Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Диплом

Содержание Модель громадсько-активної школи Демократизація школи характеризується такими принципами Волонтерська акція Партнерство школи і місцевої громади включає таку групу показників Стандарти громадсько-активних шкіл охоплюють такі сфери 3. Соціальна інклюзія. 6. Навчання впродовж усього життя. 7. Розвиток громади. 8. Залучення батьків. 9. Шкільна культура. Важливо враховувати, що стандарти є засобами самооцінювання, а не контролю

Подобный материал:

• О. В. модель науково-методичного забезпечення якості освіти сільського регіону Методичні, 190.91kb.
• План Що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу? Законодавчо-правова, 442.07kb.
• Науково-методичного забезпечення, 1369.35kb.
• Бахін В. П. Тактика допиту. К., 1997., 1212.4kb.
• Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
• Суть І перспективи, 44.33kb.
• Методична робота, 219.51kb.
• Кредитно-модульная система обучения, 74.26kb.
• Облеми «Створення умов для якісної освіти за рахунок сучасного науково-методичного, 512.89kb.
• Атеріали науково-методичне забезпечення викладання економічних дисциплін за умов Болонського, 669.7kb.

МОДЕЛЬ ГРОМАДСЬКО-АКТИВНОЇ ШКОЛИ

(представлена Красноярським центром «Сотрудничество на местном уровне»)




Демократизація

школи:

• Дотримання принципів демократії
  

у навчально-виховному процесі.

• Освіта для і через досвід.
  
• Розвиток активної громадянської позиції.
  
• Відкритість і співпраця, наголос на розвиток,
  

спілкування та обмін ідеями.


Демократизація ГАШ має три компоненти: демократизація школи, демократизація уроків, надання можливості для членів громади отримувати освіту впродовж усього життя.

Демократизація школи характеризується такими принципами:

• включення принципів демократії – влада людей, свобода слова, рівні права, повага особистості, відповідальність – у навчально-виховний процес;
  
• громадсько-орієнтована освіта для досвіду через досвід;
  
• розвиток активної громадянської позиції;
  
• відкритість і співпраця, наголос на розвиток, спілкування і обмін ідеями.
  

Демократизація уроку має наступні елементи:

• зв’язок навчання з життям;
  
• розвиток самостійності й активності у навчальному процесі;
  
• формування комунікативних компетентностей;
  
• соціалізація особистості;
  
• вироблення вміння співпрацювати з людьми в усіх видах діяльності [1, с.76].
  

Неперервна освіта й освіта для місцевої громади – це останній елемент демократизації школи у процесі ГАШ. Він відображає вихідну концепцію Френка Менлі «перетворення школи в ресурс для здобуття освіти та відпочинку» і філософію освіти Дж. Дьюї, що розглядає її як безперервний процес, не обмежений рамками школи [1, с. 82-83].

Волонтерство – найпопулярніший компонент моделі громадсько-активних шкіл. Суть цього компонента полягає у створенні організованої системи, яка перетворює волонтерство у невід’ємну частину шкільного життя. Ця система сприяє становленню людини як активного члена своєї громади і складається з низки волонтерських акцій [1, с. 88-89].

Волонтерська акція – це захід однієї або кількох організацій, які використовують волонтерів як основні людські ресурси для досягнення цілей.

Волонтер – це людина, яка за власним бажанням без оплати і примусу витрачає свій час, енергію, знання, сили, досвід на проведення діяльності, що приносить користь іншим людям і суспільству в цілому [1, с. 91].

Волонтерство має такі характеристики:

• добровільний вибір, який відображає особистісні погляди і позиції;
  
• активна участь громадян у житті суспільства;
  
• сприяє якості життя і особистісному розвитку;
  
• сприяє більш збалансованому економічному і соціальному розвитку.
  

Партнерство – це встановлення і розвиток взаємовигідних відносин між школою, вчителями, учнями, членами громади і спонсорами для спільного розв’язання загальних проблем [1, с. 106-107].

Партнерству на базі школи властиві такі характеристики: взаємовигідність, прозорість, волонтерство, двостороннє спілкування, чесність, повага, рівність.

Це можливість поліпшити імідж школи, можливість залучати додаткові людські та матеріальні ресурси для підтримки школи, для задоволення потреб і інтересів громади. Партнерство створює соціальний капітал, поліпшує взаєморозуміння, довіру та взаємодію між представниками різних секторів громади. Відповідно це сприяє зміцненню демократії.

Партнерство школи і місцевої громади включає таку групу показників:

• спрямованість ресурсів школи на розвиток громади, громадянської самоорганізації і самоуправління;
  
• розвиток у школі та громаді традиції і практики громадянської активності;
  
• наявність на місцевому рівні реальних структур громадянського суспільства і гарантій їхнього стабільного розвитку.
  

Модель, яка стала основою руху ГАШ в Україні, визначає громадсько-активну школу як будь-яку школу, що сприяє вільному обміну думками, займається оцінкою місцевих потреб і бере участь у прийнятті рішень на місцевому рівні, а також приділяє увагу роботі з місцевою громадою.

В школах, залучених до програми, відбувається переорієнтація на особистість учня, на формування активної громадської позиції, відповідальності перед собою та перед громадою за прийняті рішення. У результаті роботи за моделлю ГАШ ресурси школи використовуються ефективніше, в інтересах усієї спільноти. Школа, перетворюючись у громадський центр, більше отримує реальної допомоги від місцевої громади, комерційних структур і влади.

На Кіровоградщині програму «Школа як осередок розвитку громади» запроваджено у 2008 році. Розпочали з ретельного аналізу й творчого опрацювання досвіду роботи пілотних шкіл України у напрямку становлення та розвитку ГАШ. Розроблено обласні заходи щодо реалізації програми, серед яких:

• створити банк даних громадсько-активних шкіл України, які успішно функціонують;
  
• виявити педагогічні колективи, представники яких мають бажання вдосконалити знання, вміння та навички співпраці з громадою;
  
• вивчити рівень готовності педагогічних колективів до процесу трансформації загальноосвітнього навчального закладу в громадсько-активну школу;
  
• створити банк даних загальноосвітніх навчальних закладів регіону, які мають  бажання трансформуватись у ГАШ;
  
• розробити модель підготовки педагогічних працівників до створення та розвитку громадсько-активної школи;
  
• організувати проблемно-тематичні курси підвищення кваліфікації для заступників директорів з виховної роботи з проблеми «Технологія створення та розвитку моделі громадсько-активної школи»;
  
• розробити спецкурс з проблеми «Організація та розбудова ГАШ як осередку розвитку громади» для слухачів курсів підвищення кваліфікації;
  
• розробити критерії та показники готовності педагогічних колективів до розбудови громадсько-активної школи.
  
• запровадити обмін досвідом роботи педагогічних працівників та волонтерів громадсько-активних шкіл на регіональному та всеукраїнському рівнях.
  

Протягом 2008-2010 рр. об’єднаними зусиллями КОІППО імені Василя Сухомлинського та Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» визначено обласні опорні заклади, організовано проблемно-тематичні курси, навчальні тренінги, семінари-практикуми, круглі столи, презентації, конференції регіонального та всеукраїнського рівнів, зустрічі, обмін делегаціями, конкурси на кращий соціальний проект.

Підготовлено та сертифіковано 36 тренерів ГАШ.

Обов’язковою складовою обласних методичних заходів та проблемно-тематичних курсів є розробка й захист проектів громадсько-активної школи, що стали основою для відповідних моделей. Цілеспрямовану та активну реалізацію зазначеної моделі розпочато у 2008 році на базі Іванівської ЗШ Новоукраїнського району, Червонокам’янської, Добронадіївської ЗШ Олександрійського району, Криничуватської ЗШ Устинівського району, Дмитрівської ЗШ Знам’янського району, ЗШ № 3 Кіровоградської міської ради.

Кожна із зазначених шкіл має свою траєкторію розвитку, визначену структуру, традиції та потреби педагогічного колективу й місцевої громади. Важливим фактором становлення моделі ГАШ є колектив однодумців, який усвідомлює соціально-педагогічні можливості ГАШ, її поліфункціональність.

Педагоги Іванівської ЗШ Новоукраїнського району (директор О.А.Усач), учні та їх батьки об’єднані єдиною метою: зробити школу осередком радості й дитячої творчості, зробити все, щоб діти росли щасливими, здоровими, активними, допитливими, життєлюбними, комунікативними, щоб вони стали гармонійно розвиненими особистостями. Дослухаючись до думки В.О.Сухомлинського, педагоги закладу переконані – «Кожен учитель, кожен батько мріє про те, щоб його діти виросли допитливими людьми, щоб у кожному серці запалав вогник жадоби пізнання. Але як запалити цей вогник? Треба розкрити перед дітьми книгу життя, живі, яскраві сторінки навколишнього світу. Нехай дитина сама перегортає сторінки цієї книги, нехай відчуває себе шукачем і землепрохідцем» [5, с. 22].

В основі діяльності закладу знаходиться принцип – школа – для громади, громада – для школи, реалізація якого передбачена через тематичні напрями:

• «Найдорожча цінність – людське життя».
  
• «Якісна освіта – сяйво людського життя».
  
• «Найбільше багатство – багатство людських стосунків».
  
• «Найвища краса – краса людських взаємин».
  
• «Школа – осередок місцевої громади».
  

Зі свого боку, колектив закладу докладає достатньо зусиль, щоб спілкування з представниками громади, батьками вихованців було насиченим і цікавим. Зберігаючи все найкраще й перевірене часом, педагоги шукають і впроваджують нові, більш ефективні форми взаємодії з місцевою громадою.

Із широкої палітри нестандартних форм і методів роботи вчителів Іванівської ЗШ активно використовується проектна діяльність, що сприяє підвищенню авторитету школи, робить її центром цікавого життя. Об’єднались навколо реалізації важливих проектів: «Без минулого немає майбутнього», «Імідж, здоров’я, свобода», «Шкільний автобус», «Дорогою добра», «Ліс – легені планети», «Зустрічі в колі однодумців».

Так, презентація проекту «Зустрічі в колі однодумців» відбулася в імпровізованій кав’ярні. На столиках – чайні та кавові прибори, солодощі. Роль офіціантів виконують учні, обов’язки між ними розподілено заздалегідь, продуманий музичний фон зустрічі. Стіни прикрашено повітряними кульками, творчими учнівськими роботами.

Цікаві конкурси, оригінальні інсценізації, власні вірші та дружна, творча атмосфера об’єднали дітей, вчителів, батьків, представників громади. Свої таланти демонструють не лише школярі, а й дорослі.

В ході таких заходів учні розкривають всі грані свого таланту. Це викликає нове бачення дитини і, мабуть, нове, більш тепле до неї ставлення. Виникає і подяка до тих, хто працює з дитиною, а врешті-решт – це сприяє об’єднанню зусиль школи й батьківської громадськості.

Результатом проекту «Зустрічі в колі однодумців» стала розробка програми «Партнерство школи, сім’ї та громадськості в ім’я творчого розвитку дитини».

Моделюючи громадсько-активну школу, колектив педагогів Добронадіївської ЗШ Олександрійського району (директор О.В.Єфімов) ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, що існують як у школі, так і в громаді. Вчителі переконані, що найбільше громадсько-орієнтована освіта виявляється в закладі, який відкритий 24 години на добу, сім днів на тиждень. Такому підходу сприяє реалізація спільних проектів. Серед суспільно значимих, які знайшли відгук та підтримку місцевої громади, виділимо такі: «Село майбутнього», «Людина року», «Шкільний квітник», «Голодомор у спогадах моїх односельців», «Українська світлиця», «Рідній школі – 70!»

Усі процеси, що відбуваються на базі загальноосвітнього закладу, розподіляються на три напрями: демократизація, волонтерство та партнерство. У рамках кожного напряму визначено цілі, розроблено технології та змодельовано цілісну систему роботи навчального закладу.

Діяльність волонтерського загону «Прометей» Добронадіївської ЗШ дає можливість здобувати досвід громадсько-активного життя, розвивати комунікативні здібності та таланти школярів. Серед важливих напрямків роботи загону: «Опікуємося молодшими», «Турбуємося про людей похилого віку», «Пізнаємо рідний край», «Спілкуємося», «Пропагуємо здоровий спосіб життя», «Допомагаємо один одному у навчанні».

В арсеналі добрих справ волонтерського загону – створення альбому «65 років визволення Добронадіївки», до якого увійшли дослідницькі та архівні матеріали. Це було позитивно відзначено не лише місцевою громадою, а й обласною радою ветеранів.

Колектив Добронадіївської ЗШ розуміє, що для цілеорієнтованого розвитку школи як громадсько-активної необхідно здійснювати відстеження змін у кожній її складовій. Так, у 2009 році школу включено до міжнародного проекту «Якісний розвиток ГАШ: оцінка впливу міжнародних стандартів». Протягом 2009-2010 рр. здійснюється моніторинг якості діяльності закладу як громадсько-активної школи. Основою дослідження стало проведення самооцінки діяльності школи, що має на меті перегляд можливостей закладу, оцінювання та визначення його досягнень.

Проведенню заначеної роботи передувала участь директора школи Олександра Вікторовича Єфімова у Всеукраїнському навчальному тренінгу «Міжнародні стандарти якості діяльності громадсько-активної школи» та Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління адаптивною школою: здобутки і перспективи».

Діяльність ГАШ, ефективність залучення громади до освітнього та управлінського процесів можливо визначити за допомогою міжнародних стандартів, які розроблені Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» та експерименально запроваджені в Добронадіївській ЗШ. Окрім того, фондом запропонована відповідна процедура проведення оцінювання якості діяльності ГАШ.

Стандарти громадсько-активних шкіл охоплюють такі сфери [6, с. 69-71]:

1. Лідерство. Розвиток і покращення діяльності школи залежить від сильної команди, яка обєднана спільним баченням, цінностями у досягненні мети школи. Ефективний керівник забезпечує працівників усіма необхідними ресурсами, можливостями та підтримкою для проведення діяльності високої якості.

2. Партнерство. Ефективна ГАШ спрямовує свою діяльність на розвиток партнерських стосунків з установами, що є на території громади. Такі стосунки забезпечують гармонійну роботу різних установ з дітьми, їхніми сім’ями та місцевою громадою, забезпечують тісну співпрацю та підтримку один одного.

3. Соціальна інклюзія. Однією з найкращих рис ГАШ є створення умов та можливостей навчання для всіх дітей і дорослих, не зважаючи на їхнє походження, релігійні віросповідання, етнічний та соціальний статус, стан здоров’я тощо. Важливою місією таких шкіл є забезпечення учнів рівним доступом до навчання та сприяння створенню навчальної атмосфери у класі, вільної від упереджень та стереотипів, а також реалізації програм, доступних для всіх членів громади.

4. Послуги. ГАШ є центральним ресурсним центром у місцевій громаді й надає їй певні послуги, які визначені відповідно до потреб мешканців. Послуги надають підтримку сім’ям та можливості для навчання дорослих. Школа може самостійно впроваджувати послуги та залучати до їх реалізації інші установи на території школи або громади.

5. Волонтерство. ГАШ заохочує учнів брати активну участь у житті громади. Це допомагає їм реалізувати навчальні ситуації, розглянуті у класі, в реальному житті. Волонтерство розвиває в учнів почуття довіри та поваги до мешканців громади та забезпечує важливу умову розвитку дитини – її співпрацю з іншими членами громади, а не тільки з батьками і вчителями. ГАШ залучає до волонтерства не лише дітей, а й їх батьків та членів громади.

6. Навчання впродовж усього життя. Навчання впродовж усього життя є важливим елементом для всіх людей, які реагують на зміни і слідкують за швидким розвитком сучасного світу. Для учнів важливо розуміти, що навчання – це процес, який відбувається впродовж усього життя, а школа – не є єдиним місцем для навчання. Прикладом цього повинні бути дорослі, які показують, що навчання може бути не лише задля роботи, а й задля задоволення.

7. Розвиток громади. ГАШ – це школа, яка сприяє розвитку громади. У деяких країнах школа є важливим каталізатором змін та процвітання у своїй місцевості, в інших цю місію виконують інші установи. Індикатором таких шкіл є те, що вони є місцевими лідерами розвитку громади. У цьому випадку вони допомагають громадським групам застосовувати всі свої сили при виконанні завдань, залучати до цього громадськість та надавати послуги місцевому населенню.

8. Залучення батьків. Добре відомо, що учні навчаються краще, якщо їхнє навчання підтримують батьки. Усім батькам слід знати потреби розвитку дитини та якнайкраще забезпечити навчальне середовище вдома. Для цього необхідна активна співпраця між батьками та вчителями. ГАШ надає можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти їх дітей та участі у житті школи.

9. Шкільна культура. Важливим елементом ГАШ є те, що вони відкриті та сприятливі до змін. В основі навчальних методів таких шкіл лежать демократичні цінності. Працівники школи роблять усе можливе, аби знайти кращі способи розкриття потенціалу у дітях, в їхніх сім’ях і всіх членах громади. Шкільна культура полягає у тому, аби розвинути бажання учнів бути інноваційними, творчими та активними у житті навчального закладу.

Важливо враховувати, що стандарти є засобами самооцінювання, а не контролю! Вони можуть бути використані як діючими громадсько-активними школами для покращення своєї діяльності, так й іншими школами, які мають бажання працювати як громадсько-активні.

Проведення самооцінки своєї діяльності, як того вимагають міжнародні стандарти ГАШ, може стати ключовим елементом створення сильної та ефективної позиції школи. Цей процес складається з перегляду своїх можливостей, оцінювання та визначення досягнень.

Кожен стандарт характеризується показниками (індикаторами), оцінюється за шкалою 1-4 та визначає рівень розвитку ГАШ: 1 – відсутність розвитку; 2 – початковий рівень; 3 – сильна позиція; 4 – відмінні результати.

Процедура проведення оцінювання якості діяльності ГАШ передбачає ретельну підготовку: з представниками громади заздалегідь здійснюється обговорення стандартів та показників, визначається день проведення оцінювання, запрошуються учасники процедури оцінювання.

В самооцінюванні діяльності Добронадіївської ЗШ як громадсько-активної школи брали участь 15 учасників, серед яких – учні, вчителі, батьки, мешканці громади, представники місцевого самоврядування, громадських організацій, відділу освіти, методичної служби району.

Пропонуємо ознайомитися з результатами оцінювання відповідно до показників стандарту «Лідерство» та «Залучення батьків». Детальна інформація щодо оцінювання якості діяльності Добронадіївської ЗШ як громадсько-активної розміщена на сайті КОІППО імені Василя Сухомлинського www.koippo.kr.ua

	1		2		3		4
Партнерство
Ми приймаємо рішення з партнерськими установами та громадськими організаціями				+
Ми діємо разом з партнерами						+
Ми з партнерами об’єднуємо ресурси для виконання діяльності на користь громади						+
Ми маємо письмову угоду наших спільних дій				+
Ми підтримуємо та сприяємо діяльності одне одного						+
Ми співпрацюємо з місцевою, регіональною та національною мережею громадсько-активних шкіл						+
Нашим обладнанням може користуватися громада в позаурочний час, у вихідні дні та впродовж шкільних канікул				+
Ми працюємо з усіма, щоб вирішити проблеми громади						+
Залучення батьків
Спілкування між сім’єю та школою є постійним, двостороннім та значущим							+
Батьківські знання та вміння відзначаються та цінуються						+
Батьки відіграють активну роль у навчанні дітей						+
Ми вітаємо волонтерство батьків у школі, а також шукаємо їхньої підтримки та допомоги						+
Батьки є рівноправними партнерами у вирішенні питань, які стосуються їхніх дітей						+
Батьки виступають у ролі адвокатів за якісну освіту для своїх дітей						+