Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Диплом

Содержание Стандарти громадсько-активних шкіл Патріотичне виховання учнівської молоді в умовах

Подобный материал:

• О. В. модель науково-методичного забезпечення якості освіти сільського регіону Методичні, 190.91kb.
• План Що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу? Законодавчо-правова, 442.07kb.
• Науково-методичного забезпечення, 1369.35kb.
• Бахін В. П. Тактика допиту. К., 1997., 1212.4kb.
• Науково-методичний центр вищої освіти, 579.99kb.
• Суть І перспективи, 44.33kb.
• Методична робота, 219.51kb.
• Кредитно-модульная система обучения, 74.26kb.
• Облеми «Створення умов для якісної освіти за рахунок сучасного науково-методичного, 512.89kb.
• Атеріали науково-методичне забезпечення викладання економічних дисциплін за умов Болонського, 669.7kb.

Результати оцінювання кожного стандарту заносяться до зведеної таблиці:

Стандарти громадсько-активних шкіл	1	2	3	4
Лідерство			+
Партнерство			+
Соціальна інклюзія			+
Послуги		+
Волонтерство			+
Навчання впродовж усього життя		+
Розвиток громади			+
Залучення батьків			+
Шкільна культура			+

Визначені стандарти самооцінки є основою для розробки плану дій розвитку громадсько-активної школи. Пріоритетом діяльності в поточному навчальному році мають стати стандарти, показники яких отримали «2» бали за шкалою оцінювання.

Відповідно до аналізу результатів оцінювання діяльності Добронадіївської ЗШ визначено першочергові завдання: активізувати роботу з громадським сектором та зацікавленими організаціями; здійснити ґрунтовний аналіз потреб громади; проведення моніторингу та оцінки послуг на базі школи; пошук можливостей використання потенціалу громади як ресурсу для навчання.

Аналіз діяльності громадсько-активних шкіл сприяє усвідомленню її соціально-педагогічних можливостей. Адже вся система тісного взаємозв’язку «школа – спільнота», яка випливає з гармонійної єдності інтересів суспільства й громадянина, покликана змалку виховувати найблагородніші почуття Людини і Громадянина.


Література

1. Громадсько-активні школи в Україні: кроки до дій / Упоряд. Н.Софій, Ю.Кавун. – К.: Всеукр. фонд «Крок за кроком», 2005. – 162 с.

2. Єльникова Г., Даниленко Л., Сорочан Т., Клокар Н., Софій Н., Ворон М. Організація та розбудова громадсько-активної школи як осередку розвитку громади: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. Г.Єльникової. Всеукраїнський фонд «Крок за кроком». – К.: СПД-ФО Парашин К.С., 2007. – 172 с.

3. Єльникова Г., Марчак О. Моніторинг розвитку громадсько-активної школи // Післядипломна освіта в Україні. – 2006. – № 2. – С. 63-64.

4. Костюк Г. Громадсько-активна школа: управління, партнерство, розвиток // Сільська школа України. – 2006. – № 9. – С.11-14.

5. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978. – 263 с.

6. Школа як осередок розвитку громади. // Директор школи. Суспільно-освітянський часопис. – 2008. – 71 с.


Л. М. Кірішко,

методист навчально-методичного кабінету виховної роботи та шкільних бібліотек


Патріотичне виховання учнівської молоді в умовах

сучасного навчального закладу

Ми прагнули, щоб у кожного підлітка поступово формувалося особисте ставлення до Батьківщини: бажання, духовний порив утвердити її гідність, велич, честь, славу, могутність. В.О.Сухомлинський

На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню учнями свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей. Патріотизм є нагальною потребою держави, якій необхідні національно свідомі громадяни, здатні забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, особистості, які своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагнуть створити суспільство, зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювалися на моральній основі та визнанні пріоритету прав людини.

У програмі патріотичного виховання дітей та школярів (автори І.Д.Бех, К.І.Чорна), концепції національно-патріотичного виховання молоді, затвердженої спільним наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України, на нових засадах визначається стратегія цілеспрямованого й ефективного процесу розвитку учня як суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота своєї держави, висвітлюються сучасні теоретичні засади патріотичного виховання. Розроблена модель процесу формування та розвитку патріотичних почуттів молодого покоління з урахуванням територіальних, соціальних, історичних та національних особливостей регіону, що активізує самовиховну діяльність учнів як громадян-патріотів України [6].

Розглядаючи механізми реалізації виховного ідеалу, «треба так перебудувати навчально-виховний процес, щоб учні не були пасивним об’єктом, щоб вони брали активну участь у ньому під керівництвом педагогів. Школа мусить стати для них маленькою Батьківщиною, яку вони люблять і честю якої вони дорожать, яку вони разом з педагогами розбудовують» [7].

В.Сухомлинський вважав, що школа повинна виховувати в учнів прагнення до беззавітного служіння Батьківщині, до активної трудової і суспільної діяльності. Він зазначав, що одним з головних виховних завдань школи є підготовка учнів до повсякденної праці для суспільства як до патріотичної діяльності, причому сама діяльність дітей, організована педагогами з даною метою, представляє рушійну силу виховання підростаючого покоління.

Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати та забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури. [6].

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;

- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до родини, рідного краю, народу, держави;

- визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- формування мовної культури, оволодіння українською мовою як духовного коду нації.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

• державний – базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;
  
• соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні та орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей й інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;
  
• військовий – передбачає вивчення військової історії України, підвищення фізичної загартованості молоді в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;
  
• психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;
  
• правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.
  

Нині можна констатувати, що за роки незалежності в Україні створено передумови для оновлення змісту й технологій патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей та громадянської позиції підростаючого покоління. У центрі виховного процесу постала особистість дитини.

Поглибився вплив громади на патріотичне виховання учнів, освітні заклади стали відкритими для батьків. Успішно здійснюються загальноукраїнські заходи, акції, спрямовані на активізацію патріотичної, моральної позиції дітей та учнівської молоді.

Широко вживані форми та методи виховання спираються на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки.

Процес патріотичного виховання здійснюється в навчальній, позакласній і позашкільній діяльності, сім´ї, дитячих та юнацьких об´єднаннях.

Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та активних методів його організації, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: соціально-проектна діяльність, метод відкритої трибуни, створення проблемних ситуацій, методики колективних творчих справ, традицій, засобів народної педагогіки.

Крім названих, застосовуються традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів рекомендуємо, зокрема:

• бесіди «Моя рідна Україна», «Наша вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини»;
  
• заходи, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Шевченківське слово», «Тиждень української мови»; конкурс на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів´їв, легенд;
  
• форми роботи, пов´язані з вивченням історії рідного краю і народу (історичне краєзнавство) – відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів, влаштування виставок, складання історії свого роду, участь у роботі гуртків, оформлення кімнат народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;
  
• форми і методи військово-патріотичного виховання – патріотичні клуби, фестивалі патріотичної пісні, святкування Дня Перемоги, Дня збройних Сил України, Дня захисника Вітчизни, участь у військово-спортивних іграх на місцевості;
  
• архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, родичами загиблих захисників Вітчизни, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності;
  
• участь у «Вахті пам´яті», в акції «Громадянин»;
  
• уроки пам´яті, уроки мужності «Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Наша вулиця носить ім´я героя війни», «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму населеному пункті»;
  
• виховання бережливого ставлення до природи – конкурс на кращий плакат «Бережи довкілля», операції «Посаджу я жолудьок», «Блакитні водойми», екологічні екскурсії, свята;
  
• форми і методи виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, зустрічі з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?», захист рефератів з тем «Найважливіші функції Української держави», «Свобода та особиста недоторканість громадян»;
  
• виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, аукціони, ярмарки, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір´ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя» та ін.
  

Запропоновані форми і методи патріотичного виховання покликані формувати в особистості емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті.

Результативність патріотичного виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління дітей, підлітків, юнацтва, молоді.

Підвищенню рівня професійної майстерності педагогів області з питань виховання у дітей патріотичних почуттів та з метою впровадження у практику ефективних методів, прийомів і форм роботи з учнівською молоддю у позаурочний час, вивчення, узагальнення та поширення кращого педагогічного досвіду з патріотичного виховання учнівської молоді обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського у 2010 році проведено обласний конкурс на кращі методичні матеріали, присвячені 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

На конкурс надійшло 86 матеріалів педагогів, бібліотекарів загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів.

За рішенням журі конкурсу в номінації «Методична скарбничка» перше місце зайняли педагогічні колективи БДЮТ Знам´янської міської ради, ЦДЮТ Долинського району, ЦДЮТ «Зоріт» Новоукраїнської районної державної адміністрації.

У номінації «Виховні орієнтири» кращими визнані методичні матеріали «Незабутня весна» – робота О.Д.Непотюк, вчителя української мови та літератури Вербівської ЗШ І-ІІІ ст. Голованівського району та «Пісні ратної звитяги» – робота В.А.Плахотнюк, бібліотекаря Устинівської ЗШ І-ІІІ ст. Устинівської райдержадміністрації.

Першість у номінації «Краєзнавчі гуртки та шкільні військово-історичні музеї» отримали Н.М. Клімовська, вчитель історії Долинської ЗШ I-III ст. №1, за роботу «Молодість, обпалена війною»; Н.В.Царенко, вчитель історії ЗШ I-III ст. с.Луполове Ульяновського району, за роботу «Доля людини з автографом війни».

Одноголосно члени журі віддали перевагу в номінації «Соціальний проект» методичним матеріалам «Була війна, хоч ми її не знали, та нас хвилюють її рани» О.В.Борки, вчителя початкових класів Устинівської ЗШ І-ІІІ ст. Устинівської райдержадміністрації, «Герої-освітяни і науковці України» І.Г.Рудової, завідувача шкільної бібліотеки Долинської ЗШ І-ІІІ ст. № 4.

Кращими у номінації «Урок»визнані матеріали «Окупаційний режим в Україні» Л.К.Чернової, викладача історії Кіровоградського професійного ліцею; «Дитинство, обпалене війною» Г.О.Голик, вчителя української мови та літератури комунального закладу «НВО «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ст. № 20 – дитячий юнацький центр «Сузір´я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»; «Наш край у роки війни» Н.С.Бібік, вчителя історії навчально-виховного комплексу «Бобринецька гімназія-ЗШ І-ІІІ ст. №1» Бобринецької районної ради.

Методичні матеріали переможців та учасників конкурсу розміщені у збірнику «Збережемо пам'ять про подвиг» (укладачі Ю.В.Міцай, Л.М. Кірішко), виданому КОІППО імені Василя Сухомлинського. У збірнику визначені основні напрямки роботи з героїко-патріотичного виховання учнів та орієнтовна тематика виховних заходів. До збірника увійшли розробки виховних заходів, окремих уроків з історії, української та зарубіжної літератури, заняття гурткової роботи, що висвітлюють події Великої Вітчизняної війни на території рідного краю, творчі роботи дітей – учасників обласного конкурсу «Велика Вітчизняна війна в історії моєї сім´ї», проведеного у рамках обласної естафети Добрих справ.

Варто відзначити, що активну участь в обласному конкурсі взяли педагоги Гайворонського, Голованівського, Добровеличківського, Устинівського, Долинського, Петрівського, Новоукраїнського, Новгородківського, Новомиргородського, Ульяновського, Компаніївського, Знам´янського районів, міст Кіровограда, Знам´янки, Олександрії.

Кіровоградщина багата своїми бойовими, трудовими і народними традиціями, що є невичерпним джерелом патріотичного та морального виховання молоді. Особливо актуальна проблема формування свідомих громадян нині, коли тривають пошуки щодо того, на основі яких фактів, подій і персоналій вітчизняної історії виховувати школярів. Важливо, щоб учнівська молодь знала правду про війну, про ті випробування, які випали на долю України і українців.

Проблеми патріотичного виховання хвилюють і вчителів шкіл, і науковців, і громадськість.

На базі Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського відбулася обласна науково-практична конференція «Шляхами подвигу і слави», присвячена 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

У її роботі взяли участь науковці, директори, заступники директорів шкіл, методисти районних методичних кабінетів (центрів) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад, вчителі. На секційних заняттях відбулися презентації досвіду роботи опорних шкіл з проблеми героїко-патріотичного виховання учнівської молоді та збереження пам'яті про захисників Вітчизни.

Робота конференції висвітлювалася на сторінках місцевої преси, на радіо і телебаченні.

Учасники конференції зазначили, що:

- розробка й впровадження регіональних програм підтримки та розвитку військово-історичних музеїв (музейних кімнат) сприяє формуванню в учнів національної самосвідомості, наукового світогляду щодо осмислення подій Великої Вітчизняної війни, вихованню поваги до історичного минулого;

- скоординованість дій школи, місцевої ветеранської організації та громадськості сприяє формуванню патріотичних почуттів особистості;

- залучення учнівської молоді до краєзнавчо-пошукової роботи з військово-патріотичної тематики, організація учнівських походів та експедицій місцями бойової слави сприяє вивченню історії рідного краю;

- відвідування ветеранів війни за місцем проживання, тих що перебувають у госпіталях, лікарнях, інтернатних закладах системи соціального захисту з влаштуванням святкових концертів і зборів, тематичних зустрічей з ветеранами війни виховує в учнів повагу до ветеранів Великої Вітчизняної війни.

З метою активізації методичної роботи в міжкурсовий період як основного компонента підвищення кваліфікації педагогічних працівників та важливої ланки в системі їх безперервної освіти працює лабораторія перспективного педагогічного досвіду (КОІППО).

Свою діяльність ЛППД розпочала з обласної школи педагогічної майстерності, створеної у 2005 році на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Героя Радянського Союзу І.К.Конька Світловодської міської ради, має постійний склад слухачів. До участі у її роботі залучені керівники опорних шкіл з питань національного виховання, методисти методичних кабінетів (центрів) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад, голови постійно діючих семінарів заступників директорів з виховної роботи.

Головна мета та завдання діяльності ЛППД: удосконалення фахового рівня та підвищення технологічної культури педагогічних працівників, моделювання перспективного педагогічного досвіду у напрямку громадянського виховання, популяризація кращих зразків виховання свідомого громадянина-патріота, якому притаманні особистісні якості й риси характеру, спосіб мислення, вчинки та поведінка, спрямовані на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Розкриваючи проблему патріотичного виховання, працівники кабінету поєднують науковий потенціал викладацького складу з практичним досвідом роботи педагогів опорних шкіл.

Реалізації окреслених завдань сприяють обласні науково-практичні семінари.

В Олександрійському районі на базі Головківської та Бутівської ЗШ І-ІІІ ступенів (А.Д.Куруп, В.К.Дмитренко) був представлений досвід роботи з проблеми формування патріотизму в умовах українського державотворення шляхом поєднання традиційних та новітніх педагогічних технологій.

Зусилля педагогічного колективу Канізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новомиргородської райдержадміністрації (директор М.П.Український) зосереджені на формуванні національної самосвідомості у підростаючого покоління через створену народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, актуалізацію національних цінностей, що втілює в собі прагнення до державності та соборності, патріотизм, почуття національної гідності, пошану до державних та національних символів, любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій.

З цією метою створена кімната-музей «Українська світлиця» (завідуюча Т.М.Коломієць), в ній представлені зібрані учнями предмети побуту ХІХ-ХХ ст., відображено інтер’єр стародавньої української хати.

У День соборності України старшокласників школи посвячують у громадяни України. Разом із паспортом їм вручається і Повчання Володимира Мономаха, в якому найвищим ідеалом виховання є любов до Батьківщини. Ця урочиста подія розпочинається з відвідин юнаками і дівчатами шкільного куточка «Державні символи України», де учні вкотре знайомляться зі сторінками історії свого краю, слави та звитяги земляків. Юнаків і дівчат вітають запрошені представники державної влади, ветерани Великої Вітчизняної війни, батьки.

На початку березня проводиться Шевченківський тиждень. Широко відчиняє двері для гостей школи музей Т.Г.Шевченка, створений у 2007 році за допомогою випускників школи різних років. У ньому зібрані матеріали про життя і творчість генія української літератури, видання «Кобзаря» різних років, картини, вишиті руками випускників, подарунки від працівників Канівського національного музею ім. Т.Г.Шевченка. Організатор та берегиня музею – Ф.М.Гордієнко, вчителька української мови та літератури, разом із радою музею координує діяльність лекторської групи, до якої входять учні із різних класів школи.

Крім того, у школі діє музей історії школи, куточок хліба, кімната казок В.О.Сухомлинського, живий куточок, зелений клас.

Педагогічний колектив Деріївської ЗШ І-ІІІ ступенів Онуфріївської райради (директор О.О.Черньонков) працює над дослідно-експериментальною програмою проектування моделі виховної системи у напрямку формування духовності особистості на засадах національних цінностей українського народу.

Навчально-виховний процес в закладі наповнений національно-патріотичним змістом, впроваджені ефективні форми вивчення історико-культурного розвитку українського народу, традицій, звичаїв, обрядів, ремесел і промислів жителів села Деріївки. Створена модель Школи духовності з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої, високоморальної людини, громадянина-патріота.

У школі створено умови для самовизначення та самоутвердження особистості шляхом урізноманітнення форм навчання і діяльності (спеціальні та факультативні курси: «До джерел народної мудрості», «Рідна пісня в рідній хаті», «Мій родовід», «Барви українських обрядів і звичаїв на теренах Деріївки», «З бабусиної скрині, з дідусевої майстерні», «Сім’я та побут. Народні знання», «Ремесла і промисли мешканців Онуфріївського Придніпров’я», «Традиційна культура українців», «Історія села Деріївки», «Легенди рідного краю»).

На демократичних засадах активно діє учнівське врядування – «Козацька земля», до складу якої входять курені, що складаються із гуртів, які працюють за визначеними напрямками роботи. Також створені класи-світлиці козаків-засновків села Деріївки та героїв-запорожців.

Для НВК «Ульяновська гімназія – ЗШ І-ІІІ ступенів №1» (директор В.М.Томашевський) використання проектних технологій у навчально-виховному процесі – один із шляхів підвищення його ефективності та розвитку творчої активності школярів. Він сприяє формуванню компетентностей громадянина-патріота, активної позиції та мотиваційної готовності до участі в демократичних перетвореннях, нагромадженню досвіду участі в різних формах громадянського, соціально-політичного, культурного та економічного життя суспільства через реалізацію проектів «Це моя вулиця», «Голодомор 1932-1933 років на території рідного краю», «Герої, що живуть поряд» (керівник К.Б.Дмитришина).

Головною складовою патріотичного виховання у Мошоринській ЗШ І-ІІІ ступенів Знам′янської районної ради (директор С.П.Токар) є формування в учнів любові до «малої» батьківщини як складової України через знання історії, вивчення культурних традицій, звичаїв, обрядів.

Досягненню цієї мети сприяє діяльність кімнати Бойової слави. Також у школі діють історико-етнографічні пошукові загони «Козацькими й чумацькими стежками», «До народних джерел». Учні вивчають історію рідного краю, села, школи, записують зразки усної народної творчості, легенди про назви вулиць, хуторів, урочищ. За результатами досліджень складена карта села із давніми та сучасними назвами. Місцевий краєзнавчий матеріал постійно використовується вчителями під час проведення уроків, виховних заходів

Навчальні заклади Гайворонського району мають свої особливості у виховній системі.

Патріотичне виховання учнів у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с.Могильне (директор О.Л.Яремчук) здійснюється через органи учнівського врядування. Благодатним ґрунтом, на якому зростають глибокі патріотичні якості учнів, є участь у пошуково-дослідницькій діяльності та створенні соціально спрямованих проектів. Так, шкільний парламент розробив проект «Минуле стукає в серця», присвячений пам’яті жертв голодомору. За проект-дослідження рідного краю «Хутір Жовтневий» (керівник І.В.Долібська, учитель історії) учні стали переможцями у районному та обласному етапах конкурсу «Кіровоградщина – перлина степів».

З метою поглиблення знань учнів про героїчне минуле нашого народу, виховання поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, у школі організовано волонтерський загін «Надія», який працює у напрямках: «Молодь, діти – пенсіонерам», «Діти – дітям», «Місток пам´яті».

Найбільш ефективним завжди вважалося виховання на прикладах життєдіяльності батьків, історії роду, міжнародної ролі та місії Батьківщини.

У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів смт Завалля (директор О.С.Пересунчак) пошукова діяльність потужно реалізується через створення проектів «Державотворення», «Козаки в колисках виростають знов», «Моя земля – земля моїх батьків», «Родина – це вся Україна, з глибоким корінням, з високим гіллям».

Серед заходів з патріотичного виховання для педагогічного колективу районного Будинку дитячої та юнацької творчості (директор С.С.Гончарук) вже традиційним стало проведення районних конкурсів «Козацькі розваги» до Дня українського козацтва та «Стежка до генерала», де конкурсанти демонструють свої початкові знання і вміння у військовій справі.

Враховуючи результати вивчення діяльності навчальних закладів, конкретними шляхами патріотичного виховання учнівської молоді можуть бути:

- включення проблематики патріотичного виховання до планів навчальних закладів, проведення науково-теоретичних конференцій та семінарів, практично-методичних нарад з актуальних проблем патріотичного виховання;

- підвищення професійної кваліфікації педагогів на базі РМК з метою проведення науково-методичних семінарів, нарад, засідань методичних об'єднань, створення творчих колективів з проблем патріотичного виховання;

- приділення значної уваги питанню вивчення, узагальнення й поширення на шкільному та районному рівнях кращого досвіду з патріотичного виховання, представлення його на обласному та всеукраїнському рівнях;

- використання засобів масової інформації з метою висвітлення кращого досвіду патріотичного виховання дітей та молоді.