Диверсифiкована стратегiя розвитку суб'СФкта зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi ТОВ "Центр дiлових iнвестицiй"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
p>РЖ ще один варiант диверсифiкацiСЧ перехiд в область, не повязану з поточним бiзнесом фiрми, до нових технологiй або потреб ринку. Такий пiдхiд часто називають конгломератною диверсифiкацiСФю. Як правило, вiн здiйснюСФться за допомогою придбання компанiй.
По однiй з iснуючих класифiкацiй диверсифiкацiя буваСФ конгломератною i синергетичною.
Як видно з рисунка 1.3, способи диверсифiкацiСЧ, представленi на нiм, розташованi вiдповiдно до синергiзму мiж сьогоденням i майбутнiм бiзнесом фiрми.
На перший погляд, синергiзм дозволяСФ компанiСЧ збiльшити норму повернення iнвестицiй, що досягаСФ максимуму при конгломерацiСЧ. Далi буде показано, що диверсифiкацiя повинна здiйснюватися по шляху вiдбору варiантiв з найбiльшим синергiзмом з тих, що повязанi з найменшими вiдхиленнями вiд звичноСЧ роботи фiрми i СЧСЧ внутрiшнiх здiбностей.
Мiж прибiчниками синергетичноСЧ i конгломератноСЧ диверсифiкацiСЧ розгорiлася цiкава суперечка. Прибiчники конгломератiв стверджують, що синергетична диверсифiкацiя неможлива, обгрунтовувавши це результатами дослiджень придбань фiрм, основною спонукальною причиною яких була орiСФнтацiя на ефект синергiзму.
При ближчому розглядi виявляСФться, що iснують два аспекти синергiзму: потенцiйний синергiзм, який компанiя сподiваСФться отримати вiд придбання, i реальний, виникаючий при адаптацiСЧ новоСЧ, придбаноСЧ компанiСЧ до материнськоСЧ. Частенько потенцiйний синергiзм так i залишаСФться нереалiзованим, бо менеджери сприймають повязанi з його досягненням заходи як небажаний, додаючий СЧм зайвий головний бiль феномен.
Прибiчники конгломерацiСЧ стверджують, що синергетична диверсифiкацiя часто наводить до того, що компанiСЧ, якi ранiше працювали в рiзних галузях, пiсля обСФднання i унiфiкацiСЧ технологiСЧ опиняються в СФдиному економiко-соцiополiтичному середовищi; нова СФдина компанiя стаСФ стратегiчно уразливою. Дане спостереження, звичайно, вiрно, але воно зовсiм не ставить пiд сумнiв можливiсть диверсифiкацiСЧ на основi синергiзму. Навпаки, в диверсифiкованоСЧ програмi повинна придiлятися рiвна увага i досягненню синергiзму, i стратегiчнiй гнучкостi.
Один iз способiв досягнення балансу сил додання критерiю синергiзму досить широкого характеру, аби фiрма могла користуватися перевагами i синергiзму, i гнучкостi. Прикладом такого пiдходу СФ стратегiя, здiйснювана компанiСФю American General Electric. У загальних словах вона полягаСФ в побудовi портфеля GE на основi технологiчного зростання. Така стратегiя забезпечуСФ не лише значний синергiзм управлiння, але i зменшуСФ стратегiчнi ризики, оскiльки фiрма повязана зi всiлякими технологiями i географiчними регiонами.
Прибiчники синергетичноСЧ диверсифiкацiСЧ висувають своСЧ аргументи, заснованi на емпiричних дослiдженнях. Так, говорять вони, дiйсно, в стабiльних умовах конгломерати, якщо ними правильно управляти, можуть працювати так само ефективно, як фiрми, заснованi на синергiзмi. Але коли стабiльнiсть зовнiшнього середовища порушуСФться, конкуренцiя досягаСФ високого рiвня, конгломерати неминуче потрапляють в групу ризику. Ще один контраргумент полягаСФ в тому, що конгломерати не виправдовують себе з точки зору суспiльства. Вони не мають жодних синергетичних ефектiв, що призводять до зниження цiн, iзолюють своСЧ компанiСЧ вiд впливу конкуренцiСЧ.
Проблема ця далека вiд дозволу, особливо в свiтлi останньоСЧ хвилi злиття конгломератiв i утворення мега-фiрм. Деякi з них заснованi на синергiзмi. РЖншi не мають жодних соцiальних i комерцiйних цiлей взагалi, а служать задоволенню особистих амбiцiй своСЧх керiвникiв.
За умови того, що законодавство про захист конкуренцiСЧ (антитрестовi закони) залишиться стабiльним, можна зробити наступний висновок. У осяжному майбутньому диверсифiкована дiяльнiсть прямуватиме двома силами. Перша комерцiйна логiка, що наводить до вибору синергетичноСЧ дороги, а не конгломерацiСЧ. Друга особистi амбiцiСЧ, переваги i здiбностi керiвникiв фiрм.
ДиверсифiкацiСФю на мiжнародному рiвнi СФ iнтернацiоналiзацiя бiзнесу. Варiанти iнтернацiоналiзацiСЧ показанi в лiвому верхньому кутку рисунка 1.3. Як найсильнiший синергетичний хiд можна розглядати експорт компанiСФю традицiйних товарiв або послуг. На раннiх етапах iнтернацiоналiзацiСЧ (пiсля закiнчення другоСЧ свiтовоСЧ вiйни), шлях розвитку не розглядався як щось вiдмiнне вiд поточноСЧ дiяльностi фiрми. Вважалося, що компанiя продаватиме свою продукцiю таким же покупцям, як i в своСЧй краСЧнi. Але досвiд показав, що найчастiше смаки, переваги, купiвельна поведiнка в рiзних краСЧнах далеко не однаковi.
Якщо взяти до уваги вiдмiнностi в економiцi, полiтицi i культурi, виявляСФться, що початок експорту товарiв або послуг означаСФ для компанiСЧ рiзкий стратегiчний перехiд. Найостаннiшим прикладом тому служить вiдступ СФвропейських компанiй з американських ринкiв, хоча вони мали в США своСЧ магазини i центри сервiсноСЧ пiдтримки.
Останнi варiанти iнтернацiоналiзацiСЧ схожi на альтернативи диверсифiкацiСЧ. Але не варто забувати, що кожен з них СФ, принаймнi, двохетапним вiдходом вiд поточного бiзнесу фiрми. Так, iнтернацiоналiзацiя, повязана з потребами, наводить до подвiйних труднощiв: входу на новий ринок i необхiдностi розробки новоСЧ технологiСЧ.
У реальнiй практицi фiрма не може одночасно використовувати декiлька стратегiй. Тому перед фiрмою коштуСФ проблема вибору стратегiСЧ. Для малих пiдприСФмств вибiр стратегiСЧ маСФ своСЧ особливостi.
Виводи по роздiлу 1
1. Дослi