Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники

Вид материала

Диплом

Содержание Аналітичний погляд Контрреформація чи католицька реформа

Подобный материал:

• Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
• Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
• Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
• Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
• Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
• Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
• Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.

17-18 січня 2004 р. на базі історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка проходила олімпіада юних істориків області. Протягом цих днів учні виборювали право називатися кращими юними істориками області. Після завершення учнівських змагань, вручення дипломів призерам, можна підвести деякі підсумки.

До завдань олімпіади було включено запитання, які передбачали: виявлення цілісного бачення учнями історичного процесу; загальну ерудицію; застосування знань щодо визначення складних історичних подій; складання поширеного плану доповіді на задану тему; встановлення історичної особи на основі коротких біографічних даних; поєднання подій всесвітньої та вітчизняної історії, які відбувалися в одному році; встановлення відповідності; розташування подій в хронологічній послідовності тощо.

Оцінювалися виконані завдання нарахуванням певної кількості балів – 4, 2, 12, 15 – за кожну правильну відповідь, в залежності від складності запитання. Таким чином, кожне завдання мало максимальний бал, позначений у дужках після кожного питання. У 8 та 9 класах – це 12, 9, 8 і т.д., загалом 60 балів; у 10-11 класах – це 15, 9, 6, 3 і т.д., загалом 90 балів.

Для зручності підведення підсумків та наочності їх демонстрації, виведемо середній бал з кожного завдання. Наприклад, учні 8 класу, відповідаючи на перше запитання набрали 88 балів, або в середньому 2,7 кожен (88: 33 учасника = 2.7).

Загальну картину виконання учнями завдань олімпіади можна зобразити у вигляді діаграм: по горизонталі номери завдань, по вертикалі – кількість балів.

Традиційно III етап Всеукраїнської олімпіади для учнів 8-х та 9-х класів прово-дився в один тур, а для учнів 10-11 класів у два тури.

Завдання №№ 1, 2 ,3 для учнів 8-х та 9-х класів – поширені(творчі) – і вимагали знання історичних процесів, пояснення понять та складання розгорнутого (пошире-ного) плану.

Першим завданням у 8-му класі було: ” Контрреформація чи католицька реформа? Яке з цих понять, на Вашу думку, більш адекватно відображає церковні зміни, що настали після Тридентського собору?” Найвищій бал, який передбачався за це завдання – 12б. Середній бал склав 2,7б. (див. рис.1).



Рис.1


Це можна пояснити тим, що Тридентський собор не згадується в підручнику І. Бірюльова „Всесвітня історія” 8кл., додаткову літературу учні не читають, а вчитель не має часу на уроці поглиблено розглядати матеріал. Друге завдання вима-гало від учасників олімпіади пояснення історичних понять „мануфактура”, „інтервен-ція”, „інквізиція”. Порівнюючи результати минулорічної олімпіади (і саме серед восьмикласників, і саме на пояснення термі-нів), коли жоден учасник не набрав максимальної кількості 9 балів, цього року чотири учні отримали найвищий бал – 9, сім учнів – по 3 бали. Учні добре справилися з поясненням таких термінів як „мануфактура”, „інтервенція”. З цими поняттями вони почали знайомитися ще у 7-ому класі, повторюють їх у 8-ому, як на уроках всесвітньої, так і історії України. Пояснення терміна „інквізиція” було поверховим і не розкривало його суті.

При складанні поширеного плану доповіді з теми: ”Культура України в другій половині XVI – першій половині XVIIст.” (завд. № 3) учні порушували логіку, не включали до плану вступної та заключної частини, замінювали поширений план на простий, припускалися фактичних помилок. Найвищий бал 8 отримав тільки один учень. Але таких учнів, які б зовсім (як було на минулорічній олімпіаді) не склали план, не було.

Завдання №№ 4-13 були закритими – завдання з можливими варіантами відповідей.

Найнижчий середній бал 0,5 восьми-класники отримали за четверте завдання, де пропонувалося обрати правильну відповідь щодо території Слобідської України. Тільки 15 учнів із 33 справились із цим питанням.

17 восьмикласників не змогли вказати роки гетьманування П. Конашевича-Сагай-дачного (завд. № 6), хоча загальна сума балів завдання № 10 (встановіть відповідність між подіями та датами) 111, середній бал – 3,4 (найвищий бал за закриті завдання). Можна зробити висновок, що учні основні дати знають. Залишається складним для учнів завдання на пошук логіки у наведеній добірці історичних дат (завд. № 7 викресліть зайве з даного логічного ряду: а) 1572 р., б) 1596 р., в) 1617 р., г) 1630 р., д) 1638 р.). 15 учнів зовсім не виконали це завдання. Невтішні результати показали восьмикласники на знання історичних документів (завд. № 5). 20 учнів не змогли назвати дату історичної події (похід князя Ігоря на землю древлян), про яку розповів літописець (був збережений стиль літопису).

Останні відкриті питання не викликали труднощів, восьмикласники виконали їх добре.

Учні 9-х класів також мали поширені (закриті) завдання №№ 1, 2, 3. Загальна сума балів, яку набрали дев’ятикласники за перше питання (Від штурму Бастилії до якобінської диктатури: закономірність чи низка трагічних помилок? Обґрунтуйте свою думку) – 105 б., середній бал – 3,4. (див. рис.2).





Рис. 2

Тільки один учень за це завдання отримав 8 балів із 12 можливих! Відпові-даючи на запитання, учні висловлювали свою думку не підкріплюючи її фактами, подіями Французької революції. Події Французької революції вони знають поверхово. Таким чином, вчителям треба окремо займатися з учнями, які будуть виступати на олімпіаді.

Не змогли дев’ятикласники розкрити і зміст понять: ”масонські ложі”, „Реформа-ція”, „експансія”, головним чином отримавши по 1 балу за кожне поняття, хоча умовами олімпіади передбачалося по 2 бали за пра-вильне і повне визначення поняття. Не можна сказати, що учні 9-х класів не справилися із завд. № 2 (Складіть розгорнутий план на тему: ”Ліквідація Російською імперією украї-нської державності у XVIII ст.”), але жоден не отримав найвищий бал – 8. Загальна сума балів за це питання – 52, середній бал – 1,7. Учні 8-х класів за складання плану набрали 133 бали і середній бал у них значно вищий. Проблема складання поширеного плану була у цьогорічних 9-х класах і минулого року.

Серед закритих питань жоден дев’ятикласник не справився із завданням на розв’язання хронологічного рівняння (завд. №8). На олімпіаді 2003 р. з таким завданням не справився 21 учень (цьогорічний дев’яти-класник). Це означає, що вчителі завдання такого характеру не використовують?!

Складним виявилося для учасників олімпіади і завдання (№ 5) на заповнення пропусків у ланцюжку географічних назв, що символізують історичну подію, визначення цієї події та її дати (Заповніть прогалину в ланцюжку географічних назв, що симво-лізують історичну подію. Назвіть цю подію та рік, коли вона відбулася: Прейсиш – Ейлау – Фрідланд - ...).

Низькі результати продемонстрували учасники олімпіади при виконанні завдання на розташування подій у хронологічній послідовності (завд. № 9). Завдання (№ 10) на пошук зайвого в логічному ряду і викликав труднощі у 24 учнів із 31 учасника 9-х класів, середній бал – 0,3.

Складним виявилося для учасників олімпіади завдання на встановлення року початку правління королеви Вікторії (Вікторіанська епоха). 26 учнів зовсім не виконали цього завдання. Прослідковується тенденція про поверхові знання всесвітньої історії у дев’ятикласників (Французька революція, Наполеонівські війни, історія Англії тощо).

Діаграма, яка подає загальну картину виконання учнями 9-х класів завдань олімпіади, дає змогу побачити низький рівень їх підготовки. А звідси і результати: на 31 учасника – два III місця!

Перший тур для учнів 10-11 класів передбачав поширенні (творчі) завдання. Таких завдань в першому турі було три.

Учні 10 класу виконали завдання № 1 і № 2 першого туру, на диво, рівно: 6,7 б.; 6,4 б. (див. рис.3).




Рис. 3


Відповіді на перше запитання (“В останнє десятиріччя XIXст. Галичина, незважаючи на власні досить важкі умови національного і економічного існування, стає центром українського руху і щодо укра-їнських земель Росії відіграє роль куль-турного арсеналу, де створювались і вдоско-налювались засоби національного культур-ного та політико-громадського відродження українського народу”, – писав М. Грушевсь-кий. Обґрунтуйте (або заперечте) це судження.) показали, що вони мають необхід-ні знання з означених проблем. У деяких роботах були відсутні конкретні приклади українського суспільно-політичного життя 90-х рр. XIX ст., допускалися фактичні помилки: „проводилися реформи Марії-Терезії та Йосифа II”(це кінець XVIIIст.); згадувалась діяльність „Руської трійці”(перша половина XIX ст.); не пояснювали, чому саме в Галичині раніше ніж у Наддніпрянщині створюються політичні партії. Розкриваючи завдання № 2 (Політичні та військові блоки напередодні Першої світової війни: генеза, характер, наслідки), учні показали добрі знання суті міжнародних відносин напередод-ні Першої світової війни. Умовами третього завдання вимагалося написати статтю про М. Міхновського до історичного довідника „Історія України в особах”. Учні дотриму-валися вимог – статті за обсягом невеликі, чітко структуровані. Очевидно, вміння складати політичні портрети відпрацьовую-ться в школі, а також враховуються помилки попередніх олімпіад (це було одним із зауважень олімпіади 2003 р.). Середній бал за завдання № 3 – 8,4.

Другим туром передбачалися відкриті (головним чином тестові) завдання, що вимагало від учнів реконструктивного типу пізнавальної діяльності (див. рис. 4).




Рис. 4


Виконання учнями запитання № 1 – дайте пояснення поняттям: ринкова економі-ка, менталітет, інтеграція – показало, що учні вміли пояснити термін ринкова еконо-міка, а труднощі викликали терміни менталі-тет, інтеграція. Основна маса учасників олімпіади отримала за це завдання по 1б. замість 3б. за кожен термін.

Перевірялися знання перебігу істо-ричних подій у межах конкретної теми. Із поданих положень треба було вибрати правильний зміст рішень Всеукраїнського з’їзду Рад у Харкові (завд. № 4, тема ”Українська революція”). Тільки 7 учасників олімпіади змогли дати повну і правильну відповідь на завдання (середній бал 0,4). Учні всіх паралелей достатньо добре знають дати основних історичних подій, гірше (або зовсім не знають) – другорядні, що унеможливлює вирішення хронологічного рівняння в цілому (завд. № 5). Про це свідчать оцінки за розв’язання хронологічних рівнянь: 9 клас – 0б., 10 клас – 0,3б.. Найнижчий бал серед десятикласників за всі тестові завдання!

Невисокі результати продемонстрували учні 10-х класів при виконанні завдання на заповнення пропусків у ланцюжку геогра-фічних назв, що символізують історичну подію, визначення цієї події та її дати (завд. № 8: Заповніть прогалину у ланцюжку геогра-фічних назв, що символізують історичну подію. Назвіть цю подію та уточніть, коли вона відбулася: Глухів – Кролевець – Конотоп – Бахмач – ... – Київ).

Одними з найбільш вдало виконаних завдань були такі:

– відповіді на завдання, пов’язане із зістав-ленням певної події з конкретною датою (завд. № 2 за темою „Перша світова війна”);

– встановлення відповідності між політични-ми партіями, що діяли в Україні під час Лютневої революції та їхніми програмними гаслами (завд. № 3);

– за поданою характеристикою встановлю-вали історичну особу (завд. № 6).

Взагалі десятикласники продемонстру-вали значно вищий рівень порівняно з іншими учасниками олімпіади. Це свідчить про достатню підготовку десятикласників, урахування ними недоліків у роботах попередніх років. Два учні 10 класу зайняли призові місця (II та III) на VIII Всеукраїнській олімпіаді з історії.

Розглянемо результати учнів 11 класу.

У першому турі вони виконували поширені (відкриті) завдання. Суть першого завдання (У яких країнах Центрально-Східної Європи національне питання в міжвоєнний період було фактором нестабільності? Свою думку аргументуйте.) учні зрозуміли погано. У відповідях були відсутні аргументи, тільки загальні фрази: „Національне питання не стояло надто гостро, але утиск українців, угорців давався взнаки”(як?); „Причинами роз’єднання були також сутички між чехами і словаками”; „У них не було чітко сформованого державного апарату, що значно підривало авторитет цих країн”(як?); „Це спричинило різні види руху опору, що і призвело до нестабільної ситуації в державі”.

Присутні у відповідях помилки: „СРСР, Польща, Румунія і Чехословаччина були унітарними державами”; „...найбільш гостро національне питання проявилося у: СРСР (розпад імперії), Австро-Угорщині, Османській імперії, Польщі”. Дехто з учнів помилився в часі: ”Країни Центрально-Східної Європи визволялися Червоною армією у 1944-1945 рр.”; „Національно-визвольна війна українців тривала аж до 1991 року і продовжується навіть сьогодні”. Середній бал за перше завдання – 5,8 б. (див. рис.5).




Рис. 5


Звернімо особливу увагу на виконання учнями завдання № 3. (Напишіть невелику статтю для „Історії України в особах” „О. Довженко”). Учасники змагання подавали факти без аналізу: „...зазнав переслідувань з боку влади”; „...змушений жити у Москві”. Не могли охарактеризувати вклад О. Довженка в світову кінематографію: „Його фільм „Земля” належить до числа 12 найкращих фільмів світу”; „У своєму творі „Україна в огні” основна тема – це надія українського народу отримати незалеж-ність, але цей огонь їй заважає”. Припуска-лися помилок: „..народився і виріс в Україні”; „..народився на Черкащині”; „...народився на Київщині”; „Його творчість була вузько обмежена методом соціалістичного реаліз-му”. Такі самі помилки допускали учні 11 класу і на минулорічній олімпіаді, коли писали невелику статтю про В. Чорновола. Одинадцятикласники не врахували помилок і зауважень попередньої олімпіади.

Найвищий бал в першому турі олімпіади учні отримали за друге завдання – Рух опору в Україні та його течії в роки Другої світової війни – 8,7. Вони показали ґрунтовні знання подій Другої світової війни в Україні. Питанню Руху опору приділяється велика увага як на уроках історії, так і в позаурочний час, а звідси і високі результати учнів.

Щодо завдань тестового характеру (див. рис. 6):

• 30 учнів 11 класу отримали 0 балів за завд.№2 – розв’яжіть хронологічне рівняння: (початок правління у Києві Святослава Ігоревича + хрещення Русі) – (початок національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького – утворення Речі Посполитої) – утворення першого реєстру козаків + відновлення митрополії та обрання митрополитом І.Борецького = Рік?Подія? Це найнижчий бал за всі 12 завдань репродуктивного характеру!
  
• Низькі результати отримали за виконання завд. №5 (треба було встановити хронологічну послідовність подій періоду діяльності Центральної ради) – 0,3б. і за завд. № 7, яке вимагало заповнити прогалину в ланцюжку географічних назв – 0,3б.
  

• Найвищих результатів у другому турі досягли учні, виконуючи завдання № 1 (Дайте пояснення понять: інтеграція, домініон, „розстріляне відродження”) та завдання № 9 (Прочитати витяг з документу та дати відповідь на поставлені запитання).
  

Рис. 6


Тепер звернімося до рис. 7, який показує кількість учнів (по вертикалі), що виконали завдання (номер завдання по горизонталі).

Перші три завдання (для всіх класів) були відкриті. Ми бачимо невтішну картину. Завдання відкритого типу виконують, (навіть при умові 80% виконання) – одиниці (1-4 учні). Найбільша кількість учнів (чотири), які справилися з завданнями такого типу – учні 8 класу. Жоден учень 9 класу не виконав завдань відкритого типу.

Подивімось, який “всплеск” має графік, починаючи з четвертого питання – закриті питання. Хоча ми бачимо, що не всі учні, які брали участь в олімпіаді, справлялися із завданнями такого типу.

Напрошується висновок: основна маса учнів як 8 класів, так і випускники, виявляють вміння тільки на відтворення навчального матеріалу, можуть встановлювати синхронність подій та явищ, робити нескладні висновки, мають певні знання історичної термінології. Учні всіх паралелей не справляються із завданнями на розв’язок хронологічних рівнянь та на заповнення пропусків у ланцюжку географічних назв, що символізують історичну подію, визначення цієї події та її дати. Тільки незначна кількість учнів показали не тільки володіння навчальним матеріалом, а й вміння аналізувати факти на основі їхнього опису, порівнювати події та явища, характеризувати причинно-наслідкові зв’язки між явищами.

При викладанні предмету вчителям слід активніше запроваджувати інтерактивні методи навчання: ділові ігри, моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, “мозковий штурм”, роботу в групах. Це сприяє залученню учнів до процесу пізнання, дозволяє їм відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність, виробленню їх власних цінностей, створює атмосферу співпраці, творчої взаємодії в навчанні, робить продуктивним сам процес навчання. Адже сенс інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес організований так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання, обміну знаннями, ідеями, способами діяльності. Вчитель в даній ситуації повинен виступати лише як організатор процесу навчання.