Суть І перспективи
Вид материала | Документы |
- Аристотель, "Физика",, 1120.39kb.
- Оналізації та перспективи розвитку (матеріали науково-практичної конференції) За загальною, 2639.43kb.
- Енергетичні пріоритети України в Чорноморсько-Каспійському регіоні, 222.18kb.
- Суть менеджмента, 246.78kb.
- «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2012 року», 122.19kb.
- Кв 1 динаміка виробництва та цін: сучасні тенденції та перспективи на продовольчому, 151.33kb.
- Правила для авторів Статті, які надсилаються до журналу «Медичні перспективи» (МП),, 38.35kb.
- Онкович Г. В. Медіаосвіта в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку, 107.75kb.
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
- Введение Опредмете «русский язык», 119.18kb.
МОДУЛЬНО РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА: СУТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ
На сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти основним є забезпечення належної якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.
Аналіз рівня знань студентів університету, проведення поточного, заліково-екзаменаційного контролю, комплексу контрольних робіт показує, що підготовка фахівців, чинна чотирибальна система оцінювання знань мають багато недоліків. Це:
1. Відсутність систематичної роботи студентів протягом семестру;
2. Недостатня мотивація наполегливого навчання;
3. Низький рівень активності, відсутність елементів так званої змагальності;
4. Репродукція пам'яті і мислення (швидке накопичення інформації, швидке забування);
5. Суб'єктивізм в оцінці знань студентів призводить до конфліктів, сліз, перездач, врешті для викладача стає самооцінкою власної діяльності;
6. Значні витрати бюджету часу на заліково-екзаменаційну сесію;
7. Обдаровані студенти введені в єдині рамки навчального процесу.
Одним із можливих шляхів ліквідації вищезазначених недоліків є перехід в Університеті „Україна" до модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, контролю і оцінювання знань студентів. Його суть — відхід від репродуктивних методів навчання до самостійної творчої роботи.
А тепер трохи історії.
Контроль знань як спеціально організована система виник у XVIII ст. у Німеччині. Там почали вивішувати списки студентів, в яких навпроти кожного прізвища ставилися крапки (одна, дві, три). Вони означали розряди: 1 — найвищий, 2 — середній, 3 — нижчий. Із часом утвердилося 12 розрядів.
Модульний метод навчання започаткований в англомовних країнах у кінці 60-х років XX століття.
У США практика рейтингової системи утвердилася наприкінці 50-х років минулого сторіччя.
У наш час ряд ВНЗ мають значний досвід запровадження модульно-рейтингової системи. Це — Національний університет "КПІ", Університет "Львівська політехніка", Тернопільський педагогічний університет, Національний економічний університет.
Певні напрацювання є і в нас. У базовій структурі — на кафедрах вищої математики, соціальної роботи, фізичної реабілітації, соціальної безпеки, у територіально відокремлених підрозділах — Вінницькому, Житомирському, Хустському, Миколаївському — модульно-рейтингова система функціонує в межах окремих навчальних дисциплін.
У зв'язку з подальшим реформуванням вищої освіти в Україні за Болонським процесом, із впровадженням кредитно-модульної системи організації навчання ми повинні розпочати широкий експеримент в Університеті "Україна" із введення модульно-рейтингової системи з поступовим переходом до кредитно-модульної системи.
Модульно-рейтингова система передбачає поетапне формування розумових дій, змістове узагальнення навчального матеріалу, оптимізацію процесу навчання, що теоретично обґрунтовано відомими науковцями П.Я. Гальперіним, В.В. Давидовим, Ю.К. Бабанським.
Можливості МРС широкі: в її рамках легко реалізувати тематичний контроль, поточну атестацію студентів, стимулювати інтерес студентів до регулярної і планомірної навчальної діяльності як в аудиторії, так і самостійно. Адже дуже важливо "навчити студентів вчитися". Ця система знімає проблему "сесійного стресу", адже, коли студент набирає достатню суму балів по завершенні дисципліни, він звільняється від складання екзамену чи заліку.
Систематична робота студента протягом семестру дає можливість визначити його рейтинг. Рейтингова система оцінки знань (англ. rating — певна оцінююча шкала, розряд, ранг) — це комплексний показник успішності студента за певний період (модуль, семестр, рік, 5 років). Сума цих оцінок (балів) виступає в ролі кількісного показника якості роботи студента, вона відображає не тільки якість знань, умінь, але і його активність, творчість, самостійність.
Переваги МРС відчутні.
Для студентів це:
— активізація самостійної роботи, утвердження її ритмічності, систематичності;
— стимулювання самостійності, ініціативи, відповідальності, творчості;
— розвиток задатків, здібностей;
— підвищення об'єктивності оцінки знань;
— зменшення психологічного навантаження;
— можливість вивільнення часу для інших занять.
Для викладача це:
— можливість індивідуалізації навчання, диференційованого підходу до студентів;
— можливість раціонально розподілити навчальне навантаження протягом семестру і під час сесії;
— можливість порівнювати успішність і творчий потенціал студентів;
— немає упередженого підходу до оцінки знань;
— використання факторів заохочення до праці;
— організація змагальності;
— перехід до співробітництва.
Звичайно, перехід до МРС вимагає відповідної підготовки: робочі навчальні програми, методичні матеріали.
На нещодавньому засіданні Ради університету загалом позитивно оцінено модульно-рейтингову систему організації навчального процесу. Зазначено, зокрема, що вона перспективна, бо сприяє систематичній, ритмічній роботі студентів, є одним зі шляхів усунення у студентів розриву між знаннями, вміннями, навичками, дає змогу поліпшити професійну підготовку фахівців. Водночас відмічено, що більшість факультетів, територіально відокремлених підрозділів, кафедр ще повільно впроваджують інноваційні технології та активні методи навчання, ефективні форми визначення рівня знань студентів.
Із цією метою передбачено розробити і затвердити заходи щодо запровадження МРС. Першопрохідцями вже з 1 вересня цього року мають стати у базовій структурі — факультети економіки та менеджменту, соціальних технологій, філології та масових комунікацій, а також Вінницька, Миколаївська та Хустська філії за спеціальностями "Видавнича справа та редагування", "Психологія", "Соціальна робота", "Фізична реабілітація", "Правознавство", "Фінанси", "Банківська справа".
Для впровадження МРС передбачено розробити робочі навчальні програми дисциплін навчального плану спеціальностей, введених до експерименту. Протягом року мають бути підготовлені та видані навчально-методичні матеріали, посібники, методичні розробки МРС.
До 1 вересня цього року в бібліотеці університету, в її філіях та бібліотеках територіально відокремлених підрозділів передбачено створити інформаційні експозиції матеріалів модульно-рейтингової системи, електронні сторінки інформаційно-методичних матеріалів на веб-сайтах навчального закладу, постійно поповнювати їх новими матеріалами.
В університеті діятиме семінар із питань впровадження МРС, буде проведено відповідну науково-практичну конференцію. Це дасть змогу багатьом викладачам бути на рівні високих вимог новітніх технологій навчання та оцінки знань студентів.
Лідія ТЮПТЯ,
начальник управління навчально-виховної роботи,
Газета «Університет «Україна», №7, 2004