Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники

Вид материалаДиплом

Содержание


Проблемно - предметна фаза
Розвивальна мета
Виховна мета
Структура уроку
V. Узагальнення і систематизація.
VI. Підсумок.
VII. Домашнє завдання.
Навчальна мета
Виховна мета
Структура уроку
II. Мотивація навчальної діяльності
III. Вивчення нового матеріалу.
IV. Первинне застосування набутих знань.
V. Застосування знань у стандартних умовах.
VI.Творче переосмислення знань, умінь у нових або змінених умовах.
VII. Підсумки.
Урок № 42. контрольно – смисловий модуль
Виховна мета
Структура уроку
III. Сприймання нового навчального матеріалу.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21

ПРОБЛЕМНО - ПРЕДМЕТНА ФАЗА


Урок № 39. УСТАНОВЧО - МОТИВАЦІЙНИЙ ЦІЛЬОВИЙ МОДУЛЬ


Тема: Будова і функція органів дихання.

Навчальна мета: ознайомити з будовою дихальної системи, використовуючи міжкурсові зв'язки.

Розвивальна мета: акцентувати на необхідності розуміння конструкцій, виходячи з їхньої функціональної детермінації; вдосконалювати бачення причинно-наслідкових зв'язків (аналізуюче мислення).

Виховна мета: сприяти реалізації самопізнання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи: фронтальна бесіда, робота з таблицями, роздатковими картками, підручником.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань.
  1. Будова органів дихання тварин: а) комах; б) риб; в) амфібій; г) плазунів; д) птахів; е) ссавців.
  2. У чому виявляється еволюція, вдосконалення дихальної системи у наземних?

а) збільшення площі газообміну; б) краща захищеність і більш ефективна функціональна досконалість.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Функції і будова пов'язані причинно-наслідковими зв'язками. Спробуємо за відомими елементами результату відновити його вихідні умови і зворотно, починаючи від виконуваних функцій пояснити будову, забезпечуючи логічний стандартний виклад навчального матеріалу.

Повідомлення теми, мети, завдань: скласти дуальні пари "орган - функції".
  1. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
  1. Пояснення шляху потрапляння повітря в організм.
  2. Робота з додатковими картками на впізнавання.
  3. Будова кожного органу, користуючись підручником.

IV. Осмислення об'єктивних зв'язків, взаємозалежностей у змісті навчального матеріалу і розкриття внутрішньої суті явищ та процесів.

Складання таблиці в зошиті: Органи системи дихання.

Орган

Будова

Функції


V. Узагальнення і систематизація.

Висновок: сутність дихання полягає у використанні клітинами організму кисню і виділення вуглекислого газу. Початковий етап – обмін газів між кров'ю і атмосферним повітрям – здійснюється в органах дихання. Завдяки великій площі альвеол кисень шляхом дифузії швидко переходить у кров, а вуглекислий газ – із крові у легені.

VI. Підсумок.

Отже, ви переконались, що, знаючи загальні закономірності явищ і процесів, ви здатні самостійно, із застосуванням екстраполяції, здобувати певну інформацію, а також впевнились у важливості формулювання проблемних питань.

VII. Домашнє завдання.

§33, питання стор. 133, докінчити табл., превентивно прочитати §34 "Голосовий апарат". Оголошення і коментування оцінок.

Урок № 40 ЗМІСТОВО - ПОШУКОВИЙ МОДУЛЬ

Тема: Голосовий апарат. Функціональні показники дихальної системи.

Навчальна мета: пояснити алгоритм розв'язку задач з теми;

поглибити знання з функціонального аспекту теми.

Розвивавальна тема: аналітичне мислення; вдосконалити вміння розв’язувати задачі.

Виховна мета: Вчитися розуміти і бачити за сухими цифрами реальні об'єкти та проблеми.

Тип уроку: Формування вмінь і навичок.

Методи: проблемне питання, індивідуальне опитування, розв'язування задач.

Література: власний задачник міжпредметних завдань.

СТРУКТУРА УРОКУ
  1. Актуалізація опорних знань.
  1. Будова і функції органів дихання /індивідуальне опитування/.
  2. У дівчат голос /вищий/, у хлопців /нижчий/. Чому?

II. Мотивація навчальної діяльності. /Повідомлення мети і завдань./

Будова легень у всіх однакова, а люди здатні переносити фізичні навантаження та роботу по-різному: одні сильні, другі слабкіші. З чим це пов'язано? Очевидно, з відмінністю у функціональних показниках.

III. Вивчення нового матеріалу.

ЖЄЛ = Vдих. + Vдод. + Vрезерв. /3,5літри = 0,5л. + 1,5л. + 1,5л./

(vзалишкове = 0,15л. = 150см3 /"мертве"/).

ХВЛ = Vдих. • ν, КВЛ = (Vдих. – v залишк.) • ν

Де ЖЄЛ – життєва ємність легень; Vдих. – дихальний об'єм, або об'єм одного вдиху; Vдод.- об'єм, який людина здатна глибоко вдихнути після нормального вдиху; Vрезерв. - об'єм, який людина здатна глибоко видихнути після нормального видиху, ХВЛ - хвилина вентиляції легень;

ν - частота дихання (1/хв.); КВЛ - корисна (альвеолярна) вентиляція легень.

IV. Первинне застосування набутих знань.

Задача. Дано: Vдих. = 1000см3, ν = 15дих.рухів/ хвилину. Знайти КВЛ.

Розв'язок: КВЛ = (1000см3 - 150см3) ·15 1/хв = 12750 см 3/ хв

V. Застосування знань у стандартних умовах.

Задача. Марафонець на дистанції дихав 30 разів на хвилину, вдихаючи кожного разу 1500 см3 повітря, другий бігун дихав глибше – 3000 см3 з частотою 15 дихальних рухів на хвилину. Яка хвилинна, а яка корисна вентиляція кожного спортсмена? Відповідь: ХВЛ1 = ХВЛ2 = 45 л/хв.; КВЛ1≠ КВЛ2: КВЛ1 = 40,5 л/хв., КВЛ2 = 42,75 л/хв.

VI.Творче переосмислення знань, умінь у нових або змінених умовах.

Використовуючи попередню задачу, довести, який тип дихання оптимальніший: глибоке і повільне, чи поверхневе і часте?

/Треновані люди дихають більш глибоко і з меншою частотою/.

VII. Підсумки.

VIII. Домашнє завдання.

§ 33 повторити, опрацювати § 37, § 34 самостійно;

Задача: Яку величину становить частота дихання спортсмена, що тренується на третбані, якщо прилади фіксують його хвилинну вентиляцію 28 л/хв. і корисну – 25 л/хв?


Урок № 41. ЗМІСТОВО - ПОШУКОВИЙ МОДУЛЬ

Тема: Газообмін у легенях і тканинах. Значення газообміну та клітинного дихання для організму.
Урок № 42. контрольно – смисловий модуль

Тема: Механізм вдиху і видиху, регуляція дихання.

Навчальна мета: охарактеризувати механізм дихання та принцип зворотного зв'язку при його регуляції.

Виховна мета: розуміння єдності і різноманітності природи формування потреби розширення знань у ракурсі міжпредметних зв'язків.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи: фронтальне опитування, проблемне навчання, розв’язування задач.
СТРУКТУРА УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Фронтальне опитування за питаннями підручника стор. 138.

Д/з групи III. 60 мм.рт.ст. для кисню та 6 мм.рт.ст. для СО2

/100-40/ /46-40/

Відповідь: швидкість дифузії для кисню у 10 разів більша ніж у СО2 Але по об'єму 5% кисню вбирається, а 4% вуглекислого газу утворюється, значить вуглець виділяється ще іншим шляхом?

(Питання без відповіді).

Д/з групи II. 640 мм.рт.ст. • 16% / 100% = 102,4 мм.рт.ст.

Висновок: зафіксуємо, що навіть у видихуваному повітрі парціальний тиск кисню більший, ніж в альвеолярному повітрі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Як же забезпечується автоматичний режим дихання? Як організм "знає", коли дихати глибше, коли повільніше? Що за принцип покладено в основу регуляції?

Повідомлення теми, мети, завдань: 1) типи дихання; 2) найоптимальніше дихання; 3) суть йогівського дихання; 4) два механізми регуляції.

III. Сприймання нового навчального матеріалу.

1. Типи дихання (вдих):

а) грудне ( грудні, трапецієвидні м'язи) – підняття грудини;

б) середнє (внутрішні міжреберні м'язи) – розходження ребер, розширення грудної клітки,

в) черевне (діафрагма) – опускання коренів легень.

Діафрагмальне – найекономічніше, найефективніше.

Йоги, сповільнюючи і поглиблюючи дихання, підвищують (а не навпаки, як мислили раніше) концентрацію СО2 в крові, що благотворно впливає на всі (особливо нервову) системи органів.

Нервова регуляція за принципом зворотнього автоматичного зв'язку (принцип маятника).

Гуморальна – дихальний центр реагує на концентрацію в крові вуглекислоти (а не кисню).

(Тому у підводному човні, якщо навіть створити концентрацію кисню, випущеного з балонів 50%, але не застосувати спосіб зв'язування СО2 з повітря палуби субмарини, то, після досягнення концентрації СО2 4%, у екіпажу почнеться агонія.)

IV. Осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозв'язків у матеріалі та розкриття внутрішньої суті явищ і процесів.

а) З’ясуємо проблему: чому при доставці літаком екіпажу полярної станції на місце праці (висота 5км над рівнем моря), почуття у всіх чудове (хоча прилади зафіксують кисневе голодування), а через 0,5 – 1,5 години можливі втрата свідомості і кількаденний шок?

(Відповідь: дихальний центр " не знає", що організму не вистачає кисню; центр сигналізує тільки про те, що вуглекислота є в нормі і дихати слід як у звичайних умовах; це буде, власне, помилкою).

Проблема ІІ: як на вашу думку, чому природа не створила механізму регуляції, який би ґрунтувався на вимірюванні чи фіксуванні концентрації кисню в крові ? /О2 в еритроцитах – у складі оксигемоглобіну, а основна частина СО2 – розчинена у плазмі, і отруєння СО2 є більш ймовірним, ніж отруєння киснем (хоча і таке буває).

V. Узагальнення і систематизація набутих знань.

Дихальні рухи відбуваються внаслідок поперемінного скорочення і розслаблення дихальних м'язів; управляє цим дихальний центр у довгастому мозку, що збуджується під впливом вуглекислого газу та від сигналів доцентрових симпатичних і парасимпатичних нейронів.

VI. Підсумок.

З’ясуємо, який з режимів дихання вибере дихальний центр у якості найоптимальнішого у тренованої людини при невеликому навантаженні: V дих. = 1500 см3, = 25 дих. рухів чи

Vдих = 1700 см3, = 20 дих. рухів

Відповідь: /КВЛ1 = 33,75 л/хв.: КВЛ2 = 31 л/хв..

Очевидно, перший варіант буде доцільним, бо в ньому – середні глибина та частота дихання.

VII. Домашнє завдання.

§36, самостійно опрацювати 3-є питання: дихальні рефлекси; приготувати повідомлення про захворювання органів дихання.


Урок № 43. АДАПТИВНО-ПЕРЕТВОРЮЮЧИЙ МОДУЛЬ КОРЕКЦІЇ.

Тема: Захворювання органів дихання: причини, профілактика. Гігієна дихання.

П.р. № 10: Техніка використання гірчичників, накладання компресів.

Мета навчальна: охарактеризувати респіраторні захворювання: освоїти техніку накладання гірчичників, компресів.

Мета розвивальна: практичні навики першої долікарської допомоги.

Мета виховна: відповідальність за ближнього – альтруїзм.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Метод: інструктаж на робочому місці, практична робота в парах.

Обладнання та матеріали: гірчичники, рушник, марлеві пов'язки, вата, бинт, ножиці.

СТРУКТУРА УРОКУ


I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Вірусні захворювання: грип, аденовірусна інфекція.

Бактеріальні: ангіна, туберкульоз, дифтерія, трахеїт, бронхіт, пневмонія...

Алергічні: астма, риніт...

Симптоматика, анамнез, курси традиційного та нетрадиційного лікувань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Народні методи, які то визнавались, то відкидались сучасною медициною, лікування респіраторних захворювань, різні види компресів.

Оголошення мети і завдань.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Техніка накладання гірчичників (завдання – на муляжі):

а) налити в посуд теплої води і змочити гірчичник, зануривши на 2-3 сек;

б) прикласти на хворе місце гірчицею донизу;

в) накрити тіло з гірчичниками теплим рушником і протримати 10-15 хв;

г) зняти, змастити тіло вазеліном або дитячим кремом.

2.Техніка накладання компрес:

а) для зниження температури до лоба прикладають рушник, змочений холодною водою;

б) у разі теплового удару прикладають рушник, змочений холодною водою;

в) під час ангіни до горла прикладають ватно-марлевий, змочений розчином спирту, компрес, його обгортають целофаном, щоб зберегти тепло і захистити горло хворого від подразнення спиртом.

V. Первинне застосування набутих знань.

Тренування на муляжі, покладеному на післяопераційне ліжко.

VI. Застосування учнями знань і дій в стандартних умовах. Робота в парах (імітаційна).
  1. Творче переосмислення знань, вмінь у нових або змінених умовах.

Проблема: Як охолодити воду в баклазі, якщо навколо пустеля і жодного холодильника?

(Як хворого – мокрим компресом; а для більшого охолодження покрутити баклагу, закриту корком, над головою; і навіть гаряче повітря, ставши вітром, висушить компрес швидше та сильніше охолодить "хвору" баклагу).

VIII. Підсумки.
IX. Домашнє завдання. Вивчити §38.


Урок № 44. АДАПТИВНО-ПЕРЕТВОРЮЮЧИЙ МОДУЛЬ КОРЕКЦІЇ.

Тема: Шкідливий вплив куріння та забрудненого повітря на органи дихання.


Урок 45. СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ МОДУЛЬ.

Тема: Надання першої допомоги при зупинці дихання.


Урок № 46. КОНТРОЛЬНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ МОДУЛЬ.

Тема: Узагальнення. Взаємозв'язок кровообігу та дихання.

Навчальна мета: дати поняття функціональної системи та вивчити найхарактерніші взаємозв'язки двох найголовніших систем органів.

Розвивальна мета: покращити алгоритми розв’язування задач; вміти чітко формулювати висновки.

Тип уроку: Перевірка знань.

Виховна мета: Виховувати в учнів потребу фізіологічно правильного способу життя та сприяти становленню спортивної грамотності.

I. Мотивація: тема і завдання.

Що спільного у функціях дихальної і кровоносної систем? /проблемне питання/.

II. Перевірка знань фактичного матеріалу і вміння розкривати зовнішні зв'язки у предметах і явищах.

1. Правила профілактики кардіологічних і пневматичних хвороб.

2. У чому виявляється відповідність між будовою і функціями легень та серця?

3. Які особливості гортані та трахеї? З чим це пов'язано?

ІІІ. Перевірка знань основних понять і вміння самостійно пояснювати їх суть, наводити нові приклади.
  1. Опишіть схему і причину газообміну у легенях та клітинах.
  2. Дайте пояснення, що позитивно впливає на роботу дихальної та кровоносної системи?
  3. Що таке автоматія серця, дихання?
  4. Чим пояснити, що ЖЄЛ у спортсменів та нетренованих буде неоднаковою?

IV. Перевірка глибини осмислення знань і ступеня їх узагальнення.
  1. Місток між центрами дихання, судинно–руховими центрами та регуляцією роботи серця в ЦНС (центральній нервовій системі).
  2. У яких істот при затримці дихання виникає брадікардія і з чим це пов'язано?
  3. Що позитивно і що негативно впливає одночасно на роботу і дихальної, і кровоносної систем?
  4. Що таке "друге дихання"?

V. Застосування знань у стандартних умовах.

Задачі.

1 варіант:

Знайти діаметр аорти, якщо відомо, що систолічний об'єм – СО = 72мл., частота серцевих скорочень – ЧСС = 70 од./хв.., а швидкість (v) крові в ній сягає 50см/сек.

(v – швидкість крові в см/сек; V – хвилинний об’єм крові; S – площа аорти; d – діаметр аорти;

π – ірраціональне число, приблизно дорівнює 3,14).

Розв'язок:

V хв. = СО • ЧЧС; V = S • v, де S = π • d2/4,

звідки d = √4СО • ЧСС/πV = 1,46см

2 варіант:

Знайти корисну вентиляцію легень (КВЛ), якщо хвилинна вентиляція легень (ХВЛ) = 25 л/хв., а v залишк. = 200мл

Розв'язок::

ХВЛ = V дих. • ; КВЛ = V дих. •  – V дих. • ,

звідки КВЛ = ХВЛ – v залишк. • ХВЛ / Vдих.,

або КВЛ = ХВЛ – v залишк. • 

VI. Застосування знань у змінених умовах.

Завдання (ускладнене): Зміна частоти дихання при збільшенні фізичного навантаження у 2 рази одночасно пришвидшує серцебиття у 3 рази, а діаметр плечової артерії збільшується на 30%. У скільки зросте швидкість крові по ній, якщо вважати, що глибина дихання і систолічний об'єм залишаються незмінними, а КВЛ зросла у півтора рази?

/Відповідь: у 1,8 рази/

VII. Збір виконаних вправ та їхнє оцінювання.

VIII. Підсумки.

IX. Домашнє завдання.

Розв’язування проблемно-евристичного завдання з міжпредметного задачника за вибором учня.