Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Пріоритети розвитку системи освіти Львівської області визначаються загальними тенденціями розвитку освіти в Україні у загальносвітовому, зокрема європейському, контексті з урахуван-ням регіональних особливостей.

До пріоритетів розвитку системи освіти належать:

• Надання рівного (справедливого) доступу до закладів освіти;
  
• Забезпечення належної якості освітніх послуг;
  
• Ефективність ресурсного забезпечення галузі.
  

У відповідності до перелічених пріоритетів пропонують такі напрямки розвитку освіти:

1. Розвиток мережі навчальних закладів;

2. Інформатизація системи освіти;

3. Моніторинг та оцінювання якості;

4. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу;

5. Освіта осіб з особливими потребами;

6. Виховання;

7. Професійний розвиток педагогічних працівників.


Ці напрямки стосуються навчальних закладів усіх рівнів і типів та забезпечують єдність підходів до розв’язання проблем освітнього комплексу Львівщини в цілому.


Реалізація “Основних напрямків…” передбачає впровадження цільових інвестиційних програм розвитку, а саме:

• Шкільний автобус;
  
• Шкільна парта;
  
• Інформатизація освіти;
  
• Підтримка обдарованої студентської молоді.
  

Окрім того, в межах загальних асигнувань на освіту передбачено впровадження програм:

• Шкільна бібліотека;
  
• Шкільне обладнання;
  
• Енергоменеджмент;
  
• Школи-інтернати. Поліпшення матеріально-технічної бази;
  
• Оздоровлення школярів.
  

1. Розвиток мережі навчальних закладів


Мета: Створення умов для рівного доступу до якісної освіти та зменшення розбіжностей у якості освітніх послуг, пов’язаних з місцем проживання та соціальним статусом.


Зокрема, передбачається розбудова освітнього комплексу області шляхом створення локальних освітніх округів у складі навчальних закладів різних рівнів та типів.

1.1. У сфері дошкільної освіти здійснюватиметься значно більше охоплення дітей дошкільного (зокрема, 5-річного) віку шляхом впровадження різноманітних форм їхнього залучення до суспільного виховання.

Передбачається:

• Запровадження гнучкого режиму дня у дошкільних закладах, зокрема короткотривалого перебування дітей;
  
• Розширення мережі навчально-виховних комплексів “загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад”;
  
• Підтримка сімейних, приватних та інших форм організації суспільного виховання;
  
• Поширення апробованих у попередні роки інноваційних програм дошкільної освіти.
  

Організаційні заходи з розвитку дошкільної освіти полягатимуть у:

• Визначенні прогнозованих потреб територіальних громад у послугах з дошкільної освіти;
  
• Проведенні інвентаризації та паспортизації дошкільних навчальних закладів;
  
• Відновленні та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів (груп).
  

1.2. У сфері загальної середньої освіти здійснюватиметься поступове впорядкування мережі шкіл шляхом їхньої оптимізації в контексті подальшого переходу основної школи на новий зміст та структуру навчання. При цьому відбуватиметься підтримка мережі відокремлених початкових шкіл та урізноманітнення форм початкової освіти, а також зміцнення опорних (провідних) шкіл ІІ-ІІІ ступеня з одночасним розвитком місцевої освітньої інфраструктури.


Передбачається:

• Розробка, апробація, розповсюдження та впровадження навчальної та навчально-методичної літератури:
  
  • Підручників і посібників місцевих авторів з християнської етики, літератури, історії, математики, природознавства, географії тощо;
    
  • Навчально-методичних комплексів шляхом видання посібників для учнів та вчителів на традиційних та електронних носіях;
    
  • Періодичних педагогічних видань.
    

• Поліпшення умов навчання передбачає:
  

• Пристосування до роботи з додатковим контингентом школярів (для базових шкіл) або
  
• Перепрофілювання приміщень, що звільняться у разі зменшення контингенту (зокрема під дошкільні групи, бібліотеки тощо);
  

• Обладнання шкіл (насамперед опорних) засобами навчання;
  
• Комп’ютеризація та інформатизація навчальних закладів;
  
• Розвиток шкільних бібліотек;
  
• Надання засобів перевезення (“шкільний автобус”);
  
• Якісне забезпечення шкіл педагогічними кадрами відповідної кваліфікації;
  
• Поступовий перехід на нову структуру та облік робочого часу вчителя;
  
• Підготовка вчителів до роботи в умовах змін.
  

Організаційні заходи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів полягатимуть у:

• Аналізі їх ефективності;
  
• Підготовці районних, міських планів розвитку;
  
• Обговоренні планів розвитку за участю територіальних громад та залучення усіх зацікавлених сторін до прийняття рішень, звітування та оцінювання;
  
• Експериментальному впровадженні планів оптимізації в окремих локальних освітніх округах;
  
• Підтримці інноваційної діяльності.
  

1.3. У сфері професійно-технічної освіти здійснюватиметься створення передумов для істотного підвищення професійної, соціальної та територіальної мобільності робочої сили шляхом належної освітньо-професійної підготовки через приведення мережі професійно-технічних навчальних закладів у відповідність до поточних та перспективних вимог ринку праці.


Передбачається:

• Поглиблення інтеграції системи професійно-технічної освіти в освітній комплекс області;
  
• Трансформування мережі професійно-технічних навчальних закладів, зокрема:
  

• створення на базі професійно-технічних училищ центрів професійно-технічної освіти, професійних ліцеїв, вищих професійних училищ тощо;
  
• розвиток навчально-виробничих комплексів багаторівневої професійної освіти типу “професійно-технічне училище – вище професійне училище – вищий навчальний заклад”;
  

• Забезпечення закладів професійно-технічної освіти відповідною навчальною літера-турою та технічними засобами навчання;
  
• Розширення обсягу підготовки та підвищення кваліфікації працівників професійно-технічної освіти.
  

Організаційні заходи з розвитку професійно-технічної освіти полягатимуть у:

• Розробці та реалізації перспективних планів педагогічних досліджень (на базі Львівського науково-практичного центру);
  
• Здійсненні моніторингу потреб виробництва та сфери послуг у фахівцях та формування на його підставі контингентів учнів ПТО;
  
• Створення банку даних про вакантні робочі місця та перспективи потреби у фахівцях;
  
• Проведенні атестаційної експертизи професійно-технічних навчальних закладів;
  
• Створенні регіональної електронної мережі навчальних закладів ПТО.
  

1.4. У сфері вищої освіти здійснюватиметься оптимізація структури та обсягів підготовки кадрів у відповідності до вимог Болонської декларації та потреб інноваційного розвитку регіону.


Передбачається:

• Залучення наукового потенціалу вищих навчальних закладів до вирішення актуальних проблем освітнього, соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку регіону;
  

• Сприяння запровадженню:
  

• нового переліку напрямів та спеціальностей;
  
• дворівневої (“бакалавр-магістр”) системи підготовки кадрів;
  
• кредитно-модульної системи навчання;
  

• Забезпечення справедливого відбору студентів через поетапне запровадження зовнішнього тестування випускників шкіл/абітурієнтів;
  
• Підтримка студентської молоді шляхом:
  

• надання обласних іменних стипендій (премій);
  
• залучення банківської системи до надання кредитів на навчання;
  
• забезпечення державного замовлення щонайменше на половину місць від загальної кількості вступників.
  

Основні організаційні заходи з розвитку вищої освіти полягатимуть у:

• Підтримці розширення академічних свобод та інституційної автономії вищих навчальних закладів;
  
• Сприянні створенню регіональних структур зовнішнього тестування випускників/ абітурієнтів;
  
• Поширенні практики впровадження кредитно-модульної системи навчання та інших вимог Болонської декларації.
  

2. Інформатизація системи освіти

Мета: розвиток ІКТ як засобу організації, управління, оцінювання та забезпечення якості навчального процесу в системі освіти.


Передбачається організація інформаційних потоків для забезпечення:

• відповідності та достовірності інформації;
  
• відкритості інформації для керівників, працівників освіти та громадськості;
  
• застосування інформації для формування освітньої політики.
  

Після попереднього аналізу забезпечення місцевих органів управління освітою та навчальних закладів комп’ютерною технікою передбачається поступове оновлення її парку та надання програмних засобів (у т.ч. за рахунок позики Світового банку, наданої за проектом “Рівний доступ до якісної освіти в Україні”).


Здійснюватиметься також підготовка керівників та спеціалістів органів управління освітою як кваліфікованих користувачів ІКТ у процесі прийняття рішень, а вчителів – до застосування ІКТ у навчальному процесі (спільно з компаніями “Майкрософт” та “Інтел”).


Забезпечуватиметься підтримка функціонування освітнього порталу та поступове залучення навчальних закладів до мережі “Інтернет”.


3. Моніторинг та оцінювання якості


Мета – запровадження комплексної політики оцінювання та забезпечення якості освіти.


Передбачається проведення щорічних вибіркових досліджень навчальних досягнень школярів за результатами навчання у початковій, основній та старшій школі, а також інших показників якості освіти.


Стратегія розвитку системи оцінювання та забезпечення якості освіти в області втілюватиметься в контексті інституційної розбудови всеукраїнської мережі оцінювання якості освіти. Для забезпечення цієї діяльності будуть використані ресурси ЛОІППО та рай- (міськ-) методкабінетів (центрів).


Передбачається участь в експериментальному впровадженні зовнішнього оцінювання якості освіти та міжнародних порівняльних дослідженнях якості.


Здійснюватиметься дослідження практики застосування критеріїв оцінювання на рівні школи/класу, її удосконалення та поширення позитивного досвіду.


Навчальні модулі з моніторингу та оцінювання викладатимуться на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників усіх спеціальностей та керівників.


4. Здоров’я учасників навчально-виховного процесу.


Мета – формування культури здоров’я у середовищі учасників навчально-виховного процесу.


Передбачається розробка та втілення комплексу заходів, спрямованих на:

• створення безпечних умов навчальної діяльності, які знижували б негативний вплив на здоров’я школярів, студентів та інших учасників навчально-виховного процесу;
  
• формування мотивації до здорового способу життя школярів та студентів через зміст відповідних навчальних предметів та позанавчальну діяльність;
  
• залучення ресурсів відповідальних агенцій, донорів та інших зацікавлених сторін.
  

Звертатиметься особлива увага на:

• організацію належних санітарних умов, відповідного режиму навчальної діяльності та харчування;
  
• впровадження сучасних методів навчання при викладанні предметів, орієнтованих на формування здорового способу життя та посилення оздоровчого потенціалу фізичного виховання;
  
• запровадження системи моніторингу стану здоров’я учасників навчально-виховного процесу та якості викладання відповідних предметів (в рамках Проекту Європейської комісії).
  

Забезпечуватиметься міжгалузева взаємодія та співпраця з міжнародними донорськими організаціями, спрямована на:

• профілактику захворювань;
  
• запобігання поширенню шкідливих звичок;
  
• формування здорового середовища у школі та відповідній територіальній громаді.
  

5. Освіта осіб з особливими потребами


З метою забезпечення відповідного доступу до освітніх послуг особам з особливими потребами здійснюватиметься подальша підтримка та поширення інноваційних підходів до навчання та реабілітації дітей з різною нозологією, зокрема зі складними та комбінованими порушеннями.


Передбачається:

• Розвиток консультаційно-реабілітаційної мережі шляхом:
  

• поступового розвитку спеціальних навчальних закладів різного профілю як ресурсно-консультаційних центрів;
  
• розширення профілю діяльності районних логопедичних пунктів та їх поступове перетворення у пункти корекційної допомоги;
  

• Створення умов для поступового залучення дітей з особливими потребами до навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
  

Накопичений за попередні роки досвід інноваційної діяльності у цій галузі, а також налагодження інституційної взаємодії фахівців зі спеціальної педагогіки та практичної психології стануть запорукою успішного втілення цього напрямку.


6. Виховання


Мета: забезпечення відповідного впливу освіти на формування у дітей та молоді системи моральних цінностей, патріотизму, громадянськості, толерантності, підприємливості тощо.


Виховний вплив школи реалізовуватиметься через:

• зміст освіти, перш за все через відповідний потенціал суспільно-гуманітарних освітніх галузей;
  
• підтримку та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів;
  
• партнерство з церквою та іншими суспільними інститутами, громадськістю та територіальними громадами, закладами культури тощо;
  
• залучення дитячих та молодіжних громадських організацій, зокрема патріотичного, релігійного, пізнавального спрямування;
  
• використання ресурсів міжнародних проектів, орієнтованих на пропагування здорового способу життя, демократії та громадянства, підприємливості тощо в контексті європейських цінностей.
  

Особлива увага надаватиметься:

• проблемам розвитку змісту та методів викладання християнської етики;
  
• громадянській освіті (в рамках проекту Європейської комісії за участю Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін “Нова доба”);
  
• подальшому поширенню підприємницької освіти (Проект “Ділова активність”) тощо.
  

7. Професійний розвиток педагогічних працівників

Мета: Запровадження гнучкої системи післядипломної педагогічної освіти, що відповідає потребам розвитку системи освіти, запитам педагогічних працівників та сучасній світовій практиці.


Задля ініціювання інституційної розбудови багаторівневої мережі професійного розвитку педагогічних працівників передбачається навчання:

• керівників місцевих органів управління освіти та директорів опорних шкіл;
  
• завідувачів рай- (міськ-) методкабінетів (центрів) і заступників директорів опорних шкіл.
  

Зміст навчальної діяльності стосуватиметься:

• створення локальних освітніх округів;
  
• моніторингу якості освітніх послуг;
  
• оцінювання (атестації) навчальних закладів;
  
• залучення осіб з особливими освітніми потребами;
  
• впровадження інформаційної системи управління освітою;
  
• застосування та оцінювання нових навчальних програм та підручників;
  
• пілотування нових засобів навчання;
  
• аналізу політики та провідництва (лідерства);
  
• проблем виховання та здорового способу життя тощо.
  

Проект укладено Головним управлінням освіти і науки Львівської облдержадміністрації та подано на розгляд сесії Львівської обласної ради 4 листопада 2005 року.

Психологія