риси...


Аналізу-вати

Виділяти етапи історичних подій та процесів

Виділяти природні географічні та інші умови

Визначати динаміку розвитку подій

Аналізувати дані історичних джерел

Аналізувати етнічну, соціальну, політичну структуру суспільства

Визначати складові моральних та етичних вчень

Називати складові....


Порівню-вати

Порівнювати події за часом, коли вони відбувалися, та їхню тривалість

Порівнювати історико-географічні умови різних регіонів

Порівнювати історичні події, явища та процеси

Порівнювати факти та їх інтерпретацію; дані різних джерел

Порівнювати становище різних груп населення

Порівнювати моральні цінності різних систем

Порівнювати...

Визнача-ти причинно-наслідкові зв’язки

Визначати наступність подій у часі

Визначати залежність дій людей від географічного середовища

Визначати причини та наслідки змін у суспільстві

Визначати причини різних інтерпретацій подій у джерелах

Визначати мотиви діяльності різних груп людей та окремих осіб

Визначати причини поширення моральних цінностей та наслідки цього

Висловлювати судження щодо причин і наслідків


Конкре-тизува-ти

Відносити дати та події до відповідних історичних періодів та епох

Визначати приналежність місцевості до певних регіонів

Відносити події та явища до певного історичного процесу

Відносити джерела до певної групи та інформацію до певної категорії

Відносити конкретних осіб та груп людей до певних етнічних, соціально-економічних та політичних категорій

Відносити певні норми до конкретних моральних та етнічних систем

Наводити приклади...

Тлумачи-ти поняття

Тлумачити хронологічні поняття

Тлумачити історико-географічні поняття

Тлумачити історичні поняття

Тлумачити джерелознавчі поняття

Тлумачити етнічні, соціологічні, політологічні поняття

Тлумачити аксіологічні та культурологічні поняття

Тлумачити поняття...



Оцінні

Виявляти ієрархічність подій та тривалість процесів

Визначати природні можливості регіону та їх вплив на долю людей

Виявляти прогресивність історичних змін

Визначати ступінь достовірності інформації та цінність історичних джерел

Визначати роль різних соціальних, політичних груп та їх окремих представників в історичному процесі

Давати моральну оцінку вчинків людей у певній історичній ситуації

Висловлювати судження...




Аналіз цієї таблиці дозволяє виявити основні дії (одиниці діяльності, внаслідок яких досягається конкретна усвідомлена мета): назвати (дати, події, постаті), показати на карті, описувати..., називати характерні риси, називати складові, порівнювати, висловлювати власну думку щодо причин та наслідків, наводити приклади, тлумачити поняття, висловлювати судження щодо подій, явищ, процесів.

Розроблена в таблиці система учнів-ських компетенцій конкретизується у контексті навчальної теми, залежно від характеру матеріалу, що вивчається у її межах, і через означені дії виступає вимогами до навчальних досягнень учнів. Наприклад, у 6 класі при вивченні теми „Стародавні Індія та Китай” означені такі компетенції:



Тема 6. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ




Стародавня Індія


Природа Індії. Найдавніша цивілізація в долині Інду. Поява цивілізації в долині Гангу. Держава Ашоки. Варни і касти.

Релігія та культура Стародавньої Індії


Найдавніші культи. Буддизм. Культура.

Релігія та культура Стародавній Китай


Природа Китаю. Господарське життя. Давньокитайські імперії. „Велика китайська стіна”.

Релігія та культура Стародавнього Китаю

Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій — батько „китайських церемоній”. Культура.


Учень

Називає час виникнення цивілізації Індії та Китаю, розквіту Індії за царя Ашоки та Китаю за Цінь Шіхуанді, переселення арійських племен до Індії

Показує на карті центри індійської та китайської цивілізації, території держави Мауріїв за правління царя Ашоки та імперії Цінь Шіхуанді, Великий китайський мур та Великий шовковий шлях, переселення арійських племен

Називає найвідоміших правителів Індії та Китаю, засновників релігії (Будда, Конфуцій), варни, касти в Індії, особливості природних умов, моральні норми буддизму та конфуціанства, основні досягнення культури Індії та Китаю

Тлумачить поняття: буддизм, конфуціанство, варни, касти

Описує умови життя стародавніх індійців та китайців, пам’ятки культури та писемності

Називає характерні риси сільського господарства та суспільного життя Індії та Китаю, буддизму і конфуціанства

Порівнює природні умови Індії та Передньої Азії, Індії та Китаю, буддійські та конфуціанські цінності, державний та суспільний устрій Індії та Китаю

Наводить приклади цивілізаційних ознак у народів Індії та Китаю, високого ступеня розвитку культури в Індії та Китаї, розквіту і занепаду держав в Індії та Китаї

Висловлює судження щодо впливу природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Індії та Китаї, внеску давніх Індії та Китаю до сучасної культури, щодо причин виникнення і занепаду держав у Індії та Китаї, особливості господарювання давніх індійців та китайців, значення для стародавніх індійців та китайців буддизму та вчення Конфуція




Щодо згаданих раніше загальнонав-чальних компетенцій, а саме: комунікативних (уміти працювати у групі, вислуховувати точку зору інших тощо), інтелектуально-інформаційних (читати, складати план прочитаного тощо) та інших, – то їх доцільно не пов’язувати з певною навчальною темою, а винести до пояснювальної записки у вигляді загального переліку вмінь і динаміки їх розвитку по класах.

Слід зазначити, що впровадження компетентнісного підходу до навчальної програми робить її мобільнішою. Визначені у програмі основні учнівські компетенції дозволяють максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять.

Орієнтуючись на визначені в ній учнівські компетенції та співставляючи їх із пізнавальними здібностями учнів, учителі у стислий термін досить чітко можуть:
  • конкретизувати освітні та розвивальні цілі у планах-конспектах окремих навчальних занять;
  • визначити основні види навчальної діяльності учнів під час навчальних занять;
  • створити систему моніторингу навчальних досягнень учнів щодо комплексу завдань, спрямованих на визначення рівня знань і сформованості певних умінь під час безпосереднього вивчення учнем нав-чального матеріалу, до завдань тематичної та підсумкової атестації;
  • коригувати навчальний процес згідно з визначеними тенденціями;
  • вибрати найбільш придатні для реалізації визначених цілей навчальні посібники та засоби навчання.

Користуючись програмою, учні ознайом-люються з визначеними вимогами до їхніх навчальних досягнень, що дозволяє:
  • зробити процес навчання більш моти-вованим і цілеспрямованим;
  • організувати самоконтроль учнів за особистим просуванням у навчанні;
  • залучати додаткові внутрішні резерви і допоміжні методичні засоби для покращення результатів навчальної діяльності;
  • активізувати пізнавальну діяльність.

Спираючись на програмні вимоги батьки учнів, отримують можливість:
  • визначити відповідність рівня навчальних досягнень своїх дітей загальним вимогам програми;
  • створити умови дітям для покращення результатів навчання;
  • вибрати відповідно до індивідуальних особливостей дитини систему викладання та вчителя;
  • отримати індивідуальні рекомендації щодо покращення результатів навчальної діяльності дитини та визначення інди-відуальної траєкторії її навчання.

Адміністрація школи отримує можливість:
  • створити більш об’єктивну систему моніторингу як діяльності вчителя, так і просування учнів у навчанні;
  • впливати, виходячи із внутрішніх резервів через закладені у програмі важелі, на покращення результатів навчальної діяльності учнів;
  • консолідувати навчально-виховні зусилля батьків, учнів, школи, конкретного вчителя з метою створення оптимальних умов для розкриття здібностей та інтелектуального зростання особистості учня.

Програма дозволяє широко залучити до навчання історії психологічну науку та за допомогою шкільного психолога:
  • розробити для учнів, їх батьків та вчителів рекомендації з розвитку пізнавальних можливостей учнів і покращення на їх основі результатів навчальної діяльності;
  • допомогти вчителеві у здійсненні моніторингу власної діяльності.

Таким чином, зміни у змісті історичної освіти, пов’язані із переосмисленням ролі знань та зосередженням уваги на уміннях їх здобувати й застосовувати є нагальною потребою, яка закріплена низкою стратегічних та концептуальних документів.

Основою цих змін стало впровадження компетентнісного підходу.

Розробка нових програм є логічним продовженням реалізації компетентнісного підходу, започаткованого у критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів та Державному стандарті базової та повної середньої освіти, тому визначення учнівських компетенцій є невід’ємною складовою нової навчальної програми з історії.

Визначення основних учнівських компе-тенцій має враховувати структуру історичної свідомості та логіку процесу пізнання, прив’язуватися до окремої навчальної теми та подаватися у вигляді конкретних дій.

Побудована таким чином програма дозволяє індивідуалізувати та технологі-зувати процес навчання, створює умови для самоосвіти, дозволяє активніше залучати батьків до навчання власної дитини.


Терміни, що використані у статті


КОМПЕТЕНЦІЯ необхідний комплекс знань, навичок, відношень (ставлення) та досвіду, що дозволяють ефективно здійснювати діяльність або певну функцію. Визначається державою, певними установами або окремими особами, які організовують той чи інший вид діяльності.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ загальна здатність особистості (характеризується складними уміннями, навичками, які базуються на знаннях, що дозволяють ефективно здійснювати діяльність або певну функцію).

ЗНАННЯ перевірені соціальною практикою і логічно упорядковані у свідомості людини результати процесу пізнання, що виявляються в уявленнях, поняттях, судженнях та орієнтовних основних діях.

УМІННЯ засвоєний учнями спосіб виконання дій, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок.

НАВИЧКИ уміння, доведені до автоматизму.

ДІЯ одиниця діяльності, внаслідок якої досягається конкретна усвідомлена мета.

ЗДАТНІСТЬ властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певного виду діяльності.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ система уявлень людини про мету, план та засоби виконання дії.

ІСТОРИЧНА СВІДОМІСТЬ здатність людини ідеально відтворювати минулу і сучасну соціальну дійсність.




Зовнішнє оцінювання

Наталія Пастушенко