Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року розділ аналіз соціально-економічного розвитку Жидачівського району

Вид материалаДокументы

Содержание


Житлово–комунальне господарство та комунальна інфраструктура
Джерела забезпечення енергією
1.5. Громадські інституції, система державного управління та місцеве самоврядування
Міжбюджетні відносини
Спроможність місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення
1.6. Свот–аналіз жидачівського району
Позиціонування жидачівського району на внутрішньому та зовнішньому державних рівнях
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19

Житлово–комунальне господарство та комунальна інфраструктура
  1. Не спостерігається відчутних зрушень у реформуванні житлово–комунального господарства в районі. Комунальне господарство району переживає багато проблем, типових для періоду зміни системи господарювання. З метою їх розв’язання можна застосувати комплекс стандартних процедур (відповідні зміни правил, зміни в системі формування цін та тарифів, збільшення конкуренції на ринку, збільшення частки приватного капіталу, впровадження нових технологій та вимірювальних пристроїв використання послуг, і т.д.). На особливу увагу (та відповідних заходів) заслуговують значні втрати тепла та води, проте ці заходи вимагають великих інвестицій, які на даний час є недостатніми. Тому, стає невідкладною потреба збільшення інвестицій у цьому секторі.
  2. Органами місцевого самоврядування проводиться ще недостатня робота щодо запровадження ринкових реформ управління в житлово–комунальному господарстві та створення конкурентних засад на ринку житлово–комунальних послуг. Поки що відсутній процес створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, залучення приватних підприємств до утримання житлового фонду.
  3. На Жидачівщині, котра володіє достатніми запасами прісної води, населення м.Ходорів, селищ Журавко та Гнідичів, ряду населених пунктів, житлові масиви які забезпечуються централізованим водопостачанням (зокрема с. Подорожне, с. Отиневичі) відчуває дискомфорт, спричинений нерегулярним водопостачанням(подача води по графіку крім м.Жидачів, низька якість очистки води, втрати та витоки води в мережах). Відсутність безперебійного водопостачання створює проблеми життєдіяльності населених пунктів, приводить до погіршення санітарно–гігієнічного стану, є причиною соціальної напруженості.
  4. Фінансовий стан галузі в цілому залишається дуже складним. Починаючи з 1996 року 5 підприємств житлово–комунальної сфери через фінансові негаразди були ліквідовані. Утворені нові підприємства також не є фінансово–стійкими господарськими структурами. Більшість із них – збиткові.
  5. Значною залишається заборгованість споживачів різних категорій, насамперед населення, перед підприємствами житлово–комунального господарства – надавачами комунальних послуг. Стан розрахунку усіх споживачів за надані житлово–комунальні послуги та спожиті енергоносії, незважаючи на щорічне зростання як самих тарифів так і енергоносіїв, усе таки покращується. Станом на 01.01.08р. загальна сума заборгованості населенням комунальним підприємствам району за надані комунальні послуги становить 3млн. 405,8тис.грн., в т. ч. теплової енергії 607,4тис.грн. або 17,8%; з водопостачання 325,3 тис. грн. або 9,5%; з послуг по утриманню житла 483,5 тис.грн. або 14,1%. Найбільша заборгованість – це заборгованість населення за спожитий газ, станом на 1 січня 2008 року сума боргу населення становить 1млн. 916тис. грн., або 58,2% від загальної суми боргу. Станом на 01.01.08р. заборгованості за спожиті енергоносії по бюджетних установах Жидачівського району, які фінансуються з місцевих бюджетів немає.
  6. Регулювання цін та тарифів на послуги водо-, теплопостачання та водовідведення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення та знешкодження побутового сміття покладено на органи місцевого самоврядування. Через відсутність збалансованої тарифної політики та залежність у значній мірі від цін на енергоносії фінансово-економічне становище підприємств житлово-комунального господарства залишається складним та характеризується різким збільшенням збитковості, дефіцитом обігових коштів, зростанням дебіторської та кредиторської заборгованості. Протягом 2007 року внаслідок підвищення ціни на газ для бюджетних організацій від 29 грудня 2006р. до 1008,84 грн. за 1000 м3, тарифи на послуги з теплопостачання для бюджетних організацій зросли відносно попереднього року у 2 рази, та в 2,2 рази збільшились для населення . Тарифи на послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення приведені до рівня самоокупності, крім послуг на водопостачання КП «Журавно-житлосервіс». При цьому, для бюджетних організацій розмір тарифів в середньому вдвічі більший від тарифів населення. Протягом 2007 року переглянули тарифи МКП «Жидачівське управління будинками», Жидачівським МВУКГ, МКП «Житловик» м.Ходорів і в середньому тарифи на послуги по обслуговування житлового фонду збільшились вдвічі. За даними моніторингу тарифів на житлово-комунальні послуги та рівнів відшкодування населенням їх вартості протягом 2007 року у районі самоокупні тарифи застосовувалися на послуги з теплопостачання та водопостачання у м. Ходорів.
  7. Місцевими органами самоврядування ще недостатньо врегульований та запроваджений механізм забезпечення прозорості встановлення тарифів на житлово–комунальні послуги. У переважній більшості не проводяться громадські слухання, нерегулярно висвітлюється стан житлово–комунального господарства та результати діяльності підприємств галузі.
  8. Негативним явищем, яке носить соціальні ознаки є наявність заборгованості з виплати заробітної плати підприємствами житлово–комунального сектору. Якщо станом на 1 січня 2008 року суму заборгованості з виплати заробітної плати зменшено до 58,4тис.грн. або на 79,9%, в тому числі по економічно-активних підприємств на 84,5тис.грн. або на 64,6% (повністю погашено заборгованість на ВАТ «Ходорівполіграфмаш» та ДГ Грусятичі»), то по економічно активних підприємствах заборгованість станом на 1 січня 2008 року становить 46,4тис.грн., з них на КП «Журавно-житлосервіс» заборгованість становить 26,2тис.грн та ДП «Комунальник» – 20,2тис.грн. Заборгованість по даних підприємствах з початку 2007 року зросла.
  9. Вкрай незадовільним, та і надалі, продовжує погіршуватися, технічний стан комунальної інфраструктури. Старіє житловий фонд. Значна його частина потребує теплової санації та реконструкції. На окремих ділянках комунікацій водопровідної системи втрачається більше половини питної води, поданої в мережу.


Джерела забезпечення енергією
  1. До стратегічних пріоритетів слід віднести насамперед, енергозбереження і, головне енергозбереження – як на енерговиробляючих підприємствах, так і в усіх галузях народного господарства.
  2. Сприятливий на сьогоднішній день енергетичний баланс Жидачівського району буде поступово погіршуватися в основному у зв’язку із постачанням природного газу, яке безпосередньо залежить від зовнішньої та внутрішньої політики держави, наявних державних контрактів, а також із надходженням у район вугілля, яке не відповідає стандартам у частині вимог з норм вологості та зольності.
  3. Проблеми збереження енергії сьогодні набирають першочергового значення як у житлово–комунальному секторі, так і в громадських послугах та промисловості. Це диктується не тільки потребою в економії, але й вимогами охорони природного середовища. Реалізація заходів у цьому напрямку є предметом однієї її операційних програм стратегії, скерованих на реалізацію стратегічних цілей розвитку району. Рекомендуються заходи, скеровані не тільки на збереження енергії, але також і такі, які б передбачали розвиток інших джерел постачання енергії. На сьогодні звертає увагу відсутність в енергетичному балансі району відновлювальних джерел енергії.


1.5. ГРОМАДСЬКІ ІНСТИТУЦІЇ, СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ


Готовність районних та місцевих (міських, селищних, сільських) органів влади до стратегічної діяльності
  1. Результати реалізації теорії природної держави у нас визначаються змістом діяльності місцевих виконавчих механізмів держави – бюрократичної системи. Особливість такої бюрократичної системи в тому, що вона діє відповідно до тих параметрів порядку, які їй задані ззовні – конституйовані, нормовані. Будучи у своїй основі не ідеологічним, але механізмом реалізації, бюрократична система виступає відповідно до того змісту, який їй задається ззовні; зміна змісту зовнішніх норм визначає собою зміну змісту бюрократичної діяльності
  2. Міські, селищні, та більша частина сільських територіальних громад вказують на те, що мають власні програми розвитку території, проте майже усі не відрізняють довготермінових стратегій від однорічних програм соціально–економічного розвитку.
  3. Міські, селищні ради мають опрацьовані ряд галузевих програм, спрямованих на розвиток промисловості, малого та середнього підприємництва, житлово–комунального господарства, збереження природного середовища, якість яких коливається і залежить від знань та навиків керівництва рад.
  4. У районі до даного часу не приймалася загально районна стратегія розвитку району на довготерміновий період. Прийняті та реалізуються короткотермінові та середньострокові цільові програми з передбаченням щорічного бюджетного фінансування. Зокрема, з 2007 року по усіх програмах ведеться центральний районний моніторинг (управлінням економіки райдержадміністрації та звітується в районну раду), реєстр та виключається дублювання заходів. Прийняті та реалізовуються ряд Концепцій, зокрема Концепція подолання бідності та дотримання соціальних стандартів; Концепція політики Жидачівського району в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів, екологічної безпеки та стану здоров’я людей.
  5. Підписана та діє між Жидачівськими райдержадміністрацією та районною радою Угода співпраці.
  6. Частина населених пунктів району (як територіальні громади) мають налагоджені і розвивають міжнародні контакти на основі підписаних договорів. В основному співпраця торкається культурних обмінів та розвитку туризму, в меншій мірі передачі досвіду економічного розвитку та практики діяльності органів влади і передачі технологій розвитку сільського господарства, промисловості, збереження та охорони довкілля. Потенційні переваги від участі в Євро регіонах не використовуються в повній мірі, хоча помітне зацікавлення окремих місцевих органів влади району діяльністю Євро регіонів. Державні службовці місцевих рад (особливо сільської території) не мають навиків у написанні заявок на отримання донорських коштів.
  7. Перешкодою для розвитку окремих територій району є низький рівень розвитку інфраструктури, зокрема комунальної. Відчутною залишається також соціальна напруга пов’язана з рівнем безробіття та заборгованості по виплаті заробітної плати, хоча щорічно показники зменшуються.
  8. Найбільший потенціал розвитку в району вбачається у розвитку сільського господарства та підприємництва, що орієнтоване на виробництво та надання широко спектру послуг, в т.ч. і туризму. Щодо перешкод на шляху розвитку населених пунктів району, об’єднаних у місцеві ради представники органів влади вбачають в основному в зовнішніх факторах, таких як недосконалість законодавчої бази та брак фінансових ресурсів, відсутність цільових та постійних у термінах за роками чи періодами державних програм розвитку та повільні темпи надходження зовнішніх інвестицій.
  9. Основними очікуваннями адміністрацій місцевих рад, їх виконкомів Жидачівського району щодо стратегії соціально–економічного розвитку Жидачівщини є загальне покращення рівня життя населення. Проте, є також і конкретні побажання щодо покращення підприємницького та інвестиційного середовища, сприяння розвитку пріоритетних галузей економіки. Хоча майже усі місцеві території вважають розвиток інфраструктури як найбільший потенціал свого розвитку, практично ніхто не очікує, що стратегія району матиме на меті розвиток інфраструктури.


Міжбюджетні відносини
  1. Динаміка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті району – поступове зростання власних доходів місцевих бюджетів, і тому вкрай важливо і надалі поступово підвищувати їх питому вагу з тим, щоб у майбутньому вийти на рівень європейських країн, де вони становлять понад 70%. Міжбюджетні трансферти мають тверду тенденцію зростання, завдяки цьому органи місцевого самоврядування, особливо ті, які не мають розвиненої або слабко розвинену промисловість, забезпечують фінансування освіти, охорони здоров'я, культури, спорту і ін. в основному за рахунок цих коштів, використовуючи при цьому програмно–цільовий метод, який передбачає використання бюджетних коштів не на утримання бюджетних установ, а на оплату конкретних результатів.

За період, що аналізується, особливло помітно зросла дотація місцевим бюджетам, хоча їх питома вага у зведеному бюджеті району є незначною. Практично усі місцеві ради району є дотаційними. Отже, одним із ключових питань залишається формування власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.


Спроможність місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення
  1. Законом України «Про місцеве самоврядування» визначено власні і делеговані повноваження, при цьому переважають делеговані повноваження, серед яких значна частина пов'язана з повноваженнями у сфері соціального захисту населення, для виконання яких потрібні додаткові фінансові ресурси, частина яких формується завдяки інноваційно–інвестиційному розвитку економіки і спрямовується на підвищення добробуту населення.


1.6. СВОТ–АНАЛІЗ ЖИДАЧІВСЬКОГО РАЙОНУ


  • ДЕМОГРАФІЧНІ І СОЦІАЛЬНІ РИСИ

  • Сильні сторони

  • Слабкі сторони
  • Сприятливі можливості
  • Потенційні загрози
  1. Про європейська орієнтація населення Жидачівського району Львівської області.
  2. Політична стабільність під час процесу трансформації.
  3. Патріотичні цінності та сильні релігійні традиції.
  4. Висока політична активність населення Жидачівщини, наявна власна мережа масової інформації.

  1. Складна демографічна ситуація.
  2. Високий рівень безробіття.
  3. Низький рівень особистих доходів.
  4. Відтік активних та досвідчених людей у пошуках роботи та вищого рівня доходів у межах України та у інші країни світу.
  5. Неефективна національна система соціального забезпечення та медичного обслуговування.
  6. Низький рівень правового захисту населення.
  7. Дестабілізація соціальної і політичної обстановки: так зване «сексуальне та трудове рабство» людей через їх продаж за кордони України.

  1. Зміни у свідомості мешканців Жидачівщини щодо необхідності відповідати за власну долю і покладатися на власні сили.
  2. Розвиток громадянського суспільства шляхом збільшення кількості та потенціалу громадських організацій та асоціацій.
  3. Розвиток між секторного партнерства, ефективного діалогу між громадянами, організаціями та органами влади.
  1. Посилення демографічної кризи.
  2. Збільшення майнової диференціації населення і підвищення рівня бідності.
  3. Зростання безробіття і ослаблення трудової мотивації, що може привести до соціальних конфліктів.
  4. Затримка виплати заробітної плати, зупинка підприємств і т.п.
  5. Поглиблення майнового розшарування суспільства.
  6. Продовження відтоку кваліфікованих кадрів.
  7. Посилення централізації органів державної влади, порушення діалогу між органами влади і суспільством.
  8. «Бомба западнізації» через пропаганду достоїнств західної цивілізації і західного способу життя, висаджена в Україні, виробила і продовжує діяти як в державі у цілому, так і на території району нечувані раніше спустошення не тільки в серах державності, економіки, ідеології, культури, але і в самому людському матеріалі суспільства ,в ціннісних, морально–етичних установках та ін.
  9. Зростання міжнаціональних, релігійних та ін. конфліктів.

  • ПОЗИЦІОНУВАННЯ ЖИДАЧІВСЬКОГО РАЙОНУ НА ВНУТРІШНЬОМУ ТА ЗОВНІШНЬОМУ ДЕРЖАВНИХ РІВНЯХ

  • Сильні сторони

  • Слабкі сторони
  • Сприятливі можливості
  • Потенційні загрози
  1. Близькість району до прикордонної території країн членів ЄС.
  2. Історичні зв’язки з Австрією та Польщею.
  3. Проходження через територію району транспортних коридорів (дороги та залізниці).
  4. Дешева та відносно добре кваліфікована робоча сила, приваблива для іноземних інвесторів.
  5. Наявні грошові надходження від працюючих за кордоном мешканців району.
  6. Наявні корпоративні зв’язки підприємств–виробників.
  7. Наявність у районі підприємств, зорієнтованих на зовнішні ринки.
  • 1. Периферійне розташування території району до країн ЄС.
  • 2. Нерозвиненість транспортної інфраструктури експортно–імпортних операцій.
  • 3. Негативний міжнародний імідж України.
  • 4. Недостатньо використані можливості міжнародної співпраці району, його населених пунктів.
  • 5. Слабкі територіальні одиниці району, які не використовують в повній мірі можливостей міжнародної співпраці та промоції.
  • 6. Неефективні процеси приватизації.
  • 7.Безсистемний характер участі вітчизняної інтелігенції у заходах міжнародних організацій, що обумовлено відсутністю фінансового забезпечення міжнародного науково–технічного співробітництва з боку України.
  • 8. Недосконалість законодавства регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, експорту в Україні, є одним із основних перепон до вступу до ЄС.
  • 9. Низька конкурентноздатність промислової продукції власного виробництва.
  • 10. Важкий фінансовий стан більшості промислових підприємств, що робить практично неможливим здійснення за рахунок внутрішніх ресурсів інвестування перспективних, орієнтованих на експорт проектів.
  • 11. Недостатній розвиток вітчизняних систем сертифікації та контролю якості експортних товарів на фоні підвищених вимог до споживчих та екологічних характеристик, а також до безпеки продукції, яка реалізується на ринках промислово розвинутих країн.
  • 12. Нестача спеціальних знань та досвіду роботи в сфері експорту у більшості місцевих підприємців, слабка координованість їх діяльності на зовнішніх ринках.

  • 1. Традиційна співпраця з Польщею.
  • 2. Розвиток транспортної інфраструктури.
  • 3. Поліпшення іміджу України в Європі.
  • 4. Розвиток міжнародної (економічної, культурної, туристичної) співпраці району.
  • 5. Ефективне використання програм, фінансованих ЄС, для інституційного зміцнення та розвитку інфраструктури.
  • 6. Виникнення нових економічних можливостей завдяки тіснішим взаємозв’язкам з Європейськими країнами.
  • 7. Ефективна кооперація з іншими регіонами Львівської області та України.
  • 8.Прискорення реалізації передумов поліпшення якості вітчизняної високо–технологічної продукції і налагодження регіонального співробітництва із сусідніми державами в рішенні загальних проблем, обумовлених їхнім геополітичним положенням.
  • 9. Впровадження заходів щодо зменшення втручання держави в питання міжнародної торгівлі (зокрема, спрощення митних процедур), визначені в Міжнародній Конвенції зі спрощення та гармонізації (узгодженню) митних процедур (переглянута Кіотська конвенція 1973 року) Всесвітньої митної Організації.
  • 10. Надання права підприємствам–виробникам використовувати певну частку валютної виручки на просування експорту.
  • 11. Спрощення чи навіть скасування експортних квот на певні види товарів.


  • 1. Закриття кордонів після розширення ЄС та збільшення «дрібної торгівлі», що вестиме до зростання безробіття.
  • 2. Неефективні процеси реформування, приватизації, занепад України на фоні Європи.
  • 3. Периферизація західної України у соціально–економічному просторі України.
  • 4. Відтік активних та кваліфікованих кадрів за кордон.
  • 5. Втрата конкурентної позиції українських компаній на інтегрованому європейському ринку.
  • 6. Негативні економічні результати екологічних заходів, які вимагає ЄС.
  • 7. Погіршення міжнародного обміну, особливо з Польщею, у зв’язку з розширенням кордонів ЄС.
  • 8. Відсутність зі сторони держави заходів щодо системного посилення всіх чинників конкурентоспроможності країни, які зараз активно використовуються у світовому господарстві.
  • 9. Витік з району за межі держави валютних ресурсів.
  • 10. Надмірна відкритість економіки району для інших держав .
  • 11. Криміналізація економічних відносин.
  1. Тенденція до перетворення України в сировинну периферію розвинених країн, що негативно вплине на розвиток економіки району.
  2. Посилення імпортної залежності.
  3. Завоювання іноземними фірмами внутрішнього ринку України по багатьох видах товарів народного споживання і, як наслідок, залежності України від імпорту багатьох видів продукції, зокрема стратегічного значення, а також комплектуючих виробів для машинобудування.
  4. Придбання іноземними фірмами вітчизняних підприємств в цілях витіснення вітчизняної продукції як із зовнішнього, так і внутрішньому ринку.
  5. Дискримінаційні заходи зарубіжних країн або їх співтовариства в зовнішньоекономічних відносинах з Україною.
  6. Випереджаюче, порівняно з продукцією обробної промисловості та агропромислового комплексу, зростання цін на товари та послуги природних монополій.
  7. Збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методів обмежувальної ділової практики, зокрема картельних угод для витіснення та недопущення їх на перспективні, ємні ринки.
  8. Низький світовий рейтинг надійності України для кредитів та інвестицій, що ускладнює використання іноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу району.
  9. Невідповідність окремих норм українського законодавства прийнятим у міжнародній практиці принципам встановлення відповідальності постачальника за недоброякісну продукцію.