Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 964.46kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1028.21kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Міністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський, 1131kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 1042.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський, 784.64kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Ерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний, 950.39kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни міністерство освіти І науки україни, 3656.43kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
Сумська обласна дитяча клінічна лікарня
Прийнята в 1989 році ВООЗ декларація “Охорона, заохочення і підтримка грудного вигодовування: особлива роль рододопоміжних служб” отримала подальший розвиток, коли в 1991 році на нараді Міжнародної педіатричної асоціації була прийнята програма “Лікарня, доброзичлива до дитини”. В основу цієї програми було покладено 10 принципів грудного вигодовування. Наша країна приєдналась до цієї широкомасштабної роботи в 1996 році.
Зламати стереотипи необґрунтованого переходу з грудного на штучне вигодовування – була задача на перші роки роботи програми підтримки грудного вигодовування. Поступові зміни в організації медичної допомоги новонародженим, починаючи з нагляду за вагітною, раннє прикладання до грудей в пологовій залі, сумісне перебування матері і немовляти, призвели до бажаного результату. В Сумській області проводилась наполеглива робота, яка дозволила отримати звання “Лікарня, доброзичлива до дитини” Сумському обласному центу акушерства, гінекології та репродуктології.
Сумська обласна дитяча клінічна лікарня є базовим закладом для педіатричної мережі області по впровадженню програми підтримки грудного вигодовування. На базі лікарні працює учбовий центр для медичних працівників та матерів, функціонує “гаряча лінія” з питань грудного вигодовування. За консультаціями до останньої протягом 2-х років звернулося більше 200 жінок.
Якість роботи аналізується за даними офіційних звітів, але більший інтерес має анонімне анкетування матерів, яке свідчить про позитивні зрушення в цій роботі (зросло до 65% прикладання до грудей в пологовій залі, в 67% наявне спільне перебування дитини з матір’ю, в 82% забезпечено вигодовування „за вимогою малюка”. Проте ще недостатня увага приділяється організації сумісного перебування, що є віддзеркаленням застарілою думки по те, що жінка без присутності дитини після пологів скоріше “відпочине”.
Таким чином перегляд відношення до грудного вгодовування як необхідного “золотого стандарту” триває, в тому числі і серед медичних працівників.
^ ВИКОРИСТАННЯ МАСАЖУ ТА МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ
ПРИ ЛІКУВАННІ ВЕГЕТАТИВНО СУДИННИХ ДИСФУНКЦІЙ
У ШКОЛЯРІВ
Черв’як В.Є., лікар
Науковий керівник – доц. Загородній М.П.
^
Центральна районна лікарня, м. С.Буда Сумської області
Вегетатативна дисфункція – одна із найчастіших патологій дитячого віку, яка зустрічається в кожної п’ятої дитини (Майданник В.Г., 1999). Вона характеризується симптомокомплексом розладів психоемоціональної, сенсомоторної і вегетативної активності, пов’язаної з порушеннями вегетативної регуляції діяльності різних органів та систем, в т.ч. серцево-судинної системи.
Метою роботи було вивчення ефективності масажу та мануальної терапії шийно-грудного відділу хребта у хворих школярів з вегетативно-судинними дисфункціями. Вивчення проведене у дітей, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні центральної районної лікарні. Всього проліковано 20 дітей віком 12-18 років (6 хлопчиків та 14 дівчаток). При госпіталізації в дітей відмічалися скарги на головний біль, колючі болі в лівій половині грудної клітини, запаморочення, підвищення артеріального тиску від 130/80 до 145/90 мм.рт.ст. Всі діти були обстежені лабораторно згідно із стандартами, консультовані фахівцями (неврологом, кардіологом). Необхідно відмітити, що у 18 дітей були порушення осанки та наявний сколіоз різного ступеня. Всім хворим проводилася терапія з використанням класичного масажу шиї та спини з використанням елементів мануальної терапії (5 сеансів). При цьому крім вітамінотерапії жодних препаратів хворі не одержували. Тривалість сеансу -20-25 хвилин. У 15 дітей (75%) позитивна динаміка відмічена уже після 3-х сеансів. Практично повністю зникли болі в області серця в 16 дітей (80%). Зменшилися або зникли зовсім головні болі у 17 школярів (85%). Зниження артеріального тиску на 10-15 мм.рт.ст. було в 13 осіб (65%), причому в 4 дітей зниження артеріального тиску було до межі вікової норми). У всіх без винятку пацієнтів відмічалося покращення загального самопочуття.
Таким чином, одержані результат дозволяють рекомендувати використання класичного масажу з елементами мануальної терапії в лікування вегетативно-судинних дисфункцій у дітей шкільного віку.
ЧАСТОТА УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ІНСУЛІНОЗАЛЕЖНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ У ДІТЕЙ
^
Глущенко Н.В., магістрант, Котенко З.І.*, лікар
Науковий керівник – проф. Маркевич В.Е.
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Сумська обласна дитяча клінічна лікарня*
Інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД) – одне із найбільш частих ендокринних захворювань, що зустрічається в дитячому віці. Частота вперше виявленого ІЗЦД постійно збільшується, в тому числі серед дітей раннього віку. За даними ВООЗ на ІЗЦД страждає одна із кожних 500 дітей і один із кожних 200 підлітків. Розвиток судинних ускладнень при цукровому діабеті сприяє формуванню нефропатії, ретинопатії, полінейропатії.
Метою дослідження є вивчення поширеності ускладнень у дітей і підлітків із ІЗЦД та їх взаємозв’язок із тривалістю захворювання.
Під спостереженням знаходилося 30 дітей віком 5 – 17 років, хворих на ІЗЦД, з них 7 (23%) дітей віком 5-11 років і 23 (77%)- віком 12-17 років. Серед обстежених було 17 (56,7%) хлопчиків і 13 (43,3%) дівчаток. Мешканці міст склали 40% (12 дітей), сільські мешканці - 60% (18). Ангіопатія сітківки обох очей виявлена у 10 (33,3%) дітей, причому у половини з них вона виникла в перші 5 років захворювання. Початкова діабетична катаракта обох очей знайдена у 1 (3,3%) хлопчика, що хворіє на ІЗЦД протягом 6 років. Діагноз дистальної нейропатії нижніх кінцівок встановлений у 2 (6,6%) дітей при тривалості хвороби до 4 років. Діабетичну енцефалопатію мали 10 (33,3%) дітей, з них 4 (40%) дітей хворіють до 2 років, 6 (60%) – більше 5 років. Гепатомегалію I ступеня було діагностовано у 3 (10%) хлопчики, що хворіють більше 5 років.
Одним із ускладнень, що лімітує тривалість життя, працездатність дітей із ІЗЦД є нефропатія, оскільки вона може привести до хронічної ниркової недостатності. Її виявлено у 5 (6,7%) дітей, з них 4 (80%) хлопчики і 1 (20%) дівчинка, із тривалістю захворювання більше 5 років – 1 (20%) дитина і 4 (80%) – хворіють менше 5 років.
Отже, судинні ускладнення при ІЗЦД виникають в ранні терміни захворювання. Виражені прояви діабетичної нефропатії знайдені вже на четвертому році хвороби, тому потрібен пошук нових методів діагностики ще на доклінічній стадії.
^ Особливості перебігу гострих пієлонефритів у дітей
Ілляшенко В.О., студ. 6-го курсу
Науковий керівник – асист. Лобода А.М.
СумДУ, медичний інститут, кафедра педіатрії з курсом мед. генетики
Інфекційна патологія нирок продовжує посідати чільне місце в структурі захворювань сечовидільної системи у дітей.
Мета роботи - вивчити чинники ризику та особливості перебігу гострих пієлонефритів у дітей.
Обстежено 30 дітей з гострим пієлонефритом віком від 1 до 17 років, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в нефрологічному відділенні СОДКЛ. Серед них 83,3% складали дівчатка, 16,7% - хлопчики. Діти шкільного віку (18) складали 60% обстежених, діти віком 3-6 років (8) –26,7%, решта були діти 1-3 років. Встановлено, що діти від батьків з низьким освітнім статусом на 13,3% частіше хворіють на пієлонефрит. Майже 40% пацієнтів мали обтяжений спадковий анамнез з нефрологічної патології.
Зв’язок виникнення пієлонефриту з попередньо перенесеною ГРВІ встановлено у 40% хворих. У 10% хворих пієлонефрит виникав на тлі вродженої патології нирок чи порушення уродинаміки (міхурові-сечоводний рефлюкс, нейрогенний сечовий міхур). Всі обстежені мали гострий початок захворювання, в клініці відзначали наявність інтоксикації у 86,7% дітей, больового синдрому у 63,3% (переважно поперекової локалізації) та дизурічних розладів – у 60%. Сечовий синдром характеризувався лейкоцитурією (14,042,97106л), незначною протеїнурією, іноді – мікрогематурією. Лише у 33% дітей вдалося встановити етіологічний чинник захворювання (Е.сoli, Citrobacter, Proteus spp., гриби Candida).
Таким чином, факторами ризику гострого пієлонефриту є жіноча стать, шкільний вік, низький освітній рівень батьків, наявність порушення уродинаміки та перенесена ГРВІ, а серед збудників переважає грам-негативна флора.
^ EXPERIENCE OF THE HOLTER MONITORING USE IN DIAGNOSTICS OF CARDIAC RHYTHM DISTURBANCES AT CHILDREN
Karpenko L., 6-year student , Zhuravel A., doctor
Scientific supervisor doc. Zagorodnij N.
The separate measuring can result in the false negative or false positive consequences and not represent the clinical state of the patient.
Purpose of our research - to compare efficiency of holter monitoring with “casual” ECG-diagnostics, prove this test expedience at children with cardiovascular pathology.
We examined group of 38 children (25 boys and 13 girls), in age from 10 to17 years, that were on stationary treatment in the cardiologic department of the Sumy Regional Children Hospital (term from 2 to 20 days). The diagnosis were: neurocirculatory dystonia (25 children), vascular dystonia (6), other diagnoses (8), concomitantpathology – secondary hypertension, diffuse goiter, hypothalamic syndrome, obesity, cardiomyopathy and other.
Results: at the monitoring data analysis QT segment changes were exposed at 19 children (from 1 to 100% of time of supervision), from them 8 children had normal ECG, certain declinations were registered at 11: at two children- early ventricles repolarisation syndrome, in other sinus arrhythmias, tachycardia, supraventricular ectopic beats, predominance of left ventricle electric activity and other).
At the analysis of presence of ectopic activity the following results were got at holter monitoring: 16 children had pathological supraventricular ectopic activity, 1- pathological supraventricular ectopic activity and bradycardia, 1-bradycardia, 1-promoted amount of ventricular arrhythmias, 2-supraventricular ectopic beats, 1- ventricular ectopic beats. Nine of them had normal ECG, at 6 sinus arrhythmia was observed, at 3 –extrasystoles, at 2- predominance of left ventricle electric activity, at 1- early ventricles repolarisation syndrome and 1 had Q-R-S-T interval shortening. So holter monitoring allows us to expose hidden at non-permanent ECG-diagnostics conducting pathology .
The conclusion is that holter monitoring allows to diagnose disturbances of cardiac rhythm, including those that are not exposed at the non-permanent electrocardiography. Holter monitoring allows us to make a conclusions about reasons, circumstances and rhythm of cardiac rhythm disturbances appearance, other disturbances of cardiac activity, and also to estimate efficiency of therapy. We consider that holter monitoring wide introduction into diagnostics of cardiologic pathology is necessary, it will provide us with ample opportunity of cardiac rhythm disturbances early diagnostics and correct treatment choice.
^ ВИКОРИСТАННЯ МАГНІТОЛАЗЕРОТЕРАПІЇ ПРИ
ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНИХ ГАСТРОДУОДЕНИТІВ У ДІТЕЙ