Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники
| Вид материала | Диплом |
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
Розміщення навчальних груп у кабінеті математики
Дотримуємося двох варіантів розміщен-ня учнів:
1. За одним столом з учнем з типологічної групи А/В/ доцільно посадити учня з групи С або Д;
2. За одним столом сидять учні із споріднених груп / будемо називати групи А і В, С і Д спорідненими /
При другому варіанті розміщення учні з типологічних груп С і Д, які потребують більше часу на засвоєння навчального матеріалу, спільно працюють, а при необхідності їм допомагають учні з груп А або В. Можливі варіанти розміщення членів групи показано на рис.1
рис. 1
Види роботи в групах
Розрізняють два основні види групової роботи: недиференційована /всі групи одержують однакові за змістом завдання/ і диференційована /групи одержують різні за змістом завдання/.
При недиференційованій груповій роботі всі учні групи можуть виконувати завдання в однаковому обсязі або учні типологічних груп А, В виконують завдання у більшому, а учні груп С, Д – меншому обсязі.
При диференційованій груповій роботі завдання ділиться на менші за обсягом одне з таких завдань виконує кожна група, або кожна група опрацьовує одну і ту саму тему, використовуючи різні джерела знань /група розв’язує одне і те саме завдання, використовуючи різні методи, прийоми, підходи/.
Розрізнятимемо також диференційовану і недиференційовану роботу учнів у межах однієї групи. При недиференційованій роботі учні спільними зусиллями виконують запропоновані завдання однакової складності. Диференційована робота в групах є склад-нішою. Учні виконують завдання різної складності відповідно до своїх здібностей. Тут велику роль відіграє керівник групи /назвемо його учень-асистент/. Він розподіляє завдання між учнями, керує роботою, узагальнює результати членів групи, надає, в разі потреби, допомогу своїм товаришам, перевіряє правильність виконаних завдань, нерідко оцінює і рецензує відповіді учнів. Учня-асистента обирають усі групи /у більшості випадків – це учень з типології А або В/. Вчитель від учнів-асистентів отримує інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу кожним учнем групи.
Особливої уваги заслуговує такий вид групової роботи, коли учні об’єднуються в комбіновані групи для підготовки матеріалів до уроку, тему якого вони вибирають самостійно. Учні отримують завданя: “теоретики” – пояснити матеріал, “практики” – розповісти про прикладне застосування теорії, “математики” – допомогти оволодіти даною темою всім учням. Для “теоретиків” потрібно складати завдання так, щоб їхні повідомлення доповнювали одні одних за змістом і у логічній послідовності розкривали тему уроку. Крім цього, створюється група “опонентів”, які підбирають цікаві питання, що випливають зі змісту завдання. У ролі “опонентів” виступають учні, які вміють аналізувати, розмірковувати, застосовувати здобуті знання на практиці. При підведенні підсумків року звертається увага на головні ідеї, оцінюється робота учнів. Такий вид групової роботи сприяє розвитку в учнів навичок роботи з додатковою літературою, вміння виступати перед аудиторією, аналізувати, порівнювати.
Організація уроків
Групову роботу проводжу на будь-якому етапі уроку. Тривалість групової роботи від 5-10 до 25-35 хвилин. Структура уроку при цьому може бути різною, однак частіше вона у мене є такою:
1. Організаційний етап.
2. Створення проблемної ситуації і форму-лювання мети уроку.
3. Ознайомлення учнів із завданнями для кожної групи.
4. Робота в групі. Повідомляю учням, яка тривалість групової роботи. Пропоную завдання, які треба розв’язати. Стежу за роботою груп, надаю, якщо є потреба, необхідну допомогу.
5. Спільне обговорення виконаних завдань. Всі групи почергово звітуються перед класом. Повідомляє про розв’язання завдань обраний групою або вчителем учень \кожного разу інший\. Важливо, щоб дану групу по черзі представляли всі її члени. Виступ учня доповнюють спочатку члени його групи, потім учні з інших груп. Вчитель керує обговоренням результатів роботи груп.
6. Оцінювання роботи кожної групи та окремих її членів; запис домашнього завдання.
7. Підсумок уроку.
Урок сплановуємо так, щоб залишився час на обговорення результатів роботи груп і їх оцінювання. Розглянемо приклади окремих уроків.
- Урок вивчення нового навчального матеріалу.
Спочатку можна провести фронтальний огляд нового навчального матеріалу, а потім детальніше вивчати його в групах.
Наприклад, пояснивши доведення тео-реми про першу ознаку рівності трикутників, пропоную учням розглянути ще раз його в групах. При цьому учням з типологічних груп С, Д надають допомогу учні з груп А, В. Виникають умови для активного осмислення теореми про першу ознаку рівності трикут-ників. Спостерігаючи за роботою учнів у гру-пах, проводжу опитування шляхом фронталь-ної бесіди, з’ясовую незрозумілі поняття, відповідаю на поставлені запитання.
- Уроки закріплення та застосування знань, умінь і навичок учнів.
На цих уроках групова робота є найпро-дуктивнішою. Кожній групі пропонуємо на карточках 8-12 задач початкового, серед-нього, достатнього і високого рівнів. Учні з даних задач вибирають ті, які вони зможуть розв’язати і пізніше пояснити розв’язання. На розв’язання задач відводиться 20-25 хвилин .
Учні, які розв’язали задачі, допома-гають своїм товаришам по групі. Після цього представники груп, яких призначають учні – асистенти або вчитель, пояснюють біля дошки розв’язання задач. Учні класу рецензують розв’язання.
3. Уроки формування вмінь і навичок.
Перевіривши домашнє завдання і фрон-тально закріпивши навчальний матеріал, про-поную учням розв’язати задачі в групі. Спочатку учень на дошці розв’язує задачу. Після цього учням в групі пропоную розв’я-зати 1-3 задачі, аналогічні до попередньої. У процесі розв’язування задач учні спілкуються між собою, вибирають оптимальний спосіб діяльності. Перевірити правильність розв’я-зання задачі можна за допомогою відкидної дошки, на якій коротко записане розв’язання. Після цього пропоную учням самостійно розв’язати 1-2 задачі з даної теми / для кожної типологічної групи – різні задачі/.
Урок буде результативнішим, якщо групову форму поєднувати з фронтальною та індивідуальною формами навчання. Є різні варіанти такого поєднання. Наприклад, ефективним є такий взаємозв’язок:
1) фронтальна форма – групова недиферен-ційована – індивідуальна;
2) групова форма - фронтальна форма – інди-відуальна;
Головна функція вчителя при груповій навчально-пізнавальній діяльності учнів полягає в організації співробітництва учнів у групах. Таке співробітництво передбачає: 1) розподіл обов’язків між учнями; 2) аналіз завдання, взаємообмін інформацією; 3) взає-модопомога, взаємоперевірка і взаємо-оцінювання один одного. Вчитель повинен дбати про високий навчальний потенціал кожної групи. Для цього доцільно добирати диференційовані завдання, враховуючи нав-чальні можливості кожного учня. Якщо ж завдання виявилося для учня складним, то слід змінити його на простіше, більш доступне для учня. Важке завдання учень за бажанням може виконати вдома, попередньо проаналізувавши його з учителем. Оскільки при груповій діяльності частина перевіроч-них, оціночних і деяких “навчальних” обов’язків вчителя передається учням-асистентам, то у педагога з’являється значний ресурс часу, який він може використати як для навчання (індивідуальна робота з учнями, які потребують допомоги), так і для виховання (вироблення вмінь спілкуватися один з одним, виховання норм спільної праці).
Важливе значення у ході уроку мають взаємостосунки вчителя з учнями. Надмірна строгість вчителя впливає на ефективність роботи учнів. Тому вчителеві необхідно вибрати такий оптимальний стиль взаємо-стосунків, щоб продуктивність праці учнів була найвищою.
На ефективність групової діяльності впливають також стосунки між учнями в групі, а також відносини між групами в класі. Важливо, щоб учні допомагали один одному в навчанні, взаємоперевіряли завдання один в одного, пояснювали незрозуміле у навчаль-ному матеріалі. Якщо на уроці атмосфера взаємодопомоги, то це створює умови для ефективного засвоєння знань і для формування позитивних якостей в учнів.
Робота кожної групи оцінюється на засіданні групової ради класу. Враховуються думки учнів-асистентів та вчителя.
Висновки
Групова навчальна діяльність учнів на уроках має значні переваги порівняно з іншими методами, а саме:
- допомагає створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учіння школярів;
- дає можливість здійснювати диферен-ціацію навчання;
- сприяє виробленню умінь співпрацювати з іншими учнями;
- забезпечує високу активність всіх учнів;
- реалізує природнє прагнення школярів до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;
- підвищує результативність навчання та стимулює розвиток школярів.
Література
1. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про формули організації навчальної діяльності школярів //Радянська школа. – 1984. – № 5.
2. Лийметс Х. Й. Груповая работа на уроках – М, Знание 1975 р. – 62 с.
3. Нор Е.Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. – Николаев, 1998. – 75 с.
4. Полонський В.Б., Рабинович Е.М., Якир М.Р. Учимся решать задачи по геометри. – К.: „Магистр-S”, 1996.
5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технологія навчання. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
6. Раухман А.С., Сень Я.Г. Усні вправи з геометрії для 7-11 класів. – К.: Рад.шк., 1989.
7. Цукерман Г.А. Зачем детям учиться вместе? – М.: Просвещение, 1983.
8. Чередов И.Н. Формы учебнойработы в средней школе. – М.: Педагогика, 1988. – 160 с.
9. Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика – К.: Партнер 1997 р. – 193 с.
Степанія Святлош
Геометричні акорди на дробовій хвилі
(конспект інтегрованого уроку математики у 6 класі)
Тема уроку: Геометричні акорди на дробовій хвилі.
Мета уроку: Узагальнення знань, умінь і навичок з теми дії з дробами і їхнє використання при розв’язуванні геометричних задач.
Епіграф уроку:
Музика – велике і вічне джерело. Це чарівний засіб, що повертає думку і розум до добра і краси.
Обладнання для уроку: дошка, крейда, магнітофон, таблиця: “Тестові завдання”, набір завдань для груп у конвертах.
Очікувані результати:
Учні повинні знати:
– правила виконання дій із звичайними дробами;
– властивості геометричних фігур;
Учні повинні вміти:
– виконувати дії із звичайними дробами;
– розв’язувати задачі на знаходження дробу від числа і числа за його дробом;
– властивості геометричних фігур;
Учні повинні цінувати:
– знання, здобуті з даної теми;
– час на кожному етапі уроку;
План уроку
І. Вступне слово вчителя: (звучать фанфари) 2 хв.
– сьогоднішній наш урок – це урок-свято, на якому будуть звучати прекрасні акорди, а складені вони з цілих, половинних, четвертинних нот. Що ж пов’язує ці музичні акорди з математикою? На це запитання нам дасть відповідь епіграф уроку.
Звучить музика.
Проблемою нашого уроку буде слово, зашифроване загадкою, яку ми відгадаємо в кінці уроку.
На базарі їх не купиш,
На дорозі не знайдеш,
Їх не зважиш на терезах
І ціни не підбереш.
А працювати ми будемо з вами за таким планом:
- Святкова дробова грамота – розв’язування тестових завдань ( робота в парах ) 10 хв.
- У світі відсотків і дробів – усні вправи 5 хв.
- Геометричні акорди на дробовій хвилі – розв’язування задач на властивості геометричних фігур (робота в малих групах ) 10 хв.
- У світі цікавих геометричних задач – розв’язування задач із записом на дошці ( колективна робота з класом ) 15 хв.
- Підсумок уроку 3 хв.
1. Тестові завдання: учні виконують завдання в зошитах, кожний ряд – відповідний варіант, всього два ряди
I – в II – в
Відповіді I-в
1) а) 24 (М) б) 14 (К) в) 6 (С)
2) а) 5 (Л) б) 16 (Б) в) 4 (В)
3) а) 21 (Я) б) 12 (А) в) 10 (Р)
4) а) 6 (Д) б) 5 (Т) в) 10 (І)
5) а) 12 (О) б) 24 (Д) в) 4 (А)
Відповіді II- в
1) а) 1 (А) б) 4 (В) в) 5 (Т)
2) а) 18 (Б) б) 9 (Н) в) 8 (К)
3) а) 7 (Д) б) 4 (Д) в) 5 (М)
4) а) 9 (К) б) 10 (О) в) 13 (Р)
5) а) 8 (І) б) 6 (Н) в) 4 (М)
6) а) 21 (Я) б) 7 (К) в) 3 (Р)
Перевірка святкової дробової грамоти (Повідомлення про свято Андрія)
2. У світі відсотків і дробів – усні вправи.
– Знайти 2/3 прямого кута.
– Знайти 20% розгорнутого кута.
– Рпрям. = 20 см збільшити на 10%.
– Ртрик. = 20см збільшити на 20%,
зменшити на 20%
3. Робота в малих групах, клас поділений на 6 груп. Групи розв’язують задачі, які заготовлені у конвертах з наступним поясненням на дошці.
Як зміниться його периметр?
АД = 12 смАВ = 2/3 АД
РАВСД -? РАВСД -?SАВСД - ?
А = 1/3 суми кутів В = 4/9 суми кутів
С - ?
АОВ=0,5СОД
Р=24см
АВ=4см
ВК=3/4АВ
S=?
АВ:АС=5:6 АВ=10см
РАВС=32см СД на 20% менша
ВК=2/3АС ВС=6см
АД=12см
S - ?
4. Розв’язування задач із записом на дошці:
АВ – становить ¼ РАВС
ВС= 8 см
АС = 10см
Р - ?
Х – периметр
АВ= ¼ Х
Х – ¼ Х = 18
¾ Х=18
Х=18: ¾
Х=24 см.
ЗАДАЧА. Тупий кут розділити на три частини. Один з утворених кутів становить 2/5 тупого кута, а другий – 1/5 першого кута, третій кут дорівнює 78о. Знайти тупий кут.
Х – градусна міра тупого кута.
2/5 Х – І кут.
2/5 * 1/5 Х= 2/25 Х – ІІ кут
2/5 Х +2/25 Х= 12/25 Х – І,ІІ кути разом.
Х – 12/25 Х = 78
13/25 Х= 78
Х = 78 : 13/25
Х=1500.
Ш
ирина прямокутника становить 7/8 від його довжини. Знайти його площу, якщо Р = 30см.Х – довжина
7/8 Х – ширина
Х + 7/8 Х = 15 (см)
1
Х=1515/8 Х=15
Х=15: 15/8
Х= 8см
7/8 * 8 = 7 см
S= 56 см2.
5. Підсумок уроку: Сьогодні на уроці звучала музика. Кожен її такт і акорд відповідав складності завдання, панувала атмосфера творчості й наполегливої праці, утвердження сили розуму. Інструментарій, який ми використовували – знання. Якраз слово „знання” є відповідь на загадку, що пропонувалась на початку уроку.
Отже, висновок добитися успіху в навчанні без наполегливої праці неможливо.
Домашнє завдання: Обчислити:
Сергій Васильович Лагодюк
Слово про вчителя
Перемога Лагодюка С. В. – це продовження його творчих здобутків з 1997 року, коли він посів ІІІ місце в обласному турі Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року – 1997”. Його урок у СЗШ № 62 м. Львова викликав захоплення як учнів 11 класу, так і всіх членів журі. Учитель не зупинився на досягнутому. Цього року на відкритому уроці у 7 класі в Дублянській СЗШ Жовківського району він перевершив сподівання журі і був визнаний найкращим. У чому ж секрет успіху Лагодюка С. В.?
Він – висококваліфікований, здібний, ерудований, творчий вчитель. Педагогічну діяльність розпочав з 1983 року у СЗШ І-ІІІ ст. № 2 м. Дрогобича на посаді вчителя хімії, з 1991 року працює в СЗШ І-ІІІ ст. № 17 м. Дрогобича вчителем біології.
Лагодюк С. В. досконало володіє програм-ним матеріалом з біології, обізнаний із сучасними досягненнями природознавства, забезпечує впровадження найновіших методів навчання на уроках біології.
Вчитель працює над проблемою “Проблемно-евристична задача як базова складова міжпредметних зв’язків у розвивально-модульній системі”. Про це він пише у своїх науково-методичних розробках. Сергій Васильович розро-бив лекційну частину теми “Філо- та онтогенез психіки і поведінки. Сучасні уявлення про розумову діяльність.”, уклав завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів з біології. Протягом семи років він працює над збірником творчих проблемних міжпредмет-них задач з біології для учнів 6-11 класів.
Лагодюк С. В. подав до друку “Біологічну евристику”, збірник міжпредметних задач для кмітливих ерудитів (9, 10 класи).
У 2000 році вчитель брав участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції з біології “Проблеми середньої загальноосвітньої школи у контексті переходу на 12-річне навчання та шляхи їх реалізації”.
Протягом п’яти років він очолює шкільну творчу групу вчителів природничого циклу, яка працює над запровадженням інноваційних підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів. У м. Дрогобичі Лагодюк С.В. надає активну методичну допомогу молодим спеціалістам, а очолювана ним динамічна творча група вчителів міста постійно ділиться досвідом роботи на засіданнях методичного об’єднання з питань реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі.
Педагог продумано активізує пізнавальну діяльність учнів, надаючи їй характеру творчої дослідницької роботи, спонукає учнів до дискусії, пошуку та впровадження ефективних способів розв’язування задач з біології, написання нау-кових робіт та успішного захисту їх на обласному конкурсі Малої академії наук.
Уроки Сергія Васильовича відзначаються чіткою організацією, емоційною насиченістю, вмінням володіти увагою учнів, впровадженням особистісно орієнтованого підходу. Вчитель на творчому рівні володіє методикою і технологією сучасного уроку. У своїй роботі він застосовує нетрадиційні форми навчання, доречно використовує елементи модульно-розвивального навчання.
Лагодюк С. В. постійно у пошуку, працює над підвищенням свого професійного рівня, формує міжпредметне бачення в учнів як фундамент становлення їхнього наукового світогляду. Щорічно його учні стають призерами та переможцями міської олімпіади з біології, а Кирилич Роман, учень 9 класу, став призером Соросівської олімпіади. Значна частина учнів старших класів залучена вчителем до роботи у Малій академії наук, де він керує їхньою пошуковою діяльністю. Основні роботи учнів спрямовані на дослідження коефіцієнту інтелекту школярів та проблеми пам’яті.
Особливу увагу педагог приділяє формуванню практичних вмінь і навичок, спрямованих на збереження здоров’я. Його уроки біології – це насамперед уроки здоров’я. Під час туристично-краєзнавчої роботи Сергій Васильо-вич формує вміння надавати першу долікарську допомогу на заняттях “Школи виживання”, інтегруючи курс біології з ОБЖД, валеологічною підготовкою.
Лагодюк С. В. – поетична натура, автор понад 100 віршованих творів, які присвячені філософським поглядам на проблему “Людина – природа – Всесвіт”. Педагогічний досвід Лагодюка С. В. заслуговує на апробацію та поширення.
Ніна Новикова
Сергій Лагодюк
Технологічна композиція сценарію навчального модуля
(фрагменти)
з теми: ДИХАННЯ (8 годин)
/Біологія людини. 8 клас/
Епіграф:
Dит sріrо sреrо
(Поки дихаю – надіюсь).
Формування провідної ідеї: структурна функціональність дихальної системи людини.
Похідні ідеї: коеволюційність становлення спіроорганів;
– спряжена еволюція провідних (дихальної і кровоносної) систем людського організму.
Провідний конфлікт: напрямленість еволюційного вдосконалення даної функціональної системи, стимулюючі та гальмуючі фактори.
Похідні конфлікти: шляхи оптимізації процесу дихання:
– особливості авторегуляції газообміну людини як, можливо, вторинноводного організму; членороздільно артикулюючої істоти; локомоторної системи, що характеризується прямоходінням;
– дихати глибше чи частіше?
Учні повинні:
1) мати уявлення про:
константи гомеостазу;
порушення гомеостазу і його наслідки.
2) знати:
особливості будови і функцій органів дихальної системи;
нейрогуморальну регуляцію дихання;
вплив фізичного навантаження на систему органів дихання.
3) вміти:
застосовувати конкретні знання про дихання для пояснення фізіологічних процесів дихання людського організму; розпізнавати окремі органи і системи органів дихання;
пояснювати зв'язок між будовою і функціями органів дихання та інших систем органів; надавати першу допомогу при зупинці дихання.
4) засвоїти такі поняття та терміни (повторити та розширити):
інфекція, капіляри, метаболізм, подразливість, гігієна, гемоглобін, гомеостаз, гормон, еритроцит, інтоксикація, регуляція, фізіологія.
СЮЖЕТ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ.