Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року розділ аналіз соціально-економічного розвитку Жидачівського району

Вид материала

Документы

Содержание Соціальний захист та соціальна адаптація найбільш уразливих категорій населення Жидачівського району – як гарантія їхніх прав та Операційна ціль 4.8. Операційна ціль 5.1 Операційна ціль 5.2 Операційна ціль 5.3 Операційна ціль 5.6.

Подобный материал:

• Лебединська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної, 50.87kb.
• Середньострокової програми соціально економічного розвитку Менського району на період, 1019.73kb.
• Лебединська районна державна адміністрація сумської області розпорядження голови лебединської, 55.26kb.
• Програма соціально-економічного та культурного розвитку Буського району, 908.43kb.
• Проект про підсумки соціально-економічного розвитку області та виконання місцевих бюджетів, 68.03kb.
• Програма підтримки малого підприємництва в красилівському районі на 2009-2010 роки, 855.93kb.
• Про стан виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Петропавлівського, 80.72kb.
• Інформація про підсумки соціально-економічного розвитку району та виконання місцевих, 269.06kb.
• Паспорт Програми економічного І соціального розвитку Кролевецького району на 2012 рік, 1518.5kb.
• Про виконання програми економічного, соціального та культурного розвитку Горностаївського, 114.54kb.

Операційна ціль 4.7.:

Соціальний захист та соціальна адаптація найбільш уразливих категорій населення Жидачівського району – як гарантія їхніх прав та пристосування до умов життя


Передумови: Із врахуванням проведеного аналітичного дослідження щодо соціального захисту окремих категорій громадян району у попереднє десятиліття, то на період до 2015 року очікується покращення рівня доходів жителів району а отже, і зменшення потреби забезпечення соціальної захищеності. Хоча, у всіх країнах світу, навіть, де найбільш розвинена економіка, інтегрована у загальний світовий простір, усе таки залишається деяка категорія соціально незахищених громадян, в тому числі, та і насамперед, матерів і дітей. Усі ці зобов’язання державою, в даному випадку в районі, буде стабільно і беззаперечно виконано.

Соціальне страхування та пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення.


Завдання:

4.7.1. Для соціального захисту найбільш знедолених громадян відкрити будинок нічного перебування для бездомних осіб.

4.7.2. На період до 20-15 року очікується зниження кількості одержувачів субсидій на 5–15% щорічно за умови, що ціни і тарифи на житлово–комунальні послуги (ЖКП) залишаться незмінними або зростатимуть не більш як на 10% на рік. У разі зростання цін і тарифів від 15 до 25% щорічно, кількість сімей, яким призначатиметься субсидія на ЖКП буде відносно стабільною і перебуватиме в існуючих межах від 1500 до 2500 сімей. Цю стабільність буде забезпечено, з одного боку, зростанням зарплат, пенсій і соціальних виплат, а, з іншого – застосуванням енергозаощаджуючих систем для опалення житлових приміщень.

4.7.3. У випадку зростання цін і тарифів удвічі, зростання кількості сімей – одержувачів субсидій збільшуватиметься, але буде залишатися в межах 4000. При річному зростанні цін більш ніж утричі, кількість одержувачів субсидій стає важкопрогнозованою. Слід врахувати, що зростання (зниження) кількості сімей – одержувачів субсидій не вестиме за собою прямо пропорційного зростання (зниження) суми видатків, оскільки спостерігатиметься постійне зростання середнього розміру субсидій на 5–10% щорічно.

4.7.4. У зв’язку з тим, що субсидіями на скраплений газ і тверде паливо користується територіально обмежений контингент населення, щорічного збільшення кількості газифікації населених пунктів, а отже і господарських дворів, різкого коливання числа одержувачів цього виду субсидій не очікується і перебуватиме в межах від 600 до 1000 сімей. Сума нарахувань, при цьому тісно залежатиме від зміни ціни на вугілля і скраплений газ.

4.7.5. До 2010 року передбачається: розробити і прийняти нормативно–правові акти з питань: визначення порядку сплати єдиного соціального внеску; удосконалення порядку обчислення розмірів пенсій відповідно до тривалості страхового стажу та сплачених внесків; удосконалення порядку індексації пенсій та їх підвищення відповідно до зростання середньої заробітної плати; запровадження загальнообов’язкового державного пенсійного страхування для військо службовців, а також осіб, для яких законодавством не передбачено сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; упорядкування виплати пенсій працюючим пенсіонерам з урахуванням доходів від їх зайнятості; запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування; обчислення та перерахування розміру пенсій за єдиними базовими принципами та ін.

4.7.6. Щорічно проводитиметься проведення актуальних розрахунків: розміру єдиного соціального внеску, стану пенсійної системи за її параметрами та варіантами їх зміни та ін.

4.7.7. Постійно забезпечуватиметься інституціональна спроможність суб’єктів пенсійної системи через обов’язкове запровадження: системи електронного звітування роботодавців про сплату страхових внесків та системи постійного інформування населення, профспілок, організацій роботодавців та їх об'єднань з питань пенсійного забезпечення та ін.

4.7.8. Завершити перехід до сплати страхувальниками та застрахованими особами єдиного соціального внеску на паритетних засадах; переглянути пенсійний вік відповідно до зростання тривалості життя; перевести пенсії, що призначаються на пільгових умовах або за вислугу років, із солідарної системи до недержавних пенсійних фондів та ін. Реалізація Стратегії дасть змогу відновити фінансову стабільність пенсійної системи, збільшити розмір пенсійних виплат відповідно до законодавства, підвищити довіру населення до пенсійної системи, забезпечити соціальну справедливість шляхом дотримання страхових принципів функціонування солідарної системи, забезпечити розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення. Крім цього, сприятиме скасуванню пільг із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та під час обчислення розмірів пенсій, зменшенню розриву в розмірах пенсій чоловіків і жінок, легалізації заробітної плати

4.7.9. Забезпечити доступність інвалідів та інших мало мобільних груп населення до об’єктів соціальної та дорожньо–транспортної інфраструктури та елементів благоустрою населених пунктів із залученням громадських спілок та об'єднань інвалідів.

4.7.10. На зміну виключно державних соціальних гарантій, що фінансувалися з фондів суспільного споживання, повинна прийти нова модель соціального страхування, в якій держава виступатиме одним із суб'єктів відносин по соціальному забезпеченню разом із працівниками і працедавцями. Необхідність впровадження змішаної системи страхування, що забезпечує соціальний захист населення та підприємницької діяльності, обумовлюється також глобальною трансформацією ринку праці, появу різних форм власності, що виражається у збільшенні і багатоваріантності відносин, що складаються на цьому ринку.


Операційна ціль 4.8.:

Екологізація району – стратегічний напрямок підвищення його конкурентоспроможності


Передумови:

Екологічна привабливість району як складова його конкурентоспроможності визначається природним капіталом району, адекватною невиснажливому природокористуванню регіональною екологічною політикою та рівнем розвитку екологічної інфраструктури.


Завдання:

0. 4.8.1. Розробити прогноз економічних і соціальних наслідків розвитку системи екологічного ринку і поширення впливу процесу екологізації на конкурентоспроможність району.
   
1. 4.8.2. Розробити конкретні пропозиції щодо удосконалення організаційно–економічного механізму підвищення ефективності регіональної екологічної інфраструктури та її впливу на формування конкурентних переваг району ринку і поширення впливу процесу екологізації на конкурентоспроможність.
   
2. 4.8.3. Забезпечити ведення обліку регіональних особливостей наслідків розвитку продуктивних сил окремих територій району, населених пунктів із розвиненою переробною промисловістю (м.Жидачів, смт.Гніздичів, м.Ходорів) і їх агломерацій.
   
3. 4.8.4. З метою посилення впливу на конкурентоспроможність району екологічного факторі та активізації наявних у районі порівняльних переваг, пов’язаних із функціями природного капіталу розробити та запровадити спеціальний еколого–економічний механізм, що дозволяв би враховувати і компенсувати, як позитивний екологічний вклад в районі, так і негативний – різного роду забруднення, що є наслідком діяльності суб’єктів господарської діяльності і завдають шкоди іншому (в економічних термінах це екстерналії).
   
4. 
   

Стратегічна ціль 5:

Жидачівський район – регіон розвинутих сталих сільських територій


Необхідність впровадження державної політики з розвитку сільських територій зумовлена об’єктивним загостренням проблем розвитку сільського середовища і тривалим ігноруванням їх владними інституціями держави. Очевидно, що в нових соціально–політичних умовах неможливо відновити розвиток сільських територій лише за допомогою радикального збільшення фінансування або активізації адміністративних зусиль. Нові обставини вимагають нових концептуальних підходів, інструментів політики та принципів впровадження.

Основна увага з боку держави до сьогодні, в контексті розвитку сільських територій, була прикута тільки до галузевої аграрної політики, де серцевиною аграрної політики вважались аграрна і земельна реформа, проте більшої уваги, з точки зору суспільної справедливості та ринкових принципів економіки, заслуговують саме розвиток сільських територій та підтримка життєвих стандартів на селі. Йдеться не тільки про докорінну перебудову соціального і економічного змісту сільських поселень, а й про загальний розвиток соціально–психологічної сутності їх жителів, створення населених пунктів нового типу.

Усі населені пункти в районі мають сільськогосподарську орієнтацію, причому вони характеризуються наявністю багатьох складних проблем розвитку. Частину з яких покликана вирішити дана Стратегія.

Для сприяння та обов’язкового забезпечення з впровадження усіх соціальних, економічних, фінансових, організаційних ініціатив з забезпечення сталого розвитку сільських територій району необхідне утворення та постійна дія робочої групи з питань розвитку сільських територій та відновлення села, що матиме на меті активізацію співпраці усіх інституцій, установ, незалежно від форм власності які працюватимуть над питанням розвитку села.

Необхідно визнати, що розвиток сільських територій прямо залежить від рівня доходів сільських жителів та місцевих бюджетів.

Сталий розвиток сільських територій охоплює не лише економічні та природоохоронні аспекти, але й суспільний розвиток. Концепція сталого розвитку має суттєвий вплив на регіональну та місцеву політику. Щодо сільського господарства та сільських територій, то можна відобразити через:

• збереження природних ресурсів і середовища у доброму стані;
  
• ефективну трансформацію та використання ресурсів і засобів;
  
• забезпечення рівного і справедливого доступу різних поколінь до ресурсів.
  

Такі вимоги неодмінно ведуть до появи дещо «вужчих» галузевих концепцій «багатофункціонального сільського господарства» та «багатофункціонального села», які у свою чергу, взаємопов’язані. Концепція багатофункціонального села передбачає розвиток на селі не тільки сільськогосподарських видів діяльності, але посилення як «звичних» (освіта, соціальна сфера, культура, ландшафтозбереження), так і «нових» ( рекреація, екологія, біологічне розмаїття, відновлювальні джерела енергії) його функцій.

На майбутній період необхідно визначити три пріоритетні осі дій для реалізації Стратегії, які є на сьогодні єдиними для всіх країн ЄС:

1. конкурентоспроможність;
   
2. середовище та управління земельними ресурсами;
   
3. багатофункціональне село та якість життя.
   

Основа цілі – Для сталого розвитку сільських територій району особливу увагу необхідно приділити подоланню соціального занепаду села і забезпеченню комплексного соціально–економічного розвитку сільських територій. При цьому одночасно мають розв’язуватися дві групи завдань: перша – прискорення розв’язання гостро актуальних соціальних проблем аграрного сектору економіки і, в ширшому плані, села взагалі як середовища життєдіяльності більшої половини жителів району; друга – формування виробничої і соціальної сфер сільських територій на основі моделі багатофункціонального розвитку.


Операційна ціль 5.1:

Підвищення життєвих стандартів та поліпшення якості життя на селі


Передумови:

Розвиток сільських територій району не слід розуміти спрощено, лише як розвиток матеріально–технічної бази, житлового господарства та соціальної інфраструктури на селі. Він неодмінно прямо пов'язаний з відновленням села , де важливими є два вектори цього розвитку: підвищення життєвих стандартів (пов’язаних з матеріальними чинниками) та поліпшення якості життя на селі (що пов’язане з поза матеріальними, духовними та суспільними потребами людини).

Крім того є інші напрями розвитку сільських територій: збереження сільського укладу життя та його суспільних цінностей, пристосування «сільського стилю життя» до вимог сучасного життя.

Розвиток сільських територій забезпечує поліпшення економічної ситуації та побутових умов селян, а також зростання обсягів і якості благ, які надаються ними всьому суспільству. Цей розвиток дає можливість пошуку продуктивніших робочих місць, що забезпечує селянам поліпшення умов життя, використання цивілізаційних благ нарівні з міськими жителями. Розвиток сільських територій є складним процесом, і його оцінка та ідентифікація вимагають застосування багатьох критеріїв.


Завдання:

0. 5.1.1. Надання державної підтримки не тільки бізнесу, але й сільським жителям.
   
1. 5.1.2. Забезпечення права сільських жителів на рівні можливості з міським населенням.
   
2. 5.1.3. Сприяння у забезпеченні таких доходів на селі, які повинні мати економічну мотивацію.
   
3. 5.1.4. Впровадження інтеграційних процесів сільських територій, які полягають у гармонійному поєднанні таких елементів, як виробничий розвиток (створення нових робочих місць і збільшення реальних доходів населення), збереження та охорона навколишнього природного середовища, поліпшення сільських умов проживання і збагачення культурної спадщини.
   

Операційна ціль 5.2:

Розвиток матеріально–технічної бази, житлового господарства та соціальної інфраструктури на селі

Для забезпечення розвитку сільських територій одним із першочергових завдань є, так званий, розвиток «згори», за спеціально–визначеними цільовими програмами, фінансуванням, та бюрократичною організацією. Розвиток «згори» значно краще піддається вивченню та узагальненню, оскільки базується на певній системній базі, має інституційне оформлення.


Передумови:

Розвиток матеріально–технічної бази, житлового господарства та соціальної інфраструктури на селі прямо пов'язаний з відновленням села в найширшому розумінні цього слова.


Завдання:

0. 5.2.1. Активізація господарського життя шляхом розвитку інфраструктури та створення нових робочих місць.
   
1. 5.2.2. Забезпечення доступності сільського простору для населення завдяки розвитку місцевої інфраструктури, урбанізації села. За таких умов сільські території мають стати місцем виробництва не тільки сільськогосподарської продукції, а й багатьох інших продуктів товарного і нетоварного характеру та змінюють своє значення, перетворюючись з виробничої сфери до сфери споживання.
   

Операційна ціль 5.3:

Розвиток сільських населених пунктів району через розвиток їх територіальних громад


Передумови:

Громади мають бути активними учасниками розвитку своїх територій, його генераторами та реципієнтами. При цьому, водночас, треба враховувати господарські та економічні вимоги, світові та європейські тенденції, чимало з яких мають об’єктивний і глобальний характер.

Головним підходом для реалізації даної оперативної цілі є те, що розвиток сільських територій має йти «знизу», через ініціативу місцевих громад. Розвиток «знизу» є найскладнішим для впровадження та систематизації, оскільки він досить часто пов'язаний із сукупністю дій неформальних лідерських груп та оформленої волі територіальних громад. Ряд таких успішних прикладів є в Україні, зокрема на прикладі Жидачівського району – це проекти Карпатського фонду через успішний розвиток державної і регіональної політики, та місцевих ініціатив у.


Завдання:

1. Втілення основної цілі – визначення успіху розвитку сільських територій району через місцеву ініціативу, відповідальність і участь у процесі розвитку самих мешканців села під гаслом «у центрі – людина».
   
2. Забезпечення партнерської участі місцевих громад у розвитку своїх територій.
   
3. Покращення умов проживання, якості життя на селі та розвиток нових функцій сільських територій.
   

Операційна ціль 5.4.:

Розвиток культурно–освітнього, просвітницького середовища у сільській місцевості


Передумови:


Завдання:

0. 5.4.1. Відновлення і посилення самоідентифікації та специфічних рис культурного і суспільного розвитку села, пробудження його самосвідомості.
   
1. 5.4.2. Модернізація системи соціального забезпечення та соціальних гарантій.
   
2. 5.4.3. Розвиток культурного обличчя села, формування ландшафтів, екологічних міні–об’єктів, природоохоронних зон.
   
3. 5.4.4. Проведення структурних змін в сільській спільноті, які виражаються у демографічних (старіння населення) і суспільно–професійних процесах, стилі життя, моделях споживання тощо.
   

Операційна ціль 5.5.:

Розвиток аграрно–виробничої сфери сільської місцевості


Передумови:

За останні два десятиліття відбулися суттєві структурні зміни у сільськогосподарському виробництві, що вплинуло на подальший розвиток сільських населених пунктів. Однозначно позитивним чи негативним є ці наслідки на сьогодні ще визначитися неможливо.

Сільське господарство району уже функціонує за законами і принципами товарного виробництва і розвивається в тому самому напрямку, що і інші галузі економіки. Водночас аграрні відносини мають певні істотні особливості, які зумовлені дією природних факторів. Ефективність виробництва у сільському господарстві залежить не лише від техніко–технологічних і соціально-економічних, а й значною мірою від природних умов. Саме вони зумовлюють нижчий рівень концентрації сільськогосподарського виробництва, його монополізації, відносно більший ризик підприємництва, пов'язаний з непередбачуваністю кінцевих результатів господарювання.

Для сталого розвитку АПК особливу увагу необхідно приділити подоланню соціального занепаду села і забезпеченню комплексного соціально–економічного розвитку сільських територій.


Завдання:

0. 5.5.1. Державна підтримка розвитку сільських територій шляхом прискорення пристосування до нової спільної аграрної політики.
   
1. 5.5.2. Надання державної підтримки так званій вертикальній інтеграції агроформувань з підприємствами, які переробляють сільськогосподарську продукцію, застосовуючи співпрацю через укладення угод або контрактів виробника сільськогосподарської продукції з інтегратором, який, за домовленістю координує виробництво сільськогосподарської продукції, в результаті чого виробник одержує від інтегратора різні засоби виробництва і послуги: молодняк, ветеринарну допомогу, насіння й агродопомогу, деякі засоби виробництва, технологію, а натомість зобов’язується поставляти готову продукцію.
   
2. 5.5.3. Проведення повної модернізації продовольчого сектора, що забезпечить конкурентоспроможність аграрного сектора, розвиток людського ресурсу і вплине на якісний розвиток сільських територій.
   
3. 5.5.4. В основу доцільності розвитку аграрного сектора має бути покладено забезпечення суспільних та особистих потреб відтворення сільськогосподарських угідь; достатність екології; оптимальна структуризованість земельних угідь для ведення земельного господарства на умовах інноватики; високий професіоналізм працівників аграрного сектора; забезпеченість фінансовими ресурсами.
   
4. 5.5.5. Підтримка сільського та лісового господарства з метою підвищення їх конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.
   
5. 5.5.6. Забезпечення інтенсифікації аграрного сектора району через досягнення самозабезпеченості базовим продовольством, подолання міжгалузевих диспропорцій та динамічного збалансованого економічного зростання.
   
6. 5.5.7. Впровадження технічного і біологічного розвитку нових технологій задля піднесення виробничого потенціалу сільського господарства на високий рівень що спричиняє перевагу пропозиції над попитом і зумовлює структурні зміни в економічних та суспільних відносинах у сільському господарстві.
   

Операційна ціль 5.6.:

Забезпечення сталого розвитку сільських територій і створення умов для них у майбутньому через поєднання економічного розвитку суб’єктів господарювання з соціально–економічним розвитком цих територій


Передумови:

Сільське господарство перестає виконувати домінуючу роль у розвитку сільських територій, і виникає дедалі більше дискусій, які ставлять під сумнів принципи дотеперішньої системи субсидування продукції сільського господарства. Крім того, сільське господарства має ширший потенціал з надання нових послуг несільськогосподарського призначення для суспільства, які часто не мають товарного характеру (суспільних благ). Назріла потреба в переосмисленні ролі сільського господарства з його суб’єктами, включаючи особисті селянські та фермерські господарства, а також способи оцінки виконуваних ними послуг.

Із врахуванням набутого досвіду щодо підтримки сільських територій у попередні роки необхідно відзначити, що більшої соціально–економічної ефективності в досягненні мети можна досягти через впровадження засад концентрації, співфінансуванні, партнерства усіх учасників розбудови села та на програмному підході.


Завдання:

1. Надання підтримки розвитку сільських територій в результаті сприяння розвитку і структурним змінам на селі.
   
2. Формування динамічної, конкурентної та сучасної економіки на сільських територіях.
   
3. Досягнення найвищого рівня працевлаштування жителів сільських територій, зниження рівня безробіття до найнижчого показника.
   
4. Трансформація сільських територій у місце, привабливіше для інвестицій, проживання та праці.
   
5. Забезпечення зрівноваженого використання природних ресурсів на засадах сталого розвитку села.
   
6. Проведення структурних змін у сфері агро бізнесу і ринкових стратегіях підприємств, а також нових явищ в системі розподілу і взаємовідносин між виробничими суб’єктами на ринку сільськогосподарської продукції.
   
7. Створення нових робочих місць на сільських територіях є основною умовою підвищення суспільно–виробничого потенціалу району. При цьому проблеми села і сільського господарства мають розглядатися комплексно, оскільки існують залежності між модернізацією сільського господарства і багатофункціональним розвитком сільських територій. Створення можливостей та умов праці для тих, хто бажає відмовитись від ведення сільськогосподарської діяльності, але має намір постійно проживати на селі.