Диверсифiкована стратегiя розвитку суб'СФкта зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi ТОВ "Центр дiлових iнвестицiй"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ться великою кiлькiстю показникiв, якi не можна прогнозувати шляхом простоСЧ екстраполяцiСЧ, тут треба використовувати широкий арсенал методiв, що включають побудову iенарiСЧв розвитку, аналiз тимчасових рядiв i критичних звязкiв, iмiтацiйне моделювання, методи експертних оцiнок.
Спочатку результати такого аналiзу мiстять в собi безлiч рiзнорiдних якiсних i кiлькiсних характеристик. Тому доцiльне подальше СЧх узагальнення i формування невеликого числа укрупнених оцiнок. Можна рекомендувати предоставленнi результати аналiзу у виглядi:
- комплексноСЧ оцiнки iнвестицiйноСЧ привабливостi сфер господарювання (що iснують або потенцiйних для даного пiдприСФмства), що складаються з декiлькох узагальнюючих, кiлькiсних показникiв;
- найбiльш важливих характеристик виробничо-технологiчного, науково-технiчного i ринково-збутового потенцiалу пiдприСФмства, якi необхiднi для ефективного функцiонування в даних сферах господарювання (так званих ключових чинникiв успiху).
Схему розробки стратегiСЧ диверсифiкацiСЧ пiдприСФмства можна представити рисунком 1.2.
Соцiально-економiчнi,
науково-технiчнi, полiтичнi процеси, що впливають
на розвиток пiдприСФмстваМетоди i процедури аналiзу i прогнозуванняКонюнктура ринку: життСФвий цикл продукцiСЧ i технологiй, конкуренти, замовники, посередники, постачальники.
Потенцiйнi Що належать
пiдприСФмству
. .
Граничнi умови: КритерiСЧ оптимiзацiСЧ:
Рис. 1.2. Схема розробки стратегiСЧ диверсифiкацiСЧ пiдприСФмства.
У вiдповiдностi з схемою (рис. 1.2) пiсля виконання попереднього iнформацiйно-аналiтичного етапу розробка iнвестицiйноСЧ стратегiСЧ зводиться до послiдовного вирiшення декiлькох оптимiзацiйних завдань. При цьому результати рiшення кожною з них можуть виявитися незадовiльними i зажадати багатократного повернення передуванням. Особливiстю розробки стратегiСЧ диверсифiкацiСЧ СФ також спочатку велика кiлькiсть альтернатив, якi неможливо детально проаналiзувати. Тому на кожному подальшому кроцi скороченню кiлькостi альтернатив повинне вiдповiдати збiльшення глибини i детальностi СЧх аналiзу [8].
Перший крок. Оптимiзацiя товарно-ринкових стратегiй. Спочатку всi данi сфери господарськоСЧ дiяльностi мають бути ранжируванi по мiрi СЧх iнвестицiйноСЧ привабливостi. З врахуванням цього розроблятимуться концепцiСЧ розвитку пiдприСФмства: пропонуСФться освоСФння нових привабливих сфер господарювання (СХ), в сферах, що дiють, плануСФться зростання, обмежене зростання або скорочення виробництва.
Далi для кожноСЧ з даних СХ обгрунтовуються рацiональнi способи створення i використання конкурентних переваг. При цьому слiд враховувати як ключовi чинники успiху в данiй СХ, так i вiрогiдну поведiнку конкурентiв. Основними альтернативами стратегiСЧ конкуренцiСЧ в сферах господарювання СФ:
1) виробництво стандартноСЧ продукцiСЧ i досягнення панування на ринку за рахунок масштабу виробництва i зниження цiни;
2) завоювання певного сегменту ринку шляхом додання продукцiСЧ унiкальних споживчих якостей.
Сформований в результатi портфель товарно-ринкових стратегiй повинен обСФднувати в собi сфери господарювання, якi вiдповiдають основним соцiально-економiчним цiлям пiдприСФмства (його мiсiСЧ), не СФ взаСФмовиключними i дозволяють досягти найбiльшого синергетичного ефекту.
Встановлюючи довгостроковi цiлi розвитку в окремих СХ, слiд так само прагнути до рiвномiрностi i збалансованостi двох протилежних фiнансових потокiв: прибутки пiдприСФмства i його потреби в iнвестицiйних ресурсах. Для цього використовуються матричнi методи аналiзу, що дозволяють оптимiзувати портфель сфер господарювання на основi iнформацiСЧ про життСФвi цикли i потенцiали прибутковостi продукцiСЧ (матриця BCG i тому подiбне).
Другий крок. Оптимiзацiя обСФму i структури активiв пiдприСФмства. На цьому етапi основне значення набуваСФ дослiдження потенцiалу пiдприСФмства i його ресурсних можливостей. Вiдсiкаються небажанi альтернативи розвитку, якi не задовольняють таким умовам, як забезпеченiсть матерiальними i трудовими ресурсами i доступнiсть технологiчних ноу-хау, що визначають величину витрат виробництва в данiй СХ. З врахуванням вибраноСЧ товарно-ринковоСЧ стратегiСЧ, а також прогнозiв розвитку зовнiшнього середовища СФ вузькi мiiя у виробничому потенцiалi пiдприСФмства i розробляються заходи щодо СЧх подолання.
ОптимiзацiСЧ пiддаСФться вiкова i технологiчна структура активiв пiдприСФмства. До основних видiв рiшень, що приймаються на цьому етапi, вiдносяться: вибiр рацiональних схем постачань сировини i технологiСЧ виробництва, рiшення задачi виробляти або купувати, обгрунтування придбання i замiни устаткування.
Третiй крок. Оптимiзацiя джерел фiнансування. На цьому етапi зясовуСФться, наскiльки забезпечена реалiзацiя стратегiСЧ власними фiнансовими ресурсами пiдприСФмства. Визначаються витрати, звязанi з використанням зовнiшнiх iнвестицiйних джерел. Розглядаються рiзнi схеми фiнансування. ЗдiйснюСФться остаточний аналiз альтернатив i вибiр стратегiСЧ.
Слiд пiдкреслити, що в умовах складного i динамiчного середовища господарювання прибуток не СФ СФдиним достатнiм к?/p>