Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материалаДиплом

Содержание


Особливості викладання зарубіжної літератури
Вивчення зарубіжної літератури в 11 класах
Обов’язковий розподіл годин
Академічний рівень
2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини - другої половини ХІХ століття
3. Роман ранньомодерністської доби
Методичні недоліки уроку літератури
1. Рівень стандарту
3. Рівень профільної підготовки
Курси за вибором
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

Особливості викладання зарубіжної літератури

у 2010-2011 навчальному році


2010-2011 н.р. стане для загальноосвітніх навчальних закладів першим роком впровадження профільної освіти. Залишилося не так багато часу, коли вчителі зарубіжної літератури розпочнуть викладати предмет в класах різного рівня профільного навчання. Успіх діяльності педагогів залежить від того, як за цей час вони зможуть підготуватись до роботи в умовах профілізації (додаток).

У 2010-2011 н.р. вивчення зарубіжної літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Ю.І.Ковбасенко, Г.М.Гребницький, Н.О.Півнюк, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005.

Вивчення зарубіжної літератури в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання здійснюватиметься за програмою: Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 класи / За редакцією Д.В.Затонського, К.О. Шахової, Є.В. Волощук, керівник авторського колективу Б.Б. Шалагінов; 2001.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 18.12.2008 року № 99 «Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» для 8-9 класів розроблено окрему програму: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8-9 класи / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І.Ковбасенко; програму підготували Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна (Надруковано у часописі “Зарубіжна література”. – 2009. – № 1). Програму рекомендується використовувати у класах допрофільної підготовки з поглибленим вивченням зарубіжної літератури. Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах гуманітарного (філологічного) профілю навчання, а відтак – до майбутнього опанування у ВНЗ фахів, пов’язаних із потребою в поглибленому знанні зарубіжної літератури. В програмі передбачено 140 годин на навчальний рік (4 години на тиждень), з них 14 резервних годин. Години на уроки розвитку зв’язного мовлення виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему, а також за рахунок резерву годин. Особливим у програмі для поглибленого вивчення є наявність рубрики “Літературний та культурологічний контекст”, де для вчителя та учнів пропонується систематизований перелік творів мистецтва (література, образотворче мистецтво, музика, театр, кіно, скульптура, архітектура). Але вчитель повинен завжди пам’ятати, що культурологічний підхід, насамперед, – це відображення в літературному творі особливостей певної епохи.


У 2010-2011 навчальному році в умовах поступового переходу старшої школи на профільне навчання починають діяти дві профільні програми із зарубіжної літератури для 10-12 класів:

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 10-12 класи. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі програми: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу, Г.М.Гребницький, Т.Б.Нейданова, К.Н.Баліна, Г.В.Битківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова. – К.: Грамота, 2009.

2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 10-12 класи. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний та спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі програми: Ю.І.Ковбасенко – керівник авторського колективу, Г.М.Гребницький, Т.Б.Нейданова, К.Н.Баліна, Г.В.Битківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова. – К.: Грамота, 2009.

Під час розробки цих програм за основу були взяті чинні програми предмета «Зарубіжна література» (лист МОНУ № 1/11 – 6611 від 23.12.2004). Це обумовлено тим, що у «Концепції профільного навчання у старшій школі» для учнів передбачена можливість зміни профілю, тому програми із зарубіжної літератури академічного рівня та рівня стандарту недоцільно робити абсолютно різними, бо це може ускладнити зміну профілю навчання.

Організації викладання зарубіжної літератури в профільних 10-х класах необхідно приділити особливу увагу. Насамперед, вчителі зарубіжної літератури на засіданнях районних, шкільних методичних об’єднань повинні ретельно вивчити зміст, особливості, Державні вимоги до знань та вмінь учнів, відмінності профільних програм академічного рівня та рівня стандарту.


Працюючи над календарним плануванням уроків, необхідно звернути увагу на запропонований в програмі розподіл годин.



Обов’язковий розподіл годин

Рівень стандарту

Рівень академічний

На навчальний рік

35

70

На тиждень

1

2

Текстуальне вивчення творів

27

56

Контрольні роботи

3

6

Роботи з розвитку мовлення

2

4

Уроки позакласного читання

1

2

Резервний час

2

2


Використання зазначеного резервного часу може сприяти виконанню декількох функцій. Як зазначають автори програми, “по-перше, на практиці майже не буває, щоб усі заплановані уроки протягом року були проведені стовідсотково (початок семестрів зазвичай не збігається з початком тижня, відбувається скорочення навчального часу за рахунок святкових днів, карантину, курсової підготовки або хвороби вчителя, коли немає повноцінної заміни тощо). По-друге, на резервних уроках учитель має законну підставу доповнити або закріпити певну тему чи розділ, внести до вивчення певний твір, що не ввійшов до переліку обов’язкових до текстуального вивчення”.

Вчителю необхідно самостійно перечитати тексти художніх творів, які не вивчалися в програмі 10 класу 11-річної школи (Чарльз Діккенс «Пригоди Олівера Твіста», Лев Толстой «Анна Кареніна», поезії Миколи Некрасова, Еміль Золя «Кар’єра Ругонів»). Під час читання вчитель може розподілити навчальний матеріал відповідно до навчальних годин, запропонованих програмою, визначити ключові епізоди для аналізу, сформулювати завдання та запитання відповідно до Державних вимог щодо рівня підготовки учнів.

Запропонований у програмах розподіл навчального часу на вивчення конкретних розділів і тем є орієнтовним і може змінюватися вчителем залежно від конкретних умов роботи. Спираючись на власний досвід викладання окремих тем, необхідно спланувати навчальний матеріал за темами, де змінено кількість годин на вивчення творів (як збільшення, так і зменшення).


Академічний рівень

Рівень стандарту

1. Вступ. Із літератури реалізму

2

Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ століття

1

Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ століття

6

Стендаль «Червоне і чорне»

4

Стендаль «Червоне і чорне»

4

Оноре де Бальзак «Гобсек»

2

Оноре де Бальзак «Гобсек»

6

Чарльз Діккенс «Пригоди Олівера Твіста»

-

-

7

Федір Достоєвський «Злочин і кара»

4

Федір Достоєвський «Злочин і кара»

7

Лев Толстой «Анна Кареніна»

4

Лев Толстой «Анна Кареніна»

2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини - другої половини ХІХ століття

1

Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини ХІХ століття

1

Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини ХІХ століття

2

Микола Некрасов

-

-

2

Волт Вітмен

2

Волт Вітмен

3

Шарль Бодлер

2

Шарль Бодлер

4

Із поезії французького символізму. Поль Верлен, Артюр Рембо

2

Із поезії французького символізму. Поль Верлен, Артюр Рембо

3. Роман ранньомодерністської доби

5

Еміль Золя «Кар’єра Ругонів»

-

-

5

Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

4

Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

4. Підсумок

2

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу

1

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу


Обов’язково слід враховувати, що шкільні бібліотеки будуть забезпечені тільки підручниками для 10 класу, а хрестоматії, художні тексти учні повинні знаходити самостійно. Важливо ретельно спланувати уроки з розвитку мовлення, врахувати кількість класних та домашніх творів , планувати уроки розвитку мовлення в усній та письмовій формі.

Для профільних класів у типовому навчальному плані передбачено введення спекурсів за вибором учнів. Міністерство освіти і науки спільно з інститутом інноваційних технологій провело велику підготовчу роботу з надання грифів Міністерства спецкурсам для 10-12 класів профільної школи, а також для поглибленного вивчення зарубіжної літератури в допрофільних класах. У 2010-2011 навчальному році вчителю необхідно користуватися тільки програмами спецкурсів, які мають відповідний гриф МОіНУ.

Предмет «Зарубіжна література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов, бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (лист Міністерства освіти і науки України №1/9 – 113 від 11.03.2004).

Під час вивчення у 2009-2010 навчальному році стану викладання зарубіжної літератури та російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах області було виявлено багато недоліків у веденні шкільної документації. Це стосується ведення класних журналів, календарного планування, перевірки робочих зошитів, ведення зошитів для контрольних робіт. Вчителі повинні користуватися “Інструкцією з ведення класного журналу 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів”, затвердженої наказом МОіН України від 03.06.2008 № 496. Особливу увагу треба звернути на те, що окремі уроки для проведення тематичних атестацій не проводяться. В кожному класі проводиться контрольна робота, що обов’язково зазначається у календарному плануванні. Доводилося бачити записи у календарному плануванні: ”12.05. Тематична атестація”, а в класному журналі: ”12.05. Контрольна робота”. Такі розбіжності свідчать про те, що календарне планування не перероблюється роками, документи Міністерства освіти і науки України щодо вивчення зарубіжної літератури та російської мови у новому навчальному році не вивчаються, а накази не виконуються. Розбіжностей між календарним плануванням та записами в класних журналах бути не повинно. Згідно з методичними рекомендаціями МОіНУ кількість та зміст контрольних робіт визначається вчителем, але не може бути у 5-12 класах менше шести на рік. Також у 5-8 класах обов’язковим є один контрольний твір на семестр (у першому семестрі 5 класу учні творів не пишуть), у 9-12 класах – два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній). Окремі уроки на проведення контрольних класних творів відводяться за рахунок годин на вивчення художніх творів.

Проведення домашніх творів фіксується у календарному плануванні, в журналі записується в розділі “Домашнє завдання”, а для оцінки відводиться окрема колонка після уроку, на якому було задано написати домашній твір. Відповідно до наказу МОіН України від 05.05.2008 року №371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2008. – №13-14) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Учні ведуть один робочий зошит із зарубіжної літератури, який раз на місяць перевіряється вчителем, робиться запис “ведення зошита” та виставляється оцінка, яка потім виставляється в класний журнал окремою колонкою з надписом “зошит”. Всі записи в зошитах ведуться згідно з методичними рекомендаціями МОіНУ. Ведення зошитів для контрольних робіт є обов’язковим, хоча зараз спостерігається тенденція використання зошитів з друкованою основою. Обов’язковою умовою використання таких зошитів є наявність грифа Міністерства освіти та науки України “Схвалено...” із зазначенням № відповідного документа та дати.

Вчителі навчальних закладів області використовують “Календарне планування “ (друкована основа), яке не має грифу Міністерства освіти і науки України, не відповідає чинній програмі та Методичним рекомендаціям МОіНУ. Особливо неякісне календарне планування пропонує вчителям України видавництво “Ранок”. Брати готове календарне планування можна лише за основу, ретельно вивчити документи Міністерства, узгодити власне планування з програмою. Вчителі, окрім тих, які мають кваліфікаційну категорію “спеціаліст”, мають право використовувати посібники, що містять календарно-тематичне планування та готові конспекти уроків за умови:
  • Посібник має гриф ”Схвалено до використання у навчально-виховному процесі” (№ наказу і дата схвалення – обов’язкові).
  • Від дати надання грифа посібникові минуло не більше 5 років.
  • Посібник має місце для вписування додаткового матеріалу, який визначає вчитель (для реалізації власного творчого підходу та урахування специфіки кожного окремого класу).
  • Навчально-методичний комплект до підручника, в тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, готовими конспектами уроків щорічно зазначаються в “Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОіНУ для використання в загальноосвітніх навчальних закладах” й друкуються в “Інформаціонному збірнику Міністерства освіти і науки України”.

Провівши підготовчу роботу з вивчення документів Міністерства освіти і науки України щодо викладання зарубіжної літератури у 2010-2011 навчальному році, планування навчальної діяльності, вчитель починає готуватися до уроку. Сучасний урок зарубіжної літератури – це засіб формування соціально компетентної особистості, здатної поціновувати явища класичного та сучасного мистецтва.

Головною метою вивчення предмета зарубіжна література є залучення школярів до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької і загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.


Методичні недоліки уроку літератури
  • Нечітка організація системи уроків літератури, що виявляється у відсутності зв’язку між уроками та темами.
  • Калейдоскопічність подання матеріалу через нерозуміння вчителем місця уроку в системі.
  • Невміння в змісті уроку відокремити головне (розкриття теми) від другорядного.
  • Нераціональне поєднання прийомів та засобів навчання.
  • Неекономне використання навчального часу на різних етапах уроку.
  • Захоплення інноваційними формами, літературними іграми замість аналітичної, дослідницької діяльності, роботи з текстом художнього твору.


Вчитель зобовязаний
  • Розвести мету уроку, засіб та результат.
  • Інтегрувати мету уроку в учнівському варіанті, чітко і зрозуміло у відповідності до вікових особливостей учнів формулювати мету під час уроку.
  • Враховувати, що наскільки правильно буде визначена й сформульована мета уроку, настільки правильно будуть визначені зміст навчального матеріалу, методи й форми організації пізнавальної діяльності під час уроку.

Як бачимо, успішна діяльність вчителя при викладанні зарубіжної літератури залежить від багатьох факторів і, насамперед, від уміння підготуватись для роботи в нових умовах, спланувати власну діяльність. Англійський філософ Френсіс Бекон попереджав: ”Той, хто втрачає час на планування, зрештою, отримує більше часу...”


Додаток

Коментар

до нової редакції “Концепції профільного навчання”

(Наказ МОіНУ від 01.09.2009 р.)


Вступ


І. Сутність , мета і принципи організації профільного навчання


ІІ. Структура профільного навчання

Профіль навчання - це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за напрямами:

  1. Суспільно-гуманітарний.
  2. Філологічний.
  3. Художньо-естетичний.
  4. Природничо-математичний.
  5. Технологічний.
  6. Спортивний.

Профіль навчання визначається:
  • з урахуванням інтересів школярів та їх батьків;
  • перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів;
  • кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи;
  • соціокультурної і виробничої інфраструктури регіону.


Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

БАЗОВІ загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов′язковими для всіх профілів. Зміст навчання і вимоги визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

ПРОФІЛЬНІ предмети вивчаються поглиблено і передбачають …організацію дослідницької і проектної діяльності , профільної навчальної практики тощо.

У профільних навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту – обов′язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення.

2. Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах.

3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений.

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох, зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися.

КУРСИ ЗА ВИБОРОМ – це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-3 курсів.

У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів...Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-5 курсів за вибором.