Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 26

ІІІ. Форми організації профільного навчання

Внутрішньошкільні

Профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах.
Профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах.
Класи з поглибленим вивченням предметів.
Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами.
Динамічні профільні групи ( в тому числі різновікові).

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. Динамічні профільні групи ... можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12 учнів у групі), у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи до іншої.

ІV. Допрофільна підготовка

V. Умови реалізації концепції

...Для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів здійснювати підвищення кваліфікації педпрацівників з орієнтацією на організацію профільного навчання.

...Створити навчально-методичне забезпечення викладання зарубіжної літератури у профільній школі.

(Журнал “Всесвітня література в загальноосвітніх навчальних закладах України”. – 2009. – № 11, 12).

Література

Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. № 371. – Зб. МОНУ. –2008. – № 13-14-15.
Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008р. № 496. – Зб. МОНУ. –2008. – №16-17.
Програма „Зарубіжна література” (5-12 класи) для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання /За редакцією Ю. І. Ковбасенка. - К.: Перун, 2004.
Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання – академічний рівень / Кер. авт. кол. – Ковбасенко Ю.І. – К.: Грамота, 2009.
Зарубіжна література 10-12 класи. Програма для профільного навчання – рівень стандарту / Кер. авт. кол. – Ковбасенко Ю.І. – К.: Грамота, 2009.
Довідник учителя зарубіжної літератури в запитаннях та відповідях / Авт.-упоряд. В.Л.Федоренко. – Х.: Веста: Видавництво “Ранок”, 2006.
Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах : Підручник. – К.: Вища шк., 2007.
Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі : Навчальний посібник. – 2-ге вид., випр. та уточ. – Тернопіль: Мандрівець, 2009.

Ю.В.Кравченко,

завідувач навчально-методичного

кабінету історії та основ правознавства

Н.С.Черткова,

методист навчально-методичного

кабінету історії та основ правознавства

Суспільствознавча освіта Кіровоградщини

в контексті профілізації старшої школи

Сучасна освіта покликана створити такі умови, які дали б змогу розкрити талант і можливості кожної дитини з урахуванням освітніх потреб учнів, сприяти їхньому навчанню відповідно до професійного самовизначення. Це можна здійснити лише через упровадження профільного навчання, тому що воно є кроком до нової якісної освіти.

У 2009-2010 навчальному році вчителі історії та суспільствознавчих дисциплін працювали вперше над впровадженням складних курсів з історії України, всесвітньої історії, нового курсу «Правознавство. Практичний курс» у 9-х класах за програмами Міністерства освіти і науки України для 12-річної школи. Це стало справжнім випробуванням для педагогів та учнів. Керуючись Законами України «Про загальну середню освіту», «Про освіту», Державним стандартом освітньої галузі «Суспільствознавство», значна частина вчителів наполегливо працювала в допрофільних, універсальних та профільних класах, закладаючи підґрунтя до переходу на профільне навчання.

У поточному навчальному році навчально-методичний кабінет історії та основ правознавства вивчав викладання історії та суспільствознавчих дисциплін, діяльність РМК з питань науково-методичного забезпечення, модернізації, переходу на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання, створенння умов для рівного доступу до якісної освіти в Гайворонському, Новгородківському, Маловисківському, Знам’янському, Компаніївському районах. В цих районах забезпечують викладання названих дисциплін 151 вчитель, фаховий кваліфікаційний рівень яких значно зростає, про що свідчать дані таблиці:

	Район	Всього вчителів	Вчителі кваліф. категорія «спеціаліст	Вчителі ІІ кваліф. категорії	Вчителі І кваліф. категорії	Вчителі вищої каліф. категорії	Звання		Заслуж. вчитель України
	Район	Всього вчителів	Вчителі кваліф. категорія «спеціаліст	Вчителі ІІ кваліф. категорії	Вчителі І кваліф. категорії	Вчителі вищої каліф. категорії	Старший вчитель	Вчитель-методист	Заслуж. вчитель України
1	Новгородківський	25	28	4	36	32	4	-	-
2	Гайворонський	32	12,5	12,5	37,5	37,5	3	6	-
3	Маловисківський	47	19	9	42,5	29,5	13	6	-
4	Знам’янський	27	31	19,5	8,5	13	15	18,5	-
5	Компаніївський	25	24,5	7,5	44	24	7,5	4	1

Історія є потужним засобом як розділення, так і консолідації, як єднання, так і соціальної дезінтеграції. Саме тому вкрай важливою є роль історії у сприянні становленню демократичних цінностей і терпимості, взаєморозуміння та довіри. Одне з першочергових завдань історії – допомогти молоді зрозуміти сучасність у світлі минулого. Історія дає можливість зрозуміти суперечливі питання власного суспільства. Навчаючи дітей історії, вчитель має протистояти стереотипному мисленню, необ’єктивності, спотворенню історичних фактів; розвивати позитивне мислення та цінності, такі, як терпимість, солідарність і повага до різноманітності; сприяти досягненню взаєморозуміння між конфліктуючими громадянами, визнанню ними наявності інших точок зору [1, 15-18].

Вивчення стану викладання історії та суспільствознавчих дисциплін показало, що для таких вчителів, як Олійник А.В. (Знам’янський район), Гузова Т.Г., Черкас С.С., Калюжна Т.В. (Новгородківський район), Мазур О.М., Шевченко З.Ф., Лойтра Л.В. (Маловисківський район), Пересунчак О.С., Поліщук В.П., Місютинська К.О., Захаренко М.С., Думанська С.П., Костенюк Н.І., Іванов В.М., Долібська І.В. (Гайворонський район), Лещенко Л.В., Ткаченко О.М. (Компаніївський район) та багатьох інших характерний демократичний стиль викладання, науковий зміст навчального матеріалу, організація дослідницької, пошукової діяльності, навчання дітей сприймати інформацію критично, аналізувати та аргументувати власну точку зору.

Директор школи І-ІІІ ступенів смт Завалля, вчитель історії Пересунчак О.В. приділяє велику увагу позакласній роботі з історії. Під його керівництвом в навчальному закладі понад 10 років діє археологічний гурток. Він об’єднує учнів, які цікавляться стародавньою історією, захоплюються археологією. Мета гуртка – дослідження історії краю, наукове доведення, що на території краю від найдавніших часів до сьогодення не припиняються цивілізаційні процеси. Під час обстежень історичних пам’яток Гайворонщини знайдено рештки трипільської культури. Члени історичного гуртка були залучені до наукового дослідження і співпрацювали з вченим-археологом, кандидатом історичних наук Цвек О.І. (інститут археології Національної Академії наук України). Як результат цієї науково-пошукової діяльності – учні під керівництвом вчителя підготували дослідницькі проекти, матеріали яких друкувалися в періодичній пресі, а археологічні знахідки знайшли своє місце в експозиції шкільного музею. Гурток порушує проблему захисту пам’яток історії та культури на території краю перед громадськістю. Цей досвід може слугувати основою для допрофільного та профільного навчання суспільно-гуманітарного напряму.

Долібська І.В. (Могильненська ЗШ І-ІІІ ступенів) творчо застосовує нетрадиційні методи викладання на уроках історії та правознавства, зокрема, методику ТРВЗ, яка забезпечує системно-функціональний аналіз: дозволяє знаходити зв’язки між елементами; удосконалює мовленнєві навички учнів; допомагає формулювати висновки; систематизує інформацію, отриману учнем на уроці; розвиває уяву, фантазію, образне мислення учня.

Вчителька використовує цікаві форми роботи, практикує випереджувальні завдання, залучає учнів до дослідницької роботи, зокрема, участь у конкурсах Українського інституту національної пам’яті, спільно з учнями здійснює екскурсії історико-меморіальними місцями краю, залучає школярів готувати роздатковий матеріал, наприклад, дитячі малюнки на історичну тематику, проводить історичні та правові тижні. Вчителька веде майстер-клас для вчителів з проблеми «Нетрадиційні методи викладання на уроках історії та основ правознавства».

Вчитель історії Іванов В.М. (Хащуватська ЗШ І-ІІІ ступенів) працює над проблемою «Використання інноваційних методів викладання як засіб розвитку пізнавального інтересу на уроках історії». Основне своє завдання вбачає в тому, щоб виховати освічену, самодостатню, творчу особистість. Пізнання світової культури здійснює через пізнання культурної спадщини свого народу, його місця серед інших народів, формування національної самосвідомості шляхом розширення знань про звичаї та традиції народу, ознайомлення з давніми ремеслами українців, зразками декоративно-ужиткового мистецтва, вироблення практичних навичок, що є основним завданням національного виховання. Вчитель творчо використовує методики критичного мислення, має публікації з досвіду роботи з проблем критичного мислення в газеті «Перше вересня», а також в газеті «Освітянське слово». Під його керівництвом діти вчаться досліджувати історію краю. Важливим напрямком педагогічної діяльності учителя є підтримка обдарованих учнів. Зокрема, в цьому відіграє велику роль його гурток «Інтелектуальний клуб», робота якого передбачає 184 години, 11 блоків: теорія самопізнання; людина – істота соціальна; інтелект та ерудиція; самоосвіта; вчимося вчитися; етикет; цікавий світ; поглиблене вивчення предметів; культура народів світу; формування екологічної культури; наш край.

Відвідані уроки кращих учителів Гайворонщини засвідчують їх творчі надбання з педагогічної майстерності, педагогічний пошук у створенні умов рівного доступу до якісної освіти шляхом самоосвітньої роботи вчителя, використання сучасних освітніх технологій, зокрема, критичного мислення, інтерактивного навчання та проблемного навчання. В своїй діяльності використовують науково-педагогічну спадщину А.Б.Рєзніка. Центром її популяризації став НВК «Гайворонська гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5», де створена музейна кімната, експонати якої використовуються в науково-практичній діяльності вчителів. Восени 2009 року кращі вчителі історії були нагороджені регіональними преміями: Комірний О.І., вчитель історії НВК «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5», став лауреатом обласної педагогічної премії ім. В.О.Сухомлинського, Захаренко М.С., вчитель Солгутівської ЗШ І-ІІІ ступенів отримав районну педагогічну премію імені А.Б.Рєзніка.

Особливості методики викладання Заслуженого вчителя України Лещенко Л.В. (Компаніївська ЗШ І-IІІ ступенів) полягають у застосуванні технології активного та інтерактивного навчання. Для неї характерний діалог з учнями, вона спонукає їх до роздумів, мислення, спілкування, вільного обміну думками. Вчителька на своїх уроках сприяє усвідомленню учнями належності до українського народу, сучасної європейської цивілізації. Її досвід з проблеми «Використання на уроках історії технології активного навчання» впроваджується в практику роботи вчителів району, вона проводить засідання майстер-класу «Інноваційні підходи до питання активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії».

Вчитель Маловисківської гімназії Мазур О.М. має власні напрацювання використання у системі роботи елементів сучасних освітніх технологій. Її уроки динамічні, з мотивацією навчальної діяльності, проблемними запитаннями, прогнозованими очікуваними результатами. Організаційний момент починається з інтерактивного спілкування, визначаються ключові поняття уроку (економіка, геополітичне становище, нація...). Для зосередженості уваги і більшої зацікавленості учнів Олена Миколаївна використовує інтеграційні міжпредметні зв′язки. Для кращого запам’ятовування учнями дат, понять вчителька використовує методику ейдетики, вчить учнів створювати історичний ланцюжок, за допомогою якого вони встановлюють причинно-наслідкові зв’язки. Її учні є переможцями ІІІ та ІV етапів Всеукраїнської олімпіади юних істориків.

Більшість вчителів охоплена різними формами методичної роботи, відслідковується тенденція підвищення ефективності роботи РМО вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін. Це підтверджують щорічні презентації їхньої роботи під час курсів підвищення кваліфікації та проведення обласних семінарів.

Успішно відбулася презентація Маловисківського районного методичного об’єднання вчителів історії під час проведення обласного семінару керівників РМО. У структурі даного РМО діють школа педагога-початківця, творча група педагогів-краєзнавців, динамічні групи з впровадження елементів ігрової, кооперативної, проектної та інформаційної технологій. В організації роботи динамічних груп перевага надається інтерактивним методам, які стимулюють творчу активність педагогів, формують нове педагогічне мислення.

Методисти Паливода О.Л. (Маловисківський РМК), Кас’яненко В.О. (Гайворонський РМК) є добрими організаторами та керівниками методичної роботи з учителями історії та суспільствознавчих дисциплін.

З метою вивчення якості навчальних досягнень учнів були проведені контрольні зрізи з історії у 9-х, 10-х, 11-х класах у чотирьох районах.

Гайворонський район

№ п/п	Школа	Клас	Кількість учнів	Оцінка за останню тему				Оцінка за зрізи знань
№ п/п	Школа	№	Кількість учнів	Початковий	Середній	Достатні	Високий	Початковий	Середній	Достатній	Високий
1.	Бандурівська	11	8	-	12,5	50	37,5	-	25	50	25
2	Заваллівська	11	16	18,8	31,3	31,3	18,8	-	25	43,8	31,3
		10	6	-	-	83,3	16,7	-	-	83,3	16,7
		9	13	7,7	23,7	53,9	15,4	-	23	61,5	15,5
3	Казавчинська	11	9	-	23	55	22	-	33	44	22
3	Казавчинська	9	17	5,8	41	41	11,2	5,8	35,2	35,2	23,9

Новгородківський район (історія України)

№ п/п	Школа	Клас	Кількість учнів	Оцінка за останню тему				Оцінка за зрізи знань
№ п/п	Школа	№	Кількість учнів	Початковий	Середній	Достатні	Високий	Початковий	Середній	Достатній	Високий
1.	Верблюзький НВК	10	10	-	40%	50%	10%	-	50%	40%	10%
2	Великочечеліївська ЗШ І-ІІІ	10	8	-	25%	50%	25%	-	37,5%	50%	12,5%
3	Інгуло-Кам’янска ЗШ І-ІІІ ст.	10	10	-	20%	50%	30%	-	37%	50%	13%
4	Новгородківський НВК	10-А	12	-	17%	66%	17%	-	58%	42%	-
		10-Б-	11	-	9%	54%	36%	-	9%	63%	27%
	Всього		51	-	21%	56%	23%;	-	37%	50%	13%

Результати зрізів показали: старшокласники розрізняють причини та привід до Першої світової війни, розуміють й правильно аргументують факт невідворотності війни та загальної зацікавленості в ній воюючих країн;

знають склад військових блоків, в чому суть територіальних претензій воюючих країн, зуміли встановити відповідність між територіями та країнами, до яких вони відійшли після закінчення Першої світової війни; орієнтуються у змісті Універсалів Центральної Ради.

У значної частини учнів виникли труднощі з вирішенням завдань, пов’язаних з деталями історичних явищ:

вступ та вихід з війни окремих країн, назви територій, що відійшли переможцям у Першій світовій війні;

точні дати історичних подій;

у завданнях відкритого типу найбільші труднощі виникли з розумінням вигідності війни для Японії та США;

учні недостатньо розкрили обставини створення Української Центральної Ради;

поверхово аналізували зміст окупаційного режиму, допускали помилки в характеристиці течій руху Опору.

Знам’янський район (історія України)

№ п/п	Школа	Клас	Кількість учнів	Оцінка за І семестр				Оцінка за зрізи знань
№ п/п	Школа	№	Кількість учнів	Початковий	Середній	Достатній	Високий	Початковий	Середній	Достатній	Високий
1.	Богданівська ЗШ № 2	11	8	11	11	33,5	44,5	25	75	-	-
2	Суботцівська	11	16	-	33,3	27,8	38,9	-	37,5	56,3	6,2
3	Цибулівська	11	9	-	58,3	33,3	8,4	11,1	44,5	55,5	-
4	Диківська	11	9	-	58,3	25	16,7	11,1	44,5	33,3	11,1
5	Іванковецька	11	7	-	42,9	14,2	42,9	-	14,3	71,4	14,3
	Всього		49	1,7	41,4	27,6	29,3	8,1	42,9	42,9	6,1

Значна частина учнів на достатньому рівні справилась із завданнями: на знання хронології, історичних осіб та їх діяльності, міжнародної політики, встановленні відповідності між термінами та їх визначеннями («відлига», волюнтаризм, лібералізація, самвидав, реабілітація), показали вміння аналізувати, узагальнювати історичний матеріал, користуватися історичною термінологією, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Найкращі показники якості знань мають одинадцятикласники Суботцівської та Іванковецької ЗШ І-ІІІ ступенів. Істотні відмінності в оцінюванні навчальних досягнень учнів виявились у Богданівській ЗШ І-ІІІ ступенів № 2.

Під час перевірки контрольних зрізів виявився ряд труднощів, визначився перелік питань, які засвоєні на початковому та середньому рівнях: частина учнів лише частково визначила хронологічні межі та послідовність подій (події Другої світової війни, входження Криму до складу УРСР, операція «Вісла», «саморозпуск» УГКЦ, Україна – співзасновниця ООН на конференції у Сан-Франциско), не змогли позначити поняття і терміни, що стосуються української історії періоду «відлиги». Значна частина учнів досить поверхово проаналізувала наведений фрагмент історичного джерела Я.Грицак “Про стратегічні прорахунки радянського керівництва в економіці» та послідовно дати відповідь на запитання до джерела (У чому полягав основний стратегічний прорахунок радянського керівництва в економіці? Якими були його наслідки?).

Проблеми також виникли при розкритті таких питань:

розкрити історичне значення ХХ з’їзду КПРС та розпочаті ним напрями десталінізації. Якими були історичні особливості зазначених процесів в Україні? (більшість учнів визначила зміст поняття «десталінізація», але не розкрили історичне значення з’їзду та особливості цих процесів в Україні);

вказати, які з тверджень щодо наслідків голоду 1946-1947 рр. для України є правильними;

вказати, яке явище у західних областях України віддзеркалює таблиця (суцільну колективізацію плутали із форсованою індустріалізацією та культурною революцією);

встановити відповідність між термінами та їх визначеннями («буржуазний націоналізм», «ждановщина», «лисенківщина», номенклатура, операція «Вісла»).

Маловисківський район 11 класи (історія України)

№ п/п	Школа	Клас	Кількість учнів		Оцінка за останню тему				Оцінка за зрізи знань
№ п/п	Школа	№			Початковий	Середній	Достатній	Високий	Початковий	Середній	Достатній	Високий
1.	Злинська № 1	11А	26	17	-	19,2	61,6	19,2	-	29,4	58,8	11,7
2	Злинська № 2	11	19	12	5,3	57,9	31,6	5,3	8,3	41,6	50	-
3	Хмелівська	11А	21	14	9,6	42,8	42,8	4,8	-	85,7	28,6	-
4	Великовисківська	11А	18	12	16,7	44,5	22,2	16,7	25	58,3	16,7	-
5	Маловисківська гімназія	11А	23	19	-	-	21,7	78,3	-	-	36,8	63,2
5	Маловисківська гімназія	11Б	19	15	47,4	52,6	21,7	78,3	-	-	53,8	46,7
6	Маловисківська ЗШ № 3	11А	22	16	-	22,7	63,7	13,6	-	18,8	68,8	12,5
6	Маловисківська ЗШ № 3	11Б	22	20	-	54,6	40,9	4,6	-	55	40	5
	Всього	11	170	125	3,5	29,4	42,4	24,7	3,2	34,4	43,2	19,2

9 класи (Правознавство. Практичний курс)

№ п/п	Школа	Клас	Кількість учнів		Оцінка за останню тему				Оцінка за зрізи знань
№ п/п	Школа	№			Початковий	Середній	Достатній	Високий	Початковий	Середній	Достатній	Високий
1	Злинська № 2	9	18	14	5,6	55,5	38,9	-	14,3	64,3	21,4	-
2	Великовисківська	9А	18	11	-	38,9	61,1	-	-	18,1	72,7	9,2
3	Маловисківська № 3	9А	29	18	3	56	28	13	-	38,9	50	11,1
Всього		9	65	43	3	50,8	40	6,2	4,7	41,9	46,5	6,9

Контрольні зрізи виконували 125 учнів 11 класів ( з історії України) та 43 учні 9 класів («Правознавство. Практичний курс»).

Серед учнів 11 класів найкращі показники мають учні Маловисківської гімназії та Маловисківської ЗШ І-ІІІ ступенів № 3. Для одинадцятикласників були підготовлені тестові завдання з історії України з теми «Україна в роки Другої світової війни» з вибором однієї правильної відповіді, на встановлення відповідності, хронологічної послідовності та завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Результати свідчать, що 3,2% учнів мають початковий рівень знань з теми, 34,4% – середній, 43,2% – достатній, 19,2% – високий.

Аналіз робіт засвідчив, що успішніше учні виконують завдання з вибором однієї правильної відповіді, складнішими виявилися завдання на встановлення відповідності і хронологічної послідовності. Труднощі викликали завдання із розгорнутою відповіддю. Учні допускають помилки, характеризуючи течії руху Опору, поверхнево аналізують зміст окупаційного режиму, перекручують історичні факти.

Вони відчувають труднощі у вирішенні завдань, що потребують точних знань хронології, з точністю до місяця, коли потрібно розташувати послідовно події, які відбувалися в один рік; у частини школярів недостатньо сформовані вміння порівнювати, оцінювати, пояснювати історичні факти на основі здобутих із різних джерел знань; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей.

Учні 9 класів виконували тестові завдання з правознавства (практичного курсу), визначали та порівнювали правові поняття (юридична особа, фізична особа, дієздатність і правоздатність), встановлювали відповідність між інститутами та галузями права, розв’язували юридичні задачі, в яких описані життєві ситуації, які потрібно проаналізувати і знайти правомірне рішення, застосовуючи набуті при вивченні правознавства знання.

Типовою помилкою, яку допускали дев’ятикласники при порівнянні понять була та, що учні показували лише відмінності, не вказуючи спільні риси. Труднощі викликали і юридичні задачі, більшість учнів домислювала певні обставини, не опиралася на Конституцію України, відповідні нормативні та правові акти.

У подальшому викладанні історії вчителям слід звернути увагу на формування системи історичних знань та вмінь, основних понять, персоналій, історичну географію, історичну хронологію, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. З цією метою варто забезпечити спеціальні тренувальні завдання з хронології, історичної географії, основних понять та персоналій на кожному уроці з метою підготовки до ЗНО, а також навчати учнів користуватися науковою термінологією, складати конспекти, тези, готувати реферати, використовувати джерела знань: документи, науково-популярну літературу, зіставляти та критично аналізувати інформацію з різних джерел знань, визначати роль людського фактора в історії, давати різнобічну характеристику історичним особам, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій.

З метою поширення громадянської освіти в окремих загальноосвітніх закладах нашої області (м. Кіровоград, м. Знам′янка, м. Олександрія, Кіровоградський, Гайворонський, Ульяновський, Новоукраїнський райони) у старшій школі буде викладатись курс за вибором «Громадянська освіта: основи демократії». Опанувавши зазначений курс, учні пізнають основи громадянської освіти, набудуть особистісних та соціальних якостей, необхідних для життя в демократичному суспільстві. Це допоможе їм зрозуміти й співвіднести власні та суспільні потреби, навчить аналізувати власний досвід, відстоювати свої рішення та позиції, розвивати самосвідомість, давати самооцінку, виховувати в собі почуття особистої свободи і незалежності.

Великою заслугою вчителів є клопітка робота з організації, проведення та участі у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням (в номінації «Історія України і державотворення»). Учні М.С.Різанова, Н.С.Бібік (Бобринецький район), О.В.Бирзул (Новомиргородський район), О.С. Пересунчака (Гайворонський район), О.М.Юрченка (м.Олександрія) стали переможцями обласного етапу конкурсу, а на заключному етапі переможцем стала учениця 9-го класу Златопільської гімназії Новомиргородського району І.В.Бирзул (керівник – О.В.Бирзул).

ДПА у 2009-2010 н.р. з історії України мала на меті з’ясувати рівень сформованості історичної компетентності кожного учня і передбачала визначення структури засвоєних знань і вмінь (власне предметних, процесуальних, оцінних) і встановлення рівня оперування ними (репродуктивний, творчий). В контрольних роботах для ДПА завдання були складені для перевірки навчальних результатів опанування учнями навчального матеріалу відповідно до вимог компетентнісного підходу. Збірник завдань (у формі контрольних робіт) для ДПА в 11 класі містив 10 варіантів по 10 тестових завдань. Розподіл завдань за формами демонструє таблиця.

Форми завдань	Номери завдань
Завдання з вибором однієї правильної відповіді Завдання з вибором кількох правильних відповідей Завдання відкритої форми з короткою відповіддю Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю	1-5 6-8 9 10

Варто наголосити, що контрольні завдання кожного з варіантів впорядковано відповідно до певної структури перевірки всіх предметних компетентностей: так, перше завдання всіх варіантів перевіряє просторову компетентність, друге та третє – хронологічну, наступні – решту предметних компетентностей (інформаційну, логічну, аксіологічну, мовну).

Завдання № 10 – найвідповідальніше і для учнів, і для вчителів, оскільки дає змогу виявити та оцінити високий рівень підготовки випускників. Учні мають засвідчити вміння роз’яснювати суть описаних у джерелі подій, явищ, постатей в історичному контексті, виокремлюючи факти й емоційно-ціннісні судження автора, висловлювати власне судження про документ та його автора; встановлювати значення описаних подій, явищ, процесів в історії України, пояснювати власне ставлення до подій, явищ, постатей, описаних у джерелі, визначати, у чому їх цінність. Сформоване в учнів уміння характеризується самостійністю, усвідомленістю, послідовністю, раціональністю, повнотою виконання навчальних дій за нових умов. Засвоєне вміння стає прийомом навчальної діяльності учня. Очевидним є те, що оволодіння вміннями працювати з історичними джерелами має формуватися роками протягом кількох шкільних курсів, й успіх у досягненні цілей залежить від того, як в цей час відбувається процес розумового розвитку школярів. Саме тому в ідеальному варіанті під час підсумкової контрольної роботи учні мають цілком самостійно здійснювати аналіз історичного документа. Однак, враховуючи реальну ситуацію зі станом викладання історії в загальноосвітніх навчальних закладах, можна пропонувати учня такий алгоритм опрацювання писемного джерела:

Визначте особу автора документа, час, місце й обставини його створення; узагальніть, про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події; усе це стисло опишіть.
Визначте, як автор розповіді ставиться до подій, що описуються, або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події, які ідеї він хотів донести до нащадків; з’ясуйте (сформулюйте)значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі.
Поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів – такими міркуваннями завершіть свій текст.

Відкрите завдання з розгорнутою відповіддю на основі аналізу фрагмента історичного документа в контрольних роботах не може обмежуватися 1-2 реченнями. Відкритий характер завдання означає, що зміст та обсяг відповіді зумовлені потребою дати вичерпну, логічну, аргументовану відповідь. Тож учням варто дотримуватися наведеного алгоритму [2, с.237-238].

Профільне навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Згідно з Концепцією профільного навчання в старшій школі, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.09 № 854, профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими напрямами: суспільно-гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним, технологічним, спортивним. За основними напрямами профілізації визначаються навчальні профілі.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів, як базові, профільні предмети та курси за вибором. Базові предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування основ наук і прикладну спрямованість навчальної діяльності. Курси за вибором – це навчальні курси, які забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів у старшій школі. Такі курси створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Кожен учень старшої школи протягом 3 років навчання обирає для вивчення не менше 4-5 курсів за вибором.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах вивчення предметів має відбуватися на різних рівнях:

- рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика в історичному профілі);

- академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є базовими або близькими до профільних (наприклад, правознавство в історичному профілі);

- рівень профільної підготовки - зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курс історії в історичному профілі або правознавства у правовому профілі).

На рівні стандарту та академічному для вивчення історії України та всесвітньої історії відведено 1 годину на тиждень, а на рівні профільної підготовки – відповідно по 3 години. На вивчення правознавства на рівні стандарту навчальним планом виділяється 1 година на тиждень, на академічному та профільному – 2 години на тиждень. Крім того, низка предметів галузі «Суспільствознавство» у старшій школі об’єднується в єдиний цикл «Громадянська освіта», що передбачає вивчення у 10 класі такого предмета, як філософія (філософський профіль), на що відводиться 1 година на тиждень.

Відповідно до типових навчальних планів для старшої школи, затверджених наказом МОНУ від 05.02.09 № 66, вивчення предметів галузі «Суспільствознавство» відбувається на одному з трьох змістовних рівнів залежно від обраного профілю навчання. Наприклад, суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі) передбачає вивчення цих предметів як профільних. Природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний, філологічний напрями – на рівні стандарту або на академічному. Міністерством освіти і науки України затверджено програми з історії, правознавства та філософії відповідного профілю для 10 класу. Щодо підручників, то за результатами Всеукраїнського конкурсу МОНУ рекомендовано для використання у навчальних закладах кілька підручників для 10 класу.

Історію України десятикласники вивчатимуть за підручниками О.Пометун, Н.Гупана, Г.Фреймана або О.Реєнта та О.Малій (рівень стандарту й академічний) і за підручником Ф.Турченка (профільний рівень).

Всесвітню історію – за підручниками П.Полянського або І.Щупака і Л.Морозової (рівень стандарту й академічний) та за підручником Т.Ладиченко й С.Осмоловського (профільний рівень).

Десятикласники, що будуть опановувати правознавство на рівні стандарту або академічному, працюватимуть із підручниками В.Суткового, Т.Філіпенко, С.Гавриша або О.Наровлянського. О.Наровлянський підготував також підручник і для профільних класів. А з філософії готується до друку підручник В.Огнев’юка.

Щодо програм курсів за вибором, то Міністерством освіти і науки України такі програми вже розроблено та затверджено. Вони різні за тематикою й спрямованістю. У старшій школі з історії України та всесвітньої історії пропонуються такі курси за вибором, як «Спеціальні історичні дисципліни» (автори програми – Ю.Василюк та В. Островський), «Історія українського кінематографа ХХ ст.» (А.Приходько), «Досліджуємо історію України» (Ю.Малієнко), «Українське відродження у ХХ ст.» (Т.Майцеків), «Історія першої половини ХХ ст. в особах» (Т.Чубукова), «Історія української культури» (В.Власов), «Видатні постаті України» (І.Гирич). З правознавства, громадянської освіти та етики можуть вивчатися курси «Досліджуючи гуманітарне право», «Права людини» (О.Пометун, Т.Ремех), «Історія держави і права» (Л.Кульчак), «Конституційне право» (М.Галенко, О.Куцакова), «Етикет та етика» (І.Костюк) тощо. Ці програми будуть надруковані та надійдуть у кожну школу [3, 3-4].

Одним із головних завдань профільного навчання є формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування, орієнтація молоді щодо майбутньої діяльності. Тому навчальна та виховна робота вчителя має бути спрямована на оволодіння кожною молодою людиною ключовими життєвими компетенціями, які мають розкриватися у самореалізації, самопізнанні, у знаходженні особистісних орієнтирів, інтеграції в соціокультурний простір.

Відтак перед учителем історії стоять завдання:

по-перше, сформувати в учнів ключові компетентності, які допоможуть їм досягти певного рівня соціалізації – навчитися у школі та поза нею успішно розв’язувати питання особистісного і суспільного життя;
по-друге, допомогти учням набути предметні компетентності, які дадуть можливість індивідуалізувати та олюднити теоретичні знання, отримати уявлення про перебіг подій вітчизняної історії, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності.

Такі завдання стають реальними в умовах особистісно орієнтованого навчання, коли в центрі діалогу «учень – учитель» стоїть особистість учня. Урок, проведений у технології особистісно зорієнтованого навчання, допоможе вчителеві з’ясувати рівень підготовки та життєвий досвід кожного учня, узгодити їх зі змістом історичного матеріалу, який вивчається. Домінантою сучасного уроку історії є розвиток в учнів уміння вести конструктивний діалог з іншою людиною, суспільством, природою та світом.

Сучасні дидакти О.Пометун та Г.Фрейман стверджують, що результатом підготовки вчителя до уроку має стати відповідність останнього певному переліку вимог. Ці вимоги вони поділяють на три групи: вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці; вимоги до методики проведення уроку; психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку.

І. Вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці:

повноцінність історичного змісту, педагогічного задуму уроку, його відповідність очікуваним результатам;
науковість навчального історичного матеріалу уроку;
вірогідність історичних фактів;
застосування різноманітних джерел знань;
достатність і структурованість навчального матеріалу для формування базових знань та розв’язання ключових проблем.

ІІ. Вимоги до методики проведення уроку:

мотивація і диференціація навчання;
високий ступінь самостійної розумової діяльності учнів, їхньої пізнавальної активності;
охоплення роботою всіх учнів;
виховання інтересу до історії;
правильний вибір типу і структури уроку, засобів і методів його проведення залежно від очікуваних результатів (дидактичної мети);
відповідність прийомів навчання педагогічному задуму, змісту і пізнавальним можливостям учнів.

ІІІ. Психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку:

педагогічна тактовність учителя;
культура мовлення, емоційність, темп мовлення;
врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
контакти з класом, наявність активної взаємодії та співпраці;
дотримання санітарно-гігієнічних норм [4, с.237-238].

Учитель історії в навчальному процесі є керівником непростого шляху учнів до знань про минуле і вміння коментувати події давніх часів, оперувати ними у пошуку аналогій та подій сьогодення, пояснювати причини явищ минулого, бачити їх наслідки тощо.

Сьогоднішній вчитель не може бути лише організатором вивчення дозованого матеріалу з підручника, навіть за умов, що сам він до цього матеріалу додасть певні цікаві подробиці або поглибить розуміння поданої інформації. Дві нові обставини сьогодення спонукають його організовувати пошуковий характер вивчення історії. Першою є та сучасна реальність, що вчитель та підручник давно перестали бути єдиним джерелом одержання історичних знань. Переважній більшості учнів доступні телевізійні передачі, історичні енциклопедії, в тому числі й на відеоносіях, історична науково-популярна література, художня література та кінофільми історичної тематики, інформація, розміщена в мережі Інтернет, та інші носії інформації. Історичні факти в них подані цікаво, образно, за допомогою яскравих ілюстрацій, відеофрагментів документального та ігрового характеру. Урок із традиційною картою, давно виданими простенькими ілюстраціями з навчальних альбомів та вербальними методами, котрі домінують у школі, програє вищезгаданим носіям історичної інформації.

Другою важливою обставиною вивчення історії є її віддалений результат. Прагматизм сучасної молоді вимагає доказових свідчень потрібності набутих знань. Певна частина учнів просто не може вчитись, коли не бачить можливості застосування одержаних знань уже сьогодні, а не в майбутньому. Все це вимагає підвищити увагу до формування навичок оперування історичними знаннями – знання як інтелектуальний багаж цікавлять небагатьох.

Сучасні професійні вимоги до історика – не просто бути дослідником, але й спонукати інших до дослідницького шляху здобуття знань. Така організація пошукової роботи учнів вимагає від учителя історії нових компетенцій. Кожен час висуває свої вимоги до рівня професійної культури вчителя. Сьогоднішніми вимогами є вміння лояльно та зважено ставитись до невідомої учителю інформації. Учень, який зацікавився вузькою проблемою й упродовж кількох днів наполегливо шукав про неї інформацію в Інтернеті, може знати її глибше і детальніше, ніж учитель. Однак, компетентний вчитель краще аналізує цю інформацію, краще оперує нею, вміє інкорпорувати її в історичну картину світу.

Основою сучасної професійної культури вчителя є глибоке усвідомлення того, що в сучасному навчальному процесі домінує співпраця, а не проста передача знань від вчителя до учня, розуміння, що знання обох являють собою взаємопов’язані системи, жодна з яких не має завершеного характеру, оскільки постійно змінюється і розвивається. Лише такий вчитель-історик не буде архаїчним, а його праця відповідатиме сучасним вимогам професійної культури [5, с.19].

У Державному стандарті загальноосвітньої школи підкреслюється необхідність забезпечення під час конструювання змісту історичної освіти балансу політичних, культурних, етнонаціональних цінностей за умови домінування загальнолюдських [6, с.7]. За часів політичної та економічної нестабільності, дефіциту духовності, відсутності чітких морально-етичних орієнтирів винятково важливою стає стабілізуюча роль школи і вчителя як гаранта громадянського миру. Історія поряд з іншими гуманітарними науками спроможна й повинна еволюційним шляхом забезпечити зміст ментальності, виховувати людину громадянського суспільства.

У багатокультурному контексті європейського суспільства школи мають відігравати важливу роль, допомагаючи молоді стати поінформованими, активними та відповідальними громадянами своєї держави.

Входження України в освітній простір Європи передбачає модернізацію діяльності у контексті європейських вимог, приєднання до розроблення загальних підходів до розв’язання транснаціональних проблем освіти, які перебувають у контексті розгортання Болонського процесу. Важливою складовою Болонського процесу є розширення діалогу культур на основі унікально-всесвітніх особливостей, принципів рівноправності та злагоди. Такий підхід сприяє вбиранню одним типом культури надбань іншої за збереження власної самобутності.

Полікультурна компетентність дає змогу здійснювати навчально-виховну діяльність у ракурсі реалізації завдань підготовки учнів до життя у полікультурному соціумі. Полікультурна професійно-педагогічна компетентність учителя є інтегрованим результатом навчальної діяльності, педагогічної практики та їх самодетермінаційних аналогів (самоосвіти, самовиховання). Полікультурну компетентність можна виділити як одну з ключових складових загальної професійної компетентності вчителя-історика. Варто відзначити вагомий вплив рівня полікультурної компетентності вчителя історії на формування культури міжнаціонального спілкування його вихованців; розвиток їх емоційно-ціннісного ставлення до інших культур, формування цілісної особистості, пріоритетними якостями якої є духовність і толерантність; розвиток національної самосвідомості на засадах опанування знань про різні культури.

До професійно значимих якостей педагога варто віднести: гнучкість (уміння адаптуватися до ситуацій педагогічної взаємодії, що змінюються); комунікабельність (уміння будувати діалог з представниками різних національностей), здатність до співробітництва (відкритість педагога та готовність його до будь-яких форм взаємодії); емпатійність (уміння емоційно відгукуватися на проблеми учня); толерантність (здатність сприймати, поважати думки та переконання учня).

Полікультурна грамотність є тією базою, якою вчитель історії має оволодіти у першу чергу. Вона передбачає: уміння розкрити та проаналізувати власне ставлення до своєї та інших етнічних груп; знання, які допоможуть збагнути досвід та культурні характеристики етнічних груп, що населяють дану територію; знання, що допоможуть сформувати гнучкий підхід до сприйняття національних і культурних норм, усвідомити неприпустимість расизму та дискримінації.

Вчителю треба обов’язково брати до уваги той факт, що коли культура, цінності, ідеали людей не збігаються, це може виявитись у ворожості, інтолерантності до іншого, що нерідко призводить до конфлікту. Тому поруч із поняттям «полікультурності» вагомого значення набуває і термін «політичної культури», коли позитивне розв’язання ситуації можливе, якщо культурні відмінності розглядаються як альтернативи людського буття.

Досить важливим є розуміння кожною молодою людиною, що українська держава легітимізувала історико-культурну спадщину народів України і проводить політику щодо захисту та збереження традицій народів України, активно сприяє розвитку міжкультурного діалогу. Водночас має існувати розуміння того, що в демократичному суспільстві з боку окремих маргінальних груп часом трапляються випадки пропаганди національної чи релігійної винятковості, нетерпимості до інокультурного.

Інтеркультурні суперечності особливо часто виникають при вивченні складних, а інколи й драматичних тем української історії. До таких, наприклад, можуть належати теми часів Визвольної війни 1648-1657 рр., козацько-селянських повстань кінця ХVІ- ХVІІІ ст., Національної революції 1917-1920 рр., а також контрверсійні теми, пов’язані з радянським періодом історії України, коло питань із Другої світової війни тощо.

Полікультурно грамотний педагог має знати про етносоціальне та етнокультурне розмаїття України та регіону, в якому мешкає, про міжетнічні, міжкультурні та міжконфесійні відносини в межах країни та за кордоном, про взаємозбагачення культур під час взаємодії, відігравати активну роль у роботі свого навчального закладу, цікавитися ситуацією у своїй країні та світі, експериментувати й розробляти власні дидактичні матеріали та методи роботи [7, с.105].

Примітка: інформаційно-методичний лист Міністерства освіти і науки України «Про викладання історії і суспільствознавчих дисциплін у 2010-2011 н.р.» буде надрукований у фаховому журналі «Історія в школах України», №6.

Blog

Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Содержание