Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року розділ аналіз соціально-економічного розвитку Жидачівського району

Вид материала

Документы

Содержание Підтримка для подальшого розвитку депресивних сільських територій Операційна ціль 5.8 Розробка операційних програм Горизонтальні Операційні Програми

Подобный материал:

• Лебединська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної, 50.87kb.
• Середньострокової програми соціально економічного розвитку Менського району на період, 1019.73kb.
• Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
• Програма соціально-економічного та культурного розвитку Буського району, 908.43kb.
• Проект про підсумки соціально-економічного розвитку області та виконання місцевих бюджетів, 68.03kb.
• Програма підтримки малого підприємництва в красилівському районі на 2009-2010 роки, 855.93kb.
• Про стан виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Петропавлівського, 80.72kb.
• Інформація про підсумки соціально-економічного розвитку району та виконання місцевих, 269.06kb.
• Паспорт Програми економічного І соціального розвитку Кролевецького району на 2012 рік, 1518.5kb.
• Про виконання програми економічного, соціального та культурного розвитку Горностаївського, 114.54kb.

Операційна ціль 5.7:

Підтримка для подальшого розвитку депресивних сільських територій


Передумови:

Майбутній розвиток строкатого середовища адміністративно–територіальних одиниць району, у контексті їх нерівномірного розвитку соціально–економічного розвитку та адаптації до ринкового середовища, що утворило території зі слабо розвинутим, а то й зовсім відсутнім соціально–економічним та підприємницьким середовищем, вимагає особливої уваги до питань інтегрованості та єдності – «територіальної конвенгерції»: зближення ознак, формування подібних рис та проявів на різних територіях району нових спільних умов розвитку через:

• вирівнюванні реальних доходів у різних регіонах району;
  
• вищі темпи економічного зростання початково бідніших територій.
  

Територіальна конвергенція охоплюватиме не лише наближеність економічних параметрів, але також якість територій, їх ідентичність, стан довкілля, соціально–культурну та демографічну ситуації тощо.

На сьогодні ми маємо реальність того, що успішні території району та окремі місцевості, відстоюють своє право на більшу частку ефекту. А необхідність стимулювання конвергенції змушує надавати більшу частину ресурсів менш ефективним та відсталим територіальним одиницям.

Більшість сільських територій району становлять території господарської стагнації, або так званого безперспективного розвитку, які упродовж багатьох попередніх років розглядалися як непотрібні через їх територіальне розміщення, відсутністю інфраструктури та комунікацій, недостатньою кількістю кваліфікованої робочої сили тощо. У Жидачівському районі до таких територій можна віднести сільські адміністративні одиниці Журавнівського та Новострілищанського регіонів.

У вересні 2005 року було ухвалено Закон України №2850–IV «Про стимулювання розвитку регіонів». Це перший законодавчий акт, який передбачає системний під’їзд до розв’язання регіональних проблем.


Завдання:

5.7.1. Надання підтримки усіх державних інституцій району слаборозвинутим територіям через всебічне сприяння зі створення нових робочих місць, пошуку нових джерел доходів сільського населення, розвитком підприємництва (тобто господарською активізацією сільських територій), надання підтримки бюджетного фінансування; врахування та реалізації пропозицій громадських установ, приватних організацій, які співпрацюють з місцевими органами влади та спеціалізованими агенціями (асоціаціями тощо).


Операційна ціль 5.8:


Жидачівський район – багатофункціональні розвинуті сільські території та сільське господарство в напрямку європейського розвитку


Передумови:

Одним із напрямків розвитку сільського господарства в ЄС, який певним чином формуватиме ситуацію на регіональному аграрному секторі в майбутньому, є прийняття європейської моделі галузі як безперебійної форми виробництва сільськогосподарської продукції та організації життя селян. Критерії такого розвитку було проголошено ще в документі «Агента 2000», яким підтримано багатофункціональний розвиток сільських територій, що відіграє важливу роль у народному господарстві, навколишньому природному середовищі та суспільстві, а також сприяє збереженню культурної спадщини і забезпеченню сталих доходів селян. Така модель формувалася історично, в умовах значної густоти населення в сільських територіях і несприятливих співвідношень між засобами виробництва і капіталом (землею) на таких еволюційних етапах, як інтенсифікація і модернізація виробництва. Як виробничий сектор економіки сільське господарство здатне задовольнити певні потреби у продуктах харчування, а особисте селянське господарство, будучи основною ланкою зайнятості населення, не втрачає свого багатофункціонального характеру, хоча наявна багатофункціональність має інший зміст. Сучасна багатофункціональність набуває ієрархічного, багатопланового характеру і рівною мірою стосується селянських господарств, сільськогосподарських товаровиробників, сфери АПК, а також місцевої (регіональної) економіки спільноти. З плином часу багатофункціональність набуватиме нового змісту і форм, стане основною стратегією для активізації розвитку сільських територій за скорочення і зменшення частки сільського господарства в економіці району.

Сучасний європейський розвиток сільських територій стоїть перед багатьма викликами сучасності, як зовнішніми, так і внутрішніми, що мають важливе значення не тільки для селян і сільськогосподарських товаровиробників, але й для споживачів і платників податків. Ці виклики вимагають переосмислення цілей аграрної політики, форм її розвитку і реалізації. Відбувається еволюція спільної сільськогосподарської політики: відхід від типово галузевої аграрної політики до спрямованої на багатофункціональність політики розвитку села, істотним елементом якої є збалансований і сталий розвиток сільського господарства та інших галузей агропромислової економіки, суспільний розвиток і збереження навколишнього природного середовища.

Зовнішній тиск на сільське господарство зумовлений як об’єктивними процесами змін у світовій економіці, так і державною політикою, яка формує торгові зв'язки і міжнародні відносини. На 2008–2013 роки припаде період реалізації нових підходів до формування і здійснення політики розвитку сільських територій, в основу яких буде покладено принципи багатофункціонального села та багатофункціонального сільського господарства.


Завдання:

5.8.1. Необхідність проведення зміни поведінки, звичаїв і переваг споживачів, усвідомлення необхідності забезпечення продовольчої безпеки та якості продуктів харчування.

5.8.2. Забезпечення поліпшення умов праці і проживання, підтримку місцевого підприємництва.

5.8.3. Пошук методів оцінки функцій багатофункціонального розвитку сільських територій через калькулювання та знайдення відповідних способів винагородження селян за їх внесок у збереження і формування природного, культурного середовища, сільських краєвидів, традицій, що демонструють відкритість і гостинність людей, які проживають у сільській місцевості.

0. 5.8.4. Впровадження моделі відходу від монофункціональності сільського господарства, яке, як правило, полягало у виробництві сільськогосподарської продукції (можна стверджувати, що традиційне село завжди було багатофункціональним, тільки у дещо іншому значення, ніж сьогодні. Колишня багатофункціональність полягала у тому, що крім виробництва сільськогосподарських продуктів його мешканці виготовляли значну частину засобів праці (господарський реманент, корми, будівельні матеріали тощо), самі забезпечували більшість потрібних їм засобів споживання, а також виробничих і побутових послуг. Така багатофункціональність, перш за все, була зосереджена навколо сільськогосподарського підприємства і виходила з характеру селянського господарства. Традиційний селянин змушений був бути, через обставини, багатофункціональним)) до впровадження моделі багатофункціонального розвитку, яке полягає у впровадженні в сільський простір нових функцій, не пов’язаних із сільським господарством. Головною метою такого багатофункціонального розвитку сільських території є незмінне поліпшення умов життя, праці й відпочинку селянських родин, надання несільськогосподарських послуг (сільський чи екологічний туризм). Рушійною силою такого розвитку може бути модернізація або побудова нової суспільно–економічної інфраструктури на селі, яка сприятиме розвитку несільськогосподарської діяльності на сільських територіях за одночасного розширення зайнятості місцевого населення. Акцентування традиційним селом нових, не аграрних функцій сприятиме зниженню безробіття, а також розвиток підприємництва, яке є умовою будь–я кого виробничо–економічного зростання.
   
1. 5.8.5. Впровадження моделі багатофункціонального розвитку сільських територій має бути результатом дії багатьох інституцій, особливо якщо цей процес стосується слаборозвинутих територій району, тобто територій з високим рівнем безробіття, незадовільною інфраструктурою і депопуляційними проблемами. Створення нових робочих місць, нових джерел доходів сільського населення, розвитком підприємництва (тобто господарською активізацією сільських територій) займатимуться державні інституцій району, органи місцевого самоврядування, виконкоми місцевих рад, депутати до районної та місцевих (сільських, селищних, міських) рад за підтримки бюджетного фінансування; свої пропозиції також висловлюватимуть громадські установи, приватні організації, які співпрацюють з органами державної влади.
   
2. 5.8.6. Диференціація сільської економіки, вміле впровадження у сільський простір дедалі більше функцій несільськогосподарського призначення. Розбудова малого і середнього виробництв, їх модернізація, особливо заготівельно–переробного характеру, народних ремесел, послуг, інфраструктури тощо на сільських територіях сприятиме професійній активізації населення, яке з часом відходитиме від суто сільськогосподарського виробництва. Такі процеси пришвидшать структурні зміни у сільському середовищі, впливаючи тим самим на перехід аграрної сфери на вищий та якісний щабель господарювання, що так важливо з погляду вступу України у СОТ та перспективи інтеграції до Євросоюзу.
   

2. РОЗРОБКА ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОГРАМ
   

Втілення Стратегії вимагає її операціоналізації. У близькому майбутньому місцевим органам влади необхідно підготувати ряд операційних програм, котрі визначать заходи районних органів влади та їхню співпрацю із іншими зацікавленими сторонами.


Немає єдиного, універсального рецепту для визначення ряду таких програм, а їхній остаточний список повинен до певної міри залежати від суб’єктивних рішень їхніх авторів. У цьому документі подано спробу сформувати перелік операційних програм, які повинні бути розроблені і сприяти реалізації стратегічного плану. Тільки у такому випадку стратегічний план із планового документу здатний перетворитися на такий, що підлягає реалізації. Запропонований список програм охоплює усі найважливіші напрями реалізації стратегії, а також пов'язаний із усіма стратегічними та операційними цілями стратегії.

Операційні програми діляться на дві наступні групи:

• «Горизонтальні програми», котрі не мають зв’язку із будь–якою конкретною стратегічною ціллю, але допомагають розробити такі інструменти, котрі є корисними для виконання будь–якої із частин стратегії;
  
• «Галузеві операційні програми» – котрі безпосередньо пов’язані із конкретним рядом операційних цілей стратегії.
  

1. Горизонтальні Операційні Програми:
   

(Горизонтальна) фіксована Програма 1 – Система моніторингу розвитку Жидачівського району

Ця програма не відноситься до жодної із окремих стратегічних цілей, але сформує практичні інструменти для здійснення моніторингу розвитку району в контексті прийнятої стратегії. ЇЇ результати включатимуть: набір показників, необхідних для оцінки розвитку району, систему збору даних, інструменти ІТ для збору і аналізу даних.


(Горизонтальна) фіксована Програма 2 – Використання активів для втілення стратегії розвитку Жидачівської РДА

Ця програма допоможе знайти шлях для використання майна та інших активів, що існують у районі, з метою реалізації стратегії. Програма допоможе: (1) зібрати та систематизувати існуючі пропозиції щодо використання тих активів, котрими володіють районні, місцеві органи влади, а також приватні компанії, (2) розробити модель опису будь–якого активу, котрий би містив усю інформацію, потрібну потенційному інвестору.


(Горизонтальна) фіксована Програма 3 – Формування зв’язків між стратегією району та щорічним процесом затвердження Програми соціально–економічного розвитку та бюджету району

Ця програма допоможе відобразити багаторічну стратегію у щорічному процесі затвердження Програми соціально–економічного розвитку та бюджету району. Крім того, вона допоможе розробити стандартну процедуру опису таких проектів, котрі подають на фінансування із бюджету, а також стандартну процедуру оцінювання та пріоритетності проектів.


(Горизонтальна) фіксована Програма 4 – Організаційні зміни, скеровані на збільшення можливостей реалізації стратегії

Ця програма запропонує такі організаційні вдосконалення та зміни у функціонуванні райдержадміністрації, котрі збільшать її можливості щодо реалізації стратегії. Це включатиме координацію роботи між управліннями, відділами, а також врахування стратегічної функції в роботі кожної організаційної одиниці.


(Горизонтальна) операційна Програма 5 – Розробка та застосування у практиці Регіонального Контракту

Виходячи з того, що дуже ймовірним є те, що Україна прийме контрактну модель регіональної політики, то район повинен бути готовим та такої організації роботи. Контракт може забезпечити ресурси для підтримки тих заходів, спрямованих на розвиток, у виконанні котрих взаємно зацікавлені як, центральні, обласні, так і районні органи влади. Проте, перш ніж розробити власну програму необхідна розробка та прийняття обласної програми для узгодження дій та визначення ланок виконавців. Ця програма допоможе розробити модель такого контракту для Жидачівського району, який дасть змогу використовувати інноваційну перевагу».

2. «Галузеві» Операційні Програми:
   
   1. Операційна Програма 1 – Програма розвитку та підтримки підприємництва Жидачівщини
      
   2. Операційна Програма 2 – Програма сприяння бізнесу та інвестиціям «Назустріч інвесторам» у Жидачівському районі
      
   3. Операційна Програма 3 – Програма розвитку комунальних доріг у Жидачівському районі
      
   4. Операційна Програма 4 – Програма підтримки розвитку будівельного комплексу Жидачівського району
      
   5. Операційна Програма 5 – Програма становлення та розвиток туризму у Жидачівському районі
      
   6. Операційна Програма 6 – Програма розвитку інфраструктури Жидачівського району
      
   7. Операційна Програма 7 – Програма розвитку людського та соціального капіталу у Жидачівському районі
      
   8. Операційна програма 8 – Програма підтримки молодіжно–житлового будівництва та кредитування на становлення молодої сім’ї у Жидачівському районі
      
   9. Операційна програма 9 – Програма забезпечення зайнятості населення Жидачівського району
      
   10. Операційна програма 10 – Програма розвитку галузей агропромислового комплексу Жидачівського району, підвищення економічного потенціалу сільськогосподарських підприємств та забезпечення їх ефективного функціонування
       
   11. Операційна Програма 11 – Комплексна програма екологічної безпеки Жидачівського району
       
   12. Операційна програма 12 – Програма державної підтримка з розвитку депресивних сільських територій Жидачівського району
       
   13. Операційна Програма 13 – Програма розвитку сталих багатофункціональних сільських територій Жидачівського району
       
   14. Операційна Програма 14 – Програма розвитку малих міст
       
   15. Операційна програма 15 – Програма розвитку промислово–виробничого комплексу Жидачівського району
       
   16. Операційна програма 16 – Регіональна Програма з питань інноваційно–інвестиційного та технічного розвитку Жидачівського району
       
   17. Операційна програма 17 – Комплексна Програма енергозбереження
       
   18. Операційна програма 18 – Програма реформування та розвитку житлово–комунального господарства Жидачівського району
       
   19. Операційна Програма 19 – Програма оновлення проектно–планувальної документації, генеральних планів населених місць Жидачівського району
       
   20. Операційна Програма – Програма збереження архітектурно–містобудівної спадщини та традиційного середовища історичних населених місць Жидачівського району
       
   21. Операційна Програма – Програма демонополізації і розвитку конкуренції на регіональних ринках Жидачівського району
       
   22. Операційна Програма – Програма пов'язання освітніх установ Жидачівського району з ринком праці
       
   23. Операційна Програма – Програма впровадження системи контрактації публічних послуг у сфері суспільної допомоги та освіти в неурядових організаціях Жидачівського району
       
   24. Операційна Програма – Програма впровадження інновацій в управління Жидачівським районом
       
   25. Операційна Програма – Програма становлення та розвиток еелктронного господарства в Жидачівському районі
       

Жидачівськими районною державною адміністрацією та районною радою у попередні періоди уже приймалося ряд рішень, які впливають на формування політики району щодо стратегії розвитку території району з використанням природних, економічних, фінансових, технологічних, людських ресурсів.

Протягом останніх років на рівні району прийнято ряд локальних нормативних актів, цільових програм які стосуються розвитку як території району в цілому, так і її окремих територій, галузевої економіки тощо. Зважаючи на тісний взаємозв’язок різних сфер господарства у районі ці програмні документи буде взаємопов’язано для того, щоб вони носили акти більш комплексний, цілісний характер. Також, слід зауважити, що зазначені локальні програмні акти будуть систематизовані та виділені за окремими напрямками, за якими на районному рівні проводитиметься відповідне регулювання.

ВИСНОВКИ


Виходячи із успадкованої Україною ієрархічної структури суспільства, до успіху реалізації Стратегії призведе лише рішуча схильність до суспільних пріоритетів на найвищому рівні. Спроби розв’язати глибокі структурні проблеми шляхом макроекономічної політики в таких умовах будуть абсолютно неефективними.

Одним із ключових моментів, на що потрібно звернути увагу, є те, що Стратегія концентрується на ключових, найперспективніших напрямках, що їх було виявлено на основі аналізу потенціалу, сильних та слабких сторін розвитку району, можливих сценаріїв розвитку держави й зовнішнього світу.

Щоб досягти виконання основних стратегічних завдань розвитку Жидачівського району, необхідно постійно шукати і зміцнювати переваги свого району, розуміти, які функції району можуть і повинні розвиватися, що гальмує просування до цілі та як усунути перешкоди.

Відсутність певних сфер діяльності у стратегічних пріоритетах не означає їх «закриття» чи зменшення інтенсивності роботи. Навпаки, передбачається, що «гілки» чи окремі стратегічні галузі будуть розвинуті з метою показати, як ситуація може змінитися в даних сферах в межах наявних ресурсів та завданих стратегічних орієнтирів.

Необхідно пам’ятати, що процес формування і мобілізації ресурсів починається з того, що механізм використання усього ресурсного потенціалу району приводиться у відповідність із наявною стратегією, задля чого і розроблено проект даної Стратегії.

Для цього органами влади району необхідно привести характер і напрям діяльності функціонування усіх підрозділів господарської системи району у відповідність із завданнями реалізації Стратегії. Задля цього необхідно задіяти не тільки ресурсний потенціал виробничої системи і виробничих потужностей, а й конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринку, інноваційні можливості, інвестиційну привабливість, фінансову стійкість, репутацію, здатність до адаптації й самоорганізації та ряду інших інформаційних характеристик зовнішнього й внутрішнього середовища Жидачівського району. Усі потенційні можливості є і будуть засобами, умовами, обставинами, необхідними для здійснення основної стратегічної мети розвитку району.

Сталий розвиток будь–якої території також багато в чому залежить від стану її фінансової системи. Власне, фінансова система – барометр економіки і одночасно той важіль, діючи на який можна прискорити або сповільнити процеси якісних соціальних, екологічних, інституційних перетворень.

В економічному житті держави фінанси є досить складним явищем. За допомогою фінансів здійснюється перерозподіл внутрішнього валового продукту, який виступає головним об’єктом фінансових відносин. З одного боку, суб’єктом цих відносин є держава, а з іншого – населення і підприємницькі структури. Курс на зростання ВВП Урядом України і всіма політичними силами, яким не байдужа доля України, визнано стратегічним.


Реалізація Стратегії розвитку району на перспективу покращить загальний імідж району, який тісно пов’язаний із наявністю визначних пам'яток, місць розваг та відпочинку, а саме: природні краєвиди, історична спадщина, об'єкти культури і відпочинку. Але будь–яка визначна пам'ятка території не може бути єдиним об’єктом уваги у процесі формування іміджу. Комплексне оформлення території району, як єдиного цілого, підвищує її привабливість і унікальність, естетичні переваги. Це змусить кожен населений пункт району активно працювати над своїм іміджем: подібна робота стане в сучасних умовах одним із найважливіших завдань влади.

1. Для розвитку соціально–економічної економіки району необхідно з бюджетів різних рівнів виділять значні фінансові ресурси, які слід ефективно використовувати шляхом впровадження програмно–цільового методу (ПЦМ) планування бюджетних процесів. ПЦМ передбачатиме складання і виконання бюджетів в розрізі бюджетних програм, підвищувати якість, збалансованість системи регулювання соціально–економічного розвитку. При застосуванні ПЦМ основна увага приділятиметься не ресурсній частині виробничої функції державного сектора, а результатам, яких слід досягти і же потім ставитимуться завдання проте, які слід використовувати ресурси для досягнення поставленої мети.
   
2. Конкурентні переваги району слід виділяти з точки зору інвестора, відвідувача та корінного мешканця.
   
3. Роль районної державної адміністрації у підтримці на високому рівні конкурентоспроможності території полягатиме у:
   

• створенні комфортних умов життя, праці та відпочинку для населення;
  
• забезпеченні сприятливого підприємницького клімату, щоб підприємства району змогли стати світовими брендами;
  
• упорядкуванні туристично-відпочинкової інфраструктури.
  

4. Зміна пріоритетів муніципального розвитку з метою розширення сфери конкуренції населених пунктів вимагатиме таких заходів:
   

• виховання висококваліфікованих спеціалістів за дефіцитними напрямами діяльності;
  
• залучення до процесу вирішення проблем населених пунктів освітніх і наукових організацій;
  
• оптимізація структурного і функціонального наповнення діяльності управлінських структур;
  
• створення розгалуженої банківської мережі та залучення банківського капіталу.
  

5. Провідна роль районної державної адміністрації за умов необхідності забезпечення економічної конкурентоспроможності території полягає в тому, що вона не просто стимулює, всебічно підштовхує місцевих виробників до постійного підвищення якості, впровадження інноваційних виробничих технологій, нових схем управління.
   
6. Реструктуризація інформаційного середовища району з метою покращення його іміджу передбачає такі кроки:
   

• розробка та впровадження системи максимального доступу до будь–якої відкритої інформації, що має відношення до району;
  
• створення бібліотеки річних звітів фірм, зареєстрованих і працюючих на території району та спрощення процедур доступу до них;
  
• забезпечення виконання правила: усі потенційні інвестори повинні мати однакову інформацію про район без будь–яких привілеїв;
  
• створення докладного і постійного поновлюваного каталогу місцевих підприємств із вказанням профілю, адресами, телефонами, іменами (у т.ч. каталог підприємств, готових до продажу або реформування) з розміщенням його в Інтернеті;
  
• створення картотеки усіх венчурних фондів, банків, компаній, інших юридичних осіб, зацікавлених в інформації про бізнес у районі;
  
• забезпечення своєчасного розсилання рекламного довідника з підприємництва у районі, а також усіх додаткових матеріалів;
  
• оформлення підписки на провідні міжнародні, національні, регіональні видання в області з підприємництва, фінансів, вільного ринку і т.д.;
  
• створення на базі Інтернету відкритої інформаційної мережі з полегшеним пошуком інформації;
  
• підготовка банку даних з законодавчих, нормативних, економічних умов для зовнішніх інвесторів з розміщенням його в мережі Інтернет.
  

7. Механізм підвищення іміджу району повинен базуватися на засадах паблік рілейзшн (відносин із громадськістю) та включати такі блоки: внутрішня комунікація, робота із ЗМІ, робота із цільовими групами, заходи туристичної та інвестиційної привабливості.
   
8. Внутрішня комунікація підрозділів органів влади у районі передбачатиме:
   

• функціонування служби зв’язків із громадськістю, в т.ч. прес–центру;
  
• втілення програми просування району;
  
• підготовка інформаційно–рекламних матеріалів.
  

9. Робота із ЗМІ включатиме:
   

• співробітництво із інформаційними агентствами;
  
• план роботи із місцевими ЗМІ, підтримка робочих взаємин з журналістами;
  
• повідомляти про позитивні досягнення розвитку району;
  
• щомісячні/щоквартальні/щорічні звіти райдержадміністрації у місцевій пресі.
  

10. Робота із цільовими групами – це:
    

• проведення соціологічних опитувань жителів району;
  
• обговорення змін в оплаті комунальних послуг та ін.;
  
• організація культурних заходів (для різних верств населення);
  
• підтримка зв’язків з місцевими підприємцями (через клуби, фонди, торгово–промислові палати і т.ін.);
  

11. Заходи туристичної та інвестиційної привабливості передбачатимуть:
    

• проведення презентації району, його населених пунктів (ряд найбільш цікавих інвестиційних проектів) на телебаченні, у сусідніх районах, області тощо;
  
• участь у регіональних виданнях, а також у радіо-, телепередачах, що відомі у ділових колах і які повідомляють про економічні умови в різних регіонах України, про можливості інвестування;
  
• оптимізація плану свят і спеціальних інформаційних приводів, розширення переліку культурних заходів;
  
• поширювати рекламні матеріали, розроблені з урахуванням фірмового стилю як у середині, так і за межами району (буклети, карти, листівки з краєвидами, значки тощо).
  

Таким чином, підвищення іміджу району повинно позитивно вплинути не лише на його інвестиційну та туристичну привабливість у розрізі конкурентності з іншими районами області, але і покращувати рівень життя жителів району, запобігаючи міграційним процесам.

Реалізуючи дану Стратегію усі виконавчі органи району завжди мають право широко коригувати визначені стратегічні цілі, доповнювати і змінювати плани прийняті в Стратегії в такий спосіб, щоб оптимально досягти визначених стратегічних цілей.