Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни

Вид материала

Документы

Содержание Корж З.О., лікар Науковий керівник – доц. Загородній М.П. Сумська обласна дитяча клінічна лікарня Корж З.О., лікар Науковий керівник – доц. Загородній М.П. Сумська обласна дитяча клінічна лікарня Оздоровчо-корекційна робота з дітьми 4-6 років в спеціальному дошкільному навчальному закладі Інститут фізичної культури СДПУ ім. А.С. Макаренка Стан фізичного розвитку школярів міста суми Особливості екскреції заліза з сечею Використання кларитроміцину та азітроміцину Щеплення проти гемофільної інфекції Haemophilus influenzae Ефективність небулайзерної терапії у хворих з бронхіальною астмою та обструктивним бронхітом Вміст заліза в сечі при запальних Роль міді в патогенезі ранньої анемії недоношених

Подобный материал:

• Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
• Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
• Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
• Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
• Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3656.43kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.

^

Корж З.О., лікар

Науковий керівник – доц. Загородній М.П.

Сумська обласна дитяча клінічна лікарня

Значна розповсюдженість та зріст захворюваності, схильність до рецидивуючого перебігу та можливість розвитку ускладнень свідчать про актуальність проблеми лікування та ранньої реабілітації хворих на хронічний гастродуоденіт.

Мета дослідження - оцінити ефективність використання магнітолазеропунктури (МЛТ) на стаціонарному етапі реабілітації хворих на хронічний гастродуоденіт.

Вивчення терапевтичної ефективності реабілітації було проведено у 46 хворих дітей віком від 9 до 15 років, які розподілились на дві групи: експериментальну 24 дитини та контрольну - 22 дитини. При обстеженні хворих оцінювали ступінь вираженості астеновегетативиого (АВ), больового і диспептичного синдромів (ДС).

В експериментальній групі на ранньому етапі реабілітації включали дієтотерапію, медикаментозну терапію, МЛТ, яку проводили апаратом „МІТ-Г” за методикою В.А.Буйліна.

В контрольній групі використовували аналогічне лікування, але замість МЛТ застосовували магнітотерапію та електрофорез 3% новокаїну на ділянку епігастрію.

Встановлено, що після перших трьох сеансів МЛТ у 65,3% дітей експерементальної групи відмічали зменшення больового синдрому, у дітей контрольної групи лише у 33,1% дітей. У 75,1% дітей експериментальної групи відмічали зменшення ознак ДС уже після трьох сеансів МЛТ, а після повного курсу у 95,1% хворих. У дітей контрольної групи після закінчення курсу лікування ДС зменшився у 75% пацієнтів. АВ синдром на 7-й день став менш вираженим у 80% дітей експериментальної групи, і лише у 40% в контрольній. Термін стаціонарного лікування дітей експериментальної групи був коротшим на 1,8 доби.

Таким чином, отримані результати свідчать про високу терапевтичну ефективність комплексної МЛТ на стаціонарному етапі реабілітації дітей хворих на хронічний гастродуоденіт.


АромОтерапія при ВСД у дітей шкільного віку
^

Корж З.О., лікар

Науковий керівник – доц. Загородній М.П.

Сумська обласна дитяча клінічна лікарня

ХХІ ст. з повним правом може бути назване століттям боротьби із серцево-судинними захворюваннями та вегето-судинними дисфункціями (ВСД). ВСД - це одна з найбільш розповсюджених патологій у дитячому віці і зустрічається у 20% в загальній популяції дитячого населення

Мета дослідження: оцінити ефективність аромотерапії під час лікування дітей з ВСД.

В досліджувану групу входило 24 дитини 11-17 років, які разом з медикаментозним лікуванням та традиційною фізіотерапією використовували аромотерапію (АТ) в поєднанні з елементами цигун-терапії.

В контрольну групу входило 30 дітей того ж віку хворих на ВСД за гіпертонічним типом, які отримували аналогічне лікування, але без аромотерапії і цигун-терапії.

АТ проводилася з використанням ефірного масла м’яти перцевої, яке має седативну, протизапальну, протибольову, анти спазматичну дію. Під час сеансу АТ виконувалися елементи цигун-терапії: вправи статичного характеру в положенні лежачи і сидячи та діафрагмальне дихання. АТ в поєднанні з елементами цигун-терапії (8-10 процедур) сприяла розслабленню, заспокоєнню дітей та покращенню їх стану.

Встановлено, що під впливом курсової дії АТ у більшості дітей (89,9%) експериментальної групи вже на 7 день відмічалася повна відсутність клінічних симптомів захворювання, в той же час в контрольній групі ще на 10 день в більшості дітей фіксувалися деякі клінічні симптоми. Позитивний вплив АТ на психоемоційну сферу відмічався вже в кінці першої процедури. Результати психологічного тестування підтвердили зменшення емоційної лабільності дітей. Позитивні зрушення показників функціонального стану вегетативної нервової системи в досліджуваній групі виявлені за допомогою індексу Кердо і характеризувались збільшенням на 19% дітей з ейтонією. Таким чином, в результаті проведеного дослідження відмічена ефективність АТ, простота та безпечність процедур, відсутність побічної дії, що дає право більш широко застосовувати цей метод при лікуванні дітей хворих на ВСД.


^ ОЗДОРОВЧО-КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З ДІТЬМИ 4-6 РОКІВ В СПЕЦІАЛЬНОМУ ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Корж Ю.Н., асистент

Науковий керівник – доц. Зайцев І.Е.
^

Інститут фізичної культури СДПУ ім. А.С. Макаренка

У зв’язку з екологічною і економічною ситуацією на Україні значно зросла кількість дітей з ортопедичною патологією. Однією з важливих задач збереження і укріплення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень опорно-рухового апарату дітей дошкільного віку (Лебедева Н.Т., Халемський Г.А., 2004).

Досвід вітчизняної і зарубіжної реабілітаційної роботи з дітьми, які мають порушення функцій опорно-рухового апарату свідчить, що засоби лікувальної фізичної культури (ЛФК) для них є одним із найбільш дієвих методів їх реабілітації.

З метою підвищення якості оздоровчо-корекційної роботи з дітьми дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату СДПУ ім. А.С.Макаренко та адміністрація Сумського спеціального дошкільного учбового закладу №20 „Посмішка” провели спільну роботу:

а) визначені показники фізичного розвитку дітей. Провели огляд дітей, вимірювали екскурсію грудної клітки, ромб Мошкова, плечовий індекс, показники гнучкості, сили м’язів верхніх і нижніх кінцівок, розгиначів спини, показники координації тощо;

б) були розроблені комплекси спеціальних корегуючих вправ для дітей кожної нозологічної форми, які рекомендувалися для виконання на заняттях по ЛФК і фізичному вихованню;

в) організували клуб „Дбайливі батьки”, в якому щомісячно проводили практичні семінари для батьків по використовуванню індивідуальних комплексів фізичних вправ при різних порушеннях опорно-рухового апарату в домашніх умовах, проведенню лікувального масажу при різних видах порушень постави, сколіозів, вальгусній і варусній деформації нижніх кінцівок, деформації грудної клітки;

г) з викладачами і інструкторами СДНЗ №20 провели навчально-методичні семінари по: використовуванню точкового масажу по А.Уманській, дихальній гімнастиці по методиці А.Н Стрельнікової, методикам корекції порушень постави, методиці проведення лікувального плавання, методам проведення фізіотерапевтичних процедур, аеробікі і фітнесу.

Нами встановлено, що у 30% дітей не вироблений стереотип носового дихання, у 80% дітей не сформований стереотип правильної постави, у 48 % дітей старших груп і у 23 % дітей підготовчих груп показники сили і силової витривалості розгиначів тулуба і черевного преса значно нижчі за норму.

Для покращення ефективності оздоровчо-корекційної роботи була розроблена комплексна реабілітаційна програма. Дослідницька робота нами продовжується, тому остаточні висновки будуть зроблені по її закінченню.


^ СТАН ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ МІСТА СУМИ

Козир Ю.М., аспірант

Науковий керівник – проф. Маркевич В.Е.

СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики

Стан здоров'я школярів протягом останнього десятиліття продовжує погіршуватися, що пов'язано з несприятливою екологічною ситуацією в більшості регіонів України, затяжною економічною кризою, яка привела до значного зниження життєвого рівня населення. Виникаючі в шкільному періоді відхилення в діяльності і взаємодії окремих систем при несприятливих умовах можуть набувати явно патологічний характер і реєструватися як захворювання. При несвоєчасній та неадекватній корекції ці стани можуть трансформуватися в хронічні захворювання, що звузять фізичні, інтелектуальні та репродуктивні можливості в майбутньому.

Проблеми фізичного та статевого розвитку дітей та підлітків потребують вивчення у зв'язку з високою частотою порушень.

За прогностичними даними (Кулакова В.І., Уварова Є.В., 2004) в 2005 році зросте захворюваність дівчаток розладами менструацій майже на 10%, сальпінгітами та оофоритами - на третину. За даними Коренєва М.М. (2000) майже 15% дівчаток 13-17 років помітно відстають в статевому розвитку. Поряд з погіршенням показників фізичного та статевого розвитку спостерігається зниження функціональних можливостей м’язової системи, поява вегетативних дисфункцій.

Нами обстежено 607 дітей шкільного віку. Серед них у 285 було проведено анкетування батьків для виявлено соціального статусу, анамнестичних даних, скарг на стан здоров’я дітей. Діти займалися спортом у 20% випадків при доході родини до 100 грн. на 1 члена сім'ї і у 45,5% випадків при доході більше 400 грн. на 1 чол.

При проведенні антропометричних досліджень виявлено, що переважно має місце дизгармонійний розвиток, коли вага і зріст знаходяться у різних центильних межах, причому наявна залежність від матеріального достатку.


^ ОСОБЛИВОСТІ ЕКСКРЕЦІЇ ЗАЛІЗА З СЕЧЕЮ

У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Тарасова І.В., доцент; Кулик О.М., магістрант

Науковий керівник – проф. Маркевич В.Е.

СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики

У 90% недоношених з низькою масою тіла при народженні (<1500г) і гестаційним віком менше 30 тижнів виникає рання анемія недоношених (РАН). Вона виникає на тлі достатньої забезпеченості недоношеної дитини залізом, яке не може бути використаним внаслідок вітамінно - мікроелементної недостатності або дефіциту еритропоетину. Екскреція заліза з сечею є одним з шляхів втрати цього мікроелемента. Враховуючи актуальність проблеми розвитку РАН, важливо знати втрати заліза з сечею.

Мета дослідження - оцінити рівень екскреції заліза в залежності від ступеня недоношеності.

Кількісне визначення мікроелементу проводилось методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії. Обстежено 42 недоношених І ступеня, 31-ІІ ступеня, 21 - ІІІ-ІV ступеня. Контрольну групу склали 92 доношених новонароджених.

Виявлено, що концентрація заліза у сечі була тим більшою, чим меншим був гестаційний вік новонароджених (0,9230,11 мкмоль/л при недоношеності І ст., 3,6810,49 мкмоль/л у глибоко недоношених). Протягом неонатального періоду концентрація заліза у сечі дещо збільшувалася у недоношених І-ІІ ст., але зменшувалася у недоношених ІІІ-ІV ст.

Добова екскреція заліза збільшувалася залежно від ступеня недоношеності (при недоношеності І ст. – 8,26 мкг/добу, ІІІ ст. – 16,43 мкг/добу). Крім того, добова екскреція заліза зростала протягом неонатального періоду на 45% у недоношених новонароджених І-ІІ ст., але не змінювалася у глибоконедоношених новонароджених.

Високі втрати заліза з сечею у недоношених можуть сприяти розвитку дефіциту заліза, що потребує розробки нових підходів до його профілактики та лікування.


^ ВИКОРИСТАННЯ КЛАРИТРОМІЦИНУ ТА АЗІТРОМІЦИНУ

В ЛІКУВАННІ ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ

Кушніренко М.М., Чайка О.А., студ. 6-го курсу, Островська Р.М.*

Науковий керівник – доц. Загородній М.П.

СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики Сумська обласна дитяча клінічна лікарня*

Захворювання органів дихання широко розповсюджені серед дітей. Частою формою ураження органів дихання є пневмонії. Етіологією позалікарняної пневмонії частіше всього виступають збудники S. pneumoniae (30,5%), M. pneumoniae (12,5%), C. pneumoniae (12,5%), H. influenzae (4,5%), збудники Enterobacteriaceae (3,0%) та інші. (Майданник В.Г. та співав., 2003). Не дивлячись на розробки та впровадження нових антибактеріальних препаратів проблема лікування пневмоній залишається ще не вирішеною.

Метою нашого дослідження було встановлення ефективності використання Кларитроміцину та азітроміцину при лікуванні пневмонії у дітей. Нами проведена вивчення 162 медичних карт вибувших із стаціонару дітей віком від 2 до 17 років, які лікувалися в пульмонологічному відділенню Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (СОДКЛ) і в лікуванні одержували кларитроміцин чи азітроміцин. Діти були розділені на 2 групи – дошкільного (93дітей) та шкільного віку (69дітей).

В результаті проведеного аналізу встановлено, що у дітей дошкільного віку був більш виражений лейкоцитоз, та зрушення лейкоцитарної формули вліво та більш прискорена ШОЕ (Р<0,05). Пневмонія у них мала більш важкий перебіг, про що свідчить більш тривале перебування на лікуванні (відповідно 14 та 13 днів).

Проведене вивчення імунограм (IgA, IgG, IgM, CD₃, CD₄, CD₈, CD₂₂, CD₁₆, імунних комплексів, фагоцитарного індексу не дало достовірної різниці показників. В усіх дітей після призначення протокольного лікування з використанням кларитроміцину та азітроміцину була позитивна динаміка. Достовірної різниці в ефективності лікування даними препаратами нами не встановленою Таким чином доцільно використовувати азітроміцин та кларітроміцин у звичайних вікових дозах при лікуванні поза лікарняних пневмоній у дітей як дошкільного, так і шкільного віку.


^ ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ГЕМОФІЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ

Лобода А.М., канд..мед.наук, асистент

СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики

Результати досліджень, проведених у світі за останні 20 років, свідчать, що бактерії ^ Haemophilus influenzae типу b є одними з провідних збудників пневмонії та менінгіту. Майже 97% від усіх Н. influenzae-зумовлених менінгітів викликані Н. influenzae серотипу b (Hib), а також 60-80% Н. influenzae-пневмоній у дітей віком до 5-ти років зумовлені також Hib. За оцінками ВООЗ, бактерії H.influenzae типу b (Hib) обумовлюють щорічно у світі до 3 млн випадків важких інфекцій серед дітей раннього віку. Ніb-інфекції найчастіше зустрічаються у дітей віком від 3 місяців до 5 років і характеризуються важким перебігом з летальністю від 2-6% до 40-50%, численними ускладненнями та інвалідізацією у 10-20% випадків.

В Україні згідно оцінки ВООЗ у 2003 p. показник захворюваності на Hib-менінгіт складав від 3,7 до 17,7 на 100 тис. дітей віком молодше 5 років. А рівень носійства Hib у дітей віком до 2-х років можна було співвіднести з таким в Російській Федерації та у США в довакцинальний період (до 1991 року).

Введення вакцинації для профілактики Hib-інфекції в Україні базувалося саме на цих даних. Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від від 3 лютого 2006 року N 48 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» до календаря профілактичних щеплень внесено щеплення проти гемофільної інфекції. Вакцінація виконується триразово в 3,4 та 5 місяців життя, ревакцінація у 18 міс.

Вакцинопрофілактика є найбільш дієвим засобом боротьби з Hib-інфекціями, оскільки дозволяє суттєво знизити або навіть повністю ліквідувати інвазивні форми захворювань, значно знизити рівні носійства, і, таким чином, вилинути на циркуляцію збудника в цілому в популяції.


^ ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕБУЛАЙЗЕРНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ З БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ ТА ОБСТРУКТИВНИМ БРОНХІТОМ

Люлько Н.В., лікар

Науковий керівник – доц. Загородній М.П.

Сумська обласна дитяча клінічна лікарня

Було проведено анліз 494 медичних карт стаціонарних хворих, які лікувалися в пульмонологічному відділення з приводу рецидивуючого обструктивного бронхіту та бронхіальної астми в стадії загострення за 10 місяців 2005 року та 10 місяців 2006 року.

В 2005 році діти отримували протокольну терапію згідно Консенсусу. Інгаляції проводили з використанням спейсеру, антибактеріальну терапію за показаннями. В 2006 році діти отримували аналогічне лікування, але інгаляції здійснювали з використанням небулайзера.

Встановлено, що при використання небулайзера поліпшилися як загальні показники роботи відділення (середній ліжко день по відділенню за 2004 рік складав 13,24, за 2005 рік 13,87 та 2006 рік –11,7), так і знизився відсоток використання інфузійної терапії (на16,8%) у хворих з бронххіальною астмою, і на 19,7% хворих з обструктивним бронхітом. Відмічено скорочення ліжко -дня у хворих з бронхіальною астмою на 1,3 дня та на 1 день у хворих обструктивним бронхітом, швидше зникав обструктивний синдром.

Таким чином, доцільно ширше використовувати небулайзерну терапію в практичній роботі лікарів.


^ ВМІСТ ЗАЛІЗА В СЕЧІ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ

ЗАХВОРЮВАННЯХ НИРОК У ДІТЕЙ

Маркевич В.Е., проф., Лобода А.М., асистент

СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики

Нирки виконують низку функцій, які пов’язані з процесами виділення та підтримкою гомеостазу внутрішнього середовища. Поряд з іншими органами вони приймають участь у регуляції мінерального обміну. Інтерес викликає дослідження змін кількості хімічних елементів, зокрема заліза, в сечі при запальних захворюваннях нирок у дітей.

Вміст заліза в сечі досліджували у 37 дітей з запальними процесами нирок (20 дітей з гострим пієлонефритом та 17 дітей з гострим гломерулонефритом (з сечовим та нефритичним синдромом)). Групу порівняння складали 20 дітей, що не мали патології нирок. Концентрацію заліза визначали методом атомно- абсорбційної масспектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1, оснащеному комп’ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту мікроелементів в зразку, виробництва НВО “Selmi” (Україна).

Встановлено, що гострий гломерулонефрит супроводжується підвищенням рівня заліза в сечі в 1,5 рази порівняно зі здоровими дітьми (0,414±0,011 мг/л та 0,279±0,14 мг/л відповідно, р<0,001). Високий вміст заліза в сечі при гострому гломерулонефриті пов’язаний з підвищеною проникністю гломерулярного фільтру щодо цього мікроелемента.

Для гострого пієлонефриту властива найвища ферумурія (0,476±0,028 мг/л). Концентрація заліза в сечі у дітей цієї групи була достовірно вищою, ніж у хворих на гострий гломерулонефрит (р<0,05) та у здорових дітей (р<0,001). Високі показники екскреції заліза з сечею у дітей цієї групи пов’язані не тільки з порушенням механізмів зворотної канальцевої реабсорбції та секреції заліза, але і з можливим використанням заліза для життєдіяльності сидерофільною грам-негативною флорою.


^ РОЛЬ МІДІ В ПАТОГЕНЕЗІ РАННЬОЇ АНЕМІЇ НЕДОНОШЕНИХ