Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Содержание

Сучасна модель бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу: реалії функціонування, перспективи розвитку

Подобный материал:

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26

Висновки

Враховуючи викладене вище, можна констатувати, що проблеми, над якими працюють гуманітарний департамент Кіровоградської міської ради, колективи загальноосвітніх навчальних закладів, відповідають вимогам часу; згідно з планами роботи закладів здійснюються заходи щодо застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, підвищення ролі педагога у створенні умов для розвитку обдарованих дітей.

Управлінська діяльність гуманітарного департаменту та загальноосвітніх навчальних закладів з планування й здійснення інноваційної освітньої діяльності та роботи з обдарованими учнями в цілому відповідає вимогам нормативних документів Міністерства освіти і науки України, методичних рекомендацій та загалом проводиться на належному організаційному рівні.

Слід звернути увагу на певні недоліки в розробленні стратегічного прогнозування розвитку закладу, складанні й виконанні річних планів роботи, а саме:

недостатнє розуміння частиною керівників закладів мети, принципів, методів і форм стратегічного прогнозування розвитку закладу та його відмінностей від річного планування;
недостатня сформованість у значної частини керівників закладів умінь здійснення перспективного й річного планування інноваційної освітньої діяльності, діагностування та аналізування стану інноваційної діяльності та роботи з обдарованими учнями;
брак ініціативи й наполегливості керівників закладів у пошуку оптимальних для даного закладу освітніх інновацій та шляхів їх впровадження;

- недостатнє у частині закладів, а іноді й незадовільне, виконання норм, передбачених Статутом, щодо залучення до участі в роботі з забезпечення інноваційної діяльності закладу органів громадського самоврядування таких учасників навчально-виховного процесу, як учні й батьки;

- незадовільний у більшості закладів стан роботи щодо забезпечення функціонування навчальних кабінетів із базових дисциплін.

Рекомендації

Забезпечити повторне вивчення керівниками навчальних закладів нормативних документів:

- Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 р. №522;

- Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене Кабінетом Міністрів України від 14.06.2000 р. № 96, із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1262;

- ссылка скрыта, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 27.03.2001 р. №159;

- Орієнтовні критерії оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 14.02.2005 р. № 99;

- Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007 –2010 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 1016;

Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 р. № 240;

- Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 р. №601.

Посилити роботу щодо формування й розвитку готовності керівників навчальних закладів до планування й здійснення інноваційної освітньої діяльності та роботи з обдарованими учнями, активізувати вивчення, узагальнення й поширення перспективного управлінського досвіду з цих питань.
Забезпечити у закладах створення організаційно-методичного «ланцюжка» впровадження інновацій: «пошук – вибір – апробація – контроль узагальнення – рішення про застосування».
Вжити дієвих заходів щодо більш повного і точного виконання вимог чинних концепції та програми роботи з обдарованими дітьми і молоддю стосовно запровадження сучасних методик виявлення, навчання, виховання та соціально-педагогічної підтримки обдарованих учнів.
Вивчити стан дотримання у навчальних закладах вимог статутів закладів стосовно прав і обов’язків усіх учасників навчально-виховного процесу в ході здійснення інноваційної діяльності, ролі органів громадського самоврядування та учнівського самоврядування в забезпеченні інноваційної діяльності, результативності роботи з розвитку здібностей та обдарувань учнів (порядок проведення конференцій колективів закладів, засідань рад закладів, оформлення протоколів, порядок виконання ухвалених рішень тощо).
Розглянути питання на рівні гуманітарного департаменту про суттєве удосконалення дидактичної, науково-методичної та матеріально-технічної бази навчальних кабінетів закладів, поновлення в усіх закладах кабінетної системи навчання з відповідним внесенням коректив до режиму роботи закладів.
Запланувати на наступні 2–3 роки серію семінарів-практикумів для керівників та вчителів закладів з проблем раціонального й результативного використання можливостей навчальних кабінетів у навчально-виховному процесі.

Н.І.Дяченко,

методист НМК виховної роботи

та шкільних бібліотек

Сучасна модель бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу: реалії функціонування, перспективи розвитку

Глобальна інформатизація, стрімкий розвиток нових інформаційних технологій та кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя, стимулювали реформування системи освіти в нашій державі.

Головним завданням сучасної освіти, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), є «… виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

Отже, потреба в активній творчій конкурентоспроможній, самодостатній особистості, здатній до повноцінного функціонування і розвитку в інформаційному суспільстві, вимагає від освітянської галузі створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця, для його самореалізації у складному сьогоденні, здатного знайти своє покликання, місце в життєвому просторі.

До того ж втілення в життя ідеї неперервної освіти ставить перед необхідністю зміни орієнтирів, що передбачає перехід від репродуктивної моделі освіти до продуктивної, гуманістичної, особистісно зорієнтованої.

Оскільки бібліотека є обов'язковим підрозділом навчального закладу, всі стратегічні освітньо-виховні завдання трансформуються у її завданнях та діяльності.

Отже, зміна пріоритетів в освіті викликала необхідність реформування бібліотек освітянської галузі, переосмислення основних напрямів та змісту їх діяльності, особистісної зорієнтованості бібліотечного процесу.

Бібліотека загальноосвітнього навчального закладу є найбільш доступним джерелом забезпечення пізнавальних потреб педагога й учня і саме вона має відповідати вимогам сьогодення для задоволення наукових, освітніх і самоосвітніх інформаційних потреб користувачів з різних галузей знань.

Крім того, вона має вирішувати низку пріоритетних завдань, серед яких:

підтримка й забезпечення освітніх завдань, визначених державою і суспільством;
налагодження й ефективне функціонування дієвого інформаційного каналу (від сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, бібліотечної справи, методичних знахідок та передового досвіду в усіх сферах, дотичних до освітнього процесу, до практичної діяльності);
забезпечення максимального доступу користувачів до різноманітних інформаційних ресурсів (на традиційних та електронних носіях) та формування вмінь їх раціонального використання;
виховання інформаційної культури користувачів;
розширення інформаційного середовища впровадженням у бібліотечний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та використанням медіа-ресурсів;
створення сприятливих умов для позитивної мотивації до читання, виховання культури читання;

передбачення завдань, що стимулюватимуть активізацію переходу від освіти користувача до його активної самоосвіти;
створення оптимальних умов та розширення можливостей в отриманні різнобічної освіти, сприяння зародженню високої культури й духовності;
активізація пошуково-дослідницької діяльності, спрямованої на розвиток творчого, культурного, інтелектуального потенціалу читачів та реалізацію їх здібностей, нахилів, обдарувань.

Також бібліотека сьогодні має вирішувати одне з важливих завдань, поставлених державою перед сучасною освітою: створення єдиного інформаційного освітньо-наукового простору, об’єднання навчальних закладів усіх типів і наукових установ у єдину інформаційну мережу, що прискорить процес пошуку необхідної інформації, створить умови максимального забезпечення потреб особистості в інформації для власного інтелектуального розвитку й професійного самоствердження.

А це потребує, в першу чергу, інформатизації бібліотек, комп’ютеризації бібліотечних процесів, зміцнення їх матеріально-технічної бази, створення умов для розширення і збереження бібліотечного фонду.

Традиційна ж модель шкільної книгозбірні ці завдання реалізувати неспроможна.

Отже, назріла об’єктивна необхідність модернізації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів у бібліотечно-інформаційні центри, які здатні реалізувати державну політику в галузі освіти, суттєво впливати на рівень навчально-виховного процесу, стимулювати самоосвіту користувачів, становлення їх духовності й культури.

Саме такі центри, як нова модель бібліотеки, розкривають широкі можливості для ефективного використання наявних джерел інформації і виступають головними її постачальниками. Вони також концентрують позитивний досвід розвитку особистості, інтегруючи всі ресурси, сприяють зростанню досягнень у навчанні й, відповідно, сприяють свідомому самовдосконаленню, вибору життєвого шляху.

Трансформування бібліотек навчальних закладів у інформаційні центри з високим рівнем інформаційно-бібліографічного забезпечення користувачів, тобто їх вільного доступу до всіх інформаційних джерел, на сучасному етапі розвитку суспільства вимагає організаційного, методичного і матеріально-технічного вдосконалення.

Сьогодні ці завдання стали нагальною потребою.

Саме на розвиток бібліотечної справи спрямовані і розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1226-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку бібліотечної справи на період до 2011 року» та голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 27.11.2009 р. № 910-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку бібліотечної справи в Кіровоградській області на 2010-2015 роки». Даними документами передбачено розробка проекту програми розвитку бібліотечної справи, зокрема на Кіровоградщині, на 2010-2015 роки та інші заходи, спрямовані на модернізацію бібліотек області, розширення їх можливостей.

Вищезазначені документи та модель сучасної бібліотеки навчального закладу, особливості шляхів трансформування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів області в сучасні бібліотечно-інформаційні центри, а також визначення ролі методичних служб у цьому процесі стало предметом обговорення учасниками обласного семінару спеціалістів управлінь (відділів) освіти, методистів районних, міських методичних кабінетів (центрів) з бібліотечних фондів з проблеми «Науково-методичне забезпечення діяльності сучасних бібліотечно-інформаційних центрів» (2010 рік).

Попередній аналіз даної моделі бібліотеки, представлений у періодичних виданнях, дає уявлення щодо особливості становлення таких центрів, їх ефективного функціонування, а також науково-методичного забезпечення процесу оновлення й перебудови змісту діяльності бібліотек у регіонах, виходячи з реалій сьогодення.

Учасникам семінару презентована модель системи науково-методичного забезпечення реформування бібліотек навчальних закладів науково-методичним центром управління освіти Олександрійської міської ради. Була зосереджена увага на можливостях використання потенціалу навчальних закладів міста та їх бібліотек щодо впровадження сучасних технологій у бібліотечний процес, розширення інформаційного середовища читачів, а також розкривалися шляхи інтеграції інформаційних технологій у систему бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів дитячими та шкільними бібліотеками міста, ефективній співпраці й тісній взаємодії бібліотек системи освіти і культури.

Представники методичних служб визначили основні аспекти діяльності бібліотеки як інформаційного центру загальноосвітніх навчальних закладів, а саме.

здійснення бібліотечно-інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу шляхом повного якісного і оперативного обслуговування всіх категорій користувачів через впровадження сучасних інформаційних технологій, комп’ютеризацію бібліотечних процесів, надання вільного доступу до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів засобами Інтернет;
максимальне задоволення інформаційних потреб користувачів, що сприяє вирішенню будь-яких навчальних, наукових чи практичних цілей;
формування універсального єдиного фонду бібліотечно-інформаційних ресурсів, який об’єднує спеціалізовані фонди (друкованої продукції, аудіо-, відео- та електронних матеріалів);
системне поповнення фонду за рахунок інформаційних ресурсів мережі Інтернет, бібліографічних та повнотекстових баз і банків даних інших закладів та організацій;
забезпечення обліку документів із застосуванням електронної системи;
створення єдиного довідково-пошукового апарату про наявні у бібліотеці ресурси у традиційній та електронній формах.

Осмислення перспектив даної моделі бібліотеки, особливості її функціонування стало підґрунтям для порівняльного аналізу реальних можливостей функціонування бібліотек регіонів та визначення основних шляхів перебудови бібліотечної справи на місцях.

Мотивом до ґрунтовного аналізу діяльності бібліотек мають послужити також результати паспортизації, про які мова йтиме нижче.

Отже, створення нової моделі бібліотек навчальних закладів, якісно новий рівень їх функціонування потребує забезпечення технічними засобами, а саме: сучасною комп’ютерною технікою й автоматизованою бібліотечно-інформаційною системою, обладнанням для виходу в Інтернет та використання електронної пошти; медіа-ресурсами (аудіо- та відеоапаратурою тощо), оргтехнічними засобами.

Важливим також є модернізація бібліотечного процесу в цілому та окремих напрямків діяльності бібліотеки, налагодження якісної, ефективної системи науково-методичного забезпечення підготовки професійних кадрів, стимулювання працівників до самовдосконалення.

Вирішення цих завдань неможливе без тісної взаємодії державних структур та підрозділів навчального закладу, підтримки і розуміння важливої місії бібліотеки у реалізації основних завдань освітянської галузі та нагальної необхідності у їх модернізації.

На визначення реального стану функціонування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів та стратегії їх подальшої діяльності спрямована паспортизація бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності, яка проводиться в січні - жовтні 2010 року (спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 16.07.2009 р. №  662/53 «Про проведення паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форм власності» та наказ управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації від 18.11.2009 р. № 468).

Метою даного заходу передбачено збір статистичних даних та проведення глибокого аналізу всіх аспектів функціонування і діяльності бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, сприяння активізації процесу їх трансформації у сучасні бібліотечно-інформаційні центри навчальних закладів України.

Кінцевим результатом паспортизації має стати оновлення організаційно-управлінської документації бібліотек, підготовка пропозицій для Міністерства освіти і науки України щодо удосконалення діяльності бібліотек та визначення стратегії їх модернізації.

В області паспортизація бібліотек усіх форм власності проходила з 11 січня 2010 року і передбачала три етапи.

I  етап – шкільний, у ході якого в кожному навчальному закладі завідувачами бібліотек, бібліотекарями або особами, які виконують їх обов’язки, заповнювався «Паспорт бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу» визначеного зразка.

Під час II  етапу (районного, міського) спеціалістами управлінь (відділів) освіти, методистами районних, міських методичних кабінетів (центрів) з бібліотечних фондів здійснено аналіз вищезазначених паспортів і підготовлено статистичну довідку про її результати в регіоні за встановленою формою.

На III (обласному) етапі навчально-методичним кабінетом виховної роботи та шкільних бібліотек підготовлено інформаційно-аналітичну довідку за результатами паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів області всіх типів і форм власності та направлено до координаційного центру при Державній науковій педагогічній бібліотеці ім. В.О.Сухомлинського.

Паспортизація розкрила весь спектр функціонування бібліотек та окремих аспектів їх діяльності, зокрема щодо:

кількісного і якісного кадрового потенціалу;
матеріально-технічного забезпечення та фактичних обсягів фінансування бібліотек;
наявної організаційно-управлінської документації, що включає нормативні документи, які регламентують діяльність конкретної бібліотеки та її облікову документацію;
бібліотечного фонду книгозбірень та джерел його надходження;
системи роботи з користувачем.

Паспортизація виявила і низку проблем щодо сучасного стану бібліотечної справи в регіонах, що обумовлене як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами.

Варто зазначити, що лише в одному регіоні області є «Програма розвитку бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів Ульяновського району на 2010-2015 роки», затверджена сесією Ульяновської районної ради, що дає надію на поліпшення рівня матеріально-технічного забезпечення книгозбірень району та перегляду основних позицій щодо їх модернізації.

За даними паспортизації в області функціонують 143 бібліотеки ЗНЗ в містах і районних центрах та 406 – у сільській місцевості.

Бібліотечний процес здійснюють 468 основних працівників бібліотек, зокрема 35,7% працюють у містах і районних центрах, 64,3% – у сільській місцевості. З них мають повне навантаження 97 (58,1%) та на 0,75 ставки – 13 або 7% міських бібліотекарів і лише 20 (5%) – у сільських школах. Значна ж кількість працівників (відповідно місто – 45, село – 223), що складає 57,3%, виконує свої професійні обов’язки на 0,5 ставки. У решті ЗНЗ (сільських) обов’язки бібліотекаря виконують педагогічні працівники на 0,25 ставки або лише з доплатою за роботу з підручниками. Зокрема, у Бобринецькому, Голованівському, Добровеличківському, Компаніївському, районах на 0,25 ставки працюють від 6 до 14 педагогів та отримують доплату від 2 до 11 працівників, що становить відповідно 19,4% – 66,7% та 10% – 35,4%. Особливе занепокоєння викликає вищезгадана проблема у Вільшанському, Онуфріївському, Новоархангельському районах, де відповідно 58,8%, 71,4% та 50% працівників отримують лише доплату за роботу з підручниками.

В організації ефективного бібліотечного процесу надзвичайно важлива роль саме професіонала. Проте фахову освіту мають 54,5% працівників бібліотек міст і районних центрів та лише 18,3 % – у сільській місцевості.

Близько ж 60 % працівників бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів області мають педагогічну освіту, і здійснення їх атестації відповідно до «Положення про організацію атестації працівників підприємств, організацій та закладів галузі культури», затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України у 2007 році, надзвичайно проблематичне. Цей факт теж не сприяє творчому виконанню своїх професійних обов’язків, бо порушується важливий стимул - оплата за відповідний внесок у бібліотечну справу, підняття престижу бібліотечної праці, соціального статусу працівника.

Впливає на результативність ведення бібліотечної справи й плинність кадрів, особливо на селі, що значною мірою залежить від місцевих органів освіти та керівників навчальних закладів. Так, стаж бібліотечної роботи до 5 років мають 23,96% бібліотекарів навчальних закладів міської місцевості та 31,8% – сіл.

Це створює значні проблеми щодо забезпечення якісного бібліотечного процесу, особливо у сільській місцевості, і має компенсуватися підвищенням фахового рівня працівників бібліотек у системі неперервної освіти. Кожен працівник бібліотеки, особливо без відповідної освіти, має пройти навчання на курсах підвищення кваліфікації.

Проте і в цьому аспекті є певні труднощі. Так, у 2005-2010 роках були слухачами 82,04% працівників бібліотек міських ЗНЗ і лише 32,31% – сільських.

Традиційна модель книгозбірні загальноосвітніх навчальних закладів області має і ряд проблем щодо якісного вирішення завдань сучасної освіти, пов’язаних із їх матеріально-технічним забезпеченням.

За останні роки суттєво змінилися навчальні плани, з’явилися нові предмети, відповідно розширилися інформаційні потреби користувачів. Для повноцінного забезпечення запитів читачів потребують змін й бібліотечні фонди.

Але у формуванні фондів бібліотек порушено надзвичайно важливий принцип актуальності й сучасної інформативності наявних документів. Обсяг фондів оновлюється несвоєчасно, включає багато застарілої літератури. Підтвердженням є дані паспортизації, а саме: кількість документів у фондах бібліотек навчальних закладів міських та районних центрів, що надійшли до 1995 року (без урахування підручників) складають 89,65%, а у сільських – 74,07%. Близько 50% основного фонду – російськомовний. Бібліотеки практично не поповнюються сучасною дитячою літературою, особливо для учнів початкової школи, значний дефіцит програмових творів, періодичних видань.

За даними регіонів, переважна більшість бібліотек закладів освіти забезпечені відповідним бібліотечним обладнання, мають книгосховища основного фонду. Проте відсутні книгосховища для навчальної літератури у 35 бібліотек навчальних закладах міст та райцентрів й 189 – у селах.

Більшість бібліотек міських навчальних закладів та 270 – сільських мають читальні зали, але вони переважно поєднанні з абонементом. Отже, практично всі бібліотеки потребують реорганізації у повноцінний бібліотечний комплекс відповідно до Положення про бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 14.05.1990 р. № 139.

Зазначимо, що для цілого ряду бібліотек, особливо сільських навчальних закладів, гострою проблемою є дефіцит площі. Так, бібліотеки 10 міських навчальних закладів та 116 сільських мають загальну площу до 20 кв. м, відповідно 21 та 74 – до 30 кв. м., 18 та 67 – до 40 кв. м.

Отже, загальна площа приміщень 51% бібліотек міських навчальних закладів і 76,6% сільських менше 50 кв. м, а це значить не витримується санітарна норма щодо збереження документів.

Відсутність відповідних площ ускладнює й ефективне використання бібліотечних ресурсів, певним чином впливає і на якість збереження фондів, дотримання санітарно-гігієнічних норм в організації функціонування бібліотеки, ускладнює розміщення всіх робочих зон, що позначається на ефективності обслуговування користувачів, створює додаткові незручності для працівників бібліотеки та її читачів.

Відповідно до сучасних стандартів, для створення комфортного середовища у бібліотеці мають бути окремі зони для індивідуальних занять і пошуково-дослідницької роботи, де розміщено довідково-пошуковий апарат, довідковий фонд, комп’ютерна техніка та телекомунікаційне обладнанням для виходу в Інтернет тощо; читацька зала для літератури і періодики; навчальна зона для організації групових занять; адміністративна зона та робоче приміщення - місце для обробки документів і зберігання необхідного обладнання.

Бібліотека навчального закладу повинна бути забезпечена сучасними меблями, приділена увага дизайну приміщень, їх озелененню. Важливе значення в оформленні бібліотек відіграють також експозиції творів мистецтва, творчі роботи читачів, бо саме тут мають закладатися основи естетики, розвиватися естетичні почуття та смаки.

Говорячи про матеріально-технічне забезпечення, слід відзначити, що комп’ютеризація освітніх закладів практично не покращила забезпеченість сучасним технічним обладнанням їх бібліотек. За даними паспортизації в області комп’ютерну техніку мають лише 14 бібліотек навчальних закладів міст і районних центрів та 7 – сільських. Хоч результати опитування бібліотекарів показують, що навичками роботи з комп’ютером володіють 194 бібліотекарі й певна їх частина використовує техніку навчального закладу, а ряд мають вихід в мережу Інтернет. Головне у цій ситуації – розуміння адміністрації закладу, співпраця з педагогами, власний творчий підхід.

Дані паспортизації розкривають певним чином проблеми стосовно функціонування бібліотек та їх кадрове й матеріально-технічне забезпечення у кожному регіоні. Вони мають стати приводом для предметної розмови щодо поліпшення ситуації у бібліотечній справі.

Отже, творення нової моделі бібліотек навчальних закладів – це питання і сьогодення, і майбутнього.

Звичайно, сучасний підхід до моделювання ефективного бібліотечного процесу, його автоматизація, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, розширення інформаційного середовища вмілим поєднанням джерел на традиційній друкованій основі та електронних носіях вимагає від бібліотекарів високого професійного рівня, що включає знання з фаху, володіння основами комп’ютерної грамотності й сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, навичками аналітико-синтетичної переробки інформації й передачі її користувачам.

Цей процес здійснюється через систему неперервної освіти працівників бібліотечної сфери освітянської галузі, яка включає підвищення їх професійного рівня в рамках створеної моделі методичної роботи з бібліотекарем в регіонах, організацію власне самоосвітнього процесу бібліотекаря та систему післядипломної педагогічної освіти.

Неперервне навчання бібліотекарів області у системі післядипломної освіти здійснюється навчально-методичним кабінетом виховної роботи та шкільних бібліотек опосередковано через методичні рекомендації, друковану продукцію, презентацію кращого досвіду організації бібліотечного процесу, впровадження сучасних освітніх інформаційних технологій на курсах підвищення кваліфікації бібліотекарів, безпосередньо під час методичних декад у ході тематичних і комплексних вивчень, співбесід, консультацій.

Особлива увага приділяється особистісному, персоніфікованому підходу до навчання даної категорії працівників.

При формуванні груп слухачів та проблематики курсів враховуються освіта, професійний стаж та кваліфікаційна категорія майбутніх слухачів, володіння сучасними методами ведення бібліотечної справи та навичками роботи з комп’ютерною технікою.

Серед проблематики курсів: «Інноваційні технології в практиці роботи шкільних бібліотек» (2006 рік); «Шляхи створення та ефективного функціонування шкільних бібліотек» (2007 рік); «Трансформація шкільних бібліотек у сучасні бібліотечно-інформаційні центри» (2008 рік); «Пріоритетні напрямки та шляхи оптимізації діяльності шкільної бібліотеки» й «Використання проектної технології як засіб оновлення змісту роботи бібліотеки» (за методикою програми «Intel ® Навчання для майбутнього») (2009 рік).

Їх зміст був спрямований саме на розкриття аспектів оновлення бібліотечного процесу, його оптимізації засобами упровадження сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, новітніх підходів до інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів, використання всіх можливих медіа-ресурсів для суттєвого розширення джерельної бази самої бібліотеки й користувача, застосовування принципів наукової організації фондів та ін.

У ході тренінгів, практикумів створювалися проекти, моделювалися нестандартні бібліотечні уроки, традиційні та віртуальні виставки, відпрацьовувались технології роботи з медіаінформацією, створення електронних каталогів, картотек, використання традиційних та телекомунікаційних засобів популяризації творів мистецтва тощо.

У рамках майстер-класів, творчих лабораторій свої напрацювання щодо удосконалення бібліотечного процесу, використання сучасних освітніх технологій в практичній діяльності бібліотекаря слухачам курсів представили колеги з Олександрівського, Онуфріївського, Устинівського районів, міста Кіровограда.

З 2010 року на курсах підвищення кваліфікації бібліотекарів вводиться спецкурс «Інформаційно-комунікаційні технології як засіб оновлення бібліотечного процесу», який включає лекційно-практичні заняття «Перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій», «Технологія Веб-2.0 у роботі бібліотекаря», «Створення електронних довідників та виставок», «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у проектній діяльності бібліотекаря».

У регіонах теж напрацьована певна модель науково-методичного забезпечення професійного зростання працівників бібліотек. У рамках семінарів-практикумів, засідань методичних об’єднань, шкіл передового досвіду та молодих бібліотекарів розглядаються аспекти оновлення бібліотечного процесу, використання інформаційно-комунікаційних технологій, обговорюються шляхи удосконалення традиційних та введення новітніх бібліотечних технологій, стимулювання проектної діяльності вчителів і учнів.

Розуміння важливості модернізації бібліотеки адміністраціями ряду навчальних закладів та бажання й професійне виконання своїх обов’язків їх працівниками створюють підґрунтя для вибудови сучасної моделі бібліотек в області, стають тими творчими майданчиками, на базі яких проводиться навчання бібліотекарів регіонів та області. Серед них бібліотеки Павлиської ЗШ І-ІІІ ступенів № 1 ім. В.О. Сухомлинського, Великосеверинівської ЗШ І–ІІІ ступенів Кіровоградської райдержадміністрації, Олександрівських ЗШ І–ІІІ ступенів № 1, 3 Олександрівської райдержадміністрації, Устинівської ЗШ І-ІІІ ступенів Устинівської райдержадміністрації, гімназії № 9 Кіровоградської міської ради, Компаніївської ЗШ І–ІІІ ступенів та інші.

Важливо щоб, зважаючи на нові тенденції розвитку суспільства, модернізація діяльності бібліотек не перекреслила попередні надбання і форми роботи. Акцент має бути зроблений саме на оновленні змісту їх діяльності.

Бібліотекарі сьогодні визначають свою нову роль і прогнозують майбутнє, тісно пов’язуючи оновлення бібліотечного процесу й розширення інформаційного поля користувачів з електронними джерелами інформації, матеріалами, які поширюються глобальними комп’ютерними мережами. Вони визначають нові підходи, змінюють характер відносин з користувачами, ведуть пошук найраціональніших шляхів свого подальшого існування.

Вирішення цих завдань для більшості з них на сьогодні є питанням проблематичним. На це є ряд причин як об’єктивних, так і суб’єктивних. Ці причини певним чином розкрилися і в результаті паспортизації. Саме цей процес став приводом до глибокого аналізу працівниками методичних служб, зацікавленими керівниками адміністрацій навчальних закладів, самими бібліотекарями.

Отже, результати паспортизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів області, а також анкетування слухачів курсів, семінарів, вивчення питання щодо ефективності бібліотечної справи в регіонах та власне діяльності бібліотек виявили нагальні проблеми щодо їх функціонування, а саме:

кадрове забезпечення бібліотечного процесу, щодо їх навантаження, освіти, підвищення кваліфікації;
відсутність у штатному розписі малокомплектних шкіл посади бібліотекаря;
недостатнє комплектування бібліотечного фонду загальноосвітніх навчальних закладів області художньою, методичною, науково-пізнавальною та довідковою літературою;
обмежене фінансування передплати періодичних та фахових видань;

проблематичне забезпечення належного розміщення, збереження, систематизації та використання документів на різних носіях інформації;
забезпечення бібліотек комп’ютерною технікою, доступу до Інтернету, автоматизованими бібліотечними системами;
здійснення повноцінного довідково-інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів;
ведення організаційно-управлінської документації бібліотек.

Перспектива створення ефективності системи шкільної бібліотечної справи та створення сучасної моделі бібліотеки, яка б відповідала вимогам сьогодення, значною мірою залежить від розуміння всіма гілками влади необхідності врегулювання економіко-правових аспектів діяльності бібліотек.

Важливо за ініціативою відділів, управлінь освіти та підтримки місцевих органів влади прийняти та закріпити в правових актах спеціальні програми розвитку й модернізації бібліотек освітньої галузі регіонів, в яких передбачити:

сприяння збереженню та підготовці кадрового потенціалу бібліотек освітянської галузі регіону, організації безперервної освіти працівників, забезпечення належних умов праці;
забезпечення впровадження сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій у роботу бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів та формування єдиного інформаційного простору шляхом придбання комп’ютерної техніки з доступом до Інтернету й автоматизованими бібліотечними системами;
забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів бібліотеки педагогів, учнів та батьківської громадськості;
активізацію роботи щодо поповнення бібліотечних фондів соціально значущими виданнями.

Відділам, управлінням освіти райдержадміністрацій, міських рад, методичним кабінетам, центрам, адміністраціям навчальних закладів необхідно, проаналізувавши результати паспортизації, означити стратегію розвитку шкільної бібліотечної справи в регіоні, намітити основні шляхи створення нової моделі бібліотеки, ефективності їх функціонування, акцентуючи увагу на таких аспектах:

кадрового забезпечення бібліотечного процесу (переглянути навантаження бібліотекарів, особливо сільських навчальних закладів, та передбачити у штатному розписі малокомплектних шкіл посади бібліотекаря);
сприяння вчасному проходженню курсів підвищення кваліфікації працівників бібліотек;
створення ефективної системи науково-методичного забезпечення підвищення компетентності бібліотекарів регіону через різнопланові методичні форми;
стимулювання процесу реорганізації бібліотек навчальних закладів у повноцінний бібліотечний комплекс відповідно до Положення про бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 14.05.1990 р. № 139;
активізація роботи щодо поповнення бібліотечних фондів соціально значущими виданнями, періодикою;
комп’ютеризація бібліотек начальних закладів регіону та підготовка кадрів бібліотекарів до її опанування й раціонального використання, упровадження інформаційно-комунікаційних технологій;
урегулювання питання виділення комп’ютерної техніки для бібліотеки (окремо) або закріплення в рамках навчального закладу одиниці техніки для потреб бібліотеки (створення електронних каталогів, електронних бібліотечних презентацій тощо).

Методичним службам регіонів, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів провести аналіз:

організаційно-управлінської документації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, особливу увагу звернути на наявність нормативних документів, які регулюють їх діяльність, та документів обліку фонду (див. паспорт бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів);
наявності дієвого довідково-пошукового апарату (алфавітного та систематичного каталогів, тематичних картотек тощо);
ефективності довідково-бібліографічного обслуговування користувачів та системи формування інформаційної культури школярів.

Методичним службам регіонів у системі науково-методичного забезпечення підвищення професійної компетентності працівників бібліотек:

розробити ефективну систему фахового зростання працівників бібліотек щодо підвищення професійної компетентності працівників бібліотек, розширення джерельної бази самої бібліотеки й користувача використанням комп’ютерної техніки;
обговорити з бібліотекарями «Примірне положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальноосвітнього навчального закладу», запропонований Державною науково-педагогічною бібліотекою ім. В.О.Сухомлинського, публікацій з досвіду реалізації даного проекту, намітити основні тенденції щодо створення нової моделі бібліотеки та аспекти діяльності бібліотекарів у даному напрямку;
на методичних заходах підчас серпневих конференцій:

провести глибокий аналіз результатів паспортизації бібліотек у регіоні та визначити ключові проблеми діяльності бібліотек;

спільно з бібліотекарями розробити систему роботи щодо удосконалення всіх аспектів функціонування книгозбірень;

представити кращий досвід творчого підходу у вирішенні своїх професійних обов’язків щодо ведення документації бібліотеки; формування універсального єдиного фонду бібліотечно-інформаційних ресурсів, які включають спеціалізовані фонди (друкованої продукції, аудіо-, відео- й електронних матеріалів) та системне його поповнення за рахунок інформаційних ресурсів мережі Інтернет, повнотекстових баз і банків даних інших закладів, організацій; упровадження в бібліотечний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; активізації пошуково-дослідницької діяльності школярів, сприяння самоосвітньому процесу як учнів, так і педагогів, забезпечуючи вільний доступ користувачів до інформаційних ресурсів бібліотеки.

Орієнтиром у реалізації даного питання можуть слугувати документи та публікації:

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), затверджена Постановою Колегії МОН України та Президією Академії педагогічних наук України від 22.11.2001 р. № 12/5-2.

Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України, затверджена Постановою Президії Академії педагогічних наук України від 26.01.2006 р. № 1/6-7.

Положення про бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 14.05.1990 р. № 139.

Положення про мережу освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук від 30.05.2003 р. № 334/31.

Примірне положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальноосвітнього навчального закладу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: du-ua.net/.

Тимчасові примірні положення на основні процеси бібліотечної роботи, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від19.07.2005 р. № 496.

Богдан В.Г. Бібліотека - інформаційно-методичний центр школи /В.Г.Богдан // Управління школою. – 2010. – № 7. – С. 1-15.

Інформаційно-комп’ютерні технології в освіті: Бібліографічний покажчик. – Миколаїв: НПБ, 2007. – 127 с.

Медіатека як структурний підрозділ бібліотеки: (Концептуально-методичні поради щодо утворення) / Держ. б-ка для юнацтва; Автор Ю.А.Ворона. – К., 2006. – 25 с.

Методичні рекомендації для створення шкільних електронних бібліотек (спецвипуск) // Шкільна бібліотека плюс. – 2010. – № 6. – 23 с.

В.Ф.Чебоненко,

завідувач обласного центру практичної психології та соціальної роботи

Blog

Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Содержание