Дидактична гра в системi органiзацiйних форм навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
тон-план був використаний в органiзацiСЧ бригадно-лабораторноСЧ форми навчання, яка поСФднувала колективну роботу бригади (частини класу) з iндивiдуальною роботою учнiв. Розподiленi на невеликi групи-бригади (по 5-7 осiб), учнi вчилися за спецiальними пiдручниками (тАЬробочими книгамитАЭ), виконували спецiально визначенi вчителем деннi, тижневi, мiсячнi тАЬробочi завданнятАЭ з кожного навчального предмета.
Ця система себе не виправдала, оскiльки знижувала роль учителя, не давала мiцних знань, породжувала безвiдповiдальне ставлення до навчання. Але окремi СЧСЧ елементи виявились ефективними: груповi завдання при виконаннi лабораторних i практичних робiт, самостiйне опрацювання пiдручника, довiдковоСЧ та допомiжноСЧ лiтератури.
Класно-урочна система використовуСФться в багатьох краСЧнах (зокрема, в УкраСЧнi), маСФ багато позитивних особливостей: ТСрунтуСФться на закономiрностях процесу засвоСФння навчального матерiалу, передбачаСФ засвоСФння нового матерiалу в невеликих обсягах, планомiрно i послiдовно, з чергуванням рiзних видiв розумовоСЧ та фiзичноСЧ дiяльностi. Вона забезпечуСФ СФднiсть системи навчання в масштабi всiСФСЧ краСЧни, що полегшуСФ планування i складання програм з навчальних предметiв. СЧСЧ використання полегшуСФ виховання в учнiв почуття колективiзму, даСФ змогу використовувати фронтальнi форми роботи з усiм класом.
МаСФ вона й серйознi недолiки, оскiльки орiСФнтована у процесi навчання на середнього учня, допускаСФ необхiднiсть залишати учнiв на повторний курс, якщо вони не засвоСЧли один чи два предмети. Не даСФ СЧм можливостi на iндивiдуальний пiдхiд до учнiв, достроково освоСЧти програму.
Класно-урочна система маСФ в школах УкраСЧни такi органiзацiйнi ознаки:
навчальний рiк у загальноосвiтньому навчальному закладi починаСФться 1 вересня i закiнчуСФться не пiзнiше 1 липня наступного року;
тривалiсть навчального року обумовлюСФться виконанням навчальних програм з усiх предметiв, але не може бути меншою 175 робочих днiв у загальноосвiтньому навчальному закладi РЖ ступеня (1-3 (4) класи) та 190 робочих днiв - II-III ступенiв (5-11 (12) класи);
комплектування класiв вiдбуваСФться в межах одного вiку та чисельностi, визначених Положенням про загальноосвiтнiй навчальний заклад (не бiльше 30 учнiв);
навчально-виховний процес здiйснюСФться за рiзними формами: урок, лекцiя, лабораторно-практичне та семiнарське заняття, диспут, навчально-виробнича екскурсiя тощо;
вiдвiдування урокiв школярами СФ обовязковим;
навчальний рiк подiляСФться на чвертi, пiврiччя, семестри, триместри, мiж якими СФ канiкули рiзноСЧ тривалостi. Тривалiсть канiкул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днiв.
Нинi серед рiзноманiтних органiзацiйних форм навчання, використовуваних у загальноосвiтнiй школi (урок, екскурсiя, семiнар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, факультатив, домашня самостiйна робота, екзамен, залiк, консультацiя, iнструктаж), урок СФ основним [15].
Основною органiзацiйною формою навчання в сучасному навчальному закладi СФ урок.
Урок маСФ такi особливостi:
СФ завершеною та обмеженою в часi частиною навчального процесу, пiд час якого розвязуються певнi навально виховнi завдання;
кожен урок включаСФться в розклад i регламентуСФться в часi та за обсягом навчального матерiалу;
на вiдмiну вiд iнших форм органiзацiСЧ навчання СФ постiйною формою, що забезпечуСФ систематичне засвоСФння учнями знань, умiнь навичок;
вiдвiдування урокiв обовязкове для всiх студентiв, тому вони вивчають систему знань, подiлених поурочно, в певнiй логiцi;
СФ гнучкою формою органiзацiСЧ навчання, яка дiСФ змогу використовувати рiзнi методи, органiзовувати фронтальну, групову та iндивiдуальну навчальну дiяльнiсть студентiв;
спiльна дiяльнiсть учителя i студентiв, а також спiлкування великоСЧ сталоСЧ групи студентiв створюСФ можливостi для згуртування колективу студентiв;
сприяСФ формуванню пiзнавальних якостей, особливостей, активностi, самостiйностi, iнтересу до знань, а також розумовому розвитку студентiв.
За способом проведення видiляють:
уроки - лекцiСЧ;
уроки - бесiди;
уроки - диспути;
уроки самостiйноСЧ роботи студентiв.
За етапами навчальноСЧ дiяльностi - вступнi уроки, уроки первинного ознайомлення з матерiалом, уроки формування понять, виведення законiв i правил, уроки застосування знань на практицi, уроки повторення й узагальнення матерiалу, контрольнi уроки, комбiнованi уроки.
Найбiльш вдалого в сучаснiй теорiСЧ на практицi навчання СФ класифiкацiя, в основу якоСЧ покладено дидактичну мету i мiiе уроку в загальнiй системi урокiв.
Зам класифiкацiСФю В. Онищука розрiзняють такi типи [6]:
урок засвоСФння нових знань;
урок формування вмiнь i навичок;
урок застосування знань, умiнь i навичок;
урок узагальнення i систематизацiСЧ знань;
урок перевiрки, оцiнювання та корекцiСЧ знань;
комбiнований урок.
В. Онищук увiв поняття мiкро - i макроструктури уроку. Мiкроелементи визначаються завданнями уроку певного типу. Такими, на його думку, СФ етапи засвоСФння знань: сприймання, осмислення, узагальнення, систематизацiя.
До мiкроелементiв структури уроку належать засоби i способи розвязання дидактичних завдань на кожному його етапi.
1. Урок засвоСФння нових знань: перевiрка домашнього завдання, актуалiзацiя i корекцiя опорних знань й мотивацiй новими, сприймання й усвiдомлення студентами фактичного матерiалу, осмислення звязкiв i залежностей мiж елементами виучува?/p>