Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Диплом

Содержание Тип уроку 3. Захист проекту. Звіт груп про результати досліджень 4. Практична робота. 5. Підсумок уроку.

Подобный материал:

• О. В. модель науково-методичного забезпечення якості освіти сільського регіону Методичні, 190.91kb.
• План Що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу? Законодавчо-правова, 442.07kb.
• Науково-методичного забезпечення, 1369.35kb.
• Бахін В. П. Тактика допиту. К., 1997., 1212.4kb.
• Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
• Суть І перспективи, 44.33kb.
• Методична робота, 219.51kb.
• Кредитно-модульная система обучения, 74.26kb.
• Облеми «Створення умов для якісної освіти за рахунок сучасного науково-методичного, 512.89kb.
• Атеріали науково-методичне забезпечення викладання економічних дисциплін за умов Болонського, 669.7kb.

Тема: Українська художня культура ХІХ ст. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли.

Мета: ознайомити учнів з видами декоративно-ужиткового мистецтва, які існували на Україні в ХІХ ст.; розвивати навички пошуку потрібної інформації, уяву, фантазію при створенні композицій.

Тип уроку: захист проектів.

Обладнання: учнівські творчі роботи, завдання до кросворда, ілюстративний матеріал, фарби, пензлі, кольоровий папір, клей, ножиці.


Література

1. Веселкові барви: Виховні заходи з образотворчого мистецтва /Упоряд.Ж.С. Марчук – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2005.

2. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів: Світ, 1993.

3. Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. /Редкол.: А.В. Кудрицький (відпов. ред.) та ін. – К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.

4. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак – ЕКО, 1995.


Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні в нас незвичайний урок – урок захисту нашого проекту.

План роботи:

• Захист групами підготовлених творчих робіт.
  
• Виконання практичної роботи.
  

3. Захист проекту.

Для роботи над проектом були створені групи, які отримали свої завдання:

Виконавці	Що дослідити	Результати
«Мистецтвознавці»	Зясувати поняття «народна художня творчість», «декоративне мистецтво».	Повідомлення. Ескіз орнаменту для килима.
«Умільці»	Дослідити, чи існували такі види декоративно-ужиткового мистецтва: ткацтво, килимарство, вишивка.	Повідомлення. Ескіз орнаменту для вишивки рушника.
«Майстри»	Знайти інформацію і проаналізувати ,чи існували види декоративно-ужиткового мистецтва: кераміка, художнє скло, іграшки.	Повідомлення. Ескіз орнаменту для керамічного посуду.
«Митці»	Зібрати інформацію і проаналізувати, чи існували види декоративно-ужиткового мистецтва: витинанка, писанкарство, мереживо.	Повідомлення. Ескіз орнаменту для розпису писанки.
«Ремісники»	Повідомити, чи існували такі види декоративно-ужиткового мистецтва: художня обробка дерева, художня обробка металу, плетіння з природних матеріалів.	Повідомлення. Ескіз віконної решітки у техніці витинанки.

Всі групи результати своєї дослідницької діяльності об¢єднують в комп′ютерній презентації “Декоративно-ужиткове мистецтво ХІХ століття”.

Звіт груп про результати досліджень (Кожна група виступає з повідомленням, користуючись комп¢ютерною презентацією “Декоративно-ужиткове мистецтво ХІХ століття”).

От ми і дізналися, які види декоративно-ужиткового мистецтва існували на Україні в ХІХ ст.

4. Практична робота.

Переходимо до практичної роботи. Кожна група отримала завдання виконати ескіз на задану тему. Зараз ми будемо перевтілювати ваші задуми в композиції.

Уявімо, що знаходимось у невеличкому ремісничому поселенні, про яке Ліна Костенко могла б сказати:

Тут люд осілий. Тут шанують труд.

І рух дадуть і кругові, і кросну.

Кують залізо із місцевих руд

І мають славу дуже розголосну.

Тут процвітало всяке ремесло…

Інструктаж з безпечного поводження при роботі з ріжучими інструментами.

Втілення ескізів у композиції.

Девізом собі візьмемо народну мудрість: «Ремесло не коромисло – плечей не відтягне».

5. Підсумок уроку.

Виставка художніх робіт

6. 
   Оцінювання.
   
7. Домашня робота.
   

Література

1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Художньо-естетичний цикл. 5-11 класи. – К.: «Перун», 2005.
   
2. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник МОНУ. – 2004. – №9. – С.4-23.
   

C.В. Черненко,

завідувач НМК музики


Запровадження інтегрованого курсу «Художня культура»

в загальноосвітніх навчальних закладах області


Одним з найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані сприяти предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти. Зміст предметів цього циклу розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань. Через предмети художньо-естетичного циклу активізується внутрішній світ учнів, їхні почуття та думки, що сприяє розвитку моральних, естетичних, світоглядних ідеалів та формуванню соціальних компетенцій учня. Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-цілісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприйняття, розуміння і творення художніх образів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні [1, c. 53].

З огляду на зазначене існує необхідність у високопрофесійних педагогах з мистецьких дисциплін, здатних до самостійного творчого пошуку, впровадження інноваційних педагогічних технологій, організації художньо-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах на принципово нових засадах.

Аналіз рівня художньо-педагогічної практики, а також стану готовності фахівців художньо-естетичного циклу до реалізації змісту галузі «Естетична культура», до якої належить курс «Художня культура», в загальноосвітніх навчальних закладах області засвідчив низку суперечностей. Маємо на увазі суперечність між державними освітніми стратегіями (потребами у високоякісній професійній діяльності педагогів з мистецьких дисциплін) і неготовністю вчителів до впровадження інтегративних технологій навчання, організації художньо-педагогічного спілкування на продуктивному рівні. Не маючи на меті здійснювати аналіз окресленої ситуації, зазначимо, що вона є типовою для всіх областей України.

У системі вищої освіти це питання також актуальне. Однією з причин такого становища є те, що на музичних (художніх) педагогічних факультетах вищих навчальних закладів у процесі підготовки майбутніх фахівців мистецьких дисциплін значна увага приділяється спеціалізації, виконавській підготовці: випускники володіють уміннями виконувати музичні твори, співати, диригувати, малювати, але мають недостатній рівень психолого-педагогічної, методологічної, методичної підготовки, а також культурологічної компетентності, володіння теорією і практикою художньо-естетичної освіти школярів. Вищі навчальні заклади не в повній мірі забезпечують потреби, особливо сільських регіонів, у фахівцях освітньої галузі «Естетична культура». І цілком зрозумілим є висновок, що саме в системі післядипломної педагогічної освіти можуть бути створені оптимальні умови не лише для особистісного, професійного, культурологічного розвитку вчителів, а й для набуття знань, умінь та навичок, які є базовими для постійного розвитку педагогів упродовж життя.

Завдання післядипломної освіти вчителів мистецької галузі ми вбачаємо, окрім основного – удосконалення професійної культури, фахової майстерності, – мають включати методологічну підготовку, розвиток художнього мислення, світоглядних орієнтацій у поліпарадигмальному контексті сучасної педагогіки, напрямах інноватики.

Відмінність післядипломної освіти вчителя, який викладає предмети художньо-естетичного циклу, від навчання школярів чи студентів, які прямо чи опосередковано залежні від учителя або від викладача, – у можливості вільно обирати напрями й способи особистісного самовдосконалення з опорою на власний життєвий і професійний досвід як його важливе джерело. Так, обираючи не суто предметний, галузевий підхід до підготовки, учитель не тільки готується до викладання інтегрованих курсів у школі, а також отримує можливість багатоаспектного вдосконалення особистісного творчого потенціалу: фахового(мистецького) – підвищення ерудованості в царині мистецтва (насамперед опанування тих його видів, які не були охоплені базовою освітою); професійного (психолого-педагогічного) – збагачення арсеналу педагогічних технологій за рахунок інтегративних; загальнокультурного (гуманітарно-культурного) – розширення контекстних знань (зокрема естетики, медіакультури), досвіду соціально-комунікативної взаємодії.

Особливістю реалізації нового змісту художньо-естетичної освіти в 12-річній школі стало упровадження в 2009/2010 навчальному році вивчення художньої культури в 9-му класі ЗНЗ усіх типів. У методичних рекомендаціях минулих років, а також у листі МОНУ від 05.11.07 №1/9-670 увага приверталася до своєчасної підготовки вчителів до навчання цього курсу. Зокрема, наголошувалось на активізації роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо курсової підготовки вчителів музичного та образотворчого мистецтва до навчання художньої культури.

В зв’язку з цим НМК музики Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського розпочато розробку андрагогічної моделі підготовки вчителів мистецьких дисциплін до поліхудожнього виховання учнів у процесі інтегрованого викладання мистецтва й художньої культури, спрямованої на забезпечення перманентного розвитку й саморозвитку особистості. Науково-педагогічний супровід реалізації андрагогічної моделі передбачає застосування широкої палітри форм і методів підготовки вчителів як традиційних (лекції на курсах, семінари різного рівня для методистів і вчителів-експериментаторів), так й інноваційних з акцентом на застосування інтерактивних методів навчання і взаємонавчання (дискусії й робота в групах, «круглі столи», майстер-класи, творчі зустрічі, «аукціони» педагогічних ідей, тренінги).

Протягом останніх 2 років курсовою підготовкою було охоплено понад 150 вчителів музичного мистецтва, особлива увага на курсах спрямовувалась на підготовку вчителів мистецького циклу до викладання дисциплін освітньої галузі «Естетична культура», нових інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура».

Проведено ряд обласних семінарів керівників районних (міських) методичних об'єднань вчителів музичного мистецтва та художньої культури, засідань обласної творчої групи з проблем «Науково-методичне забезпечення викладання інтегрованих курсів «Мистецтво» та «Художня культура» в умовах модернізації сучасної школи», «Метод проектів у контексті компетентнісно спрямованої освіти»

Провідним у роботі обласної творчої групи є постійно діючий практикум відкритих занять як своєрідної лабораторії творчого зростання вчителів, середовища для втілення педагогічних ідей, творчого доробку, вдосконалення методики і впровадження сучасних технологій художньо-естетичного навчання й виховання учнів. Проводилися навчання з таких проблем: «Дидактичні основи організації та проведення уроків художньої культури», «Інтегративні технології в процесі викладання мистецьких дисциплін», «Використання інформаційно-комунікаційних, інтерактивних, інтегративних технологій на заняттях з художньої культури».

Враховуючи, що вчителі, які викладають художньої культуру, зазвичай мають попередню освіту з одного виду мистецтва, на курсах підвищення кваліфікації для різних категорій фахівців вводилися відповідно різні спецкурси. Приміром, для вчителів музичного мистецтва, було розроблено спецкурс для поглибленого вивчення образотворчого мистецтва і архітектури. Отже в навчально-тематичному плані курсів передбачався спецкурс «Інтегративні технології викладання мистецьких дисциплін».

Кількарічний власний досвід організації і проведення курсів, індивідуальні й колективні бесіди з учителями, комплексні та тематичні вивчення, педагогічні спостереження свідчать про те, що в області превалюють вчителі без відповідної спеціалізації з художньої культури, тому злободенною для них стає проблема отримання художньої інформації. Очевидно, що це лише пропедевтичний етап формування готовності вчителів до її викладання. Більш складним є етап набуття методичної майстерності, але без живої шкільної практики така «віртуальна підготовка» неефективна навіть за умов організації практикумів і тренінгів, адже вчитель не відчуває реальних суперечностей навчально-виховного процесу, які відрізняються від тих, які виникають під час викладання музичного мистецтва.

Діагностика готовності вчителів музичного мистецтва до впровадження інтегрованого курсу «Художня культура», зокрема на курсах у 2009-2010 навчальному році, показала зростання не лише обізнаності в зазначеній царині педагогіки мистецтва, а й зміну ставлення до проблеми інтеграції загалом, яке суттєво модифікувалося після опублікування програм, посібників і підручників, які розкривають не лише зміст, а й механізм інтеграції. На початку курсів слухачам було запропоновано теми, які вони вважають за необхідне першочергово висвітлити під час двотижневої курсової підготовки Після інтерактивного обговорення висунутих проблем з метою виокремлення найактуальніших з них слухачі звузили запропонований перелік до наступних:1) методика викладання художньої культури за новими програмами; 2) інноваційні технології, практичні завдання; 3) модель і структура інтегрованого уроку.

Головною метою курсу художньої культури в загальноосвітній школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієнтацій і компетенцій в галузі художньої культури.

Основними завданнями курсу є:

– збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

– опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями в самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

– розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу;

– виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Мистецтво повинне естетично розвивати особистість, закладати в ній потяг до майбутнього, а це можливо за умови створення особливої комфортної атмосфери, відчуття естетичної насолоди від спілкування з творами мистецтва, які створюють на уроках справжні майстри своєї справи, талановиті, творчі особистості.

«Не наділяйте дітей готовими формулами, формула – порожнеча. Збагатіть їх образами й картинами, не обтяжуєте дітей мертвим вантажем фактів, навчіть їх прийомам, способам, які допоможуть їм розуміти світ» – ці слова французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері стали формулою творчого успіху талановитого вчителя, майстра своєї справи – Олени Миколаївни Білик, учителя музики спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Світловодської міської ради, спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії. О. М. Білик очолює роботу обласної творчої групи, здійснює науково-дослідну роботу Всеукраїнського рівня з проблеми «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів», працює над методичною проблемою «Творчий розвиток школярів засобами мистецтва», яку реалізує в наступних формах педагогічної діяльності: нетрадиційні уроки, проектні технології, мюзикли, фестивалі та конкурси, позакласні виховні заходи, нестандартні батьківські збори, творчі роботи учнів.

Головним для вчителя є духовний розвиток особистості, її готовність сприймати мистецтво, а будова уроку Олени Миколаївни підпорядкована цілісній режисурі задуму: лунає живий діалог, відбувається обмін думками, віршування, звучить жива музика – народжується чарівна атмосфера мистецтва. Учитель активно залучає до співтворчості, співпраці учнів, сміливо й майстерно веде їх у світ мистецтва.

Принципи, якими вона керується, – взаємозв'язок мистецтв, координація знань, опанування яких сприяє розширенню асоціативних уявлень учнів, поглибленню зв'язків мистецтва з життям, формуванню основ цілісної художньої картини світу.

Кожен урок О.М.Білик – маленьке відкриття. Вона дбає про осучаснення уроку, шукає нові ефективні форми роботи з учнями.

Велику увагу приділяє позакласній роботі з учнями. Вона – організатор проведення: дитячої філармонії «Танцювальний карнавал», «У світі музичних інструментів», «Фортепіанна музика дітям», випуску пізнавальних музичних радіогазет під час методичних тижнів музики, конкурсів і вікторин «Музика, література, живопис», караоке «Шукаємо нові таланти».

Олена Миколаївна є автором сценаріїв, режисером-постановником 14 мюзиклів, які допомогли розкрити акторські таланти більш ніж 600 учням школи: «Бременські музиканти», «Мері Поппінс, до побачення!», «Свято непослухів», «Летючий корабель», «Дівочі сльози», «Гімн коханню», «Ніч перед Різдвом», «Чарівна обручка» та інші.

У співпраці з заступником директора з виховної роботи С.М.Аблаєвою стала організатором нестандартних батьківських зборів: «Від творчості вчителя до творчості учня», «Таланти нашої родини», фестивалів: «Духовні криниці», «Творчість пробуджує талант».

Вчитель музичного мистецтва і художньої культури Великовисківської ЗШ І-ІІІ ступенів Маловисківського району Василь Миколайович Січевий, працює над проблемою «Розуміння учнями зв'язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини». Досконало володіє методикою викладання музичного мистецтва, використовує різноманітні форми організації творчої діяльності учнів. Уміє раціонально застосовувати різноманітні засоби навчання як традиційні (підручники, навчально-методичні посібники), так і сучасні (комп'ютерні технології, ППЗ). Під час вирішення проблеми розуміння учнями зв'язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини намагається розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватись неповторністю музичних творів – чи буде це соната Моцарта, чи ноктюрн Шопена, чи народна пісня.

Вчить дітей мислити, пізнавати природу музики, її виразну силу і взаємозв'язок з навколишнім життям. Широко використовує взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики та художньої культури. Доцільне використання художніх творів різних видів мистецтва дає йому можливість вирішувати складні завдання підведення учнів до естетичного осягнення і переживання змісту художніх творів з опорою на художній досвід учнів, без нав'язливого втручання в цю тонку сферу художньої діяльності людини. Під час викладання музичного мистецтва і художньої культури вирішує завдання підвищення рівня художньої та загальної естетичної культури учнів, збагачення і систематизації знань про мистецтво.

У ході тематичного вивчення діяльності РМК відділу освіти Маловисківської районної державної адміністрації з проблеми «Удосконалення викладання предметів суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного циклів, піднесення їх ролі у формуванні всебічно розвиненої творчої особистості громадянина-патріота України» та комплексного вивчення діяльності РМК відділу освіти Знам'янської районної державної адміністрації з проблеми «Науково-методичне забезпечення створення умов переходу на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання художньо-естетичних дисциплін» з’ясовано, що поступово зростає фаховий рівень вчителів мистецьких дисциплін у викладанні художньої культури. Але разом з тим є певна кількість учителів, яка працює не за фахом. В методичних рекомендаціях останніх років приверталася увага до своєчасної підготовки вчителів до викладання цього курсу. Також листом МОНУ від 27.01.09 №1/9-55 місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників на 2009/2010 навчальний рік передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва, зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета. Понад 20 вчителів, що викладають художню культуру не маючи фахової мистецької освіти і не проходили навчання на відповідних курсах підвищення кваліфікації(зарубіжна література, трудове навчання, українська мова та література, англійська мова, історія та географія, історія, педагог-організатор та інші). З огляду на те, що в процесі вивчення художньої культури в 9 класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 класах, та втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою в старшій профільній школі і таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти, до викладання курсу художня культура необхідно залучати вчителів мистецьких дисциплін. Незрозуміла ситуація із забезпеченням загальноосвітніх навчальних закладів районів підручниками «Художня культура, 9клас».

Значна частина вчителів має низький рівень фахової підготовки, зокрема з методики викладання предмета. Структурування матеріалу можливе на історико-хронологічній (художньо-стильовій) основі, з поділом на дві частини – українську і зарубіжну культуру або без такого поділу; циклічне (культура різних цивілізацій), за принципом «культурних регіонів». Компаративний підхід(«Україна – Європа», «Україна – світ») уможливлює посилення виховного потенціалу курсу художньої культури завдяки впровадженню полікультурної складової й одночасного збереження національних пріоритетів. Наріжною ідеєю стає акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури в глобалізованому світі. Через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-культурна ідентифікація особи, і діалог культур [2,c.4-23].

Уроки з художньої культури потрібно проводити на засадах синтезу словесної, музичної, візуальної та інших видів художньої творчості[2,c.8].

Проводити їх можна як в традиційній, так і в нетрадиційній формі. До нетрадиційних типів уроків можна віднести уроки-ігри (ділові, рольові, мистецькі); уроки-кросворди, уроки-подорожі, уроки-ігри «Аукціон», «Сходження на вершину знань», що дозволяють закріпити засвоєні знання; уроки-сценарії (за прикладом ТV- програм); уроки-КВК, уроки «Брейн-ринг», уроки «Що? Де? Коли?», уроки-пошуки (із організацією самостійної роботи учнів); уроки-екскурсії; уроки-диспути; уроки-проекти.

На уроках художньої культури застосовуються методи:

• організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, лекція), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні; за логікою передавання та сприйняття інформації: індуктивні (від часткового до загального), дедуктивні (від загального до часткового); за ступенем самостійності мислення: репродуктивні, проблемно-пошукові;
  
• стимулювання і мотивації навчальної діяльності (методи стимулювання інтересу до навчання: навчальних дискусій, забезпечення успіху у навчанні, пізнавальних ігор, створення ситуації інтересу у процесі викладання навчального матеріалу, створення ситуації новизни навчального матеріалу, опори на життєвий досвід учнів; метод заохочення);
  
• контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: усне опитування (індивідуальне та фронтальне), тести, практична робота.
  

Можна застосовувати і нетрадиційні методи навчання, а саме: евристичні (когнітивні – метод уживання, метод змістовного (смислового) бачення, метод образного бачення, метод евристичного спостереження, метод досліджень, метод гіпотез; креативні – метод придумування, метод «Якби…», метод «мозкового штурму»; оргдіяльності – методи учнівського цілепокладання, методи учнівського планування, методи взаємонавчання, метод рецензії, метод самооцінки; метод евристичного «занурення», інтерактивні (акваріум, коло ідей, мікрофон, ток-шоу, дискусія, мозаїка, «Так – Ні», побудова асоціативного куща тощо), системи знань, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання (метод проектів).

Подаємо приклад одного з уроків художньої культури в 11 класі вчителя музичного мистецтва і художньої культури спеціалізованої загальноосвітньої школи № 7 Світловодської міської ради О.М.Білик.