Geum.ru

Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року розділ аналіз соціально-економічного розвитку Жидачівського району

Вид материалаДокументы

Содержание


Покращення якості навколишнього середовища району, забезпечення його екологічної стабільності та привабливості ландшафтів
Операційна ціль 4.2
Операційна ціль 4.3
Операційна ціль 4.4
Операційна ціль 4.6.
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Операційна ціль 4.1:

Покращення якості навколишнього середовища району, забезпечення його екологічної стабільності та привабливості ландшафтів


Передумови: Територія, ландшафт, географічне середовище визначають собою зміст природної інфраструктури району. У сучасних умовах територіальний розвиток можливий не стільки в кількісному виразі (територія району обмежена межами), скільки якісно – якість територіального простору, як середовища буття соціуму. Природне середовище району із різноманітним рельєфом, сприятливим кліматом, лісовими масивами, озерами та річками, мінеральними водами стимулює розвиток туризму та рекреації. Водночас у районі є кілька центрів промислового забруднення, які погіршують стан навколишнього середовища і потребують рекультивації та покращення. Нейтралізація найбільш небезпечних джерел забруднення, зокрема транспорту та промисловості, буде тривалим та важким процесом.

Елементами досконалої екологічної привабливості можна розглядати позитивні зовнішні ефекти (екстерналії), які «виробляються» екорегіоном, екосистемні послуги, які дозволяють мінімізувати від’ємні зовнішні ефекти (екстерналії), що виникають внаслідок перенесення забруднень із однієї території на іншу, продуктивне використання ресурсів.

Для охорони природи в районі необхідно залучати методи управління, які орієнтовані на ринкові відношення в економіці.


Завдання:
      1. 4.1.1. Вдосконалити систему охорони природного середовища та підтримки найцінніших екологічних територій та екосистем; утворити мережу біосферних заповідників на території району.
      2. 4.1.2. Вдосконалити систему моніторингу промислового та транспортного забруднення, а також запровадити програми санації навколишнього середовища (повітря, води, землі тощо).
      3. 4.1.3. Надавати підтримку відповідним інституціям та органам влади в їх діяльності, спрямованій на покращення екології та якості життя населення району (якість та забезпеченість населення питною водою, впровадження сучасних технологій переробки сміття, зменшення шуму тощо).
      4. 4.1.4. Надавати підтримку небезпечним підприємствам в опрацюванні і впровадженні програм зменшення викидів у навколишнє середовище (в повітря, воду, ґрунт; зменшення шуму тощо), а також рекультивації та реабілітації територій.
      5. 4.1.5. Стимулювати заходи, спрямовані на розробку, експлуатацію та збереження джерел мінеральних вод в районі та можливості утворення бальнеологічних курортів.
      6. 4.1.6. Розробити та впроваджувати програми енергозбереження та інтенсивного використання відновлювальних джерел енергії.
      7. 4.1.7. Забезпечити безумовне збереження, відновлення та оздоровлення навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, організацію екологічного контролю та попередження забруднення територій в результаті господарської діяльності.
      8. 4.1.8. Здійснити оцінку природно–ресурсного потенціалу району (екологічного ринку) і екологічної інфраструктури району як головної умови адаптації до транскордонності та наступної інтеграції.
      9. 4.1.9. Вивчити фактори та процеси, що впливають на подальшу екологізацію району та його екологічну інфраструктуру.
      10. 4.1.10. Забезпечити гармонізацію політики і законодавства з реаліями в галузі охорони навколишнього середовища.
      11. 4.1.11. Забезпечити контроль і запобігання забруднення навколишнього середовища.
      12. 4.1.12. Забезпечити реалізацію фінансових механізмів, включаючи екологічну конверсію зовнішнього боргу.
      13. 4.1.13. Забезпечити переорієнтацію господарської діяльності й інфраструктури на екологічно прийнятні форми, саме існування яких сприятиме досягненню високого ступеня природо збереження, забезпечення зайнятості місцевого населення у цих структурах.
      14. 4.1.14. Забезпечити гармонічне сполучення поселень і господарських об’єктів із природним оточенням.
      15. 4.1.15. Створити довгострокову екологічно обґрунтовану систему обмеження господарської діяльності на основі функціонального поділу на зони, території та акваторії району.
      16. 4.1.16. Забезпечити територіальну охорону, збереження наземних і водних співтовариств і територій та забезпечити їх захист.
      17. 4.1.17. Запровадити перехід в сфері природокористування до системи рентних платежів, вилучаючи платежі за використання асиміляційного потенціалу (платежі за забруднення), які дозволяють найбільш ефективним чином реалізовувати права громадян на сприятливе середовище існування, і збереження природного потенціалу, а також функції держави як (основного) титульного власника природних ресурсів.
      18. 4.1.18. Створити за реалізувати механізм вилучення коштів з господарюючих суб’єктів, які експлуатують ці ресурси, і їх цільового використання на відновлення природних ресурсів і відтворення порушеної якості природного середовища.
      19. 4.1.19. Реалізувати в повному обсязі принцип «забруднювач платить»! на основі розробки правових і економічних підходів, які дозволяють компенсувати екологічну шкоду, що наноситься оточуючому природному середовищу.
      20. 4.1.20. Застосовувати сумісну з Міжнародними і вітчизняними стандартами сучасної методологічної оцінки природних ресурсів, їх ринкової вартості, яка забезпечує адекватною інформаційною базою процеси прийняття рішень у сфері регулювання природокористування і охорони оточуючого середовища на всіх рівнях, починаючи з визначення стратегічних напрямків розвитку економіки району до оцінки конкретних інвестиційних проектів та розрахунків плати за використання природних ресурсів або компенсацію наданої їм шкоди у грошовій формі.
      21. 4.1.21. Створити правову і організаційну основи для реалізації ринкових методів охорони природи; збереження цінних територій методами містобудівного і земельного регулювання і планування розвитку території району. Цей напрямок найтісніше пов'язаний зі створенням системи екологічних вимог і обмежень при здійсненні будь–якої господарської діяльності і встановлення ставок штрафних санкцій за їх порушення або невиконання.


Операційна ціль 4.2:

Підтримка сучасного і традиційного мистецтва у Жидачівському районі, її культурного потенціалу та національних традицій


Передумови: Потрібно зазначити, що в розвитку суспільства, економіки та взагалі цивілізації головним фактором являється людський фактор. Адже усе створюють люди, використовуючи природні багатства та досягнення науки, техніки, технологій для ширшого задоволення своїх безмежних бажань та життєвих зручностей.

Жидачівський район – регіон із багатою культурною спадщиною і мальовничою природою. Завдяки великій кількості пам'яток культурної спадщини, лісових ландшафтів є привабливим для розвитку туристичної галузі. Однак для того, щоб повною мірою використати цей потенціал, треба поліпшити транспортний доступ, вкладати більше коштів у ремонт та реконструкцію пам'яток культурної спадщини. А також розвивати промоції району в українських та міжнародних туристичних мережах.

На Жидачівщині збережено важливість ролі берегині української культури, мови, літератури і традицій на загальнонаціональному рівні. Сучасне життя району багате на різноманітні культурно–митецькі події, місцеві виставки сучасного мистецтва, театральні дійства, фестивалі тощо.

Однак сьогодні інфраструктура в сфері культури і мистецтва Жидачівщини є в незадовільному стані для забезпечення підвищення загальнонаціональної ролі району у розвитку української культури. Складним є проблеми збереження історико–архітектурних пам’яток, фінансовий стан культурних установ, особливо у сільській території.

Існування і функціонування установ та організацій культури і мистецтва – необхідна умова для подальшого розвитку суспільства, особливо в умовах ринкових відносин, коли науково–технічний прогрес охоплює всі форми матеріального виробництва і створює необхідні передумови для всебічного розвитку особистості. Сьогодні держава виділяє на ці цілі мало коштів, фінансування відбувається по залишковому принципу, що призводить до скорочення або припинення існування певного сектору цієї сфери. Досить багато організацій взагалі державою покинуті напризволяще. Перехід до ринкових відносин потребує створення умов до впровадження в закладах і органах культури нових економічних механізмів, орієнтованих на ринок, з метою зміцнення їх творчої та організаційно–економічної самостійності, формування багатоканальної системи фінансування, а також розширення власної ділової активності.

Для подолання негативних явищ, які склались в сфері культури необхідно створювати такі умови, які б сприяли подоланню труднощів з подальшим розвитком закладів культури і мистецтв й поступовим входженням в ринкову економіку з урахуванням специфіки її функціонування.

Жидачівщина та Ходорівщина відіграють важливу роль берегині української культури, мови, літератури і традицій на обласному та загальнонаціональному рівнях. Життя району багате на різноманітні культурно–мистецькі акції, фестивалі, мистецькі виставки, літературні та театральні дійства.

Однак, сьогодні інфраструктура у сфері культури і мистецтва району є недостатньою для підвищення ролі Жидачівського району на обласному та загальнонаціональному рівнях у справі розвитку культури.


Завдання:
      1. 4.2.1. Розробка та впровадження культурної політики, яка б була спрямована на максимальну адаптацію галузі культури до ринкових умов і водночас – до неухильного нарощування потенціалу культури, створення умов для виконання її шляхетних соціально–виховних функцій. До цих умов, на наш погляд, передусім належать такі як: подолання горезвісного залишкового принципу фінансування галузі культури і мистецтв, забезпечення її пріоритетного місця у бюджетному фінансуванні.
      1. Забезпечувати всебічний доступ до культурних надбань, сприяти формуванню високих духовних запитів громадян, поліпшенню умов творчої діяльності, зміцненню позитивного культурно–мистецького іміджу Жидачівського району в області, України та за її межами.
      2. Розвивати існуючі та створювати нові мистецькі і культурні заклади району з метою підвищення їх привабливості для мешканців району та гостей.
      3. Сприяти організації культурних заходів, які спрямовані на просування української культури на національному рівні (зокрема, української мови, літератури, традицій, мистецтва, національних ремесел тощо).
      4. Підтримувати молодь у самореалізації її творчих можливостей та ініціатив, широко залучати юнаків і дівчат до активної участі в національно–культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, збереженні традицій та національно–етнічних особливостей.
      5. Підтримувати найбільш активні громадські організації, які діють у сфері збереження і поширення українських та етнічних традицій і культури, а також культури національних та етнічних меншин, що проживають у Жидачівському районі..
      6. Приділення особливої уваги в сучасних умовах питання кадрового забезпечення галузі, так як провідну роль у формуванні та здійсненні культурної політики має належати спеціалістам, які володіють спеціальними знаннями та державним мисленням. Забезпечити підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для сфери культури.
      7. При формуванні якісного складу персоналу закладів культури і творчих колективів надавати перевагу молоді, яка спроможна формувати самодіяльну художню творчість, активно застосовувати інформаційні та комп’ютерні технології і вести пропаганду національно–культурних надбань.
      8. Посилювати взаємозв’язки з українською діаспорою за кордоном, сприяти збереженню ними їх національних, етнічних і культурних традицій.


Операційна ціль 4.3:

Використання історичної спадщини Жидачівщини. Становлення і розвиток туристичної інфраструктури


Передумови: Історичну та архітектурну спадщину населених пунктів можна віднести до однієї з особливостей району. Архітектурні пам’ятки, розташовані у районі, мають значну історичну цінність та повинні бути привабливими для туристів.

На території Жидачівського району розміщено понад 300 пам'яток культурної спадщини місцевого та державного значення. Є цікаві об’єкти в архітектурному та ландшафтному планах.

Культурна спадщина має значну історичну цінність і повинна залишатись привабливою для туристів.


Завдання:
      1. Підтримувати розроблення та впровадження програм збереження історичної спадщини Жидачівського району.
      2. Розробити та впровадити внутрішню та зовнішню промоційну кампанію історичної спадщини та туристичних можливостей району.
      3. Стимулювати та підтримувати організацію та можливості участі в національних та міжнародних наукових, культурних та ділових заходів (фестивалів, артистичних семінарів, виставок та інших), розвивати туризм в районі.
      4. Перетворити населені пункти району та їх околиці на місця, привітні для їх мешканців, гостей вітчизняних та іноземних туристів.
      5. Розробити, впровадити та популяризувати туристичні програми і продукти (такі як «Жидачівська петля», історичні населені пункти тощо), а також підтримувати зусилля місцевого самоврядування, територіальних громад, громадських та інших організацій у цій сфері.


Операційна ціль 4.4:

Становлення, розвиток та промоція рекреаційного потенціалу Жидачівського району


Передумови: Район може пропонувати широкі можливості відпочинку протягом вихідних днів та на більш тривалий час, різноманітні міжсезонні туристичні заходи, включаючи ознайомлення з наявними родовищами мінеральних вод для розвитку лікувальної профілактики. Є основи для розробки та впровадження проектів у галузі сільського та зеленого туризму. Туристична та рекреаційна база є зовсім нерозвинутою і потребує комплексу заходів, включаючи підготовку відповідних спеціалістів та рекламної підтримки.

Враховуючи цікаве географічне положення, природний ландшафт Опільсько–Розточанського пагорба Подільської височини, який називають «малою Швейцарією», «малими Карпатами», а ще Бакоцинськими горами, Жидачівський район має широкі потенційні можливості відпочинку протягом вихідних днів.

Туристична і рекреаційна база є слаборозвинутою і потребує значного вдосконалення, підготовки відповідних спеціалістів та рекламної підтримки.


Завдання:
      1. Ініціювати розвиток відповідних структур агро– і сільського туризму, сприяти розвитку туристичних послуг у сільській місцевості, стимулювати проведення для навчальних програм у сфері зеленого туризму.
      2. Заохочувати місцеві органи влади та приватних інвесторів до розвитку сучасної туристичної та рекреаційної бази (місцеві курорти з мінеральними водами «Кнісельчанка», «Аквінія» тощо; наметові табори і місця для короткочасного відпочинку та рекреації тощо), підтримувати їх у впровадженні даних програм та їх промоції.
      3. Створити систему розповсюдження туристичної інформації через Інтернет та взяти участь у створенні обласної мережі туристичних інформаційних центрів.
      4. Сприяти розвиткові рекреаційних зон і ринку послуг шляхом розроблення передусім генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку і залучення інвестицій, віднесених Постановою КМ України від 15 грудня 1997 року №1391 до курортних.
      5. Стимулювати промоційні кампанії різноманітного рекреаційного та туристичного потенціалу району (місцеві курорти з мінеральними водами тощо).


Операційна ціль 4.5.:

Регулювання безпеки продовольчої продукції як необхідна умова безпеки здоров'я людини


Передумови: У результаті створення єдиного ринку, поступового розширення і глобалізації харчові продукти і їх компоненти можуть надходити з більшої кількості країн, ніж раніше, і перевозять їх до кінцевого споживача набагато більш різноманітними шляхами. Той факт, що до надходження до кінцевого споживача продукти харчування проходять через усі більшу кількість учасників цього процесу, підвищує можливість зараження (забруднення) при відсутності суворих заходів контролю.

Не сприяє покращенню ситуації у сфері якості та безпеки продовольства низький рівень відповідальності за порушення стандартів, норм і правил та якості вітчизняної харчової продукції. Необхідна загальнодержавна політика, першочерговим завданням якої має бути удосконалення національної системи контрою за якістю та безпечністю продукції для зменшення або ліквідації загрози небажаного впливу на здоров'я населення.


Завдання:
      1. Здійснення характеристики продовольчих ринків через аналіз споживання харчових продуктів населенням району.
      2. Робота керівних органів, які відповідають за якість та безпеку продовольства, повинна здійснюватися на основі взаємодії зі споживачами, виробниками, сферою торгівлі та іншими зацікавленими сторонами.
      3. Важливим принципом регіональної політики в галузі якості та безпеки продовольства повинна стати відкритість. Необхідно зробити результати контролю у відношенні продовольства доступними для суспільства, зокрема шляхом повідомлень про перевірки і їх результати, які здійснюються контролюючими органами. Робота керівних органів, які відповідають за якість та безпеку продовольства, повинна здійснюватися на основі взаємодії зі споживачами, виробниками, сферою торгівлі та іншими зацікавленими сторонами.
      4. Впровадження нових стандартів якості на продовольчі товари, які б відповідали вимогам СОТ, удосконалення ветеринарно–санітарних і карантинних вимог.
      5. Формування та впровадження єдиних та комплексних механізмів забезпечення якості та безпеки продовольчої продукції, як повинна передбачити вирішення питань удосконалення механізмів захисту регіонального продовольчого ринку від неякісної та небезпечної продукції; створення економічних, організаційних та соціальних передумов і механізмів широкого впровадження на рівні підприємств систем управління якістю навколишнім середовищем як найбільш ефективного інструменту забезпечення якості продукції, задоволення вимог і очікувань споживачів та ін.
      6. Формування та реалізація заходів, направлених на розширення знань споживачів у питаннях гігієни продуктів харчування шляхом надання відповідних рекомендацій, інформації тим, щоб допомогти споживачу більш ефективно вирішувати питання, пов’язані з ризиком у зв’язку з продуктами харчування.
      7. Стимулювання виробництва «здорового» продовольства, повинна проводитися і у відношенні його виробників. Надання підтримки виробництву більш повноцінних харчових продуктів може включати технологічну підтримку у відношенні: виробництва овочів, фруктів; технологічних нововведень для виробництва більш повноцінних харчових продуктів; ланцюга розподілу й експорту цих продуктів. Способи стимулювання цього процесу можуть включати державні програми підтримки у відношенні програм шкільних сніданків і інших програм суспільного харчування і допомоги в галузі харчових продуктів, а також розробку договорів з особами, які вирощують ц у місцевих умовах харчові продукти, для того щоб вони забезпечували місцевий ринок та ін.
      8. Враховуючи наявні потенційні можливості району у виробництві здорових», біологічно цінних продуктів харчування, інноваційну діяльність сільськогосподарських та переробних підприємств району у найближчій перспективі повинна акцентуватися на наступних напрямках:
        1. виробництво готових до споживання свіжих овочевих салатів, інших плодоовочевих виробів в охолодженому вигляді в поліетиленовій та іншій сучасній упаковці;
        2. виробництво пектиму з використанням яблучної сировини як замінника імпортної сировини;
        3. освоєння виробництва продукції із дикоростучих плодів і ягід;
        4. освоєння виробництва напоїв підвищеної біологічної цінності, в тому числі з використанням місцевої та дикоростучої сировини;
        5. запровадження технологій, які забезпечують збереження та підвищення харчової цінності продуктів;
        6. збільшення виробництва продукції з натуральної сировини підвищеної біологічної цінності та ін.
      9. Розробка ефективної регіональної системи контролю за якістю та безпечністю продовольчої продукції, стимулювання місцевих підприємств до виробництва «здорового» продовольства надасть змогу створити передумови для подолання технічних бар’єрів для просування товарів на зарубіжні ринки, підвищити довіру та повагу до вітчизняних товаровиробників на зовнішньому та внутрішньому ринках, сприяти покращенню здоров'я населення.


Операційна ціль 4.6.:

Охорона здоров'я людини – як запорука здорової української нації


Передумови:

На території району розроблено та забезпечується дія Комплексної програми розвитку охорони здоров'я населення Жидачівського району на 2006–2010 роки та План дій щодо реформування системи охорони здоров'я Жидачівського району на 2006–2011 роки (Дорожня карта розвитку системи охорони здоров'я району), в яких передбачено короткострокові (2006–2007 роки), середньострокові («008–2009 роки) та більш довгострокові (2010–2011 роки) заходи по розвитку та реформуванню системи охорони здоров'я району задля збереження та покращення здоров'я його мешканців.


Завдання:

4.6.1. У плані оптимізації та реорганізації мережі стаціонарної медичної допомоги необхідно здійснити заходи щодо централізації в Жидачівський ЦРЛ стаціонарної акушерсько–гінекологічної та педіатричної допомоги (створення в районі єдиного стаціонарного акушерсько–гінекологічного відділення в Жидачівській ЦРЛ на 55 ліжок: 15 пологових, 15 патології вагітних, 25 гінекологічних), а також централізація 10 стаціонарних дитячих ліжок в Журавнівської міської лікарні в Жидачівська ЦРЛ і сформувати в ній дитячого відділення на 30 ліжок, в т.ч. 10 для грудних дітей.

4.6.2. Ввести 12 геріатричних стаціонарних ліжок в склад терапевтичного відділення Журавнівської МЛ.

4.6.3. Ввести додатково стаціонар–замінних 5 ліжок патології вагітних і 7 гінекологічних ліжок в денному стаціонарі поліклініки (ДСП) Ходорівської рай лікарні, а також 6 дитячих ліжок ДСП в Журавнівській МЛ (2008–2009 роки).

4.6.4. Створити відділення загальної практики – сімейної медицини в Ходорівській РЛ та Журавнівській МЛ (2008–2009 роки).

4.6.5. Завершити відділення загальної практики – сімейної медицини в Ходорівській РЛ та Журавнівській МЛ (20908-2009 роки).

4.6.6. Створити на базі Вибранівської СЛА з 1 серпня 2008 року Вибранівської АЗПСМ.

4.6.7. Відновити та завершити будівництво незавершених будівництвом об’єктів приміщень ФАПів сіл Тейсарів та Мельнич.

4.6.8. Проведення всіх необхідних заходів для забезпечення функціонування в районі центру з діагностики захворювань.

4.6.9. Забезпечення усіх лікувальних установ району медичним сучасним обладнанням, інвентарем та засобами з надання необхідної медичної допомоги, в т.ч. придбання пересувного флюороавтобуса, санітарних автомобілів підвищеної прохідності тощо.

4.6.10. Впровадження по усіх медичних установах заходів з енергозбереження, в т.ч. в сільській місцевості.

4.6.11. Забезпечити наближення лікарської допомоги до сільського населення шляхом регулярних виїздів сімейних, дільничних лікарів та акушер–гінекологів в лікарські амбулаторії, на ФАПи району. Продовження втілення в життя акції «Дні здоров'я сільського населення».

4.6.12. Забезпечення зниження рівня захворюваності населення на туберкульоз шляхом широкого впровадження програми ДОТС–стратегії.

4.6.13. Удосконалення та розширення роботи кабінету добровільного консультування/тестування населення на ВІЛ/СНІД «Довіра».

4.6.14. Зниження і стабілізація рівня немовлячої смертності до показника не більше 8 випадків на 1000 населення та недопущення материнської смертності.

4.6.15. Впровадження усіх можливих та необхідних заходів щодо посилення боротьби з серцево–судинними, судинно–мозковими, інфекційними та онкологічними захворюваннями.

4.6.16. Активізація профілактики роботи серед населення, пропаганди здорового способу життя, стилю здорового життя.

4.6.17. Втілення в практику досягнень медичної науки і наукової організації праці (НОП).

4.6.18. Становлення та розвиток платних медичних послуг.

4.6.19. Забезпечення централізації стаціонарної хірургічної та травматологічної допомоги в Жидачівській ЦРЛ (45 хірургічних ліжок – окреме відділення та 30 травматологічних ліжок – окреме відділення) та одночасне скорочення в Ходорівській РЛ 5 хірургічних та 5 травматологічних ліжок (2010 рік.).