Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Содержание

Проектно-технологічна система трудового навчання
Пояснювальна записка
Комбінації елементів з акробатики у білетах
Викладання художньої культури в 10 класах

Подобный материал:

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 26

Тема: «Цікаві історії з життя видатних математиків».

Прізвище якого вченого нагадує «ланцюжок бінома?» (Ньютона)
Який учений брав у свою школу тільки тих, хто міг до вступу зберігати мовчання протягом п’яти років? (Піфагор)
Який учений обірвав життя голодуванням на 75 році тільки тому, що мав необережність передректи дату своєї смерті? (Джіраломо Кардано)
Який математик, почувши відповідь від батька на запитання, що геометрія - це спосіб креслити правильні фігури і знаходити відношення, що існують між ними, почав нею займатися і став видатним? (Блез Паскаль)
Якому вченому належать слова: «Я знайшов у нього (вчителя математики) Ейлера його задачу про число яєць, які селянка несла на базар… Це було для мене відкриттям. Я зрозумів, що для мене означає користуватися таким знаряддям, яке називається алгеброю. Але… ніхто мені про це не говорив…» (Стендаль).
Якого математика мають на увазі, коли говорять, що лічити він почав раніше, ніж навчився розмовляти? (Карл Гаус)
Який учений в дитинстві носив у кишені мотузку з прив’язаним до неї камінчиком, з допомогою якого вимірював глибину криниць, що траплялися йому? (М.В.Остроградський)
Про якого вченого сказано: «Те, що він зробив у геометрії, фахівці порівнюють з революційним переворотом Коперніка в астрономії» (М.І.Лобачевський).
Цар запитав математика, чи не має в геометрії коротшого шляху, ніж той, що його пропонує він. На це вчений відповів: «Ні, в математиці навіть для царів немає інших шляхів!..» Хто він? (Евклід)

Підбиваються підсумки, нагороджується переможець, якому присвоюють титул «Найрозумніший математик».

Професія вчителя в усі часи залишалась найбільш шанованою, але одночасно й найважчою. Справжній учитель – завжди трохи загадка. Що робить вчителя Вчителем? Що ним керує? Можливо, любов до свого предмета і хороша професійна підготовка? А може, особиста привабливість чи вміння доступно викладати матеріал? Чи особисті риси характеру? Що саме? Загадка. Але вміння передати свій досвід молоді, тим, хто входить у самостійне життя – це, безперечно, талант. Таким талантом володіє Олена Василівна Шарандак.

О.В.Гончарук,

завідувач навчально-методичного

кабінету трудового навчання

та економіки

Проектно-технологічна система трудового навчання

в 12-річній школі (економічний аспект)

Сучасна школа створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на майбутню професійну діяльність.

Метою трудового навчання є формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства, забезпечення умов для професійного самовизначення учнів, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці.

Через особливості змісту (з урахуванням вікових особливостей розвитку учнів, змісту та доступності навчального матеріалу) трудове навчання виконує ряд функцій:

- ознайомлення учнів зі світом професій;

- залучення учнів до конструкторської та дослідницької діяльності;

- розвиток в учнів здатності реально оцінювати свої можливості для вибору посильних творчих завдань [5, 59].

Базовою функцією є ознайомлення учнів з проектно-технологічною діяльністю з опорою на знання з основ наук на рівні предметно-практичної діяльності. Проектно-технологічна діяльність на даному етапі найбільш повно відображає підхід до впровадження освітньої галузі «Технологія» в 12-річній школі. Проектний метод під час засвоєння трудового навчання забезпечить інтеграція знань учнів з основ наук, диференціація навчання з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, проблемність навчально-виховного процесу.

Усі теми програми з трудового навчання забезпечують послідовне формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів (вибір об'єкта технологічної діяльності, обґрунтування цього вибору, художнє конструювання, технічне конструювання, підбір конструкційних матеріалів, вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання, виготовлення виробів), аналіз і оцінка процесу і результату праці та нескладні маркетингові дослідження.

Акцент у роботі учнів переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об'єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби. Таким чином, знання, уміння та навички, якими повинні оволодіти учні є передумовою для успішного вирішення ними задач проектно-технологічної діяльності.

Робота учнів у кабінетах, майстернях, на навчальних ділянках повинна бути організована так, щоб унеможливити негативний вплив на їх фізичне чи психічне здоров'я [5, 239].

Трудове навчання завжди було орієнтоване на практичну підготовку учнів, застосування знань на практиці, навчання учнів поводитись з різними засобами праці, що вирізняло даний предмет від інших тим, що учнів залучали до розв’язання практичних завдань, наближених до реального життя. Очевидною є потреба розвинути сильні сторони предмета, і відмовитись від тих, які не відповідають сучасним вимогам виробничої діяльності людини, акцентуючи увагу на формування в учнів таких умінь, які є незалежними від змісту, що постійно змінюється.

Метод проектів (В. Гузєєв) гармонічно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати [3, 38].

Цінність цього методу полягає у тому, що учні самостійно приходять до вирішення проблеми поповнення своїх знань, удосконалення навичок роботи на комп'ютері; необхідності додаткової роботи, у тому числі й в Інтернеті, з пошуку потрібних фотографій для фону; використання електронних версій книг з комп'ютерної графіки, а також інтернет-уроків з обробки фотографій [2, 28].

Існує декілька варіантів послідовності виконання творчих проектів. Зокрема, С.М. Ящук запропонував чотири етапи здійснення проектів: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний.

З метою отримання позитивного результату від проектно-технологічної діяльності учнів необхідно дотримуватися основних вимог, а саме:

наявність проблеми (задачі), яка вимагає інтегрованих знань, пошукової діяльності для її вирішення;
пізнавальна, теоретична і практична значущість передбачуваних результатів;
самостійна індивідуальна або групова робота учнів над проектом;
використання дослідницьких методів, які передбачають певну послідовність дій [4, 76].

На даний час педагоги розділилися в думках: хтось вважає, що письмове оформлення проекту не потрібне, а хтось, навпаки, без ґрунтовного опису не зараховує проект. Зайвою писаниною учнів завантажувати шкідливо й можливо в підсумку отримати "псевдопроекти". Письмове оформлення повинно бути лаконічним, але чітким та виразним.

До виготовленого виробу учні мають додати оформлення проекту (пояснювальну записку), а електронний варіант презентації проекту зможуть використати під час захисту проекту.

Пояснювальна записка повинна містити:

Титульний лист (де зазначається навчальний заклад; тема проекту; прізвище, ім’я, по батькові автора проекту; прізвище, ім’я, по батькові керівника проекту (вчителя трудового навчання); рік.
Зміст (перелік матеріалів пояснювальної записки).
Вступ (де обґрунтовується вибір теми проекту, актуальність, необхідність, значущість обраної теми, мета і завдання проекту).
Основна частина містить етапи та механізми реалізації проекту (стислі історичні відомості, вироби-аналоги – фото, малюнки тощо та їх аналіз; конструкція власного виробу (ескіз, креслення, технічний рисунок тощо), технологічна послідовність виготовлення виробу; добір матеріалів, інструментів та устаткування; розрахунок собівартості виготовленого виробу.
Висновки (результати проведеної роботи):

а) створили...;

б) набули вмінь і навичок...;

в) яке значення мають набуті вміння й навички.

Додатки.
Список літератури.

Одним із важливих пунктів конструкторського етапу є економічне обґрунтування проекту. На цьому етапі учням необхідно:

обґрунтувати необхідні для виготовлення виробу витрати матеріалів та інших засобів, а також енергії;

визначити вартість оплати праці, податків та амортизаційних відрахувань;
визначити собівартість виробу;
визначити ціну виробу;
визначити прибуток.

Згідно з програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання» школярі повинні навчитись виконувати такі роботи:

5клас

Тема 1.4 (дівчата) – Розрахунок необхідної кількості матеріалів для виготовлення виробу.

Тема 1.4 (хлопці) – Виконання наближеного розрахунку необхідної кількості фанери.

Тема 2.5 (дівчата,хлопці) – Поняття про витрати. Визначення витрат матеріалів (тканини, фанери) на виготовлення виробу та затрат часу.

6 клас

Тема 1.4 (дівчата) - Розрахунок необхідної кількості тканини.

Тема 2.5 (Хлопці) Визначення витрат матеріалів (листовий метал, дріт) на виготовлення виробу.

Тема 3.1 (хлопці) – Розрахунок вартості спожитої електроенергії.

7 клас

Тема 1.3 (хлопці) - Розрахунок необхідної кількості матеріалів для виготовлення виробу.

Тема 2.4 (хлопці)– Поняття про економічну оцінку виробу. Собівартість виробу. Визначення собівартості виробу, порівняння її з ціною у торгівельній мережі.

Тема 2.5 (дівчата) – Поняття про економічну оцінку об’єкта і процесу праці. Собівартість виробу.

Для успішної реалізації етапу економічного розрахунку проекту учнів потрібно навчити:

1. Економно розміщувати деталі виробу на заготовці (лекала на тканині). Наприклад, скільки трикутників заданої форми можна виготовити із даної заготовки?

2. Визначати кількість деталей у виробі та розміри заготовки для окремо взятої деталі й всього виробу.

На заготовці спочатку розкладають великі деталі, а потім – дрібні. При виготовленні виробу з тканини слід пам’ятати, що витрати тканини залежать від особливостей виробу, від ширини тканини, від напрямку і розміру малюнка.

3. Складати таблицю «Визначення витрат матеріалів на виріб»

№п/п	Найменування деталі	Кількість	Матеріал	Розміри, мм

4. Складати таблицю «Розрахунок витрат матеріалів на виріб»

№ п/п	Назва матеріалів	Ціна одиниці вимірювання(грн)	Витрати матеріалів	Вартість матеріалів

5. Розраховувати витрати на електроенергію при роботі на верстатному обладнанні:

тривалість роботи на кожному обладнанні, що споживає електричну енергію;
потужність кожного верстатного обладнання;
ціна однієї кіловат-години;
вартість витрат на електроенергію.

6. Розраховувати оплату праці робітника, враховуючи, що оплата некваліфікованої праці робітника відповідає 3 розряду.

7. Розраховувати податки на заробітну плату.

8. Складати таблицю амортизаційних відрахувань на інструменти та обладнання:

№ п/п	Назва інструменту, обладнання	Вартість обладнання, (грн.)	Час зносу обладнання (роки)	Амортизаційні відрахування за рік (грн.)	Амортизаційні відрахування за час використання

9. Визначати собівартість виробу. Собівартість виробу – це сума всіх затрат на виробництво одиниці продукції, тобто сума витрат за пунктами 4 – 8.

10. Розраховувати прибуток. Прибуток внаслідок реалізації виробу складатиме 10 – 25% від суми всіх затрат, тобто від собівартості виробу.

11. Визначати договірну ціну виробу для реалізації. Договірна ціна виробу складатиметься із суми собівартості й величини прибутку.

12. Міні-маркетингові дослідження, реклама. Дослідження ринку даного виду виробів у місті (районі) чи регіоні. Наявність та різноманіття асортименту, якість виробів-аналогів. Такі дослідження доцільно проводити в процесі здійснення організаційно-підготовчого етапу та висвітлення у вступі пояснювальної записки.

На захист творчого проекту відводиться 5-10 хвилин.

Захист краще проводити на здвоєному уроці, щоб мати досить часу для виступів учасників. Приблизна схема захисту може виглядати так:

Мета проекту. Постановка проблеми, її актуальність. Міні-маркетингові дослідження. Обґрунтування моделі (конструкції) виробу.
Основи для його розробки, історичні відомості.
Місце даного проекту в загальній проблемі.
Посилання на наукові підходи і принципи, застосовані під час виконання проекту (науковість, наочність, перспективність, доступність, придатність до організації самоосвіти, відповідність змісту сучасним досягненням науки, актуальність).
Технологія виготовлення та особливості виробу.
Можливе коло споживачів даного виробу за відповідною ціною, напрями використання (учні молодших класів, уроки трудового навчання,…).
Отримані результати дослідження, їхній короткий аналіз.
Висновки. Відповіді на питання інших груп (дискусія) [9, 12].

Оцінювання проектно-технологічної діяльності здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт. Тому критерії оцінювання проектно-технологічної діяльності учнів носять комплексний характер. До них належить: рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу); уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації і виконанні роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т.п.); виявлення елементів творчості.

Зазначені орієнтири покладено в основу наведених критеріїв та рівнів оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою.

Набуті в практичній діяльності уміння виконувати економічні розрахунки проекту стають основою переконань, ціннісних орієнтацій та емоційних переживань учнів, що є складовими формування економічної культури як кінцевої мети їх трудової підготовки.

Література

Башинська Т. Проектувальна діяльність – основа взаємодії вчителя та учнів //Початкова школа. – 2003. – №7. – С.24-27.
Бришпикова Г.В. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія //Управління школою. – 2008. – №7. – С.26-28.
Волканова В.В. Сучасні технології навчання //Управління школою. – 2008. – № 8-9. – С.38-41.
Гушулей Й.М., Вітенко І.М. Загальна методика викладання основ економіки: Пробний навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2004. – 108 с.
Книга вчителя трудового навчання: Довідниково-методичне видання/Упоряд. С.М. Дятленко. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 272с.
Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч. посіб – Вид. 2-ге, доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 298 с.
Новые педагогические и информационные технологии в системе образования/ Под ред. Е.С. Полат. – М., 2000.
Нагайчук Олена. Проектно-технологічна діяльність як продуктивний засіб інтелектуального розвитку учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2010. – №1.
Окул М.Н., Пашковська Н.В. Метод проектів у дії //Завуч. – 2005. – № 9. – С.11-14.
Психологічна підтримка творчості учня / Упоряд. О.Главник, В.Зоц. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 128 с.
Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./ О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192с.: іл.
Устінова В.Ф. Ефективний напрям розвитку творчих здібностей колегіантів //Обдарована дитина. – 2006. – № 3. – С.47-50.

М.Г. Коробов,

завідувач навчально-методичного кабінету фізичної культури і захисту Вітчизни

Методичні рекомендації

щодо проведення державної підсумкової атестації

з фізичної культури для учнів 11-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів

Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти наголошує : фізичне виховання – це утвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості. Основою фізичного виховання є повноцінний фізичний розвиток особистості, формування її фізичних здібностей, гармонія тіла та духу.

Чи відповідає діюча система фізичного виховання учнівської молоді сучасним вимогам держави, суспільства, самої особистості? Звісно, що ні. Динаміка погіршення психічного та соматичного рівня здоров’я учнівської і студентської молоді за роки навчання, втрата інтересу та позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами у значної частини дітей та молоді, низький рівень професійно-прикладної фізичної підготовленості при закінченні навчальних закладів, летальні випадки на уроках і заняттях фізичним вихованням, інші негативні результати роботи галузі об’єктивно вимагають пошуку засобів кардинального підвищення ефективності фізичного виховання на сучасному етапі розвитку суспільства. В цих умовах одним з основних перспективних шляхів та резервів удосконалення діючої системи фізичного виховання є системне підвищення професійного фаху вчителя на основі форм та засобів післядипломної освіти.

Серед проблематики найважливіших напрямків підвищення фахових знань слухачів курсів підвищення кваліфікації (яка систематично вивчається засобами вхідного діагностування) слід зазначити наступне:

низький рівень дидактичної озброєності вчителів фізичної культури сучасними технологіями програмованого навчання фізичним вправам;
недостатній рівень володіння методиками удосконаленнями основних фізичних здібностей;
дефіцит знань з «польових» методик визначення «кількості здорових учнів»;
складнощі у застосуванні сучасних здоров’язберігаючих технологій.

Адже фаховість і відданість своїй справі вчителя та сучасна система оновлення знань є тими системоутворюючими чинниками, які здатні здолати більшість кризових явищ у фізичному вихованні учнівської молоді.

Дані рекомендації підготовлені на допомогу вчителям фізичної культури, які проводитимуть державну підсумкову атестацію з фізичної культури учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Державна підсумкова атестація з фізичної культури має на меті виявити рівень фізичної підготовки випускників, перевірити знання випускників щодо фізкультурно-спортивної діяльності та вміння використовувати їх для збереження та вдосконалення свого здоров’я.

Підсумкові випробування з фізичної культури складають всі учні 11-х класів, які навчалися за спортивним профілем. За вибором ці випробування можуть складати також учні 11-х класів інших профілів.

До складання підсумкових випробувань з фізичної культури допускаються учні основної медичної групи, які не мають протипоказань щодо виконання фізичних вправ, передбачених завданнями атестації. Списки учнів, які планують складати атестацію з фізичної культури, має письмово погодити медичний працівник, який обслуговує заклад освіти.

Завдання для підсумкового випробування добираються вчителем з посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації (у формі контрольних робіт) з фізичної культури» для учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Автори-упорядники: Круцевич Т.Ю. та ін. – К-П.: Аксіома, 2010.

Посібник містить:

методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з фізичної культури у старшій школі;
перелік теоретичних завдань;
залікові вправи та нормативи до них;
теоретичні відомості.

Зміст завдань диференціюється відповідно до рівня освоєння учнями навчального матеріалу на заняттях фізичної культури.

Комплект завдань містить теоретичну та практичну складові. До теоретичної складової входять два завдання, які вчитель добирає для кожного учня окремо: перше – з переліку завдань 1-27; друге – з переліку завдань 28-54.

Наприклад:

1 варіант – завдання 1, 34;

2 варіант – завдання 2, 42;

…………………………….;

30 варіант – завдання 2, 34.

На виконання теоретичної складової відводиться один урок. Відповіді учнів мають бути підкріплені прикладами, на основі яких вони демонструють уміння використовувати набуті знання на практиці.

Оцінювання кожного теоретичного завдання здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичної культури (див. таблицю 1).

Табл. 1

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів	Бали
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета; розрізняє та виконує відповідно до вимог лише елементи фізичних вправ	1
Учень (учениця) виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу, наводить приклади; техніка виконання фізичних вправ має незначні відхилення від встановлених вимог, які аналізуються та виправляються з допомогою вчителя	2
Учень (учениця) володіє узагальненими, міцними знаннями з предмета; має достатню тактичну підготовку для виконання навчальних завдань; має системні навички техніки виконання фізичних вправ, що відповідають встановленим вимогам	3

Після перерви, необхідної для переодягання в спортивну форму, та розминки, яку проводить вчитель, учні виконують практичну складову підсумкового випробування.

Практична частина складається з двох залікових вправ, які вчитель добирає зі збірника для хлопців та дівчат окремо.

Під час розминки та виконання фізичних вправ має бути присутній медичний працівник. Особливу увагу при цьому слід звернути на дотримання правил безпеки.

Оцінювання залікових вправ здійснюється за рівнями досягнень: середній, достатній і високий. Бали за кожне завдання відповідають рівню досягнень (див. таблицю 2).

Табл. 2

Рівень досягнень	Бали
Середній	1
Достатній	2
Високий	3

Таким чином, виконання чотирьох завдань може бути оцінено максимум у 12 балів.

Включення до змісту підсумкових випробувань додаткових завдань не допускається.

Результати державної підсумкової атестації з фізичної культури заносять до протоколу, класного журналу та атестата.

Комбінації елементів з акробатики у білетах

для державної підсумкової атестації з фізичної культури

Хлопці

Стійка на руках без опори – групування і перекид вперед – перекид назад – основна стійка;

або

довгий перекид вперед – перекид назад – стійка на голові – основна стійка;

або

крок лівою чи правою, переворот боком у стійку ноги нарізно , стрибком – основна стійка – перекид вперед – „міст” з положення стоячи;

Дівчата

Рівновага на одній – з кроку перекид вперед – перекид назад – основна стійка;

або

Перекид вперед – перекат назад у стійку на лопатках – „ міст” з положення стоячи, переворот в упор присівши через бік, стрибком в основну стійку;

або

Перекид вперед – перекид назад – упор на колінах, нахили назад з махом лівої та правої руки – стрибок в упор присівши – основна стійка.

Додаток 1

Примірний протокол проведення державної підсумкової атестації з фізичної культури учнів 11-го класу

№

ПІБ

Відмітка медичного працівника про допуск до проходження ДПА

Білет

№

Теоретичне питання, бали

Техніка виконання вправи, бали

Норматив №1

Норматив

№2

Підсумковий бал

назва

результат

бали

назва

результат

бали

Голова комісії Медичний працівник

________________________ До здачі екзамену допущені: _____ чол.

М.П. (підпис)

Члени комісії:

____________________

____________________

____________________

Додаток 2

Орієнтовні білети для державної підсумкової атестації з фізичної культури учнів 11-го класу

Білет № 1

Охарактеризуйте основні види туризму.
Охарактеризуйте поняття «Фізична культура».
Нахил тулуба вперед з положення сидячи (норматив на гнучкість).
Футбол: жонглювання м’ячем.

Білет № 2

Які основні вимоги до гігієни тіла, одягу, місць занять фізичними вправами?
Розкажіть про порядок підготовки та проведення туристичних походів.
Підтягування у висі (хлопці), підтягування у висі лежачи (дівчата).
Метання тенісного м’яча на дальність.

Білет № 3

Доведіть необхідність дотримання оптимального рухового режиму для забезпечення гармонійного розвитку організму.
Розкажіть основи техніки бівуачних робіт.
Піднімання тулуба в сід за 1 хв.
Футбол: ведення м’яча.

Білет № 4

Що таке тепловий удар і як йому запобігти?
Як використовувати різні типи наметів у похідних умовах?
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи.
Волейбол: верхня пряма подача.

Білет № 5

Охарактеризуйте вплив режиму харчування на розвиток організму людини.
Які ви знаєте види змагань зі спортивного орієнтування?
Комбінація елементів з акробатики (виконання лише на техніку).
Волейбол: нижня пряма подача.

Білет № 6

Які умови необхідні для організації гри у баскетбол. Місце для гри, устаткування, інвентар. Правила і хід гри.
Де зародилися Олімпійські ігри в стародавні часи?
Підйом тулуба в сід з положення лежачи (руки за головою) за 1 хв.
Волейбол: передача м’яча.

Білет № 7

Які умови необхідні для організації гри у волейбол. Місце для гри, устаткування, інвентар. Правила і хід гри.
Які види спорту входили до програми перших Олімпійських ігор?
Метання тенісного м’яча на дальність.
Підтягування у висі (хлопці), підтягування у висі лежачи (дівчата).

Білет № 8

Які умови необхідні для організації гри у футбол. Місце для гри, устаткування, інвентар. Правила і хід гри.
Як нагороджували переможців перших Олімпійських ігор?
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи.
Баскетбол: подвійний крок.

Білет № 9

Розкажіть про виникнення і розвиток легкої атлетики.
Коли сталося відродження Олімпійських ігор і хто був його ініціатором?
Нахил тулуба вперед з положення сидячи (норматив на гнучкість).
Футбол: жонглювання м’ячем.

Білет № 10

Охарактеризуйте основні види гімнастики.
Яка сучасна символіка Олімпійських ігор і що вона символізує?
Підтягування у висі (хлопці), підтягування у висі лежачи (дівчата).
Футбол: удари на точність.

Білет № 11

Опишіть механізм розвитку втоми, її фізіологічну та біологічну сутність.
Що входить до церемонії відкриття та закриття Олімпійських ігор?
Піднімання тулуба в сід за 1 хв.
Футбол: ведення м’яча.

Білет № 12

Як надати першу допомогу при отриманні травм (забій, вивих, перелом, кровотеча тощо)?
Що таке «гіпотермія» і як їй запобігти?
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи.
Волейбол: верхня пряма подача.

Білет № 13

Як надати допомогу при нещасних випадках на воді?
Охарактеризуйте оптимальний життєвий режим як сприятливий фактор оздоровлення організму.
Комбінація елементів з акробатики (виконання лише на техніку).
Волейбол: нижня пряма подача.

Білет № 14

Як низькі температури впливають на організм людини?Опишіть правила надання першої допомоги при обмороженнях.
Чим обумовлюється повноцінність харчування у дитячому віці?
Метання тенісного м’яча на дальність.
Волейбол: передача м’яча.

Білет № 15

Дайте характеристику активній руховій діяльності як складової здорового способу життя.
Які особливості подолання рельєфу місцевості(гір, ярів, пагорбів тощо)?
Підтягування у висі (хлопці), підтягування у висі лежачи (дівчата).
Баскетбол: штрафний кидок.

Білет № 16

Яке значення мають вітаміни у харчуванні дітей і підлітків?
Назвіть основні етапи історії та розвитку сучасного баскетбола.
Біг 100 м.
Баскетбол: подвійний крок.

Білет № 17

Якими фізичними вправами розвивають різні види витривалості?
Назвіть основні етапи історії розвитку сучасного волейболу.
Підтягування у висі (хлопці), підтягування у висі лежачи (дівчата).
Баскетбол: штрафний кидок.

Білет № 18

Як запобігти виникненню порушень постави?
Охарактеризуйте основні легкоатлетичні вправи.
Підйом тулуба в сід з положення лежачи (руки за головою) за 1 хв.
Волейбол: передача м’яча.

Білет № 19

Проаналізуйте негативний вплив шкідливих звичок на формування особистості підлітка.
Назвіть основні етапи історії розвитку сучасного футболу.
Комбінація елементів з акробатики (виконання лише на техніку).
Волейбол: нижня пряма подача.

Білет № 20

Що розуміють під поставою і які є види її порушень?
Як надати першу допомогу при різних видах опіку?
Стрибки у довжину з розбігу.
Волейбол: верхня пряма подача.

В.В. Кондратова,

доцент кафедри дошкільної

та початкової освіти

Викладання художньої культури в 10 класах

(методичні рекомендації)

Предмет «Художня культура. 10 клас» синтезує у собі найвищі досягнення культури і мистецтва українського народу, володіє великим арсеналом засобів для перетворення її фундаментальних цінностей в індивідуальний досвід учня.

Вивчення окремо української художньої культури зумовлене необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікультурне виховання [1].

Мета вивчення художньої культури в 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української культури.

На уроках розв’язуються такі завдання:

збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження позитивного ставлення до мистецьких цінностей;
розвиток мистецтвознавчої ерудиції, здатності сприймати та аналізувати художні твори;
розуміння учнями особливостей розвитку художньої культури України від найдавніших часів до сьогодення та її порівняння;
ознайомлення з національною специфікою українського мистецтва;
оцінювання школярами українського народного і професійного мистецтва в розвитку національної культури;
розуміння школярами ролі українських митців у світовому мистецтві;
опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;
розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу;
виховання естетичних смаків.

Під час викладання художньої культури в 10 класі вчителю необхідно пам’ятати про особливості старшого шкільного віку.

Старшокласники вільно користуються комп’ютером, Інтернетом, енциклопедичними словниками і зіставляють інформацію з різних джерел. Інтереси стають тривалішими, стійкішими, міцнішими. Нових рис, порівняно з підлітковим віком, набувають пізнавальні інтереси, зокрема до самостійних видів навчальної роботи. Розширюється і поглиблюється зацікавленість до різних видів мистецтв, виникають власні уподобання. Під час навчання виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення.

Уроки художньої культури в 10 класі стають могутнім засобом формування в учнів цілісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних, інформаційних компетентностей, що досягається вивченням шедеврів українського мистецтва різних століть, та комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетентностей, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.

Практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом [1].

Уроки художньої культури потрібно проводити на засадах синтезу словесної, музичної, візуальної та інших видів художньої творчості [2], застосовуючи інноваційні технології.

Уроки можуть бути як традиційної форми, так і нетрадиційної. Із нетрадиційних доречно використовувати уроки-ігри (ділові, рольові, мистецькі), наприклад, урок-гра «Зліт представників різних професій», урок-гра «Робота конструкторського бюро», віршовано-музичний урок, конкурс знань, умінь і творчості; уроки-сценарії (за прикладом ТV-програм), наприклад, «КВК», «Вустами малюнків», «Поле чудес», «Що? Де? Коли?»; уроки-пошуки (із організацією самостійної роботи учнів), наприклад, урок-подорож, урок-диспут, урок-мозаїка, урок-екскурсія.

На уроках з художньої культури в 10 класі доречно застосовувати і нетрадиційні методи, наприклад, евристичні (когнітивні методи - метод перевтілення, метод змістовного бачення, метод евристичного спостереження, метод фактів, метод досліджень, метод гіпотез; креативні методи (метод придумування, метод «мозкового штурму», метод учнівського планування, метод взаємонавчання, метод рецензії, метод самооцінки); інтерактивні (акваріум, коло ідей, мікрофон, ток-шоу, дискусія, навчання в командах, робота над проектами).

Метод проектів зорієнтований на самостійну діяльність учнів у групах, парах або на індивідуальне виконання завдань і передбачає використання різних методів, засобів навчання. Особлива його цінність – у сприянні інтеграції знань з різних галузей науки, техніки, мистецтва тощо.

В процесі проектного навчання вчитель виступає у ролі консультанта, координатора.

В курсі «Художня культура» за допомогою методу проектів розв’язуються культурологічні проблеми.

Теми освітніх проектів підбираються відповідно до тематики матеріалу, який вивчається. Кількість, послідовність, зміст та стиль структурних елементів проекту формулюються на основі конкретних цілей і завдань.

Етапи роботи над навчальним проектом:

1. Мотивація діяльності. Педагог створює проблемну ситуацію. Учні виявляють проблему, визначають завдання проекту та висувають свої гіпотези щодо розв’язання проблеми.

2. Планування діяльності. Вчитель корегує визначені учнями завдання проекту та його план. Учні планують роботу по групах, розподіляють обов’язки між собою, обговорюють запропоновані результати проекту та їх оформлення.

3. Інформаційно-операційний. Учні добирають матеріал, опрацьовують його. Учитель координує діяльність учнів.

4. Оформлення результатів проекту. Вчитель бере участь у виборі способів оформлення результатів роботи учнів. Школярі оформляють проект.

5. Рефлексивно-оцінювальний. Учні демонструють отриманий результат. Разом з учителем аналізують і оцінюють діяльність; порівнюють отримані результати проекту з тими, що планувалися, в разі відмінності виясняють причини; з'ясовують, як по іншому можна було б розв’язати проблему.

Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об'єднуються в брошуру, буклет, плакат, альбом, статтю до шкільної газети, сайт в Інтернеті, відеофільм, комп’ютерну презентацію тощо.

Ефективним інструментом проектної діяльності вчителя і учнів в загальноосвітніх навчальних закладах на сьогоднішній день є інформаційні технології.

Досвід роботи показує, що ефективним засобом для створення вчителями дидактичних та методичних матеріалів до уроків з художньої культури є Microsoft Office. Проекти, створені учнями за допомогою Power Point, Excel, розвивають у школярів вміння систематизувати, узагальнювати, виділяти головне в знайденому матеріалі; дають можливість за допомогою візуальних образів на вищому рівні презентувати результати своєї роботи.

Наведемо приклади проведення уроків художньої культури в 10 класі з застосуванням інноваційних технологій.

Blog

Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Содержание