Заключение контракта при приеме на работу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?рацiвника. Наказ видаСФться також в тих випадках, коли змiнюватимуться умови працi для всiх працiвникiв пiдприСФмства або для його окремих структурних пiдроздiлiв, наприклад, в звязку з переходом на режим неповного робочого часу по причинi скорочення обСФму виробництва. При цьому працiвники, не згiднi на продовження роботи в нових умовах, повиннi на протязi двох мiсяцiв письмово заявити про це роботодавцю.
До змiн в органiзацiСЧ виробництва i працi, що тягнуть вищевказанi правовi наслiдки, вiдносяться змiни в технiцi i технологiСЧ виробництва, структурi управлiння, органiзацiСЧ робочих мiiь, включаючи змiни в профiлi виробництва, перехiд на новi види товарноСЧ продукцiСЧ i т.д.
За згодою сторiн контракт може бути змiнений в будь-який час. ОформляСФться це додатком до ранiше пiдписаного контракту або складанням новоСЧ редакцiСЧ контракту. В додатку вказуСФться, що сторони дiйшли взаСФмноСЧ згоди про внесення в контракт вiдповiдних змiн.
Доповнення пiдписуСФться сторонами i СФ невiдСФмною частиною контракту.
3. Особливостi припинення контракту.
В юридичнiй лiтературi i законодавствi про працю застосовуються загальноприйнятi термiни: припинення, розiрвання трудового договору i звiльнення з роботи. З названих термiнiв припинення СФ найбiльш загальним поняттям, збiрною правовою категорiСФю, що включаСФ i розiрвання, i звiльнення. Всi вони означають припинення трудових вiдносин.
Пiд розiрванням трудового договору розумiСФться його припинення за iнiцiативою однiСФСЧ iз його сторiн. Термiн "звiльнення" застосовуСФться, коли мова йде про працiвника. Припинення i розiрвання трудового договору означаСФ одночасно i звiльнення працiвникiв. Юридичнi наслiдки СЧх по сутi однаковi.
В залежностi вiд джерела волевиявлення контракт може бути припинено:
- за взаСФмним волевиявленням його сторiн;
- за волевиявленням однiСФСЧ сторони, тобто роботодавця i працiвника;
- за додатковими пiдставами, передбаченими самим контрактом;
- за обставинами, що не залежать вiд волi сторiн.
Враховуючи специфiку трудових вiдносин, що виникають на базi контрактноСЧ форми трудового договору, припинення контракту допускаСФться, по-перше, - на пiдставах, передбачених Кодексом законiв про працю УкраСЧни (ст. 36 - 45); по-друге, - за пiдставами, встановленими iндивiдуальним контрактом.
Вiдповiдно, контрактна форма найму трудового договору допускаСФ можливiсть визначити угодою сторiн додатковi пiдстави його розiрвання, крiм встановлених дiючим законодавством про працю, що надаСФ роботодавцю бiльш високий ступiнь свободи i самостiйностi в маневруваннi трудовими ресурсами i порiвняно легко позбавлятися вiд лiнивих, безiнiцiативних i бездарних працiвникiв.
Воля сторiн СФ вирiшальним фактором при укладеннi контракту. Такою ж вона залишаСФться i при його припиненнi. Якщо звернутися до ст. 36 Кодексу законiв про працю УкраСЧни, то можна дiйти висновку, що за деякими винятками критерiСФм класифiкацiСЧ пiдстав припинення трудового договору СФ воля сторiн, яка знаходить виявлення у рiзних формах: погодженнi, вимозi, iнiцiативi, згодi, вiдмовi тощо. Розширення сфери застосування дiСЧ контракту як пiдстави виникнення трудових правовiдносин зробило необхiдним включення до законодавства норми, що встановлюСФ додатковi пiдстави його припинення. Саме ця обставина, тобто правова можливiсть сторiн визначити в контрактi умови та порядок розiрвання, потребуСФ зясування того, як спiввiдносяться погодження сторiн та iнiцiатива працiвника i власника або уповноваженого ним органу при розiрваннi контракту.
Контракт як вiдокремлення цiлого, як особливiсть загального за обСФктивними законами вiдображаСФ властивостi останнього. Тому при його укладеннi дiють загальнi норми законодавства про працю, якi регулюють змiну та припинення трудового договору. Але в контрактi можуть передбачатися i своСЧ, притаманнi тiльки йому, додатковi умови припинення контракту як достроково, так i по закiнченнi строку.
Таким чином, припинення трудового контракту може бути визнане правомiрним лише в тих випадках, коли наявнi вказанi в законi i в самому текстi контракту пiдстави, а також при дотриманнi встановленого порядку (процедури) звiльнення працiвника за даною пiдставою.
Стаття 36 Кодексу законiв про працю УкраСЧни встановлюСФ наступнi пiдстави припинення контракту:
- Угода сторiн. Для припинення контракту за цiСФю пiдставою необхiдна
взаСФмна згода сторiн. РЖншими словами, звiльнення за цiСФю пiдставою допускаСФться тодi, коли обидвi сторони виявили бажання розiрвати контракт i жодна з них не маСФ претензiй одне до одного. При досягненнi домовленостi мiж роботодавцем i працiвником контракт припиняСФться в строк, визначений сторонами. Анулювання домовленостi допускаСФться при взаСФмнiй згодi сторiн. За бажанням працiвника така домовленiсть не може бути вiдмiнена.
- Закiнчення строку (пункти 2 i 3 ст. 23 КЗпП УкраСЧни), крiм випадкiв,
коли трудовi вiдносини фактично тривають i жодна з сторiн не вимагаСФ СЧх припинення.
Закiнчення строку контракту СФ юридичним фактом, який даСФ право кожнiй iз сторiн припинити трудовi вiдносини. Проте така пiдстава не дiСФ автоматично, без висловлення бажання сторiн.
Якщо пiсля строку дiСЧ контр?/p>