Geum.ru

Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року розділ аналіз соціально-економічного розвитку Жидачівського району

Вид материалаДокументы

Содержание


1.3. Людський капітал
Характеристика суспільства
Рівень життя населення
Соціальна інфраструктура та послуги
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19

1.3. ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ


Ключова характеристика соціально–орієнтованої ринкової економіки – зміна ролі людини в системі чинників виробництва. Людський фактор полвинен бути головним стрижнем соціально–економічної системи в умовах її стійкого розвитку, а соціальна політика є основним системоутворюючим компонентом державної економічної політики, яка направляє функціонування всіх інших її елементів на реалізацію цілей соціальної справедливості, захищеності і високого рівня життя населення. Активна соціальна державна політика – найважливіша умова конкурентоспроможності економіки, а здійснення опори лише на ринковий механізм за відсутності соціальних орієнтирів веде до реградації людського потенціалу.

Традиційно вважається, що трудові ресурси – це частина населення, яка володіє необхідним фізичним розвитком, знаннями та практичним досвідом роботи у народному господарстві. Проте, з моменту досягнення людством інформаційної епохи розвитку, набув нового значення процес управління трудовими ресурсами, коли на перший план виходять їх якісні характеристики – знання, освіта, ініціативність, гнучкість та нестандартність мислення, творчість, логіка тощо. Необхідне нове ставлення до процесу управління трудовими ресурсами – як до капіталу, що здатний нагромаджувати знання та у майбутньому приносити дохід. Джерело продуктивності – освічена робоча людина. Водночас освіченість нічого не варта, якщо працівники притому не мають здоров'я, гідного житла, психологічної стабільності та високого рівня культури. Таким чином, державу загального добробуту необхідно розглядати як джерело продуктивності, а не просто як тягар до бюджету.

У зв’язку зі складною демографічною ситуацією в районі, активним міграційним відпливом, у тому числі якісного конкурентноздатного людського капіталу за кордон, низькою заробітною платою, що не в змозі забезпечити простого відтворення робочої сили, а надто – якісного людського капіталу, гострою є проблема збереження, відтворення та раціонального використання того людського капіталу, який на разі функціонує та долучається до створення ВВП.


Характеристика суспільства
  1. За своєю територією – 99,6га або 1тис. км2. Жидачівський район займає 6 місце у Львівській області (4,4% території області), а за кількістю населення – 10 місце. Станом на 1 січня 2007 року в районі проживало 74934осіб (2,9% від загальної кількості населення Львівської області), серед них 30155 осіб (40,2%) міських і 44779 осіб (59,8%) – сільських мешканців. Значною залишається різниця в рівні проживання на окремих територіях району, що відображається в неоднакових умовах та стандартах проживання.
  2. Демографічні зміни у Жидачівському районі, які відбулися в 1990–2006 роках (зменшення на 11176 осіб, або на 13%) є несприятливими з точки зору розвитку регіону і характеризуються зростанням смертності осіб у продуктивному віці, зменшенням середньої тривалості життя особливо серед мужчин, зменшенням природного приростом і від’ємним сальдо міграції. Прогнозується, що ці явища залишаться стійкими і будуть утримуватися ще в наступному десятиріччі. Вбачаються наступні способи покращення ситуації – зміна міграційних тенденцій, покращення умов проживання та рівня життя, кращого використання людських ресурсів (в т.ч. в результаті підвищення кваліфікації, пристосування до нових умов, технічного забезпечення та зростання ефективності праці), а також у відповідній демографічній політиці, яка міститиме елементи політики підтримки сім’ї.
  3. Ситуація, що склалася з природним відтворенням та незбалансованістю міграційних процесів призводить до деформації вікової структури населення та старіння сільського населення. Відсутність цілеспрямованих заходів на державному та регіональному рівнях поглиблює та загострює критичну ситуацію.


Рівень життя населення
  1. Заслуговує на увагу той факт, що з 2004 року мало місце випередження темпів приросту доходів населення над темпами ВВП. Починаючи з 2004 року доходи населення району збільшувалися. На темпи заробітної плати вплинула її часткова легалізація, яка раніше, тай зараз поки виплачується у завуальованій формі. До того ж такі темпи росту зарплати сприяли зростанню попиту на споживчі товари, частина якого була компенсована за рахунок імпортованої продукції. Необхідно підкреслити також, що Законом про державний бюджету України до таких захищених статей, як оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на зарплату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплата комунальних послуг та енергоносіїв, виплата процентів за державним боргом віднесено на трансферти населенню та трансферти місцевим бюджетам. Трансферти використовуються з метою вирівнювання бюджетних диспропорцій, а також для підвищення фінансування освіти, охорони здоров'я, боротьби з бідністю тощо.
  2. Падіння у попереднє десятиліття життєвого рівня населення району (невиплата заробітної плати, зупинки підприємств, безробіття) привело до обмеження доступу багатьох малозабезпечених людей до системи охорони здоров'я, освіти і культури, що знайшло своє вираження в погіршенні демографічної ситуації, скороченні тривалості життя, падінні довіри до властей і т.д.
  3. Посилення територіальної диференціації рівня економічного і соціального розвитку окремих територій району (розвинуте м.Жидачів, упадок розвитку м.Ходорів, депресивні та відсталі мікрорегіони Журавнівський, Новострілищанський, повний упадок окремих населених сільських територій тощо) стали результатом порушення виробничо–технологічних зв’язків між підприємствами окремих територій, об’єктивно існуючих відмінностей в рівні соціально–економічного розвитку територій району. Такий розрив між окремими територіями за обсягом виробництва промислової продукції на душу населення спричиняє зубожіння населення нерозвинених територій.
  4. У Жидачівському районі в найближчий час і надалі слід очікувати сталого зниження кількості зайнятих та зростання їх середнього віку. Позитивні зміни можуть полягати в створенні нових робочих місць. Хоча позитивні зміни на ринку праці стануть скоріше результатом розвитку, ніж його причиною, однак одночасні корисні зміни на ринку праці можуть бути викликані зростанням частки приватних підприємств в економіці – що повинно бути однією із цілей стратегії розвитку.
  5. Стимулюючи розвиток окремих видів діяльності, або галузей, слід врахувати небезпечно високий відсоток людей з вищою освітою серед безробітних, а також потенційне зростання безробітних з початковою освітою (відсоток яких серед безробітних є низьким, що може вказувати на перевищення зайнятості цієї групи в зв’язку із низькою вартістю використання робочої сили, а також на низький технічний або технологічний рівень різних галузей господарювання).
  6. Важливе місце в системі моделей рівня життя займають моделі аналізу і прогнозу попиту і споживання. Ці моделі тісно пов’язані з іншими моделями системи соціального захисту населення, перш за все моделлю грошових доходів і витрат населення. Аналіз за попередні роки у районі показує, що в структурі платоспроможного попиту зростає частка видатків на продовольчі товари, зменшується питома вага на непродовольчі товари та платні послуги. Це свідчить про те, що втілення в життя «разових» реформ роздрібних цін не створює необхідних умов для проведення в подальшому політики стабільних цін на основні товари, передусім на продукти харчування та на платні послуги. Такий політичний курс на майбутнє може призвести до погіршення ситуації на споживчому ринку внаслідок росту затрат в основному на виробництво продуктів харчування та на платні послуги.
  7. З урахуванням зростання цін на комунальні платежі грошові доходи постійно зменшувалися, що зумовлювало скорочення витрат на харчування. Надмірне споживання алкогольних напоїв зменшує можливості повноцінного харчування. Недосконалість державних соціальних програм, відсутність бюджетних коштів їх реалізації змушують населення спрямовувати значну частину доходів на лікування, надання родичам матеріальної допомоги, що теж обмежує купівельну спроможність стосовно продуктів харчування.
  8. Доходи та рівень життя мешканців району в значній мірі залежить від економічного стану в державі та політики уряду, результатом якого є поступове зростання доходів та покращення рівня життя мешканців. Однак звертає увагу детально розвинута система розподілу доходів у державі, яка спричинює, що майже 1/3 доходів населення походить із грошової та інших форм допомоги (замість того, щоб по можливості потрапляти до громадян у формі заробітної плати, що, в свою чергу, сприяло б економічному розвитку).
  9. Звертає увагу різниця в рівні проживання в окремих територіях району, що відображається в неоднакових умовах та стандартах проживання. Значними є потреби у ремонті житлових будинків та інвестиціях в інфраструктуру житла. Комунальні послуги та інвестиції в галузі технічної інфраструктури житлової та іншої комунальної забудови можуть стати предметом соціальних програм, частково фінансованих із засобів Європейської Спільноти, завданням яких було б і покращення рівня проживання мешканців. Широких та активних дій вимагатиме розв’язання проблеми збору сміття на сільських територіях та утилізація відходів, зібраних на території міст.
  10. Наступним явищем, яке вимагає втручання є затримки з виплатою заробітної плати працівникам.
  11. За період з 1997 по 2007 роки щорічно відбувалося зменшення числа одержувачів субсидій на житлово–комунальні послуги з 16тис. сімей до 2,3 тис. сімей. За цей же період сума їхніх річних нарахувань зменшувалася від 6млн. 300тис.грн до 2,2млн.грн. За період з 1997 року по 2005 роки відбувалося поступове зменшення середньомісячної суми субсидії на ЖКП: від 94 грн. до 51,47грн. У 2006 році відбулося різке зростання середньої суми субсидії до 130,51грн. У 2007 році ще більш суттєво збільшені видатки щодо соціального захисту населення, зокрема, призначено 1'174 субсидій на житлово-комунальні послуги на суму 2млн.342,6тис.грн. (у 2,3 рази перевищує показник 2006р.).
  12. Кількість сімей, які отримували субсидії на скраплений газ і тверде паливо за період з 1996 по 2007 роки зменшилася з 2400 сімей до 413 сімей. За період з 2001 по 2007 роки середній розмір цього виду субсидій зменшився.
  13. Щодо розподілу субсидій за територіями району, то більший розмір субсидій виплачується мешканцям Ходорівської території, менший – Жидачівській.
  14. Оформлення субсидій покладено на органи праці та соціального захисту. Для отримання грошової допомоги одержувач має подати інформацію: довідку про доходи членів сім'ї, суму плати за житлово–комунальні послуги, майновий стан. Крім того, спеціалісти відділів звертаються до Бюро технічної інформації, Державної атоінспекції, Податкової адміністрації і інших установ з проханням надати додаткові матеріали, які б підтверджували фактичний стан прохача субсидій. Все це посилює навантаження, і тому не виключені помилки в той чи інший бік. З урахуванням цього, варто було б, нарахування і видачу житлових субсидій провадити диференційовано: окремо працюючим і окремо непрацюючим, в т.ч. пенсіонерам. Для цього доцільно, щоб нарахування і видачу житлової допомоги проводили ті підприємства, де серед працюючих є такі, що потребують допомоги на оплату житла. Сума такої допомоги мала б включатися до фонду оплати праці і виплачувалася з державного бюджету. Такий порядок виплати житлової допомоги сприятиме підвищенню контролю за житловими субсидіями з боку контролюючих органів, а також підприємств, організацій.
  15. У районі тіньова зайнятість залишається актуальною проблемою Вона створює чимало проблем та породжує негативні наслідки. Безпосередньо для працюючих – це відсутність належного рівня соціального захисту та гідного пенсійного забезпечення у майбутньому; для держави – зменшення надходжень до бюджету та Пенсійного фонду при одночасному збільшенні соціальних виплат. З метою зменшення обсягів цього явища обов’язковою буде робота щодо проведення роз’яснювальної роботи та інформування населення щодо негативних наслідків тіньової зайнятості, у тому числі через засоби масової інформації.
  16. За 2004 рік до бюджету Пенсійного Фонду з усіх джерел фінансування надійшло 65,9млн.грн., за 2005 рік – 147,6млн.грн., за 2006 рік. – 157,3млн.грн., за 2007 рік – ____млн.грн. Ріст надходжень пов'язаний із збільшеннями пенсійних виплат, а саме: середній розмір пенсійної виплати в районі станом на 01.01.05р. становив 293грн., на 01.01.06р. – 369грн., на 01.01.07р. – 412,12грн., на 01.01.08р. – 520,02грн. В загальній сумі надходжень власні надходження в 2004 році склали 25,1млн.грн. (38,1%), у 2005 році – 35,0млн.гпрн. (23,7%), в 2006 році – 41,6млн.грн. (26,4%. У 2007р. призначено 854 нових пенсій, проведено 1'665 перерахунків пенсій за особистими заявами пенсіонерів.
  17. На обліку станом на 01.01.06р числилось 26110 пенсіонерів, на 01.01.05р. – 25701 пенсіонер (–1,57%), на 01.01.06р. – 25427 пенсіонерів (–1,07%), на 01.01.07р. – 24825 пенсіонерів (–2,37%), на 01.01.08р. – 24639 пенсіонерів (– 0,75%).
  18. Пенсійна реформа, яка розпочалася у 2004 році, передбачає заміну діючої системи пенсійного забезпечення на сучасну страхову трирівневу пенсійну систему. Стратегією розвитку пенсійної системи, схваленою розпорядженням КМУ від 15.12.2005 року №525-р., визначено перспективи подальшого розвитку та реформування пенсійної системи, спрямованої на забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи, посилення дії страхових принципів у солідарній системі, запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та подальший розвиток недержавного пенсійного забезпечення. Реформування пенсійного забезпечення здійснюється за такими основними напрямками: перегляд механізму виплати пенсій залежно від страхового стажу та сплачених внесків; перегляд механізму виплати пенсій працюючим пенсіонерам, у т.ч. з урахуванням їх заробітної плати; поступовий перегляд пенсійного віку відповідно до зростання тривалості життя; запровадження єдиного соціального внеску та створення Державного реєстру соціального страхування; запровадження електронного звітування роботодавців та інші.
  19. Досить гострою проблемою залишається соціальний захист інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни. Станом на 1 січня 2008 року згідно чинного законодавства в районі значна категорія населення належить до пільгової категорії, зокрема 7258 – ветерани війни, 9505 – ветерани праці, 192 – "чорнобильці", 164 – реабілітовані особи, 13350 – діти війни, 3400 – інваліди загального захворювання (з них 239 дітей-інвалідів) та ін. За 2007 рік нараховано пільг на суму 5 млн. 603,2 тис.грн. Дані особи користуються пільгами щодо оплати житлово–комунальних послуг, придбання палива, оплати послуг зв'язку, безоплатного проїзду у міському транспорту тощо. Однак залишаються невирішеними питання збільшення прожиткового мінімуму для літніх людей, забезпечення в необхідній кількості безкоштовними ліками та санаторно–курортними путівками тощо.
  20. Постійно упродовж другого десятка років прослідковується трудова міграція жителів району за межі України. Переважна більшість мігрантів району не є сезонними працівниками і перебувають за кордоном щонайменше 8 місяців на рік. Більшість гастайбартерів задіяні на будівництві і у сфері послуг та обслуговування, лише незначна частина – на сільськогосподарських роботах. Праця у сільському господарстві, а також на будівництві мегаполісів є сезонними – з квітня по жовтень включно, тобто тих же 8 місяців на рік. Разом з тим, трудова міграція населення району в силу низки чинників при тяжіння і відштовхування буде і надалі залишатись досить масштабною, а її обсяги в окремі країни світу можуть надалі якщо не зростати, то залишитися на рівні показника двох останніх років. Може збільшитися кількість трудових мігрантів у Польщу (участь у будівництві інвестиційних об’єктів), у зв’язку із проведенням на території у 2012 році європейського чемпіонату з футболу. Якщо за трудовими угодами працюють лише до 20% трудових мігрантів, сьогодні не можна однозначно говорити, що після закінчення терміну трудового контракту гастайбартери повертаються додому. Більша частина з них залишається нелегально у країнах світу для подальшої праці. Найбільша кількість гастайбартерів – одружені (у середньому 80%), виїжджають неповними сім’ями, лише 3% мігрантів виїжджають сім'ями. Переважна більшість мігрантів – жінки, які задіяні на сільськогосподарських роботах та в домогосподарствах. Так, понад половину мігрантів–жінок доглядає за людьми похилого віку, хворими та дітьми, ще третина займається наведенням і підтриманням порядку в сім'ях. Однією із важливих причин мігрантів часто відвідувати свої родини є досить високі витрати, пов’язані із самим процесом міграції. Найбільш ганебним для України є те, що мігрантами стають освічені, інтелектуальні люди з вищою освітою. Окрім того, в межах 10% трудових мігрантів залишаються за кордонами України на постійному місці проживання Тому надалі можна сподіватися, що суттєве повернення левової долі мігрантів не відбудеться, а шанси виїзду нових залишаються ще досить високими. При цьому міграція і надалі буде переважно нелегальною, а підрахувати її буде досить важко. Державні органи влади України моніторингом процесів трудової міграції досі активно не займаються. У такій ситуації стає зрозумілим, що зупинити чи зменшити масштаби трудової міграції стає неможливим.


Соціальна інфраструктура та послуги
  1. За останні роки економіка району зберегла свою динамічність розвитку, темпи зростання становили більш ніж 7%, відбувався реальний щорічний приріст інвестицій, позитивне сальдо платіжного балансу населення призвело до накопичення заощаджень населення. Всі ці позитивні тенденції дали змогу відчутно підвищити доходи населення, попри дуже низьку точку відліку. З початку 2000 року номінальна заробітна плата збільшилася удвічі. Рівень реальної заробітної плати стабілізувався з 2000 року, і щорічно збільшувався. Зростання супроводжувалося значним прогресом у скороченні та погашенні простроченої заборгованості по виплаті заробітної плати і повністю ліквідовано заборгованість з виплати пенсій. Рівень безробіття також суттєво знизився.
  2. Подібно до інших районі області, та і в цілому по Україні, упродовж останніх років у районів відбулося зростання частки переформатування загальних освітніх установ у НВК, школу–гімназію, школу–ліцей.
  3. Якщо до 2005 року була низька відвідуваність дошкільних установ, що є слабкою рисою системи регіональної освіти, то за останні три роки, зокрема у 2007 році виникла потреби у розширенні існуючих дошкільних установ та створення нових дошкільних установ майже у кожній місцевій раді. Це пов’язано, із збільшенням створення нових робочих місць дорослого населення (батьків), налагодження і стабільність роботи підприємництва. На сьогодні охоплено дошкільною освітою 1063 дітей, зокрема у сільській місцевості 28,2% дітей ходять в дитячі дошкільні установи (до 2003 року було охоплено 14% дітей дошкільним вихованням).
  4. Упродовж 90-х років потреба в загальній вищій освіті, яка дозволяє вступати в вузи, зростала швидко, а кількість вступників до ПТУ з числа мешканців району різко зменшувалася. Співвідношення випускників старших класів і загальної кількості молодих людей випускного віку у 2001–2002 році становило 6,9%, у 2006–2007 році 8,63%. Це раптове зменшення кількості вступників до ПТУ та зростання бажаючих здобувати повну середню освіту в школі з однієї сторони можна вважати позитивною рисою району, що призведе до зростання потенціалу людського капіталу. З другої сторони є негативним явищем, та створює уже на сьогодні реальну загрозу відсутності кваліфікованої сили середньої та робочої ланки, зокрема у деяких галузях економіки з виробництва та переробки сировини, промислової продукції.
  5. Зростання потреби в кваліфікованих робочих кадрах упродовж останніх років змінювалася. Якщо є вакансії на вільні робочі місця з вищої освіти, то це стосується насамперед робітничих професій: продавець, слюсар, муляр–штукатур, тракторист, крановик тощо. Крім того для прийняття на вакантні чи нові робочі місця потребуються випускники тих навчальних закладів, які мають високий рівень акредитації та славляться високим рівнем іміджу та мають стійкий високо–професійний освітній бренд не тільки в межах області, але і на Україні та, і тепер, в країнах ЄС.
  6. Незадовільним залишається зростання кількості студентів, для яких освіта є платною. З огляду на те, що рівень фінансової спроможності родин Жидачівського району, який є насамперед аграрного напрямку, не дозволяє ряду випускникам навчальний середній освітніх установ району здобути якісну освіту, та напрям професії, про яку діти мріють змалечку. Це уже сьогодні стало непереборним бар’єром для дітей із бідних сімей до вступу у вузи, а також витоку молоді за межі України, які стають так званими заробітчанами.
  7. Тенденції в галузі охорони здоров'я в цілому по району відповідають тенденціям по області та Україні, хоча разом із збільшенням чисельності медперсоналу спостерігається погіршення здоров’я населення району, підвищення його смертності, що призводить до природного скорочення чисельності . Тривожна ситуація склалася із зростанням соціально небезпечного захворювання, як ВІЛ–інфекція та Снід, а також продовжує зберігатись зростання захворюваності населення на туберкульоз. Санаторно–курортні картки на оздоровлення в більшості населення є фінансово недостатніми, через їх високу вартість.
  8. На сьогодні Жидачівський район більше 80% бюджету району спрямовано на соціальні видатки. Більшість пенсіонерів отримують пенсію більшу за мінімальну, що є істотно позитивним показником. Окрім того, зросла допомога на дітей–сиріт, дітей–інвалідів, інвалідів з дитинства, допомога малозабезпеченим самотнім матерям. Проте варто усвідомлювати, що стабільне зростання життєвого рівня і досягнення соціальної гармонії можливе лише у разі здійснення системних змін, створення сучасної системи соціального забезпечення та соціального страхування.
  9. Незважаючи на вдосконалення та розширення соціальної допомоги не передбачається значних успіхів у боротьбі з бідністю та піднесення рівня життя населення району. Цей негатив необхідно віднести до основних недоліків реальної роботи держави, хоч її політика свідчить про інше.
  10. Культурні приваби та історико–культурний потенціал Жидачівського району, їх реальне використання вимагає значних коштів. Необхідно опрацювати ідею такої промоції та реклами, тому що навіть самі мешканці району відчувають певні труднощі із визначенням того, що (наприклад як продукти територій району) слід рекламувати. Не можна відмовитись від таких зусиль, бо це було б однозначне з втратою шансу отримання доходів у майбутньому. Проте проблематичним залишається питання достатньої кількості коштів на розвиток туристичної бази, відновлення ансамблів архітектурних пам’яток і широкомасштабної рекламної компанії.