Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материалаДиплом

Содержание


Експрес-діагностика соматичного здоров′я учнів та вчителів
Експрес-діагностика рівня соматичного здоров’я
Динамометрія кисті,кг
Оцінювання соматичного здоров’я (опитувальник)
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   26

І. Розвиток освіти краю у ХVІІІ – на початку ХХ століття
  • Заснування перших шкіл на території краю, роль у цих процесах фортеці Св. Єлисавети.
  • Діяльність Товариства розповсюдження грамотності і ремесел.
  • Роль Єлисаветградського та Олександрійського земств.
  • Провідні навчальні заклади: Єлисаветградське земське реальне училище, чоловічі та жіночі гімназії міст Єлисаветграда й Олександрії, Златопільська гімназія, Добровеличківська учительська семінарія.
  • Діяльність А.Макаренка у Долинській залізничній школі (1911-1913 рр.).
  • Заснування перших дитячих садків та майданчиків, діяльність Н.Бракер, О.Єфимовської, С.Русової.
  • Видатні викладачі та випускники – М.Завадський, В.Григорович, В.Ястребов, А.Ждаха, Д.Чижевський, П.Саксаганський, М.Садовський, Є.Чикаленко, В.Винниченко, О.Бочковський, А.Тарковський, Ю.Яновський та інші. В.Ястребов – засновник першого музею в нашому краї.

ІІ. Розвиток освіти краю у міжвоєнний період (1917-1941 рр.)
  • Наш край у буремні часи – 1917-1920 рр. Освіта Доби визвольних змагань.
  • Становлення радянської системи навчальних закладів.
  • Внесок учителів у процес ліквідації неписьменності.
  • Українізація у навчальних закладах краю.
  • Репресії серед учених та педагогів.
  • Заснування провідних вищих навчальних закладів краю – педагогічного й технічного інститутів.
  • Розвиток освіти національних меншин.
  • Створення у 1939 році Кіровоградської області. Статистичні дані про кількість учителів та навчальних закладів напередодні війни.

ІІІ. Наші земляки-освітяни у Другій світовій війні
  • Портретна галерея педагогів – учасників війни.
  • На кольорових заставках – книги, фото з історії нашого краю періоду Другої світової війни, підготовлені авторами-учасниками війни та педагогами Кіровоградщини.

ІV. Освіта Кіровоградщини другої половини ХХ – початку ХХІ століття
  • Діяльність педагогічних колективів Кіровоградщини у процесі відновлення діяльності навчальних закладів.
  • Початок роботи В. Сухомлинського у Павлиській середній школі, формування авторської школи, видання перших праць.
  • Педагоги-новатори Кіровоградщини.
  • Земляки – міністри освіти України – І.Білодід, О.Маринич, С.Ніколаєнко.
  • Розвиток освіти краю у 1985-2000 рр.
  • Заснування обласної педагогічної премії імені Василя Сухомлинського.
  • Діяльність професійних спілок працівників освіти.
  • Заснування та діяльність закладів нового типу.
  • Педагоги-депутати органів місцевого самоврядування та Верховної Ради України.
  • Сучасна структура системи освіти Кіровоградщини.
  • Фахові видання та книги з історії освіти краю.

V. Історія та сьогодення Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
  • Заснування інституту вдосконалення учителів.
  • Основні етапи та зміст діяльності за десятиліттями.
  • О.О.Хмура – перший кандидат педагогічних наук серед директорів інститутів удосконалення вчителів України,
  • Співпраця колективу з педагогами-новаторами, науковими установами СРСР та УРСР.
  • Провідні науковці та методисти інституту.
  • Присвоєння інституту імені Василя Сухомлинського.
  • Сучасний науковий та науково-педагогічний потенціал установи.
  • Переможці та лауреати Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».
  • Участь у міжнародних проектах.
  • Видавнича діяльність. Журнал «Педагогічний вісник».

Таким чином, зібрані матеріали та створена експозиція є основою для виконання музейної кімнати своїх функцій: організаційної, збиральницької, науково-дослідної, експозиційної, просвітницької, освітньо-виховної, науково-методичної.

Одним із головних завдань є формування музейної збірки на основі усіх видів історичних джерел (писемних, зображувальних, речових, фонічних тощо). Одночасно формується бібліотека творів педагогів як теоретична база науково-дослідної роботи. Планується залучати провідних спеціалістів у галузі педагогіки та викладачів окремих дисциплін до формування фонду наукових досліджень. Основні форми узагальнення результатів наукових досліджень: підготовка і публікація статей, монографій, довідників, збірників матеріалів конференцій, наукових праць, путівників, каталогів, текстів екскурсій, лекцій, доповідей, аналітичних матеріалів.

Оскільки музейна кімната діє на базі інституту післядипломної освіти, то вона, окрім традиційно музейної, виконує і науково-методичну функцію, яка тісно пов’язана з попередньою і включає в себе: забезпечення педагогів-краєзнавців методичною літературою, аналіз існуючого стану діяльності музеїв при навчальних закладах, вивчення і впровадження перспективного педагогічного досвіду, пошук нових форм використання потенціалу музейної збірки у навчально-виховному процесі, розробку навчальних програм для спецкурсів, факультативів, гуртків краєзнавчого та музеєзнавчого профілів.

Виокремлює з-поміж інших музейну кімнату з історії освіти Кіровоградщини те, що вона є науковим та навчально-методичним центром з музейної педагогіки, про що свідчать:
  • Діяльність школи педагогічної майстерності керівників музеїв при навчальних закладах Кіровоградщини.
  • Організація та видання матеріалів науково-методичної конференції “Український музей при навчальному закладі : історія і сучасність”.
  • Підготовка та видання навчальних посібників “Музеєзнавство у навчальних закладах” (2006, 2007) та “Музей у навчальному закладі» (2009).
  • Участь у загальноукраїнській науковій конференції з проблем музеєзнавства «Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі», присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького (Л.Гайда – керівник секції «Музей і діти»).
  • Участь у виставці “Музейно-педагогічна палітра України” (Педагогічний музей України АПН України).
  • Участь у Першому Всеукраїнському конкурсі на кращий громадський музей (ІІ місце у номінації «Просвітницька діяльність»).

Музейна кімната є просвітницьким центром, що вивчає та популяризує творчі надбання педагогів-земляків й використовує їх у процесі формування культурно-освітнього рівня учителів, студентів, учнівської молоді, громадськості краю. Формами масово-освітньої роботи є екскурсії, лекції, уроки, дидактичні ігри, зустрічі з творчо працюючими педагогами, ветеранами, конференції, презентації видань, краєзнавчі та педагогічні читання, авторські вечори, семінари, дні відкритих дверей, теле- та радіопередачі. Присутнім пропонуються широкі комунікаційні можливості музейної кімнати – лекції-екскурсії, презентації творчих здобутків та досвіду вчителів, засідання творчих груп і методичних об'єднань, проблемні круглі столи, майстер-класи, зустрічі з відомими педагогами й громадськими діячами, вечори пам'яті видатних освітян та інші культурологічні проекти.

Інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, не маючи окремого приміщення для розміщення власне класичного музею, використав можливість звичайної аудиторії. Ідея створення педагогічного музею Кіровоградщини обговорювалась більше 20 років, а реалізувати її вдалося лише застосувавши принцип моделювання. Формуючи музейний фонд як зібрання, в експозиції представлені копії. Під час проведення екскурсій та інших заходів відвідувачам пропонуються виставки оригіналів.

У результаті апробації цієї моделі музею можна стверджувати про переваги такого варіанта, а саме:
  • Кімната розрахована на 30-35 осіб, спеціально замовлені меблі дозволяють переглядати експозицію сидячи, у ході екскурсії дається час на детальний огляд експозиції.
  • Копійний варіант експозиції надав можливість ознайомити відвідувача з багатьма матеріалами, які зберігаються у фондах обласного краєзнавчого музею, Олесандрійського краєзнавчого музею імені А.Худякової, меморіально-педагогічних музеїв В.Сухомлинського (Павлиш), А.Макаренка (Долинська), музейних кімнат І.Ткаченка, М.Кодака та родин педагогів (оригінали для широкого кола є практично недоступними).
  • Враховуючи перш за все просвітницький характер музею, такий варіант експозиції є вдалим. Крім того, сучасна техніка дає змогу у будь-який час замінити, доповнити, вдосконалити експозицію. Форма подачі матеріалу дворівнева, тому змінити можна як тло, так і елементи першого рівня.
  • Матеріал до виставок оригіналів підбирається виключно під конкретну категорію відвідувачів, що надає можливість якомога тісніше наблизити інформаційний потенціал, атрактивність, духовний зміст музейного предмета до відвідувача. Це створює умови для занурення в історію конкретного предмета, профілю, напрямку на тлі загальноісторичних подій краю.

Отже, створення та діяльність музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини сприятиме дослідженню, вивченню та збереженню історико-педагогічної спадщини, формуванню освітянських традицій; широкому використанню його потенціалу в системі освіти області, презентації здобутків на всеукраїнському та світовому рівнях. Залучення широких кіл громадськості, педагогів, студентів й старшокласників до проблем дослідницької роботи в галузі історико-педагогічних процесів продовжить традиції плеяди видатних педагогів Кіровоградщини й формуватиме позитивне освітньо-культурологічне середовище, а також імідж нашого краю.


Література

  1. Бєлофастова Т.Ю. Педагогічні засади діяльності музею як соціально-культурного центру: автореф. дис. канд. пед. наук / Т.Ю. Бєлофастова. – К., 2003. – 22 с.
  2. Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність / За заг. ред. О.В. Чуднова. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2008. – 640 с.
  3. Літописець української педагогіки (Педагогічний музей України: віхи становлення та розвитку) / Укл. О.П.Міхно. – К.: Педагогічний музей України, 2009. – 36 с.
  4. Постолатій В.В. Педагогічна освіта на Кіровоградщині / В.В.Постолатій. – Кіровоград, 2006. – 144 с.
  5. Рокицька О.Д. Роль музею історії освіти Київщини у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників [Електронний ресурс]. – Режим доступу : gov.ua
  6. Сухомлинська О.В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем / О.В. Сухомлинська. – К.: А.П.Н., 2003. – 68 с.
  7. Шкот Л.Й. З історії розвитку народної освіти на Кіровоградщині за 40 років радянської влади // Історія педагогіки / Л.Й. Шкот. – Кіровоград, 1957. – С.30-75.



Р.К. Тараненко,

старший викладач кафедри корекційної педагогіки, керівник Українського інституту корекційної та реабілітаційної валеології


Експрес-діагностика соматичного здоров′я учнів та вчителів

спеціальних навчальних закладів


Катастрофічна ситуація зі станом здоров’я населення України обумовлена рядом факторів. Окрім таких часто згадуваних, як економічний та екологічний, чільне місце продовжує займати елементарна валеологічна безграмотність, відсутність ефективного формування мотивації у підростаючого покоління щодо підтримання здорового способу життя. За даними, наведеними в Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009-2013 роки, середня тривалість життя українців на 10-12 років менша, ніж в країнах Європейського Союзу, а передчасна смертність, особливо серед чоловіків працездатного віку, є вищою у 3-4 рази. У 90% школярів діагностуються різні захворювання. В Україні зафіксовано один із найвищих показників (6,4 на 1000 осіб) природного зменшення населення. Протягом останніх 15 років внаслідок депопуляції чисельність населення скоротилася більш ніж на 5 млн. осіб. Серед захворювань, які є причиною передчасної смертності в нашій державі, перші позиції займають серцево-судинні (63%) та онкологічні (12%). За ними йдуть різні види травматизму (8-9%).

Впродовж останніх років у Кіровоградській області зафіксовано зростання онкозахворювань (434 випадки на 100 тис. населення, що перевищує середньоукраїнський показник на 25 %), серцево-судинних захворювань (у 1,8 разів більше за середній показник в Україні).

На початку ХХІ сторіччя піднімалось питання про введення в кожній школі штатних одиниць дипломованих (!) фахівців-валеологів, котрі разом із медичними працівниками, корекційними педагогами змогли б проводити повноцінну валеодіагностику, розробляти і реалізовувати корекційно-реабілітаційні програми для учнівського та педагогічного контингентів, але через ряд обставин ця ідея так і не була втілена в життя. Однак сьогодні стан валеологічної освіти, в першу чергу самих учителів, є катастрофічним: під час опитувань, бесід вони нерідко демонструють вкрай низьку компетенцію в галузі здоров’язберігаючих технологій і навіть елементарних понять щодо фізичного, психічного, психологічного та духовного здоров’я людини!

Педагог-дефектолог відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні фізичного, психічного, психологічного та духовного здоров’я учнів, але часто не володіє необхідним діагностичним інструментарієм стосовно визначення власного стану здоров’я та своїх підопічних. Великий внесок у розроблення дієвих валеодіагностичних та корекційних методик зробила науково-дослідна валеологічна лабораторія Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна під керівництвом доктора біологічних наук, професора М.С.Гончаренко. Але їхні напрацювання, на жаль, поки що невідомі широкому загалу Кіровоградського регіону. Валеологи та корекційні педагоги є більш поінформованими стосовно експрес-діагностування за Г.Л.Апанасенком і В.П.Войтенком.

Значна кількість способів визначення якісно-кількісних показників здоров’я потребує досить серйозного фінансування, забезпечення спеціальною апаратурою, що є нереальним за нинішнього стану вітчизняної економіки. Однак поряд із такими затратними видами визначення валеостатусу існує ряд анкет, методик, котрі доступні для педагога і дають можливість своєчасно відреагувати на відхилення у стані здоров’я учня та вчителя. Нижче наводяться деякі з них.

Експрес-діагностика рівня соматичного здоров’я

(за проф. Г.Л. Апанасенком)


Показник

Чоловіки

Жінки

Група здоров’я

Група здоров’я

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Індекс здоров’я

Індекс здоров’я

Низький

Нижче

середнього

Середній

Вище середнього

Високий

Низький

Нижче

середнього

Середній

Вище середнього

Високий

Індекс маси тіла

маса, кг

(зріст в см)2

бали

18,9

і менше


-2

19,0-20,0


-1

20,1-25,0


0

25,1-28,0


-1

28,1

і більше


-2

16,9

і менше


-2

17,0-18,6


-1

18,7-23,8


0

23,9-26,0


-1

26,1

і більше


-2

ЖЄЛ, мл

Маса тіла, кг


бали

50

і менше


-1

51-55


0

56-60


1

61-65


2

66

і більше


3

Менше 40


-1

41-45


0

46-50


1

51-56


2

Понад 60


3

Динамометрія кисті,кг,%

маса тіла, кг

бали

60

і менше


-1

61-65


0

66-70


1

71-80


2

80

і більше


3

40

і менше


-1

41-50


0

51-55


1

56-60


2

61

і більше


3

ЧСС х АТ систол., у. о.

100

бали

111

і менше


-2

95-110


-1

85-94


0

70-84


3

69

і менше


5

Понад 111


-2

95-110


-1

85-94


0

70-84


3

69

і менше


5

Час відновлення ЧСС

(після 20 присідань за 30с)

бали

Понад 3 хв


-2

2-3


1

1,30-1,59


3

1,0-1,29


5

59

і менше


7

Понад 3 хв


-2

2-3


1

1,30-1,59


3

1,0-1,29


5

59

і менше


7

Загальна оцінка рівня здоров’я

сума балів



3 і менше



4-6



7-11



12-15



16-18



3 і менше



4-6



7-11


12-15


16-18


Примітка: серед осіб, які віднесені до І групи, у найближчі 8-10 років помирає через захворювання кожен 3-й; ІІ – кожен 5-й; ІІІ – кожен 10-й. У ІV та V групах вірогідність смерті різко знижується – до 1-2 із 1000.


Оцінювання соматичного здоров’я (опитувальник)


№№ з/п

Суб’єктивна симптоматика

Так

Ні

1.

Періодично повторюване погіршення самопочуття







2.

Підвищена втомлюваність







3.

Деяке зниження якісних і кількісних показників працездатності







4.

Задишка при помірному фізичному навантаженні







5.

Неприємні відчуття в ділянці серця







6.

Схильність до закрепів







7.

Біль у спині







8.

Підвищена нервово-емоційна збудливість







Об’єктивна симптоматика

9.

Тахікардія







10.

Лабільність артеріального тиску







11.

Схильність до глікемії або спотворення кривої цукрового навантаження







12.

Гіпотермія кінцівок








Примітка: наявність хоча б декількох із зазначених симптомів свідчить про стан передхвороби («третій стан»).