Економiчне виховання учнiв загальноосвiтньоСЧ школи в процесi позакласноСЧ навчально-виховноСЧ дiяльностi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ка приведенi наступнi критерiСЧ вiдбору обСФктiв для суспiльнокорисноСЧ продуктивноСЧ працi:
?вiдповiднiсть програмi трудового навчання;
?забезпечення виховних та розвиваючих функцiй;
?спадковiсть у виготовленнi виробiв;
?поСФднання посильноСЧ i необхiдноСЧ складностi при виготовленнi виробу;
?поСФднання педагогiчноСЧ мети та доцiльностi обСФкту працi для народного господарства;
?розвиток творчих потенцiй у процесi трудовоСЧ дiяльностi учнiв;
?дотримання вимог безпеки працi.
Виходячи iз теоретичного аналiзу лiтератури, нами розробленi узагальненi критерiСЧ вiдбору обСФктiв конструювання для занять технiчних гурткiв:
тематична доцiльнiсть забезпечуСФ засвоСФння учнями конкретноСЧ суми знань i умiнь, передбачених програмою гуртка;
рацiональнiсть технологiСЧ забезпечуСФ виготовлення виробiв з високими експлуатацiйними якостями, при незначних затратах працi, коштiв та матерiалiв;
доступнiсть виготовлення - вказуСФ, що виготовлення обСФкту конструювання повинно вiдповiдати реальному рiвню пiдготовки учнiв, виходячи з СЧх вiкових та психофiзiологiчних особливостей;
полiтехнiчна спрямованiсть - сприяСФ ознайомленню з технологiчними особливостями сучасного виробництва, формуванню навичок роботи з ручними та електрофiкованими iнструментами;
естетичнiсть - сприяСФ формуванню у школярiв художнього смаку, розвитку акуратностi, точностi, оптимальних трудових рухiв;
економiчнiсть - забезпечуСФ рацiональне використання метерiалiв, iнструментiв та обладнання;
товарнiсть - характеризуСФ суспiльнокорисну значимiсть виробу.
Виконання всiх розглянутих вище вимог до вiдбору обСФктiв конструювання залежить вiд багатьох факторiв:
?стану матерiально-технiчноСЧ бази школи;
?чисельного складу та рiвня пiдготовленостi учнiв;
?соцiального оточення школи;
?iнтенсивностi та якостi спiвпрацi школи i базового пiдприСФмства;
?творчоСЧ роботи педагогiчного колективу школи;
?виховних традицiй школи.
На основi розроблених критерiСЧв, керiвник гуртка проводить вiдбiр обСФктiв конструювання. Це СФ досить вiдповiдальний етап у пiдготовцi до проведення занять.
Керiвники технiчних гурткiв iнколи намагаються спрямовувати практичну дiяльнiсть гурткiвцiв на виготовлення виробiв по замовленню рiзних пiдприСФмств, органiзацiй. В такому випадку досягаСФться продуктивний характер працi учнiв. Не вдаючись до детального аналiзу позитивного впливу на процес економiчного виховання школярiв (учнi безпосередньо на практицi ознайомлюються з такими економiчними категорiями як виробниче замовлення, термiн виконання, контроль якостi, матерiальне стимулювання, норма виробiтку тощо), вiдзначимо, що не менш важливо ознайомити учнiв з мiiем i призначенням цих виробiв у реальному життi. Тодi можна не лише ставити перед учнями вимоги щодо виготовлення виробiв, а й обгрунтовувати СЧх. Зрозумiло, праця учнiв стане вiд цього бiльш усвiдомленiшою, що позитивно вплине на якiсть роботи.
Головна особливiсть гурткових занять, СЧх принципова вiдмiннiсть вiд урокiв загальноосвiтнiх диiиплiн, полягаСФ в органiзацiСЧ i орiСФнтацiСЧ учнiв на виробничу працю здiйснювану в системi практичних робiт.
Процес технiчного конструювання повинен сприяти формуванню в учнiв полiтехнiчних знань i трудових умiнь, вихованню працьовитостi та наполегливостi.
КонструкцiСЧ, якi можна рекомендувати для виготовлення гурткiвцями першого року навчання, повиннi бути достатньо простими, одночасно i достатньо унiфiкованими, технологiчними у виготовленнi. Таким чином, при СЧх повтореннi, гурткiвцi змогли б вивчити на практицi закони електротехнiки (коли мова йде про радiоелектронний напрям технiчних гурткiв), правила монтажу типових деталей, оволодiти прийомами рацiонального розмiщення функцiональних вузлiв тощо.
ОднiСФю з форм органiзацiСЧ практичних робiт гурткiвцiв першого року навчання СФ фронтальний метод. Пропонуючи виготовити певну конструкцiю за поданою схемою, керiвник, повинен поставити перед кожним гурткiвцем iндивiдуальне завдання: самостiйно розробити монтжну схему виробу, запропонувати варiанти удосконалення конструкцiСЧ тощо. Такий пiдхiд до органiзацiСЧ практичних занять стимулюСФ i розвиваСФ творчий потенцiал учнiв.
Як було зазначено, вироби повиннi мати практичне застосування. Було б недоцiльним, щоби гурткiвцi монтували СЧх задля одного лише навчального тренування, оскiльки такi заняття значно послабили б iнтерес школярiв до даного виду дiяльностi.
Ускладнення практичних робiт доцiльно проводити поступово, враховуючи при цьому набутi теоретичнi знання та практичнi навички гурткiвцiв, СЧх вiковi особливостi.
Органiзацiя проведення практичних занять з гурткiвцями другого року навчання дещо вiдрiзняСФться вiд першого. Тут здебiльшого використовують iндивiдуально-груповi форми органiзацiСЧ практичних занять. Гурток розбивають на ланки по два-чотири учнi в кожнiй. Кожна така ланка отримуСФ конкретне завдання для творчоСЧ роботи. Керiвник бiльше уваги придiляСФ iндивiдуальнiй роботi з кожною ланкою по конструюванню, виготовленню та налагодженню виробiв.
Розпридiлення тематики практичних робiт проводиться на одному з перших занять на початку начального року. Гурткiвцiв ознайомлюють з призначенням та принципом роботи рекомендованих конструкцiй i надають право самостiйного вибору тематики розробки. Спiльно з керiвником, гурткiвцi розробляють технологiю виготовлення як окре
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение