Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники
| Вид материала | Диплом |
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
Підсумок уроку
Під музику Сьомої симфонії Шостаковича роблю узагальнення за темою: “Людина – парадокс”. Б. Брехт своїм словом художника, як і героїня його п’єси Катрін, “бив у барабан”, закликаючи людей пильнувати, щоб не розпалилася Третя світова війна.
Оцінювання роботи учнів на уроці
Домашнє завдання
1. Доповнити таблиці символами, парадоксами тексту п’єси “Матінка Кураж”, ознаками “епічного театру”.
2. Випереджуючі завдання для вступного уроку за темою “Альбер Камю”.
Література
1. Волощук Є. Чужий серед своїх. — Газета “Зарубіжна література”. — Число 1 (257). — Січень, 2002.
2. Грин Р. 48 законов власти. — М.: Рипол классик., 2001.
3. Шумахер Эрнст. Жизнь Брехта. — М.: Художественная литература, 1988.
4. Чирков О.С. Бертольд Брехт. Життя і творчість. — К.: Дніпро, 1981.
ЗАВДАННЯ
для тематичного оцінювання
І рівень
- За яку п’єсу Бертольд Брехт отримав премію імені Клейста?
- Які твори Б. Брехта є вершинними в його драматургії?
- Кому з персонажів п’єси “Матінка Кураж та її діти” належать слова: “Війна задовольняє всі потреби, в тому числі й мирні. Про це вже подбали, інакше б вона довго не протрималася”?
(Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом)
ІІ рівень
- До якого літературного напряму належить творчість Б. Брехта? Аргументуйте свою відповідь.
(2 бали)
- Що спонукає Катрін здійняти тривогу?
(1 бал)
ІІІ рівень
Доведіть, що п’єса “Матінка Кураж та її діти” — зразок “епічної драми”.
(3 бали)
ІV рівень
Чия загибель у драмі “Матінка Кураж та її діти” справила на вас найбільше враження? Чому?
(3 бали)Степанія Миколаївна Святлош
Через почуття і розум до душі і серця кожного учня
Учителю! За душі ти в отвіті.
Плекай їх, бережи, як ранній цвіт,
Ти правди Бог і мудрості Хранитель
Веди ж ти їх дорогою у світ.
(О. Яворська)
Ці слова стали кредом вчителя математики Добромильської СЗШ І-ІІІ ступенів Старо-самбірського району, переможця конкурсу “Учитель року – 2004” Святлош Степанії Миколаївни. На своєму педагогічному шляху вона постійно прагне до самовдосконалення, творчо вносить елементи пошукової і дослідницької роботи у навчальний процес.
Для неї головним у навчальному процесі стала переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю.
Тому з метою підвищення активності навчально-пізнавальної діяльності учнів, форму-вання самостійності мислення, розвитку творчого підходу до навчання вона активно використовує нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу. Це урок-лекція, урок-огляд знань, урок-ділова гра, інтегровані уроки. Взаємопов’язуючи пошук і творчість при викладанні математики, вчителька велику роль відводить інтегрованим урокам.
Особливу увагу вона звертає на внутрішню інтеграцію, тобто зв’язок алгебри і геометрії.
Під час проведення інтегрованих уроків С. М. Святлош використовує нестандартні форми їх проведення, а також елементи групової роботи. Особливо ефективними є уроки, на яких інтегруються два абсолютно, на перший погляд, відмінні предмети – математики і музика.
Це урок у п’ятому класі "Математична фортуна" на тему "Його величність рівняння", урок у шостому класі “ Геометричні акорди на дробовій хвилі“, урок-ділова гра “Теорема Піфагора у рівняннях і коренях” та урок алгебри і початків аналізу в 11 класі з поглибленим вивченням математики на тему: "Похідна і первісна логарифмічної і показникової функцій". Ці уроки були для учнів гімнастикою розуму, і одночасно приносили насолоду.
Велику увагу вчителька приділяє методиці групової навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Самостійною роботою школярів, як однією із форм групової діяльності, вчителька забезпечує вищу активність, спрямовує творчість учнів на досягнення максимально можливих навчальних результатів.
Кожний метод чи спосіб проведення уроку буде успішним тоді, коли учні працюватимуть на уроці відповідно до своїх розумових здібностей і природних задатків.
Вчителька досконало володіє способами і методами, які розвивають здібності і нахили учнів, створюючи на уроці творчу атмосферу. Від творчості, пошукової ініціативи вчителя, його одержимості залежить успіх учнів, розвиток їхніх талантів і здібностей.
Творчою і результативною є робота С. М. Святлош, спрямована на реалізацію різно-рівневого диференційованого навчання. На належному рівні поставлена індивідуальна робота з обдарованими учнями. Її учні вміють мислити, генерувати оригінальні ідеї, самостійно здобувати знання, критично оцінювати й осмислювати ключові ідеї розв’язування нестандартних задач. Сімдесят шість відсотків з них мають достатній та високий рівні навчальних досягнень. Вони є постійними призерами районних олімпіад, переможцями Міжнародного конкурсу „Кенгуру”.
Під її керівництвом проводяться цікаві й змістовні позакласні заходи: „КРОКС” (конкурс розумних, обдарованих, кмітливих і спритних); „Хіт-парад – КВК-2003”; „Інтелект-шоу LG-„Еврика”; „Супер-турнір сьома грань”.
Учні, яких навчала й навчає Степанія Миколаївна, виявляють великий інтерес до предмета. Багато з них своє майбутнє життя пов’язують з математикою. Наприклад, вісім її випускників навчаються на фізико-математичному факультеті Дрогобицького педагогічного уні-верситету; троє – на механіко-математичному факультеті Львівського національного уні-верситету імені Івана Франка; двадцять шість – в університеті „Львівська політехніка” на факу-льтетах, де профілюючою дисципліною є математика.
Валентина Романюк
Степанія Святлош
Групова навчально–пізнавальна діяльність учнів
Серед проблем, розв’язання яких впливає на поліпшення математичної підго-товки учнів, особливе місце займає групова навчально-пізнавальна діяльність учнів. Під груповою формою навчання розуміють таку форму організації навчальних занять, при якій певній групі школярів ставиться єдине навча-льне завдання, для розв’язання якого необхід-но об’єднати зусилля всіх членів групи.
Групова робота на уроці активізує мислительну діяльність учнів, допомагає ліквідувати прогалини в їхніх знаннях, згуртувати класний колектив, привчає пра-цювати самостійно. Доведено, що найбільш ефективна групова робота у 7-9 класах, оскільки учні цих класів розпо-чинають активно спілкуватися зі своїми ровесниками. У спільній навчальній роботі деякий матеріал засвоюється краще ніж під керівництвом вчителя. Групова навчально-пізнавальна діяльність дозволяє продуктивніше органі-зувати роботу на уроці. Самостійна робота учнів розглядається як одна із форм групової діяльності, що забезпечує вищу активність, стимулює творчість школярів, спрямовану на досягнення максимально можливих навча-льних результатів.
Групова робота на уроках буде ефективнішою, якщо її поєднувати з іншими формами організації навчання. Її викорис-тання мотивується конкретними завданнями, які розв’язують учні на різних етапах уроку, змістом навчального матеріалу та готовністю учнів класу до роботи в групах. Організація групової діяльності учнів розпочинається з комплектації груп.
Комплектація навчальних груп
Враховуючи рівні пізнавальної активності, – відтворюючий, інтерпретуючий, творчий та математичні здібності учнів, їх можна об”єднати в чотири типологічні групи – А, Б, С, Д.
Група А. Здібні до математики учні. Вони вміють самостійно працювати, творчо мислити, легко засвоюють і відтворюють теоретичний матеріал, вміють розв’язувати задачі.
Група Б. Учні мають добрі знання з математики. Володіють навиками самостійної роботи, вміють аналізувати матеріал, виділяти у ньому суттєве, узагальнювати математичні факти, однак частина учнів, на відміну від учнів групи А, не володіє високою праце-здатністю, повільніше засвоює навчальний матеріал. Члени даної групи відчувають труд-нощі при розв’язанні творчих задач і, як пра-вило, потребують деякої допомоги з боку вчителя.
Група С. Учні з середніми навчальними можливостями, володіють знаннями, вміння-ми і навиками, що відповідають обов’язковим результатам навчання, застосовують матеріал за зразком, аналогією, розв’язують лише стандартні задачі. Навчальна діяльність цих учнів потребує оперативного контролю.
Група Д. Учні з низькими навчальними можливостями. Вони слабо сприймають і засвоюють навчальний матеріал, не вміють розв’язувати найпростіші задачі, не володіють мислительними операціями : синтезу, аналізу, узагальнення, виділення суттєвого та іншими. Учні потребують постійної допомоги з боку вчителя.
На основі розглянутих типологічних груп створюються навчальні гомогенні групи, до складу яких входять учні лише з однієї типологічної групи, а також групи гетероген-ні, до яких входять учні з різних типоло-гічних груп.
Розподіляються учні за типологічними групами шляхом: а) спостереження за їхньою навчальною діяльністю; б) проведення анке-тування; в) аналізу результатів виконання письмових робіт.
Враховуючи результати анкетування, спочатку формуємо пари учнів, а потім об’єднуємо їх у навчальні групи. Насамперед створюємо пари учнів, що взаємно вибрали один одного. Може трапитися, що одного і того самого учня обрали відразу 2-3 учні, тоді пропонуємо цьому учневі вибрати одного з них. Однак у класі створити пари, виходячи лише із взаємовибору учнів, неможливо. Тому будуть і такі пари учнів, які зробили невзаємний вибір, які не бажають допомагати своїм однокласникам у навчанні, їх можна посадити за окремим столом.
Н
айоптимальніше число членів у навчальній групі – 4-5, а кількість груп у класі – 6-8. При більшій кількості груп ускладнюється робота учнів, знижується їхній інтерес до навчання.Після того, як учні навчилися працювати в парі, формуємо гетерогенні навчальні групи. У бесідах з учнями з’зсовуємо найкращі варіанти об’єднання двох пар у групу. Упродовж місяця склад навчальної групи стабілізується. Кожній групі присвоюється порядковий номер. Матимемо на увазі, що розміщення учнів у групі, а також груп у кабінеті математики впливає на ефективність групової роботи. Групове навчання вимагає спільного обговорення навчальних завдань. Тому учні під час навчання сидять обличчям один до одного.