Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року розділ аналіз соціально-економічного розвитку Жидачівського району

Вид материалаДокументы

Содержание


Уклад сільських територій
Активність населення Жидачівщини
Проблеми та перспективи відтворення людського капіталу
Захист населення через страхування
1.4. Просторова структура району
Технічна інфраструктура та транспорт
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19

Уклад сільських територій
  1. Соціальна інфраструктура в сільській місцевості є недостатньою, діє незадовільно, відчуває значну обмеженість фінансування. Стан здоров’я та освіти населення викликає значну стурбованість, так і містить у собі потенційну загрозу незворотних процесів.
  2. Сільський (агротуризм) туризм знаходиться в районі в ембріональній стадії, й говорити про його розвиток, без кардинальних змін у свідомості сільського населення, відповідної освіти та підготовки, покращення умов проживання на селі – ще передчасно.
  3. Основу розвитку сільських територій становить, перш за все, місцеве підприємництво, яке спрямоване на різні форми залучення капіталу, з одного боку, розширення аграрної діяльності та розвиток інших чи нових сільськогосподарських напрямків виробництва, а з іншого – становлення бізнесу, не пов’язаного з аграрним сектором місцевої економіки. Підприємництво у аграрній сфері характеризується розвитком виробництва основних продуктів сільського господарства, нетрадиційної (альтернативної) продукції рільництва, її переробки, виробничим обслуговуванням сільського господарства. Несільськогосподарська сфера включає розвиток комунальних послуг, торгівлю, промислове виробництво на місцевій сировині, а також обслуговування соціально-культурної інфраструктури.
  4. Необхідно звернути увагу на те, що доходи від ведення особистого селянського господарства безпосередньо залежать від багатьох чинників: соціальний (кількість членів родини, наявність працездатних членів господарства, вік власників, соціальний стан, міра прояву господарської активності); економічних (напрям виробничої діяльності, розмір землекористування, урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність худоби, наявність у господарстві власної техніки та необхідних засобів виробництва, можливість реалізації залишків виробленої продукції, розміщення господарства тощо); організаційних (об’єднання у кооперативи). Усі чинники можуть сприяти виробництву додаткової продукції та наданню послуг або, навпаки, спричиняти додаткові витрати при веденні господарства. За даними Держкомстату України, частка доходів, одержаних у вигляді заробітної плати, пенсій, грошової допомоги від родичів тощо, у загальній структурі сукупних ресурсів особистого селянського господарства за 1999–2005 роки збільшилась у 1,3 рази, тоді як частка доходів від споживання та продажу продукції особистого селянського господарства від загального сукупного доходу, навпаки, зменшилась у 1,6 рази.


Активність населення Жидачівщини

Наявність ефективних механізмів виявлення волі народу, її врахування при прийнятті державних рішень, формуванні державних і самоврядних інституцій є критерієм правової держави. Збудувати демократичну державу можливо лише за умов, коли найширші верстви населення сприймуть ідеї демократії, візьмуть участь у демократичних перетвореннях, створять демократичні інститути. Демократія є запорукою успішного застосування багатьох принципів: урахування громадської думки, співробітництва політичних сил, узгодження їх інтересів, урахування і охорони прав меншості, взаємоконтролю органів, що належать до різних гілок державної влади, підзвітності і підконтрольності посадових осіб і управлінських органів перед представницькими органами і населенням тощо.
  1. Сформовано постійну практику з проведення зустрічей, так званих «за круглим столом», інституцій державної влади району з представниками політичних партій, рухів, суспільних організацій та об'єднань, засобів масової організації на яких інформується зі сторони владних інституцій про стан соціально–економічного розвитку району, зі сторони громадських об'єднань репрезентуються інтереси громадян району.
  2. Залучення громадян району до участі в роботі державних органів влади здійснюється як безпосередньо, так і через представницькі форми здійснення народовладдя (через депутатів, участь у зборах виборців і трудових колективів, громадських обговореннях, через радіо та пресу, участь у роботі робочих груп райдержадміністрації представників громадських об'єднань тощо).
  3. Сприятливою для розвитку району є політична активність населення (в т.ч. явка на вибори). Вже створені умови, при яких ця активність може розвиватись самостійно.
  4. Окрім високого відсотка працівників, що належать до професійних спілок, нам не слід розраховувати на широке самостійне включення профспілок у створення та реалізацію програм, які мають на меті забезпечення економічного розвитку району – між іншим і з огляду на виразну політизацію цих профспілок.
  5. Можна говорити про те, що Громадських організацій у Жидачівському районі є небагато, а ті що існують є слабкими. Найактивніші організації сконцентровані у м. Жидачів та м. Ходорів. Відсутність стратегії розвитку у багатьох ГО має негативний вплив на результати їх діяльності. Особливої уваги вимагає розвиток на території району доброчинних організацій. Проте в майбутньому передбачається подальше зростання кількості ГО, як одного з інструментів впливу суспільних груп на життя громадян.
  6. Відносно низька громадська активність мешканців та рівень приналежності до різних об’єднань суперечить схильності до політичної діяльності. Основи для співпраці органів влади з різними організаціями налагоджуються, але вони на початковому етапі. Нема також стабільних механізмів фінансування діяльності більшості недержавних організацій, які говорять про багато проблем, з якими їм доводиться зустрічатись у своїй діяльності.
  7. Без більшої активності неурядових організацій та подальшого розвитку інших форм самоорганізації населення дуже важко буде реалізувати розвиток району. Незначна кількість активних та добре функціонуючих неурядових організацій (ГО «ЕКО–Довкілля», Агенція з розвитку сільських територій, Асоціація фермерів та приватних землевласників, Асоціація малого підприємництва Жидачівщини) не становитиме перешкоди для реалізації різних програм, які повинні бути створені, в напрямках, визначених стратегією розвитку району. Частина таких програм повинна бути реалізована саме такими організаціями. Наголос в самій стратегії повинен бути поставлений саме на розвиток та зміцнення неурядових організацій, в т.ч. таких організацій, які будуть необхідними для реалізації інших цілей стратегії.
  8. Перешкодою на шляху співпраці органів влади з неурядовими організаціями є відсутність нормативного поля, яке б по–сучасному регулювало відношення поміж такими організаціями та органами влади різних рівнів і забезпечувало б їм, як суспільно корисним організаціям, можливість реалізації деяких громадських завдань, цим самим створення можливостей використання для таких цілей громадських коштів.
  9. Активність населення на ниві діяльності виглядає непогано, що є шансом на подальший розвиток Жидачівщини. У стратегії розвитку району або програмах її реалізації повинно бути врахована потреба утримання ділової активності та стимулювання зростання активності приватних підприємців, як важливого пріоритету розвитку району.
  10. Значна релігійна активність мешканців району не йде в парі з реальною діяльністю в середовищі проживання, що має на меті реалізацію основних засад та моральних цінностей, але допомагає подолати негативні аспекти змін у ментальності, пов’язаних зі змінами в країні.


Проблеми та перспективи відтворення людського капіталу
  1. Для висвітлення стану людського капіталу на Жидачівщині проаналізуємо якісний склад людського капіталу на сільськогосподарських та промислових підприємствах району, так як наш район є аграрно–промислового напрямку.
  2. Водночас, носіями людського капіталу є не тільки зайняті, але й безробітні особи.




Роки

Всього безробітних у віці 15–65р. (осіб)

Безробітні 15–65р. (осіб)

% безробітних з повною вищою освітою

% безробітних з базовою вищою освітою

У містах

У селах

У містах

У селах

У містах

У селах









2002

2305

998

1307

42

38

30

29

2004

2489

1095

1394

43

40

30

31

2005

2413

1080

1333

45

41

32

31

2006

1810

820

990

47

43

33

32

2007

1515

680

835

50

44

36

33



  1. Одним із шляхів відтворення людського капіталу можуть стати іноземні інвестори, які здатні вклади інвестиції у нагромадження людського капіталу, починаючи з початкової та середньої освіти.
  2. Оскільки процес формування людського капіталу є досить тривалим, розпочинати вкладення інвестицій у освіту необхідно у дошкільному віці, у закладах дошкільної та початкової освіти. Варто констатувати, що у системі початкової, середньої та вищої освіти давно назріла необхідність змінити тип навчання з інформаційно–репродуктивного та активно–творчий, що вимагає нових освітніх програм, підручників, науково–методичної літератури. Для реалізації зазначеної мети необхідні значні інвестиції, а ресурси державного та місцевих бюджетів обмежені. Цю проблему на рівні району відокремлено не вирішиться.


Захист населення через страхування
  1. Державна система страхування виконує в економіці району дві функції: бере на себе виробничі та госпродарські страхові випадки та страхує соціальні ризики (виробничі травми, тимчасова втрата працездатності і втрата її з віком та ін.), тим самим надає гарантії підприємницької діяльності та соціального захисту населення, здійснюючи перерозподіл доходів. Виконуючи захисну і перерозподільчу функцію, страхування, зрештою, сприятливо впливає на розвиток економіки. Це проявляється в тому, що, по–перше, воно вносить істотний внесок до процесів відтворення населення і робочої сили. По–друге, більш рівномірний розподіл доходів веде не тільки до зростання об'єму платоспроможного попиту, але і до поліпшення його структури. По–третє, пом'якшення соціальної напруги в результаті захищеності від соціальних та підприємницьких ризиків є чинником формування особливого виду матеріального багатства, пов'язаного з якістю взаємин між людьми і рівнем довіри в суспільстві.
  2. У ринкових умовах повинні забезпечуватися в повній мірі державні гарантії певного рівня життя населенню, необхідного для нормального відтворення робочої сили працездатним громадянам, а також збереження колишнього рівня для тих, які втратили працездатність унаслідок соціальних ризиків (виробничі травми, тимчасова втрата працездатності і втрата її з віком та ін.).
  3. У ринкових умовах більш актуальним і важливим стає поняття соціального та підприємницького ризику, тобто вірогідність матеріальної незабезпеченості громадян при втраті ними можливості брати участь в економічному процесі, а також ризику підприємницької діяльності є більш вірогідними. Раніше держава, будучи основним працедавцем і власником засобів виробництва, в принципі гарантувала благополуччя людей (правда, на рівні його мінімуму), несучи відповідальність за економічні та соціальні ризики, а також брала на себе відповідальність за економічні і соціальні ризики, за підприємницьку діяльність. З розвитком різноманіття форм власності картина стала іншою, сфера державного забезпечення і її можливості сильно скоротилися. У цих умовах необхідне створення нових систем страхування диктується також демографічними чинниками: окрім старіння населення, спостерігається стійке зниження народжуваності.


1.4. ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА РАЙОНУ

Природне середовище

Жидачівському району притаманні екологічні проблеми аграрно–промислових територій.
  1. Характерною особливістю Жидачівського району є висока середня щільність населення, а також нерівномірність густоти населення в різних населених пунктах району за територіями.
  2. На сьогодення Жидачівський район успадкував ряд соціально-економічних та екологічних проблем, що існували і не в повній мірі вирішувалися роками ще в попередні десятиріччя минулого сторіччя. Незважаючи на вжиті заходи, внаслідок економічної ситуації в державі, багато з тих проблем ще більше загострились, з'явились нові. Специфіка теперішнього стану полягає в тому, що в умовах гострого фінансового дефіциту необхідно вирішувати наболілі питання забезпечення нормального функціонування систем життєзабезпечення населених пунктів району і, разом з тим, розв'язувати більш складні завдання, пов'язані зі зміною перспективних функцій територій району в геополітичному просторі України та Європи. Кардинального вирішення потребують зменшення забруднення природного середовища й зниження антропогенного впливу на нього.
  3. Екологічна ситуація в районі обумовлена тим, що протягом усіх етапів свого розвитку вона уже набула негативного системного характеру з високою ймовірністю прояву надзвичайних ситуацій і незадовільною здатністю природного середовища до самопідтримання й самовідновлення. Проблеми переорієнтації та оптимізації промислової, аграрної та соціальної інфраструктури, збереження архітектурно–культурно-історичної спадщини, поліпшення екологічної ситуації, забезпечення зайнятості населення з урахуванням значення територій району у зближенні України з європейськими державами набули нині першочергового значення. Екологічний стан у районі залишається досить складним, незважаючи на те, що реалізація ряду організаційно-технічних заходів стримують наростання негативних процесів деградації довкілля.
  4. Опосередкованим, а інколи й прямим наслідком погіршення стану довкілля є постійне зростання:
  • загальної захворюваності населення, зміни функціонального стану людського організму та рівня його імунологічної резистентності;
  • викидів шкідливих відходів з вироблення промислової продукції у повітря (підприємства целюлозно–паперової та харчопереробної галузей);
  • кількості автомобільного транспорту. За відсутності невідповідних екологічних параметрів їх експлуатації призвело до зростання шкідливих викидів в атмосферу. Збільшується кількість нафтопродуктів, промислових та побутових викидів у стічних водах і водоймах району.
  1. Відсутність сучасних технологій та підприємств переробки побутових і промислових відходів спричинила до утворення на території району численних їх звалищ. Зберігання та складування неутилізованих промислових відходів, зокрема токсичних, створюють основну проблему екологічної безпеки Жидачівщини.
  2. Можливість забезпечення екологічних умов життєдіяльності у районі нерозривно пов’язана із відповідним правовим механізмом. Правові засади політики району щодо охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки сформовані і продовжують розвиватися на національному (державному), регіональному (обласному) та місцевому (районному) рівнях. Нормативно-правова база на рівні району, яка закладає правові основи політики щодо збереження здоров’я мешканців району, охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки, вже частково сформована. Однак окремі правовідносини вимагають додаткового регулювання, а існуючі нормативні акти потребують удосконалення та систематизації. Необхідно на державному рівні створити юридичні підстави для відповідної експлуатації та охорони природного середовища в умовах ринкового господарювання, які в перспективі приведуть до покращення стану довкілля. Однак, застосування плати за використання середовища та штрафів за невідповідне його використання може призвести до зростання цін. У цьому випадку є необхідними відповідні інвестиції, які б дозволили уникнути штрафів та зростання відповідних оплат.
  3. Надалі актуальним залишається також проблеми, вирішення яких пов’язане з необхідністю вдосконалення суспільних, адміністративних, економічних інструментів екологічної політики. Розв’язання цих завдань у більшості не завжди буде можливим на районному рівні.
  4. Напружена екологічна ситуація у районі у значній мірі обумовлена низькою екологічною свідомістю населення, яке активно експлуатує природні ресурси, нехтує елементарними екологічними правилами. Необхідне запровадження правил екологічної культури та просвіти серед населення району.
  5. Покращення стану природного середовища повинне бути предметом постійних, багаторічних заходів, сконцентрованих на розв’язання проблем, описаних у Концепції «Політики Жидачівського району в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів, екологічної безпеки та стану здоров’я людей», затверджену рішенням сесії Жидачівської районної ради від 21 червня 2007 року №88. На сьогодні дошкульно відчувається відсутність коштів та брак інструментів реалізації екологічної політики на рівні району.


Технічна інфраструктура та транспорт
  1. Широка мережа автошляхів району знаходиться у незадовільному стані в сенсі безпеки руху автотранспорту. Необхідно не тільки відновити усі ділянки мереж сполучень, але і створювати нові сполучення (автостради, дороги тощо) та здійснювати перебудову та модернізацію старих комунікаційних артерій. Це пов’язано із необхідністю значних фінансових витрат як на будівництво, так і на ремонт та модернізацію. Однак, чим швидше буде вирішена проблема розбудови та модернізації доріг, тим швидше і краще розвиватиметься район.
  2. Інвестиції у транспортні магістралі спричинить зростання доходів підприємств, діяльність яких пов’язана з транспортною галуззю.
  3. Багато важливих сполучень не тільки в області, але і в межах України та прикордонних країн проходить через Жидачівський район, який як і в інших галузях має домінуюче значення для функціонування транспортної мережі. Тому необхідно сконцентруватися на проектах використання потенціалу району і його транспортної інфраструктури для розвитку не тільки району, але і області.
  4. Транспорт є важливою галуззю в районі (в ньому зайнята значна частка працівників та пов’язана робота ряду підприємств–виробників). Шанси розвитку району вбачаються у покращенні транспортного руху та перевезенні товарів. Політика на рівні району повинна в першу чергу концентруватися на ефективному використанні цього руху. Проте, з іншої сторони старий машинний парк, не пристосована до сучасних потреб організація руху транспорту, мала економність можуть стати джерелом проблем та спричиняти значні витрати. Необхідна реструктуризація транспортних підприємств.
  5. Незважаючи на те, що транспорт є важливою галуззю економіки району, слід відмітити, що слабке інформаційне забезпечення та обслуговування пасажирів (відсутність доступних широкому загалу розкладів руху, невідповідність карт–схем реальній дорожній мережі, відсутність спеціалізованої інформації для пасажирів). Зокрема якість та інформаційне забезпечення руху на автомобільних дорогах (вказівники номерів доріг, знаки маршрутного орієнтування, покажчики населених пунктів, позначення на автомобільних картах не відповідає реальній ситуації) є недостатніми (в окремих випадках позначені дороги та проїзди просто відсутні в натурі) й не відповідають сучасним європейським вимогам.
  6. Практично уся наявна мережа комунальних доріг населених пунктів району вимагає термінового капітального або поточного ремонту проїжджих частин. Понад ___ відсотків мостів та шляхопроводів перебувають в аварійному стані.
  7. Ефективне використання транспортної галузі для розвитку району вимагає інвестицій, які повинні бути сконцентровані в двох напрямках – важливі шляхи сполучення (Дороги, залізниці) і модернізація та заміна рухомого складу. Важливе місце в стратегії розвитку району повинні займати програми, які нададуть можливість збільшення інвестиційних коштів на вищезгадані цілі, в т.ч. програми, які будуть залучати приватний капітал та закордонні кошти (в т.ч. Європейської Спільноти).
  8. Розвиток телефонізації, а особливо розвиток стільникового зв’язку та використання Інтернету характеризується достатньо високою динамікою у Жидачівському районі (характерною також і для області в цілому). Тому видається за нелогічне започаткування заходів із метою стимулювання розвитку цих галузей, або впровадження пільг для підприємств які надають послуги у цих сферах.