Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеЗовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови А (що)річно, поки(що), ні(про)що, будь(що) Б 4 Лікар, озеро, дядько, щастя 5 |
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
Зовнішнє оцінювання навчальних
досягнень учнів з української мови
Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів – один з дієвих факторів впливу на якість освіти. Це підтверджує зарубіжний досвід зовнішнього оцінювання, який, незважаючи на значні фінансові затрати, все більш поширюється. Практично всі розвинуті країни Європи вже запровадили зовнішні екзамени, зокрема з метою сертифікації.
Основним позитивом зовнішнього оцінювання на етапі завершення навчання є, на думку національного експерта проекту “Інновація та оновлення освіти для покра-щення добробуту та зниження рівня бідності” Програми розвитку ООН О. Локшиної, надання сертифікатів, що відбивають реальну картину знань та компетентностей учнів, є конкурентними та відкривають рівні мож-ливості до здобуття якісної освіти” [2].
У 2004 році наказом міністра освіти і науки України було продовжено розпочатий у 2003 році експеримент зовнішнього оціню-вання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти. Результати тестування зараховувалися як державна підсумкова атестація і як вступні випробування до вищих навчальних закладів, що брали участь в експерименті [2].
Метою цієї статті є ознайомлення педагогічної громадськості та усіх зацікав-лених осіб з концепцією зовнішнього іспиту з української мови. Її розробники – кандидати педагогічних наук: О. Глазова, І. Гудзик, Н. Пастушенко, Л. Скуратівський, педагоги Л. Коваленко, А. Корольчук, Л. Плетньова, головний спеціаліст Міністерства освіти і науки України Н. Шинкарук. Концепцію підготували за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Центр тестових технологій” (директор Центру тестових технологій – Л. Гриневич).
У 2004 році вперше експериментально було проведено зовнішнє тестування з української мови для випускників загально-освітніх навчальних закладів. Учасниками експерименту були вищі навчальні заклади Києва та Харкова.
Метою зовнішнього тестування з української мови було:
- Перевірити відповідність знань, умінь та навичок учнів програмовим вимогам.
- Оцінити рівень навчальних досягнень учнів з української мови.
- Оцінити ступінь підготовленості випуск-ників загальноосвітніх навчальних закла-дів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах [1, с. 8].
Вимоги до освітньої підготовки учнів з української мови були розроблені на основі Програм для загальноосвітніх навчальних закладів. Автори концепції зовнішнього тестування виходили з того, що метою вивчення української мови є, насамперед, виховання мовця, у якого вироблені уміння вільно, комунікативно виправдано користува-тися державною мовою – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності. Враховували автори й головні завдання навчання мови. Особлива увага зверталася на практичні завдання, зокрема:
- вироблення у школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користува-тися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтво-рення і створення висловлювань;
- засвоєння учнями базових орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних умінь і навичок;
- ознайомлення учнів із мовною системою як основою для формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок [1, с. 8].
Як показує аналіз міжнародного досвіду зовнішнього оцінювання, завдання, які пропонуються учням у різних країнах, перевіряють переважно функціональну грамотність випускників шкіл, їх практичні уміння, здатність самостійно здобувати знання, адаптовуватися у світі, що швидко змінюється.
Так, наприклад, зовнішній екзамен, запроваджений з 2002 року у Польщі (“egzamin maturalny”) виявляє не тільки те, що випускники уміють, але також, як вони можуть працювати з новою інформацією, текстом чи ілюстраціями. Важливого значення сьогодні набуває уміння вико-ристати інформацію, інтерпретувати її, перетворювати, аналізувати і робити висновки, синтезувати. Такого рівня освіти вимагають вищі навчальні заклади, сучасний ринок праці, саме життя [5, s. 5].
Слід відзначити, що одним із найвідповідальніших і найважливіших екзаменів у вступній частині польського Informatora названо польську мову. Однією з причин зростання вимог до якості мовної освіти, особливо до знання польської мови, автори називають вступ Польщі до Європейського Союзу [5, s. 5].
У 2002 році організацією Економічного Співробітництва і Розвитку (OECD – Organization for economic cooperation and Development) було проведено міжнародне порівняльне дослідження освітніх досягнень PISA (Programe for International Student Assessment) функціональної грамотності п’ятнадцятилітніх учнів. Особлива увага була приділена виявленню уміння викори-стовувати свої знання в різних життєвих ситуаціях, а також оцінювалась міжпредметна компетентність (використання знань, набутих під час вивчення різних предметів або з інших джерел інформації для вирішення якоїсь задачі).
Один із напрямів дослідження стосувався “грамотності читання”. Результати досліджень саме у цьому напрямку були взяті до уваги розробниками концепції зовніш-нього екзамену з української мови. Добре було б, якби ці результати були враховані і авторами Програм для загальноосвітніх навчальних закладів під час планування і описування навчальних досягнень учнів.
Під “грамотністю читання” дослідни-ки міжнародного обстеження розуміли здат-ність людини осмислювати написані тексти і розмірковувати над їх змістом, використо-вувати зміст текстів з певною метою.
Випускник сучасної школи повинен розуміти зміст текстів різних видів, оцінювати їх смисл і значення, викладати свої думки про прочитане.
Тексти, з якими працювали учасники дослідження, були пов’язані з різноманітними життєвими ситуаціями. Це були уривки з художніх творів, біографії, тексти розважаль-ного змісту, особисті листи, документи, статті з газет, журналів, ділові інструкції, рекламні оголошення, товарні ярлики. Інформація була представлена також у формі діаграм, таблиць, карт, рисунків, графіків.
Оцінювалися три групи когнітивних умінь:
- знаходження в тексті явної і неявної інформації;
- інтерпретація тексту;
- оцінка тексту і рефлексія.
Учням пропонували, наприклад, осми-слити і співставити два різних висловлювання на одну тему, подумати над тим, з якою метою написано текст, пояснити зв’язок між окремими висловлюваннями в тексті, обґрун-тувати власний погляд на проблему, яка розкривається в тексті, запропонованому для аналізу.
Результати дослідження виявили серйозні прогалини у мовній освіті учнів постсоціалістичних країн, зокрема Росії. Так, наприклад, для російських школярів складними виявилися завдання, які вимагали порівняти різні точки зору на події чи явища, висловити власну думку з цього ж приводу. В аналітичних документах досліджень це пояснюється тим, що “у викладанні гумані-тарних дисциплін усе ще присутні старі традиції єдиного і завжди правильного “погляду на світ” [3, с. 13]. Лише в останні роки з’явилися підручники з літератури, в яких стикаються різні позиції і погляди на художні цінності. На жаль, в Україні такі посібники поки що відсутні.
Низькі результати “грамотного читан-ня” викликані, на думку аналітиків, тим, що школи недостатньо формують в учнів такі якості, як самостійність думки та ініціативність у виборі власної життєвої позиції [3, с. 14].
Враховуючи результати міжнародних досліджень, досвід зовнішнього оцінювання знань з рідної мови інших країн, автори концепції зовнішнього екзамену з української мови включили в очікувані результати навчальної діяльності випускників загально-освітніх навчальних закладів як предметні, так і загальні уміння, необхідні для майбутньої самостійної пізнавальної діяль-ності випускника школи. Зокрема:
- уміння аргументовано відстоювати свою думку;
- створювати власні висловлювання з певною комунікативною метою;
- використовувати здобуті знання для аналізу життєвих явищ.
До загальних умінь, виділених автора-ми концепції зовнішнього екзамену з украї-нської мови, можна віднести такі уміння, як:
- уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки (на прикладі мовних явищ);
- визначати істотні ознаки якогось явища (на прикладі мовних явищ);
- розуміти значення та функціонування (чогось) (наприклад, мовних одиниць)
У контексті сучасних вимог до розвитку аналітичного мислення учнів, важливим є такий результат вивчення мови, як уміння аналізувати текст: його зміст, структуру і призначення.
Зовнішнє тестування з української мови передбачає оцінювання мовних знань та умінь випускників шкіл. З цією метою запропоновано завдання з фонетики, орфоепії, графіки, лексикології, фразеології, будови слова і словотвору, граматики і правопису, стилістики і культури мовлення. Тести, які перевіряють мовні знання, укладені як завдання з вибірковими відповідями, завдання на утворення логічних пар. Наприклад:
Позначте рядок, у якому всі слова пишуться окремо:
А (що)річно, поки(що), ні(про)що, будь(що)
Б хіба(що), ні(від)чого, чий(небудь), аби(кого)
В не(мов би, та(й), тільки(що), (уві)сні
Г ні(для)кого, аби(в)кого, що(ж), дарма(що) [1, с. 15].
Установіть відповідність між відмінами та рядами іменників, які до них належать (один з рядів є зайвим):
-
А перша
Б друга
В третя
Г четверта
1 Карпати, вила, двері, ворота
2 Плем’я, теля, ім’я, ведмежа
3 Плакса, лілія, Микола, верба
4 Лікар, озеро, дядько, щастя
5 Річ, радість, мати, ніжність [1, с.16].
А
3
Б
4
В
5
Г
2
Новим для екзаменаційного випробу-вання учнів є завдання, яке виявляє розу-міння прочитаного тексту та уміння чітко формулювати відповідь на запитання. Основ-ною вимогою до тексту є його сучасність, актуальність тематики і проблематики.
Учні повинні виявити розуміння тексту на трьох рівнях:
- змісту:
- розуміння тематики тексту в цілому та окремих його абзаців;
- розуміння прямих і метафоричних значень слів та окремих виразів;
- пошуку ключових слів;
- розуміння головної думки тексту;
- розуміння думок автора, викладених в окремих абзацах і частинах тексту;
- будови (композиції) тексту:
- уміння аналізувати будову тексту (наприклад, виділяти вступ, основну частину, висновки);
- визначення логічних зв’язків між частинами тексту, розуміння послідовності викладу, залежності одних частин від інших (наприклад, залежності висновків від аргументів, аргументів від гіпотез ти тверджень);
- розуміння ролі окремих стилістичних засобів для розкриття теми та вираження головної думки (наприклад, широке використання термінології в науковому стилі, роль тропів у художньому та публіцистичному стилях);
- комунікативного призначення:
- розуміння, з якою метою написано текст;
- уміння впізнавати адресата мовлення у тексті;
- уміння передбачати можливий вплив тексту на читача [1, с.16-17]
Концепцією зовнішнього екзамену передбачено також побудову власного висловлювання на задану тему. Це завдання перевіряє когнітивні та лінгвістичні уміння мовця, тобто його здатність створити змістовне висловлювання українською мовою на тему, пов’язану, наприклад, зі змістом тексту для аналізу та з життєвим досвідом. Крім того, це завдання перевіряє:
- здатність випускника школи залучати для осмислення певної проблеми прочитані художні тексти, епізоди з життя;
- уміння висловлювати й аргументувати власну позицію
- уміння оригінально мислити [1, с. 17].
Запровадження обов’язкового зовніш-нього оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови стимулюватиме якісні зміни у мовній освіті.
Концепція зовнішнього тестування з української мови, розроблена науковцями та педагогами з ініціативи Центру тестових технологій, передбачає завдання, які вимі-рюють як рівень оволодіння предметними знаннями, так і вміння та навички, які необхідні для дото, щоб діяти в житті самостійно і відповідально.