Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Диплом

Содержание Викладання інформатики в 9 класі основної школи Навчально-методичне забезпечення вивчення інформатики в 9 класі Викладання інформатики у старшій школі Звертаємо увагу Організація практичних робіт Організація навчання інформатики Всеукраїнські конкурсні змагання Samsung назустріч знанням 2009 Методичні рекомендації

Подобный материал:

• О. В. модель науково-методичного забезпечення якості освіти сільського регіону Методичні, 190.91kb.
• План Що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу? Законодавчо-правова, 442.07kb.
• Науково-методичного забезпечення, 1369.35kb.
• Бахін В. П. Тактика допиту. К., 1997., 1212.4kb.
• Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
• Суть І перспективи, 44.33kb.
• Методична робота, 219.51kb.
• Кредитно-модульная система обучения, 74.26kb.
• Облеми «Створення умов для якісної освіти за рахунок сучасного науково-методичного, 512.89kb.
• Атеріали науково-методичне забезпечення викладання економічних дисциплін за умов Болонського, 669.7kb.

Викладання інформатики в 9 класі основної школи

Вивчення інформатики здійснюється за навчальною програмою ІНФОРМАТИКА для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (І.О.Завадський, Ю.О.Дорошенко, Ж.В.Потапова) із розрахунку 1 година на тиждень. Проте кількість годин на вивчення інформатики в 9 класі може збільшитися до 1,5-2 годин на тиждень з урахуванням підготовленості класу, інтересів учнів тощо.

Навчально-методичне забезпечення вивчення інформатики в 9 класі

Навчання інформатики здійснюється за новими підручниками, саме:

Назва	Автор	Видавництво	Рік видання
Інформатика. 9 клас	І.О.Завадський, І.В.Стеценко, О.М.Левченко	Київ: Видавнича група BHV	2009
Інформатика. 9 клас	Н.В.Морзе, В.П.Вембер, О.Г.Кузьмінська	Київ: «Школяр»	2009
Інформатика. 9 клас	І.Л.Володіна, В.В.Володін	Харків: «Гімназія»	2009
Інформатика. 9 клас	Т.І.Лисенко, Й.Я.Ривкінд, Л.А.Чернікова, В.В.Шакотько	Видавництво «Генеза»	2009

Для учнів 9 класів розроблені онлайнові робочі зошити, які дають можливість учням колективно працювати над творчими завданнями, а вчителям - автоматично збирати результати. Такими зошитами в нашій області користуються два навчальних заклади:

• спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель Залевська Алевтина Анатоліївна;
  
• Новопразький навчально-виховний комплекс Олександрійської районної ради Кіровоградської області, вчитель – методист Мітленко Лариса Антоліївна.
  

Доцільно звернути увагу на їх досвід роботи з використання нових методик викладання інформатики для учнів 9 класів.

Курс «Основи інформатики. 9 клас» розрахований на вивчення у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення курсу інформатики 7–9 класів побудовано циклічно, тому курс «Основи інформатики. 9 клас» продовжує вивчення аналогічного курсу 7 та 8 класів. Для його опанування учні повинні володіти базовими знаннями та навичками, сформованими у 7–8 класах.

Назва	Автор	Видавництво	Рік видання
Основи інформатики	І.Л.Володіна, В.В.Володін	Харків: «Гімназія»	2009

Викладання інформатики у старшій школі

Профільний рівень обирається виходячи з особистих схильностей, потреб учня й орієнтований на його підготовку до наступної професійної освіти або професійної діяльності.

Викладання інформатики на профільному рівні здійснюється в 10-12 класах фізико-математичного й інформаційно-технологічного профілів, де навчальний предмет «Інформатика» є одним із профільних предметів.

Звертаємо увагу, що інформатика в 11 класі викладається (останній рік) за програмами зі збірника програм для загальноосвітніх навчальних закладів "Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика." для 5-11 класів, видавництва «Прем’єр» (2003) та навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх закладів універсального та фізико-математичного профілю (авт.: Биков В.Ю., Руденко В.Д.). – Комп’ютер у школі та сім’ї». – 2005. – №1.

Організація практичних робіт

При вивченні предмета «Інформатика» передбачається проведення нетривалих практичних робіт спрямованих на відпрацьовування окремих технологічних прийомів, а також практикуму — інтегрованих практичних робіт (проектів), орієнтованих на одержання цілісного змістовного результату, осмисленого й цікавого для учнів. Відповідно до ДСанПін 5.5.6-009-98 безперервна робота учнів з екраном відеомонітора не має перевищувати:

• для учнів І класу (6 років) – 10 хв. за одну навчальну годину;
  
• для учнів ІІ – V класів – 15 хв. за одну навчальну годину;
  
• для учнів VI – VII класів – 20 хв. за одну навчальну годину;
  
• для учнів VIII – IX класів – 25 хв. за одну навчальну годину;
  
• для учнів X – XII класів та студентів вищих начальних закладів І та ІІ рівнів акредитації на першій годині занять – 30 хв., на другій годині –20 хв.
  

При виконанні робіт практикуму передбачається використання актуального змістовного матеріалу й завдань з інших предметних областей. Як правило, такі роботи розраховані на кілька навчальних годин. Частина практичної роботи (насамперед, підготовчий етап, що не вимагає використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій) може бути включена в домашню роботу учнів або у проектну діяльність. Робота може бути поділена на частини й здійснюватися протягом декількох тижнів. Обсяг роботи може бути збільшений за рахунок використання шкільного компонента й інтеграції з іншими предметами. Усього на виконання практичних робіт повинно бути відведено не менш половини всього навчального часу.

При проведенні усіх занять здійснюється розподіл класів на підгрупи (Наказ МОНУ №128 від 20.02.2002).


Організація навчання інформатики

При організації вивчення інформатики, виборі підручників, навчально-методичних комплексів, а також складанні поурочного планування рекомендується керуватися наступною нормативною базою:

1. Наказ МОНУ від 11.09.2009 р. №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі» ссылка скрыта
   
2. Наказ МОНУ від 01.09.2009 р. №806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» ссылка скрыта
   
3. Лист МОНУ від 05.03.2010 р. №1/9-143 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік» ссылка скрыта
   
4. Порядок розроблення й запровадження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток до листа МОН України від 12.12.2002 №1/9-556).
   
5. Лист МОНУ №1/9 – 768 від 06.11.09  «Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів»
   

ссылка скрыта

6. Порядок використання комп’ютерних програм
   

ссылка скрыта

7. Лист МОНУ від 04.12.2008 № 1.4/18-3001 «Анотований огляд навчальної та науково-методичної літератури щодо питань роботи з обдарованою учнівською молоддю (за предметами)» ссылка скрыта
   

При складанні календарно-тематичного планування з інформатики слід звернути увагу на наступну структуру й зміст:

1. Рекомендується створювати календарне планування на весь курс навчання відразу, а далі тільки вносити корективи. Такий підхід до складання календарного планування дозволить рівномірно розподілити матеріал на весь період навчання, що сприяє структуруванню й чіткості навчання, дозволяє передбачити повне виконання навчальної програми.
   
2. Титульна сторінка містить назву «Календарне планування з інформатики за програмою______________________ для ________ класу». Обов'язково вказується укладач програми та його посада. У нижній частині аркуша ставиться місто (населений пункт) і дата. На титульному аркуші повинні бути в обов'язковому порядку:
   

• «Розглянуте» на засіданні методичного об'єднання вчителів інформатики. Протокол № ___ від «____» вересня 20___ р. Керівник МО (підпис, розшифрування підпису).
  
• «Погоджене» Зам. директора НВР (підпис, розшифрування підпису). Дата.
  
• «Затверджую» Директор (назва ЗНЗ) ___ (підпис, розшифрування підпису). Дата. Примітка: дата повинна бути не пізніше 5 вересня поточного року.
  

3. Пояснювальна записка (навчально-методичний комплекс, на підставі якого створювалося календарно-тематичне планування. Чому вчителем обране саме цей навчально-методичний комплекс? Кількість годин (на тиждень, на рік). Програмне забезпечення (навчальні програми з предмета) і т.д.).
   
4. Загальний тематичний план.
   
5. Вимоги до знань та вмінь учнів (за темами).
   
6. Календарно-тематичний план. Зовнішній вигляд календарно-тематичного планування може бути прийнятий на засіданні МО вчителів інформатики. У календарно-тематичному плануванні обов'язково повинні бути відбиті наступні моменти:
   
   1. розділи курсу;
      
   2. тема уроку;
      
   3. кількість годин;
      
   4. дата;
      
   5. орієнтовне домашнє завдання;
      
7. Критерії визначення рівня навчальних досягнень учнів.
   
8. Список джерел. У програмі необхідно вказати основні (тільки з рекомендованого МОН переліку) і додаткові джерела, які використовуються вчителем у процесі навчання.
   

Всеукраїнські конкурсні змагання

У рамках реалізації всесвітньої стратегії Intel® «Навчання для майбутнього» та інших освітніх проектів корпорація всіляко підтримує творчих учителів, допомагає їм підвищувати свій професійний рівень, рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій і саме цим впливати на підвищення якості освіти. Одним з напрямків такої допомоги є організація конкурсів, метою яких є сприяння опанування освітянами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і підтримка роботи педагогів та студентів педагогічних ВНЗ у впровадженні набутих знань та навичок, удосконалення навчально-виховних матеріалів для якісного процесу навчання. Всеукраїнський конкурс проектів «Успішний проект» за програмою Intel® «Навчання для майбутнього» дозволяє викладачам у всеукраїнському масштабі популяризувати свої ідеї щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі, ділитися досвідом практичного впровадження проектів з усією освітянською спільнотою, втілювати в життя свої цікаві ідеї. Протягом останніх 5 років вчителі Кіровоградської області беруть активну участь у цьому конкурсі. Про успішність їх проектів говорить той факт, що кожного сезону представники нашої області є переможцями конкурсу Всеукраїнського рівня:

Місце	Період	Проект	Вчитель
ІІ	Весна 2008 року	«Пізнаємо світ пернатих» для учнів 4-5класів	Мантула Тетяна Іванівна, старший викладач кафедри ТІМСО КОІППО імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук
ІІІ	Весна 2008 року	«Одяг від кутюр, якщо немає купюр» для учнів 7-8 класів	Корчагін Валерій Володимирович, вчитель трудового навчання Знам'янської загальноосвітьої школа І-ІІІ ступенів №3 Знам'янської міської ради
ІІІ	Осінь 2008 року	"Відкриваємо Європу разом!" для учнів 10 класу	Гейко Вікторія Вікторівна, вчителька історії та громадянської освіти Новопразького навчально-виховного комплексу Олександрійського району Кіровоградської області
ІІ	Весна 2009 року	«Чисте повітря» для учнів 5 класу	Заніздра Ірина Вікторівна, вчитель математики спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
ІІ	Зима 2009 року	«Мовчання ягнят» для учнів 6 класу	Чала Марина Станіславівна, завідувач НМК інформатики КОІППО імені Василя Сухомлинського

Детальну інформацію про конкурс «Успішний проект» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі у рамках Програми Intel® «Навчання для майбутнього» можна отримати на сайті конкурсу за адресою: ссылка скрыта.

Головне завдання соціальної ініціативи « Samsung назустріч знанням 2009» полягає в тому, щоб надати можливість використання технологій у навчальному процесі з метою підвищення рівня навчання, покращення життя молоді й скорочення цифрової нерівності. Переможцем програми «Samsung назустріч знанням» 2009 року стала учениця 6-А класу комунального закладу "Навчально-виховне об’єднання "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №31 – центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» Чала Анастасія Олегівна (вчитель Задорожна Любов Миколаївна). Перемога Чалої А.О. допомогла отримати закладу мультимедійну аудиторію: телевізор, фотокамеру, відеокамеру, ноутбук, 2 нетбуки та багатофункціональний пристрій Samsung (детальніше ссылка скрыта). Завдяки цій перемозі вчителі закладу отримали можливість пройти навчання за програмою Intel® «Навчання для майбутнього».

Це не перша перемога представників нашої області. Так, 2006 року навчальний комп’ютерний комплекс для свого закладу виграла вчитель Олександрійської гімназії-інтернату Івашньова Світлана Володимирівна.

В країні проходять всеукраїнські заходи з науково-технічної творчості молоді Intel ISEF (International Science and Engineering Fair). Зважаючи на значні досягнення українських учнів на міжнародних конкурсах Intel ISEF у 2005 – 2009 рр., в цьому році Україна здобула право проводити два національні конкурси, що дає можливість розширити представництво нашої країни на міжнародному фіналі Intel ISEF у США. Конкурс проводиться у п’яти категоріях знань (фізика та астрономія, математика, інженерія, комп’ютерні науки, енергетика). Роботи фіналістів оцінюватимуть вчені із світовим ім’ям, у тому числі й лауреати Нобелівської премії. На жаль, учні Кіровоградської області не беруть участь у даних конкурсах. Звертаємо вашу увагу на умови проведення конкурсу: ссылка скрыта.

Вперше учні Кіровоградської області взяли участь у Міжнародному конкурсі з інформатики «Бобер». Загальна кількість учасників – 505 учнів 5-11 класів. Всі учасники нагороджені дипломами за трьома категоріями: відмінний результат; добрий результат; диплом учасника.




Найбільшу кількість відмінних дипломів отримали учні 6 класів.





Слід відзначити участь учнів в конкурсі «Бобер» з таких районів: Бобринецький, Гайворонський, Долинський, Добровеличківський, Компаніївський, Маловисківський, Новоукраїнський, Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський, Петрівський, м. Знам’янка, м.Кіровоград, а також учнів Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю гімназія-інтернат – школа мистецтв Кіровоградської обласної ради.

На жаль, 10 районів (Вільшанський, Голованівський, Знам’янський, Кіровоградський, Новгородківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Світловодський, Ульяновський, Устинівський) та 2 міста (Світловодськ, Олександрія) не брали участі у Міжнародному конкурсі з інформатики «Бобер».




Проте слід зазначити, що рівень викладання інформатики та методики інформатизації навчально-виховного процесу в області залишається достатньо низьким. Протягом останнього року здійснювалось тематичне вивчення цих питань тільки в одному районі, що не дає уявлення про загальну картину. На жаль, чиновники різних рівнів не вважають за потрібне виконувати правові акти щодо викладання інформатики та методики інформатизації освіти. Так наказ МОН України від 02.02.2002 року №128 «Про поділ на групи під час навчання інформатики» виконується в 5 районах з 25. Інформацію щодо впровадження програми Intel® «Навчання для майбутнього» відповідно до наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.01.2010 року № 14 подали 8 регіонів (Добровеличківський, Компаніївський, Новоукраїнський, Олександрійський, Петрівський, Устинівський, м.Знам’янка, м.Олександрія), що дає змогу зробити висновок: в інших районах, містах програма не впроваджується.

Як показують індивідуальні співбесіди з учителями, онлайнові консультації районні (міські) відділи освіти не доносять актуальну інформацію щодо викладання предмета до вчителів, що призводить до користування підручниками та програмами, не рекомендованими МОН України.

Тому звертаємось безпосередньо до вчителів з проханням слідкувати за оновленням інформації на сайті віртуального наукового-методичного центру інформатики та методики інформатизації освіти: ссылка скрыта.


К.М. Балютіна,

методист кафедри корекційної педагогіки


Методичні рекомендації

щодо планування та організації роботи шкільних методоб’єднань педагогічних працівників спеціальних навчальних закладів


Методична робота в школі – це спеціально організована діяльність педагогічного колективу, метою якої є створення умов для удосконалення фахової майстерності вчителів, а відтак - підвищення якості навчально-виховного процесу. Результатом цілеспрямованої методичної роботи має бути:

• чітке усвідомлення педагогічними працівниками цілей та завдань освіти, у тому числі спеціальної (згідно з принципом: від загального до конкретного), на сучасному етапі, що допоможе їм визначити власне місце і роль у навчально-виховному процесі;
  
• знання учителями змісту основних державних та нормативно-інструктивних документів з питань спеціальної освіти, зокрема, вимог Державного стандарту спеціальної освіти та пояснювальних записок до навчальних програм;
  
• уміння творчо переосмислювати набуті знання, адаптувати їх до сучасних суспільних потреб та потреб регіону; раціонально використовувати ідеї перспективного педагогічного досвіду та розробляти власні педагогічні технології, що сприяють підвищенню якості знань учнів з особливими освітніми потребами (ООП); вільно орієнтуватися серед існуючих варіантів навчальної, педагогічної та методичної літератури;
  
• звичка досліджувати результати власної професійної діяльності, визначати напрями її корекції;
  
• усвідомлення педагогічними працівниками необхідності та важливості здійснення самоосвітньої діяльності для підвищення фахового рівня тощо.
  

Тому дуже важливо закцентувати увагу педагогічних колективів спеціальних навчальних закладів області на необхідності удосконалення роботи шкільних методичних об’єднань учителів.

Що стосується планування роботи ШМО учителів вказаних навчальних закладів, то воно має здійснюватися з урахуванням концептуальних вимог державних та інструктивно-нормативних документів з питань освіти, зокрема, таких як:

Указ Президента України від 20.03.08 року № 244/2008 „Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”.

План дій щодо поліпшення якості дошкільної та шкільної освіти, розроблений МОНУ.

Рішення Колегії МОНУ від 24.04.2008 року № 4/11-2 „Про схвалення галузевої програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки”.

Програма „Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, затверджена наказом МОНУ від 17.12.2007 року № 1133.

Інструктивно-методичний лист МОНУ від 04.08.2009 року №1/9-515 „Організаційно-методичні засади здійснення комплексної реабілітації учнів (вихованців) у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах”.

Державні стандарти та програми спеціальної загальноосвітньої школи.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів спеціальних навчальних закладів тощо.

Аналіз змісту вказаних документів дозволяє визначити пріоритетні напрями модернізації загальної середньої та спеціальної освіти, спрямовані на підвищення рівня якості освітніх послуг.

Для загальноосвітніх шкіл-інтернатів:

• оновлення змісту загальної середньої освіти;
  
• модернізація навчально-матеріальної бази загальноосвітніх шкіл;
  
• комп’ютеризація навчально-виховного процесу, включення в міжнародну мережу Internet;
  
• запровадження новітніх технологій навчання та виховання учнів;
  
• розбудова моніторингових досліджень;
  
• пошук, розвиток і підтримка обдарованої молоді;
  
• перехід старшої школи на профільне навчання;.
  
• організація допрофільної підготовки (поглиблене вивчення предметів, впровадження курсів за вибором, профільна орієнтація, інформаційна робота);
  
• формування у школярів, починаючи з початкової ланки, споживчої культури, що є однією з передумов їх успішної адаптації до швидкозмінних вимог життя сучасного суспільства (зокрема, це є одним із завдань класних керівників, учителів біології, економіки, правознавства, етики, основ здоров’я);
  
• впровадження інклюзивної освіти;
  
• виховання в учнів загальнолюдських цінностей і духовних пріоритетів та, зокрема, гендерне виховання;
  
• превенція торгівлі людьми.
  

Для спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів:

• оновлення змісту спеціальної загальноосвітньої школи;
  
• модернізація навчально-матеріальної бази, забезпечення спеціальних навчальних закладів, сучасним тифло-, сурдотехнічним та іншим комп’ютерним обладнанням з відповідним програмним забезпеченням для орієнтування, спілкування та обміну інформацією учнів із сенсорними порушеннями, вадами опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення;
  
• застосування новітніх технологій навчання та виховання неповносправних школярів;
  

• запровадження постійного моніторингу рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) з метою визначення шляхів підвищення якості їхніх знань, умінь і навичок;
  
• розробка та впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації дітей за індивідуальним та диференційованим підходом (інтегроване та інклюзивне навчання);
  
• надання послуг з реабілітації, що носить комплексний характер (медична, фізична, фізкультурно-спортивна, психолого-педагогічна, соціально-побутова та професійна реабілітація учнів з особливими освітніми потребами);
  
• організація абілітаційного навчання (формування у дітей навичок спілкування, самообслуговування, охайності, мотивації до праці, розвиток емоційно-вольової сфери тощо);
  
• професійна реабілітація (профорієнтація, допрофесійна та професійна підготовка з урахуванням вад школярів, рекомендацій лікарів, побажань учнів, їхніх батьків та потреб регіону);
  
• формування у дітей з особливими освітніми потребами, починаючи з початкової ланки, споживчої культури, що є однією передумовою їх успішної адаптації до соціуму в швидкозмінних умовах життя суспільства;
  

• виховання в учнів спеціальної школи загальнолюдських цінностей і духовних пріоритетів та, зокрема, гендерне виховання;
  
• превенція торгівлі людьми.
  

Реалізація завдань, які ставить перед загальною середньою освітою держава на 2010-2011 н.р., має стати основним орієнтиром діяльності шкільних методичних об’єднань учителів загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладів, що функціонують у системі загальної середньої освіти.

Варто зауважити, що результативність роботи ШМО в значній мірі залежатиме від чіткості формулювання загальношкільної проблеми, яка має відобразитися в проблемах предметних (циклових) методичних об’єднань даного навчального закладу.

Однак, як показує досвід, в окремих школах вказані проблеми існують кожна сама по собі, а часом ще й мають некоректне формулювання. Воно може включати в себе кілька тем (що позбавляє зміст фрази конкретики) або ж бути переобтяженим різного роду словосполученнями (що утруднює процес осмислення цілей і завдань, які стоять перед педагогічним колективом школи чи МО).

Наприклад, у проблемі „Шляхи модернізації навчально-виховного процесу в школі-інтернаті згідно Концепції загальної середньої освіти та Національної доктрини розвитку освіти в ХХI столітті” неправильно вказано назви документів (правильна назва документів: Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Національна доктрина розвитку освіти), а за основу роботи необґрунтовано взято лише два державних документи (чому, наприклад, не Закон України „Про освіту” чи, скажімо, не Концепція державного стандарту спеціальної освіти?) Крім того, орфографічною помилкою є вживання прийменника згідно замість прийменникового сполучення згідно з або відповідно до.

На наш погляд, доречніше було б перефразувати дану проблему так: „Модернізація навчально-виховного процесу в школі-інтернаті в контексті вимог державних документів з питань спеціальної освіти”. А самі шляхи модернізації розкрити в проблемах предметних МО учителів. Варіантами формулювань можуть бути наступні:

- Розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів з особливими освітніми потребами.

- Використання інтерактивних технологій на уроках з предметів гуманітарного циклу в спеціальній школі.

- Застосування проектних методик на уроках природничого циклу в спеціальній школі.

- Формування комп’ютерної грамотності та інформаційної культури в учнів спеціального навчального закладу.

- Реалізація абілітаційного навчання в умовах інтернатного закладу.

- Формування у школярів з вадами психофізичного розвитку умінь і навичок творчої діяльності.

- Підвищення ефективності навчання учнів з особливими освітніми потребами на засадах використання привабливих форм подачі інформації.

- Активізація навчальної діяльності школярів спеціального навчального закладу шляхом підвищення в них мотивації до навчання.

- Особистісно орієнтований підхід до виховання учнів з особливими освітніми потребами.

- Виховання в учнів спеціальної школи загальнолюдських цінностей і духовних пріоритетів.

- Формування споживчої культури в учнів спеціального навчального закладу на уроках біології, економіки, правознавства, етики, основ здоров’я тощо.

Іншим прикладом некоректного формулювання проблеми школи може бути такий: „Комплексна реабілітація та підготовка вихованців до життя на основі особистісно орієнтованого підходу – визнання пріоритетних духовних цінностей дитини, її потреб, інтересів та можливостей здоров’я”.

У даному випадку спостерігається явне словесне перевантаження.

Пропонуємо спростити це речення, замінивши його подібним: „Комплексна реабілітація учнів з вадами психофізичного розвитку на засадах діагностики, диференціації та індивідуалізації”. Вважаємо, таке формулювання проблеми чітко вказує членам шкільних методоб’єднань напрямок роботи: реабілітація школярів через призму навчального предмета, з урахуванням їх індивідуальних особливостей, запитів та потреб.

Що стосується форми плану роботи МО, то сьогодні вона є довільною, однак, у плані мають бути чітко вказані:

• напрями;
  
• форми роботи;
  
• назви заходів;
  
• конкретні дати;
  
• відповідальні особи.
  

Такий підхід забезпечить рівномірний розподіл обов’язків між членами методоб’єднання та стопроцентну реалізацію запланованого.

Перше засідання МО має розпочинатися з аналізу досягнень та проблем у викладанні певних навчальних предметів, опрацювання змісту відповідних державних та інструктивно-нормативних документів, дотримання вимог яких сприятиме усуненню визначених недоліків.

На цьому ж засіданні члени МО визначаються з індивідуальними педагогічними проблемами (що мають бути адекватними проблемі школи та даного методоб’єднання вчителів), над якими вони будуть працювати протягом навчального року.

Наступною вимогою до складання плану роботи методичного об’єднання є чергування засідань МО з роботою між засіданнями (самоосвітня діяльність педагогічних працівників відповідно до теми попереднього засідання у формі опрацювання певної педагогічної та методичної літератури; розробка методичних рекомендацій чи індивідуальних посібників для учнів; участь у семінарах, конференціях, роботі творчих груп; робота з батьками; співпраця з психологами, соціальними педагогами, соціальними та методичними службами; проведення психолого-педагогічної діагностики учнів тощо).

Важливо, щоб робота між засіданнями включала в себе такі форми роботи, які дозволяють перевірити результативність роботи МО:

• співбесіди керівника МО чи заступника директора з навчально-виховної роботи з учителями на предмет вивчення змісту документів, якими вони мають керуватися в роботі;
  
• взаємовідвідування та аналіз уроків членами методоб’єднання;
  
• обмін досвідом роботи (у т.ч. з колегами з інших шкіл);
  
• проведення та аналіз контрольних зрізів знань учнів з метою пошуку причин виявлених недоліків та засобів їх усунення;
  
• організація різного роду конкурсів, виставок (зошити, творчі роботи дітей, методичні рекомендації (посібники, уроки), розроблені педпрацівниками) тощо.
  

Кожне засідання МО має завершуватися оголошенням плану роботи членів методоб’єднання на період між засіданнями, спрямованої на закріплення педагогічними працівниками отриманих попередньо знань. Наприклад, після першого засідання він може бути таким:

а) опрацювання пояснювальних записок до навчальних програм з метою усвідомлення учителями цілей та завдань навчального курсу;

б) аналіз новітніх підручників, посібників;

в) вибір (розробка) адекватних цілям засобів навчання;

г) планування навчально-виховної роботи на семестр (рік);

д) консультації спеціалістів (за потребою);

е) організація та проведення загальношкільних та класних батьківських зборів тощо.

Наступне заняття обов’язково варто починати з підбиття підсумків роботи МО в період між засіданнями. Інші питання, що розглядатимуться на ньому, мають бути спрямовані на розкриття проблеми методоб’єднання та продовження розпочатого на першому засіданні навчання.

І, нарешті, останнє засідання МО логічно було б присвятити підбиттю підсумків зробленого за рік. Це можна зробити шляхом організації:

- виставок досягнень членів МО (портфоліо вчителів, що вміщує в себе серію розроблених ними відкритих уроків, статей; опрацьовані в результаті самоосвітньої діяльності документи, методичні матеріали; свідоцтва про закінчення курсів підвищення кваліфікації, різного роду сертифікати; подяки, грамоти) та їх учнів (творчі роботи, нагороди за перемогу в конкурсах, олімпіадах, змаганнях і т. ін.);

- різного роду звітів (презентацій) педагогічних працівників, зокрема, членів шкільних, районних та обласних творчих груп;

- створення банка ідей та інше.

Пропонований підхід забезпечить системне підвищення кваліфікації членів МО протягом навчального року, що має практичне спрямування, а отже сприятиме підвищенню результативності навчально-виховного процесу.


Ж.В. Федірко,

завідувач відділу інноваційної діяльності та інтелектуальної власності