Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 26

Література

Галлагер К. Викладання історії в контексті сприяння демократичним цінностям і терпимості. – К., 1998.
Власов В. Як перевірити та оцінити історичну компетентність учнів //Історія в школах України. – 2010. – № 4.
Профільна школа: нові підходи до організації освіти //Історія України. – 2010. – № 14-15.
Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза, 2005. – 238 с.
Харківська Н.І. Полікультурно компетентний педагог – вимога часу //Історія та правознавство. – 2009. – № 22-24.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти галузі «Суспільствознавство» //Історія в школах України. – 2004. – № 2.
Перотті А. Виступ на захист полікультурності. – Львів: Кальварія, 2001.

Л.М.Хлань,

завідувач навчально- методичного

кабінету географії

Шкільна географічна освіта: проблеми та перспективи

Суспільство, в якому ми живемо, рішуче вимагає не покірних виконавців, не просто фахівців, а творчих людей з широким кругозором. Вони мають уміти виходити за межі «фахового коридору», самостійно і неординарно мислити, не боятися порушувати стереотипи, аналізувати явища у природному середовищі.

Завдання сучасної освіти – навчити учнів самостійно здобувати знання з різних джерел. Конкретна інформація, яку учень отримує в школі, складає тільки невелику частку того обсягу, що знадобиться йому у житті, тому вчителям географії необхідно думати, як найкраще підготувати учнів до життя в демократичному суспільстві. Сьогодні, хоч зміст навчання й залишається важливим, основне завдання учнів – навчитись ефективно здобувати знання і критично мислити, щоб вирішувати складні проблеми, приймати зважені рішення.

Серед головних завдань шкільної географії виділяються наступні:

розкриття ролі географії у розв'язанні економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства;
єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності в територіальному аспекті;
виховання національно свідомого громадянина, дбайливого господаря, грамотної, освіченої людини, гуманіста і природолюба;
заохочення до самореалізації своїх здібностей, інтересів та життєвих планів засобами географії.

Саме географічні знання дають можливість кожній людині протягом усього життя свідомо сприймати нову інформацію про розвиток і зміни, що відбуваються у природі, господарстві, житті населення. На основі географічних знань людина може орієнтуватися у навколишньому середовищі, охороняти його на локальному рівні, здійснювати оцінку і прогнозування стану природної, господарської, екологічної обстановки у своїй місцевості, користуватися засобом міжнародного спілкування – географічною картою з метою пошуку комплексного аналізу та узагальнення географічної інформації. Формування таких життєво важливих компетенцій школярів у сучасній школі можливе під час застосування різноманітних інноваційних технологій, які спрямовані на модернізацію традиційної системи навчання, виховання й розвитку учнів. Інноваційні педагогічні ідеї передбачають якісно нові перетворення як цілісного педагогічного процесу, так і його складових, що слугують істотному підвищенню його результативності.

У своїй статті мені б хотілося розкрити не тільки проблеми, які існують у шкільній географічній освіті, а й окреслити перспективи викладання географії в наступному начальному році.

Найважливіші проблеми, які турбують педагогів:

Змістові аспекти навчальних програм - їх відповідність Концепції географічної освіти та Державним стандартам.
Зміст та структура підручників з географії.
Навчальний супровід викладання географії.
Фахова та методична компетентності вчителів географії області та інші.

У реалізації концепції географічної освіти вже зроблені певні кроки. Однак нерозв’язаною проблемою залишається її впровадження в освітній і виховний процес стосовно структурних рівнів і змісту державних стандартів географічної освіти, суті профільного навчання в старшій школі. Прийняті в 2001 році в новій редакції програми з географії вже не виконують тієї функції, якої вимагають сьогоднішні реалії життя.

Метою введення 12-річного терміну навчання є розвантаження учнів, але якщо подивитися на вимоги програми, де йдеться про вивчення значного обсягу другорядного матеріалу, який мало що дає для розвитку учня і, що характерно, ніколи йому в житті не згодиться, так і хочеться пригадати слова великого географа П.Семенова-Тянь-Шанського: «…слишком уж долго «сушили» географию, усердно превращая ее в долбежно-зубрежный, чисто номенклатурный предмет…».

Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання. Педагоги давно оцінили переваги викладання географії на основі вивчення рідного краю. Досить чітко ця ідея простежується у "Великій дидактиці" Я.А.Коменського, де зазначено, що географію потрібно починати з того місця, де живуть люди. Географію як шкільний предмет учні зможуть знати і любити лише тоді, коли повністю зрозуміють її важливість, необхідність, доступність. Як визначено у програмі з географії для загальноосвітніх шкіл, одним із головних завдань шкільного курсу предмета є формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення рідного краю й держави та закінчуючи пізнанням глобальних закономірностей і процесів. Тому особливу увагу вчителі області звертають на краєзнавчий принцип у викладанні географії. Вивчення місцевої природи, населення й господарства робить викладання географії зрозумілим, переорієнтовуючи його з книжкової сфери на реальне життя. Географічні поняття, що засвоюються школярами на прикладі свого краю, є найбільш переконливими, легко запам'ятовуються. Порівняння краєзнавчого матеріалу з матеріалом, що вивчається у шкільному курсі географії, спонукає учнів до активної розумової діяльності, привчає їх до самостійних висновків і узагальнень.

Раніше на уроках курсу "Рідний край" у 5 класі учні вивчали територію місцевого краю (село, місто, район, область), але за новими програмами в освітній галузі "Природознавство" зник курс "Рідний край". Вчителі географії нашої області творчо працюють над реалізацією даної проблеми. Так, вчитель географії Аджамської загальноосвітньої школи Кіровоградської райдержадміністрації А.М.Мельник розробила факультативний курс «Фізична географія села Аджамка», який містить програму курсу, тематичне планування, конспекти уроків, практичні роботи, тестові завдання та навчальні ігри, завдання підсумкової атестації, словник, додатки. Антоніна Миколаївна також підготувала методичний посібник для вчителів географії «Фізична географія Кіровоградської області», який призначений для вивчення особливостей природи, закономірностей причинно-наслідкових зв’язків, взаємозалежність компонентів та явищ на території Кіровоградської області.

Завдяки тісній співпраці методичного кабінету відділу освіти та вчителів географії Олександрійського району до початку нового навчального року райдержадміністрація придбала 430 навчально-методичних комплектів «Рідний край» (робочий зошит та підручник) для учнів 5-х класів. Тому в усіх навчальних закладах Олександрійського району викладається курс «Рідний край» у 5класі за рахунок годин шкільного компонента. Іншим відділам освіти рекомендуємо звернути увагу на наказ МОН України від 25.02.2008 р. № 126 «Про виконання міжгалузевої програми «Пізнай свою країну» та передбачити на 2010–2011 навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах області вивчення факультативного краєзнавчого курсу «Рідний край».

Стан підручників з географії – ще одна проблема, яка потребує вирішення для створення сучасної парадигми шкільної географічної освіти. Незважаючи на те, що в цілому структурні компоненти підручників з географії для загальноосвітніх шкіл є інформаційним фундаментом для розвитку комунікативних умінь, навичок і способів діяльності учнів, сучасні підручники з географії недостатньо спрямовані на формування ціннісних орієнтацій знань інформаційної комунікації. Авторам підручників треба найперше згадати і втілити в життя давно відомі принципи відбору змісту до шкільних підручників і ефективні способи передачі географічних знань дітям (системність, науковість, послідовність, доступність, гуманізація, екологізація, захопленість, варіативність).

Підручник на сучасному етапі навчання вважається найважливішим засобом отримання знань і виховання учнів. Вчителі географії області вдало і методично грамотно використовують його на своїх уроках, особливо прослідковувалося це під час відвіданих уроків Савлук Г.І. (Суботцівська ЗШ І-ІІІ ступенів Знамя`нської районної ради), Рабенюк К.В. (ЗШ І-ІІІ ступенів с.Могильне Гайворонського району), Сьоміної В.В. (Великочечеліївський НВО «ЗШ І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новгородківської районної ради) та інші. На жаль, існує велика проблема стосовно своєчасного надходження підручників географії в навчальні заклади області (у 2009/ 2010 навчальному році підручники для 9 класу у навчальні заклади Гайворонського, Знам`янського, Новомиргородського, Маловисківського, районів та м.Знам’янки, Кіровограда надійшли у січні-лютому). То ж про яку якість знань може йти мова!?

Нерозривний зв’язок викладання географії в школі з використанням картографічних посібників не потребує доведень. Навчити учнів читати, розуміти й аналізувати картографічні матеріали є одним із головних завдань вчителя. Вчителі географії області співпрацюють з підприємством «Картографія», «Інститутом передових технологій» стосовно придбання картографічної продукції, тому 86% навчальних закладів області забезпечені комплектом сучасних карт (але існує дуже велика проблема стосовно карт і атласів Кіровоградської області). Вчителі географії в своїй роботі також використовують і електронні атласи.

Резервом поліпшення якості географічної освіти є оснащення навчальних кабінетів сучасними засобами навчання і шкільним обладнанням. Актуальною цю проблему робить перетворення кабінету географії на інформаційний центр географічної освіти в школі. Сьогодні йде мова про створення навчальних кабінетів географії, які б сприяли впровадженню інноваційних технологій у процесі навчання географії; передусім це обладнання кабінетів інтерактивними комплексами, у складі яких – мультимедійні проектори, сенсорні дошки, комп’ютеризовані робочі місця вчителя і учнів. Хочеться відзначити роботу педагогів області стосовно обладнання кабінету географії: Петренко С.Г. (Новопразький НВК Олександрійської районної ради), Ковальчук М.М. (СЗНЗ І–ІІІ ступенів № 3 м. Долинської ), Савлук Г.І. (Суботцівська ЗШ І-ІІІ ступенів Знамя`нської районної ради), Безсмолу Т.І. (Олександрівська ЗШ І–ІІІ ступенів №3 Олександрівської районної державної адміністрації), Чорну Л.А. (Петрівська гімназія Петрівської районної ради), Полухіну О.Л. (ЗШ І-ІІІ ступенів № 3 м. Гайворона), Денисюк В.А., Юрченко Т.А. (ЗШ І-ІІІ ступенів № 1 м. Ульяновки), Яковлєву Н.Б. (комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання природничо-економічний ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради»), Панкевич В.І. (НВК «Знам‘янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей»).

Програмою з географії передбачено ведення учнями спостережень за явищами погоди і природи своєї місцевості, користуючись метереологічними приладами, яких, на жаль, нема в багатьох школах, а геомайданчики відсутні взагалі.

В області залишається невирішеною проблема організації роботи шкільного географічного майданчика. Основні проблеми зі створення майданчиків такі:

- відсутність оснащення промислового виробництва;

- відсутність коштів на придбання матеріалів для виготовлення приладів місцевими майстрами;

- некоректне ставлення місцевого населення до територій майданчиків.

Разом з тим в деяких загальноосвітніх навчальних закладах учителі географії почали працювати над створенням або оновленням географічного майданчика: Олександрівська ЗШ І–ІІІ ступенів № 3 Олександрівської районної державної адміністрації (Безсмола Т.І.), Чечеліївська ЗШ І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради (Новохатько О.І.), Марфівська ЗШ І-ІІІ ступенів Долинського району (Резніченко Л.Г.), ЗНЗ №6 Олександрійської міської ради (Петелько С. В.).

Зміна економічної ситуації в Україні вплинула і на географічну науку, особливо на економічну і соціальну. А це вимагає відповідної реакції школи. Чого вчити? Як учити? Форма передачі знань може бути найрізноманітнішою: урок, похід, експедиція, зустріч із цікавими людьми.

…Урок. Яким він має бути? Активно-пізнавальним і розвивальним? Звичайно! Творчим і продуктивним? Обов’язково! І найголовніше – цікавим!

Все це вимагає від учителя такої самоорганізації, відповідно, організації навчальної діяльності учнів, яка б сприяла не тільки передачі знань, а й розвитку аналітичних здібностей, умінь пізнавальної діяльності. Тому мета кожного вчителя – самовдосконалюватися, розвивати самостійність у діяльності, творче ставлення до будь-якого завдання.

Якими якостями повинен володіти сучасний учитель?

Особистісні якості, оскільки тільки особистість може виховувати особистість. Учитель – це інтелектуальна, духовно збагачена, творча, вільна, гуманна, активна, інтелігентна особистість і людина культури зі своєю «Я – концепцією» творчого саморозвитку.
Глибоке і всебічне знання педагогом свого предмета.
Педагогічна і методична підготовка вчителя.

Усі якості, якими повинен володіти вчитель-професіонал, не з’являються водночас і зненацька, вони можуть бути сформовані тільки відповідно до діяльності в процесі навчання і роботи.

Доброю підмогою вчителю має стати методична служба. Учитель чекає від неї конкретної допомоги, партнерства, спільного зацікавленого діалогу. Слід відзначити роботу методичних кабінетів, а особливо методистів, які відповідають за викладання географії в районі (місті), за налагоджену методичну роботу з вчителями географії: Даценка О.В. (методичний кабінет відділу освіти Олександрійської райдержадміністрації), Яновську Л.Є. (методичний кабінет відділу освіти Петрівської райдержадміністрації ), Русавську А.Г. (методичний кабінет відділу освіти Гайворонської райдержадміністрації), Драчук В.О. (методичний кабінет відділу освіти Ульяновської райдержадміністрації), Мараренко В.В. (методичний кабінет відділу освіти Новгородківської райдержадміністрації), Овечко О.В. (методичний кабінет відділу освіти Маловисківської райдержадміністрації).

Завдання вчителя сьогодні – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький , пошуковий характер. У сучасних умовах треба досягти, щоб кожен учень зміг отримати не тільки різнобічні знання, а й розвинути у собі індивідуальні здібності, індивідуальні задатки і реалізувати свої можливості. Розвивати такі завдання під силу лише творчим та ініціативним учителям, особистостям, які націлені на майбутнє.

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з географії спричиняє значну увагу вчителів до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності. Готувати учнів до ЗНО рекомендується вчителю на різних етапах навчання:

під час вивчення нового матеріалу;
під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапного контролю, тематичні та підсумкові тестові завдання);
для закріплення нового матеріалу (індивідуальні та групові тестові вправи);
як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю).

Для здобуття якісної географічної освіти в сучасній школі важливе місце відводиться практичним роботам. Вони є важливою складовою навчально-виховного процесу. Тематику й зміст необхідних для виконання практичних робіт відображено у навчальних програмах. Передбачені програмою практичні роботи є обов’язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється вчителем на власний розсуд – у всіх учнів чи вибірково. Обов’язковими для оцінювання у кожного учня є дві практичні роботи за семестр, що заздалегідь визначаються учителем. Основною метою практичних робіт на уроках географії є закріплення на практиці й поглиблення набутих учнями теоретичних знань та формування в них ключових у системі географічної освіти умінь і навичок.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 року № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Вивчення географії 2010/11 навчального року у 6-10 класах здійснюватиметься за програмою ВТФ «Перун» та за новими підручниками, рекомендованими МОН України.

Особливістю викладання географії у 2010/2011 н.р. є перехід на навчання школярів 10 класу за трьома рівнями: стандарту, академічного та профільного.

Нові підходи до організації освіти у старшій школі відображено в Національній доктрині розвитку освіти (2002), Законі України “Про загальну середню освіту”, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання у старшій школі та Концепції географічної освіти для профільної школи (проект).

Як зазначено в Концепції, профільне навчання повинно забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, а також підготовку до майбутньої професійної діяльності. Тому профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників, кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціальної і виробничої структури регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

У старшій школі профіль навчання охоплює таку сукупність предметів, як базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети, які є обов’язковими в усіх профілях і для всіх учнів, складають інваріантну частину змісту середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом. Серед обов’язкових загальноосвітніх предметів географія по-різному представлена у структурі профільного навчання.

Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали цей профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено.

Відомо, що у Концепції профільного навчання запропоновані такі основні напрями:

• суспільно-гуманітарний;

• природничо-математичний;

• технологічний;

• художньо-естетичний;

• спортивний.

Кожен напрям поділяється на навчальні профілі. Так, у природничо-математичному напрямі профільного навчання передбачено географічний профіль, де на вивчення географії в 10-12 класах буде відводитися по 4 години на тиждень. Зміст географічної освіти у профільних класах реалізується на основі обов’язкового вивчення курсу „Економічна і соціальна географія світу” (10-ті класи усіх напрямів), оскільки він входить до інваріантної складової змісту середньої освіти.

Курси за вибором - це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання; їх основні функції: поглиблення і розширення прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання.

Провідні українські вчені-географи, зокрема П.Г.Шищенко та ін., пропонують наступні профільні курси та курси за вибором:

для суспільно-гуманітарного профілю – «Країнознавство», «Демогеографія», «Комерційна географія», «Географія релігій», «Суспільна географія», «Геополітика» та ін.;
для природничо-математичного профілю – «Глобальна географія», «Геоекологія», «Геологія», «Геофізика», «Геохімія», «Біогеографія», «Космічне землезнавство» та ін.;
для технологічного профілю – «Конструктивна географія», «Геологія», «Географія людської діяльності», «Геоінформатика», «Природокористування» тощо;
для художньо-естетичного профілю, враховуючи його специфіку, – «Географія населення», «Географія культури», «Географія релігій»;
для спортивного профілю, якщо школярі обирають, наприклад, спеціальність «Туризм» – «Географія туризму», «Медична географія», «Рекреаційна географія», «Види туризму».

Під час запровадження профільного навчання важливо пам’ятати, що його основне завдання – не лише поглибити знання учнів, а й формувати новий погляд на все, що відбувається навколо, навчати аналізувати глобальні й регіональні проблеми сучасного світу, а керівникам закладів освіти – приділяти увагу і підбору педагогічних кадрів, що викладають профільні дисципліни в 10-11-х класах.

Важливим у профільному навчанні є реалізація принципів послідовності й наступності. Вивчення окремих предметів та курсів у профільних класах старшої школи не повинно бути вилученим із загальної концепції географічної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах.

У шкільній географічній освіті ефективне використання допрофільного навчання є визначальним у формуванні професійних інтересів учнів для подальшого навчання у профільній старшій школі.

Складний процес організації географічної допрофільної підготовки учнів 8-9 класів, її мотивація та контроль наявних ресурсів навчального закладу, якісного використання інтелектуального потенціалу педагогів спрямовані на результативність, ефективність упровадження профільного навчання в школах.

Формами реалізації допрофільної підготовки учнів 8-9 класів з метою професійної орієнтації, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі можуть бути:

Поглиблене вивчення географії.
Факультативи та гуртки.
Мала академія наук та наукові товариства.

Запорукою безпомилкового вибору учнями майбутньої професії є те , що в допрофільній підготовці вони оберуть на основі комплексного підходу профіль навчання і визначаться з допрофесійною підготовкою, а ставши студентами вищого навчального закладу, дізнаються про професію якомога більше. І лише практика виробничого життя підтвердить правильність чи помилковість одного з головних виборів у житті молодої людини.

Таким чином, у 2010/11 навчальному році варто більшу увагу звернути вчителям та адміністрації навчальних закладів на організацію допрофільного навчання учнів 8-9 класів та профільного навчання учнів старшої школи, адже саме старша школа покликана створювати умови для підготовки молоді до виконання своїх соціальних функцій – трудових, суспільних, а також до продовження освіти.

Реформування старшої школи – дуже відповідальна місія, і кожний, хто причетний до цього, має бути кваліфікованим спеціалістом і нести громадянську відповідальність.

Нові програми, новий зміст, підходи до викладання вимагають від вчителя напруженої самоосвітньої роботи. З цією метою рекомендуємо наступну літературу:

1. Інформаційно-методичний лист про вивчення географії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році.

2 Концепції профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – №24. – С 3-15.

3. Круглик Л. І., Паламарчук Л. Б. Вивчення проблем соціальної географії в школі: Навч.-метод. посібник. – Кам’янець-Подільський: “Абетка-НОВА”, 2001. – 140 с.

4. Яценко В.С. Допрофільна географічна підготовка: Методичний посібник. – Х.: Вид.група «Основа», 2009.

5. Круглик Л.І. Допрофільна і профільна освіта в контексті вивчення соціальної географії //Географія та основи економіки в школі. – 2009. – №11-12.

6. Паламарчук Л. Б. Географія населення з основами демографії. – К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2004. – 74 с.

7. Гільберг Т.Г. Роль елективних курсів (курсів за вибором) в організації допрофільної підготовки і профільного навчання // Географія та основи економіки в школі. –2009. – №5.

8. Топузов О.М., Назаренко Т.Г., Кравчук О.П. та інші. Концепція географічної освіти для профільної школи (проект) // Географія (Вид. група «Основа»). – 2009. – № 19 (143).

9. Спецвипуск. Профільне навчання. // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2010. – №14-15 (643-644).

С.М.Литвин,

завідувач навчально-методичного кабінету біології

Blog

Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46. Кіровоград: 2010. 296 с