Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники
| Вид материала | Диплом |
- Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники, 3012.42kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№2 Засновники, 2232.08kb.
- Cols=2 gutter=24> 2004/№4 Засновники, 2183.65kb.
- Cols=2 gutter=24> 2007/№2 Засновники, 1975.25kb.
- Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники, 2613.23kb.
- Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
- Cols=2 gutter=19> Академия наук о Земле Международный форум по проблемам науки, техники, 105.68kb.
нам пишуть ...
Як будемо вивчати “Соціологію” та “Основи філософських знань”?..
(спроба рецензії на нові навчальні програми)
Лаба Василь
Перед початком 2005–2006 навчального року навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (технікуми, коледжі) отримали низку нових навчальних програм, надісланих з Науково-методичного центру вищої освіти МОН Укра-їни. Мою увагу привернули програми з двох предметів “Соціологія” та “Основи філософсь-ких знань”. Адже котрий вже рік даю студен-там знання з цих предметів.
Обидві програми уклав колектив з п’я-ти осіб (Н.А. Лутак, Т.Г. Кулакова, Л.О. Ри-січ, Л.М. Воробйова, І.І. Воронова), які пред-ставляють різні навчальні заклади Дніпро-петровська (транспортно-економічний техні-кум, технікум зварювання та електроніки ім. Е.О. Патона, автотранспортний технікум Національного гірничого університету та технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрного університету). В рецен-зуванні обох програм брала участь Т.В. Да-нилова, кандидат філософських наук, викла-дач Київського коледжу нерухомості. Програ-ми у травні 2005 року схвалені вченою радою НМЦ вищої освіти МОН України.
Очевидно, що програми мали б відпові-дати новим вимогам часу до вивчення сус-пільних дисциплін, але при ближчому ознайом-ленні мене огорнуло розчарування. Адже вони відображають реалії вчорашнього дня. Під вчорашнім днем розумію курс попередньої влади, втілюваний в життя колишнім міні-стром освіти В. Кременем. Саме при ньому в Україні була запроваджена 12-бальна система оцінювання знань учнів у школах. Вона при-вела до погіршення знань випускників. Адже замість живого спілкування з учителем з’яви-лася велика кількість тестів та контрольних робіт з окремих тем. Учні з мізерною кіль-кістю балів стали переходити з класу в клас. Рівень інтелекту української молоді поко-тився вниз...
Що пропонують нові програми?
Весь курс “живого” спілкування викла-дача зі студентами з предмета “Основи філо-софських знань” зведений до 32 годин (26 лекційних та шість семінарських). Тобто ма-теріал 13 лекцій мав би бути “втиснутий” у три семінарські заняття. Інших форм контро-лю знань програма не передбачає (ні кон-трольних робіт, ні екзаменів). Отже, підсум-кову оцінку за курс викладач може поставити студентові максимум за три оцінки, отримані на семінарських заняттях (на лекціях оцінки не виставляють). Щоб виставити ці три оцін-ки, викладачеві реально бракує часу для виявлення знань студента, адже у пропонова-них у програмі критеріях оцінювання знань студентів зазначено, що на оцінку “добре” студент добре володіє матеріалом, але має незначні ускладнення при відповіді: потребує незначної допомоги викладача при виборі напряму відповідей та допускає незначні по-милки, неточну аргументацію. Оцінювання подій, ідей, досягнень філософської думки більш емоційне, ніж наукове. Володіє декіль-кома методами пізнання, але має незначні труднощі у діалоговій бесіді і доказах власної думки. Виконав 100% обсягу самостійної ро-боти. Брав участь у конференціях, семінарах, олімпіадах, писав конкурсну творчу роботу, реферат. За підсумками тестування правильно відповідає на 70-89% питань. Є також крите-рії для виявлення знань на “відмінно”, “за-довільно” та “незадовільно”.
Але ніде в програмі не передбачений час для конференцій, олімпіад, тестування. Якщо тестування проводити на семінарах, то втрачається ефект живого спілкування вчите-ля і учня, втрачається можливість емоційного впливу, взаємодії думок. Тестування – це не дискусія, не обмін думками. То як же можна ефективно поспілкуватися з 25 студентами навчальної групи за матеріалом 13 насичених тем на протязі шести навчальних годин?
Зате у програмі передбачено аж 22 го-дини (40,7% часу) на самостійне вивчення предмета студентом. Очевидно, що тут маєть-ся на увазі час на виконання домашніх зав-дань, який якось так потайки введений у навчальну програму, що для стороннього ока збільшує обсяг програми до 54 годин. У прог-рамі сором’язливо замовчується, яким чином і коли викладач має перевіряти, як відпрацьо-вував студент самостійно ті 22 години. Може тому, що цей час мав би викладачеві опла-чуватися.
Так це виглядає зовні. А от всередині програма теж далека від досконалості. У пер-шому розділі (Гуманістичний зміст історії ви-никнення і розвитку філософії) з 12 лекційних годин на історію розвитку філософської думки в Україні виділено всього дві години. Які знання можна дати і які національні цінності можна прищепити молодій людині за ці дві години?.. Як тут не процитувати Т. Шевченка:
Дастьбі... Колись будем
І по своєму глаголить,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже...
Можна було б вибачити цю недолад-ність укладачам програми, якби це було на четвертому, а не на чотирнадцятому році незалежності нашої держави. В Україні вже видано чимало посібників з історії вітчизня-ної філософської думки (і в програмі вони названі), але напрошується думка, що уклада-чам програми ця філософія ще чужа, не прой-шла через серце і душу. Чому це з 23, назва-них у кінці програми рекомендованих посіб-ників, аж 4 видані в Росії?.. Чи ми далі маємо виховувати таких собі неповноцінних абори-генів, що соромитимуться свого походження (як це недавно було у східних областях з сільською молоддю, що потрапляла в міста).
З іншої боку, бачу, що укладачі таки “втиснули” у програму основний обсяг мате-ріалу, який подавався студентам у “кращі” часи, коли годин було більше. Отже, болить їх все-таки душа за підготовку молодого покоління.
Але чи державний підхід полягає в тому, щоб молоді давати таке куценьке знан-ня з філософії, адже саме вони формують мислячу людину. Інакше кажучи, філософія (мудрість попередників) формує Людину, тобто істоту, яка не просто існує, працює, розважається, а робить це з розумінням спра-ви, з почуттям відповідальності перед Богом, суспільством та родиною. Потрібно визнати, що корінь наших національних бід полягає все-таки не у технологічній відсталості та нестачі енергоносіїв, а в деформованій духов-ності. Саме філософські знання формують духовність Людини, а державні чиновника на “куценьких” навчальних програмах економ-лять для бюджету копійки, програючи у майбутньому великі мільярди.
Програма з предмета “Соціологія” має такі ж самі недоліки. 24 зі всіх 54 годин (або 44,4% часу) відведено на самостійне вивчен-ня матеріалу студентами. І це при тому, що навчальні посібники написані так “мудро”, що пересічний студент мусить через кожних 2-3 речення відкривати “Словник іншомовних слів”. Але мова посібників – це вже інша тема... Навчальний матеріал викладач пови-нен “втиснути” в 11 лекцій та 4 семінарські заняття. Прикро, що з-під уваги укладачів “випала” така важлива для молоді (та сус-пільства) тема як “Соціологія виховання”. Вона добре опрацьована в посібнику В.М. Пічі, який зазначений у списку рекомен-дованої літератури. Наші студенти через кілька років будуть виховувати власних дітей і повинні знати, як це правильно треба робити.
Залишається додати, що людина, яка погано орієнтується у різних сферах соціаль-них відносин (освітніх, політичних, вироб-ничих, сімейних...) не зможе до кінця роз-крити свій потенціал у суспільстві. Часто суспільство змушене таких людей ізолювати на певний час у місцях позбавлення волі за вчинені злочини, то чи не краще буде збіль-шити час на вивчення “Соціології”, щоб краще виховати молодь.
Щоправда, у передмові до програми з “Основи філософських знань” укладачі зазна-чили, що навчальний заклад має право збіль-шувати кількість навчальних годин за раху-нок резерву циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки. У цьому можна зау-важити безпорадність держави (можете – збільшуйте, не можете – не потрібно). Думаю, що пора усвідомити державним чиновникам від освіти, що саме посилення уваги до гума-нітарних предметів забезпечить швидке про-сування України у світ європейських цінно-стей, тоді перестануть наші заробітчани дивуватися німецькою чистотою, англійсь-кою точністю чи французьким патріотизмом. Все йде від виховання...
Новини
Всеукраїнський турнір юних біологів визначив переможців
Ніна Новикова
Учениця СЗШ №45 м. Львова Євтушенко Настя одержала “Диплом за особисту першість” як лідер серед 85-ти учасників турніру.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27 вересня 2005 р. № 561 “Про проведення фінальних етапів Всеукраїнських турнірів юних хіміків, біологів, математиків, винахідників та раціоналізаторів” наприкінці жовтня 2005 р. у м. Львові відбувся фінальний етап IV Всеукраїнського турніру юних біологів.
Юні знавці біології з усієї України про-тягом тижня змагалися за перемогу.
Захоплюючі змагання, екскурсії, урочи-сте відкриття і закриття IV Всеукраїнського турніру юних інтелектуалів надовго зали-шаться в пам’яті 85 юних учасників і 52 чле-нів оргкомітету та журі.
Журі, яке очолила доцент Київського на-ціонального університету будівництва і архітек-тури, кандидат біологічних наук О.В. Данилова, відібрало до півфіналу 9-17 команд учасників.
Члени журі, до складу якого увійшли науковці з вищих навчальних закладів м. Киє-ва і Львова, вчителі-методисти з шкіл Украї-ни, студенти біологічного факультету Львів-ського національного університету ім. Івана Франка, відзначили високий рівнь підготовки всіх учасників турніру.
Постійними учасниками турнірів є представники Львівського фізико-матема-тичного ліцею. Активно виступили вихованці СЗШ №45 м. Львова, адміністрація якої нада-ла матеріальну підтримку команді (директор В.В. Кравченко).
Успішному проведенню турніру сприя-ла ретельна робота членів оргкомітету під керівництвом начальника Головного управ-ління освіти і науки Львівської облдержадмі-ністрації Хобзея П.К. Дирекція вищого про-фесійного училища ресторанного сервісу та туризму м. Львова (директор Г.Ф. Балущак) створила атмосферу сімейного затишку, доб-розичливості для всіх учасників IV Всеукраї-нського турніру юних біологів: вишукані страви, привітні усмішки, сучасні аудиторії, порядок і дисципліна – все це надовго запа-м’ятають гості львіського турніру.
Нетрадиційним було відкриття турніру: ведучі представляли учасників кожної коман-ди, відзначали їхні досягнення, знайомили з творчими керівниками команд – відомими педагогами і методистами України, керівни-ками гуртків МАН. Цікавими були спогади про навчання у школі і власні досягнення директора Львівського оласного інституту післядипломної педагогічної освіти кандида-та біологічних наук Р.Б. Шияна, начальника управління освіти кандидата фізико-матема-тичних наук П.К. Хобзея, декана біологічного факультету Львівського національного уні-верситету ім. Івана Франка кандидата біоло-гічних наук С.О. Гнатуш. Бурхливими опле-сками учасники турніру зустрічали дитячий фольклорний колектив Будинку школяра Франківського району м. Львова, які предста-вили співучу Галичину. Надовго запам’я-тається урочисте закриття IV Всеукраїнського турніру юних біологів: виступи голови журі О.В. Данилової, експерта-консультанта В.О. Мо-тузного, заступника начальника Головного управління освіти і науки Львівської обл-держадміністрації Б.М. Біляк. З почуттям великої вдячності промовляли самі учасники турніру – гості Львіщини.
До нагородження призерів IV Всеукра-їнського турніру юних біологів долучились спонсори: представники видавництва “Шкіль-ний світ”, “Генеза”, “Західноукраїнського товариства з попередження жорстокого став-лення до тварин”. Всі учасники були нагород-жені дипломами, цінними подарунками.
Відповідно до рішення спільного засі-дання журі та оргкомітету IV Всеукраїнського турніру юних біологів дипломами учасників було нагороджено 8 команд України.
Дипломами III ступеня IV Всеукраї-нського турніру юних біологів нагородили шість команд, серед яких “Домінанта” СЗШ № 45 м. Львова (керівник Т.В. Мирович).
У фіналі взяли участь три команди, яким журі запропонувало для обговорення вісім запитань.
Значних успіхів у вивченні біології досягла команда “Магма” ФМЛ м. Львова (керівник Л.О. Муращук), яка нагороджена дипломом II ступеня.
Особливі нагороди “Дипломи за успіш-ну участь” одержали 15 учасників турніру, серед яких представники ЛФМЛ.
З особливим піднесенням учасники турніру вітали, Євтушенко Анастасію”– уче-ницю 10 класу СЗШ №45 м. Львова, наго-роджену “Дипломом за особисту першість”, яка набрала найбільшу кількість балів протя-гом турніру і виявила високий рівень нав-чальних знань з біології.
Вона отримала у листопаді персональ-ний виклик на стажування до м. Києва в Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді МОН України. Протягом тижня в екологічному центрі спільно з Інсти-тутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Настя Євтушенко мала можливість пройти елективні курси з ботаніки, виконати практичну роботу в Інституті, представити розробку індивідуального науково-освітнього проекту, відвідати лекційні та лабораторні заняття. Як зазначила науковий керівник школярки вчителька біології СЗШ №45 м. Львова Т.В. Мирович, яка готувала до тур-ніру Настю і супроводжувала її, учениця вия-вила високий рівень знань з біології, вільно спікувалась англійською, а її соціо-еколо-гічний проект був визна-ний найкращим. Відповідно до програми “Intel EKO Україна” Євтушенко Настю запросили до участі в реалізації програми з метою подальшої ціле-спрямованої професійної орієнтації.
Відомості про авторів
Барна Марія, завідувач кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Волтарніст Олена, заступник голови правління науково-видавничого підприємства “АВТ”
Гулка Зіновія, методист Бузького районного методичного кабінету Львівської області
Єфімова Світлана, старший викладач кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Жигайло Наталія, кандидат психологічних наук, кафедра соціології Львівського Національного університету імені Івана Франка
Занік Галина, методист кабінету проблем виховання Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Зінкевич Мирослав, методист кабінету організаційно-методичної роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Ковальчук Іван, доктор географічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка
Ковальчук Тамара, викладач кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Кріль Михайло, доктор історичних наук, професор кафедри історії слов’янських країн Львівського національного університету імені Івана Франка
Кудрик Ліліана, кандидат філософських наук, доцент кафедри загальноакадемічних дисциплін Львівського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом
Лаба Василь, викладач-методист Львівського автодорожнього технікуму
Лазар Володимира, практичний психолог середньої загальноосвітньої школи № 82 м. Львова
Мазур Леонід, кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Макаренко Стефанія, доцент кафедри педагогіки і психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Новикова Ніна, кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Сащак Надія, старший викладач кафедри англійської мови Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, здобувач
Середницька Ірина, аспірант кафедри практичної психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Сурмяк Юрій, доцент кафедри правознавства Прикарпатського інституту імені Михайла Грушевського Міжрегіональної Академії управління персоналом, м. Львів
Шамлян Каріна, Національний лісотехнічний університет України
Шушкевич Надія, методист Бродівського районного методичного кабінету Львівської області
Чумарна Марія, директор авторської українознавчої школи “Тривіта”
1 Однак це не відповідає дійсності. “У наш час ми стикаємося з дивним парадоксом. Ніколи раніше на нас не звалювався такий об’єм різноманітної інформації по радіо, телебаченні, каналах супутникового зв’язку і при всьому цьому наша внутрішня впевненість стосовно нашого буття ніколи не була такою малою. Чим більше з’являється об’єктивної інформації, тим менше впевне-ності у нас залишається. Можливості в області техноло-гій, що так зросли останнім часом, не дають можливості здійснити контроль над ними, і кожний наступний крок у цій сфері сприймається багатьма як новий поштовх до нашого можливого знищення” [8, с. 5].
11 З метою штучної стимуляції його розвитку у Києві навіть створений відповідний науково-дослідний інститут, у якому, за дивних обставин, немає жодного справжнього фахівця в області дитячої психології.
23 Слідом за Гйоте він рекомендує своїм пацієнтам своєрідну “трудотерапію“ десь у сільській місцевості, у якій постійна боротьба за виживання не залишає часу на різноманітні саморефлексії та ремінісценції:
“Гаразд! Ось засіб безкоштовний
Як жити довго без ворожок і відьом.
Працюй у полі і в саду,
Навчись копати і мотичить,
Замкнись в роботи круг тісний,
Плодами власних рук харчуйся” [3, с. 87].
1 “Тут (у тiй обставинi, що особистiсть жiнки передбачає набагато вищий ступiнь узгодженостi мiж тiлом i духом – Л.М.) криється причина вiчного таємничого явища, що пронизує собою всю iсторiю людства, але так i не отримало бiльш-менш глибокої iнтерпретацiї. Я маю на увазi споконвiчну пристрасть жiнок до вбрання i прикрас. Iнакше й бути не може. Фізіологічні особливості створюють у жiнок звичку зосереджуватись на власному тiлi, роблячи його найближчим предметом у перспективi свого свiту. I оскiльки культура – це не що iнше, як рефлексiя над тим, на що головним чином спрямована наша увага, жiнка створила високу культуру тiла, яка iсторично рухалась вiд оздоблень, пройшла через одежу i завершилась тим генiальним винаходом, яким є залицяння i який у кiнцевому пiдсумку є просто витонченою культурою жестiв. Наслiдком постiйної уваги жiнок до свого тiла є те, що воно є немовби пройнятим, насиченим душею. Звiдси враження слабкостi, яке воно справляє. Бо за контрастом з силою i мiццю, якi уособлює тiло, душа є щось трепетне, безсиле. У кiнцевому пiдсумку, джерелом еротичного потягу до жiнки є не тiло як таке, як нас учили аскети, якi зовсiм не розбиралися у подiбних питаннях: ми вiдчуваємо пристрасть до жiнок, оскiльки їхнє тiло – душа”[9, с. 43].