Дидактична гра в системi органiзацiйних форм навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?а опiка, як i самоусунення вчителя вiд активного керiвництва грою, негативно позначаються на СЧСЧ ефективностi. Надмiрна опiка i заорганiзованiсть сковують творчу активнiсть учнiв, продукують пасивнiсть i негативне враження про гру, формують уявлення про неСЧ як про складову частину традицiйних урокiв.
Користь вiд гри буде неповною, якщо СЧСЧ наслiдки не будуть проаналiзованi. Присутня в процесi гри атмосфера творчоСЧ пiзнавальноСЧ спiвпрацi мiж учнями i вчителем обов`язково повинна зберегтись i по завершенню СЧСЧ, бути перенесена i на традицiйнi форми проведення урокiв. При пiдведеннi пiдсумкiв дидактичноСЧ гри слiд надати слово СЧСЧ учасникам. Мiра СЧхньоСЧ активностi, культура поведiнки пiд час гри обов`язково повинна бути проаналiзована як вчителем, так i самими учасниками. Як правило, учнi з нетерпiнням чекають оцiнки своСЧх дiй, результатiв гри.
Як важливу проблему слiд вiдзначити розвиток пiзнавального iнтересу i пiзнавальноСЧ активностi учнiв у процесi застосування на заняттях кулiнарiСЧ учбових iгор. Вони тiсно пов`язанi з поняттям допитливiсть i жадобою до знань. Як свiдчать результати спостережень за дiяльнiстю учнiв у процесi дидактичних iгор, при умовi педагогiчного стимулювання допитливостi, вчитель в ходi зазначеного виду робот може сформувати в учнiв стiйкий пiзнавальний iнтерес i на його основi - пiзнавальну активнiсть. Тому допитливiсть слiд розглядати як дуже важливу ланку у формуваннi iгрового пiзнавального iнтересу та iгровоСЧ пiзнавальноСЧ активностi, стимулювання процесiв диференцiацiСЧ та iндивiдуалiзацiСЧ на заняттях кулiнарiСЧ.
Серед педагогiчних стимулiв, притаманних дидактичним iграм, особливе значення маСФ стимул пiзнавальноСЧ перспективи.
Пiзнавальна перспектива може стати ефективним стимулятором iгровоСЧ активностi учнiв, СЧхнього прагнення до самоосвiти, до необхiдностi бiльш старанного ставлення до навчання.
Важливо розвивати у школярiв почуття незадоволеностi рiвнем своСЧх знань, тим багажем знань, умiнь i навикiв, якi вони можуть використати в процесi участi у дидактичних iграх. Отже, формувати потребу знати бiльше, глибше - саме цi завдання повинен ставити перед собою вчитель, застосовуючи стимул пiзнавальноСЧ перспективи у взаСФмодiСЧ з пiзнавальним iнтересом, стимулом пошуку, аналiзу i спiвставлення. Таким чином, допитливiсть як особистiсна властивiсть учня СФ першоосновою розвитку активноСЧ пiзнавальноСЧ iгровоСЧ дiяльностi учня, важливою ланкою триСФдиноСЧ системи структури (допитливiсть - пiзнавальний процес - пiзнавальна активнiсть).
Епiзодичне використання дидактичних iгор на заняттях кулiнарiСЧ не дають бажаного ефекту, вимагаСФться система, сукупнiсть учбових iгор, СЧхнСФ творче, дидактично обТСрунтоване спiввiдношення з традицiйними методами i прийомами навчальноСЧ дiяльностi. Сконструйованi на пiдставi iгрових проблемно-пiзнавальних завдань дидактичнi iгри рiзного ступеня складностi дозволяють використовувати СЧх на всiх етапах уроку i на уроках рiзних типiв.
Створенi на сьогоднiшнiй день системи дидактичних iгор забезпечують доцiльне спiввiдношення фактичного, узагальнюючого, теоретичного матерiалу i формують умови активноСЧ розумовоСЧ дiяльностi груп-команд.
РЖснуюча на сьогоднi система органiзацiСЧ роботи вчителя i учнiв на заняттi перетворюСФ процес навчання на взаСФмодiю вчителя i окремих учнiв; школярi функцiонально зв`язанi з вчителем, але не мiж собою. У результатi в учнiв формуСФться комплекс тАЬодинокостi в колективi", байдужостi до успiхiв чи невдач своСЧх товаришiв.
Активне впровадження в учбовий процес дидактичних iгор вводить у методику викладання iсторiСЧ принципово iншу структуру взаСФмовiдносин на уроцi, сприяСФ утвердженню на уроках колективностi як одного з найважливiших елементiв функцiональних i мiжособистiсних вiдносин, отже сприяСФ вихованню учнiв. Участь у дидактичних iграх стимулюСФ учнiв спiввiдносини своСЧ iнтереси, прагнення i дiСЧ з колективними, дозволяСФ глибше усвiдомити своСЧ звязки з однокласниками, тобто здiйснюСФ активний виховний вплив.
Застосування дидактичних iгор дозволяСФ по-новому подивитися i на контроль в процесi навчання. Традицiйно контроль на уроцi здiйснюСФ вчитель. При цьому вiн виходить iз психологiСЧ керiвника, а учнi iз психологiСЧ пiдлеглостi. У цих умовах учнi не несуть моральноСЧ вiдповiдальностi за результат учбовоСЧ дiяльностi своСЧх товаришiв.
Широке застосування учбових iгор, СЧхнiй колективний характер, робота на спiльний, командний результат усуваСФ певне протирiччя мiж вчителем (як представником iмперативноСЧ педагогiки) i учнями, створюСФ систему взаСФмоконтролю учнiв. Таким чином, в систему мотивацiСЧ навчання вливаСФться могутнiй стимул ефекту виховуючоСЧ сили колективу-команди на СЧСЧ членiв. В СФдиний стимулюючий потiк сплавляються iнтерес до гри, бажання грати, отримувати вiд iгрового змагання задоволення, з усвiдомленим бажанням вчитися, з необхiднiстю серйозноСЧ навчальноСЧ роботи, з iнтересом до вивчення кулiнарiСЧ. Навчальна працi, доведена до вищоСЧ мiрi iнтенсивностi, нiби кудись щезаСФ, поступаючись мiiем захоплюючим iгровим заняттям. Та в дiйсностi навчальна робота на уроцi нiкуди не дiваСФться, навпаки СЧСЧ ефективнiсть багаторазово зростаСФ. тАЬСлабкi" i тАЬсереднiтАЭ учнi нiби забувають, що вони знаходяться на уроцi, що вони опрацьовують навчальний матерiал, а не грають у гру, напружено працюють з тим самим учбовим матерiалом, який на звичайному уроцi не завжди викликаСФ у них iнтерес i бажання працювати. У ще бiльшiй м?/p>