Диверсифiкована стратегiя розвитку суб'СФкта зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi ТОВ "Центр дiлових iнвестицiй"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
озглядати як iнвестицiСЧ.
Структурнi змiни, тобто придбання i продаж пiдприСФмств важливий показник фiлософiСЧ стратегiчного менеджменту органiзацiСЧ. РЖнiцiативи, що передбачають структурнi змiни, рiдко виникають на рiвнi пiдприСФмства. Структурнi змiни передбачають iстотне полiпшення майбутнього органiзацiСЧ.
Програми розвитку, нацiленi на розвиток виробництва, розширення ринкiв збуту, пiдвищення дiловоСЧ активностi i так далi, частина загальноСЧ iнвестицiйноСЧ програми. Плани дослiджень i розробок, що iснують в органiзацiях, СФ результатом стратегiчноСЧ полiтики i диктуються розвитком технологiСЧ або потребами ринку.
Культура i компетентнiсть управлiння СФ iндикаторами стратегiСЧ. Завжди слiд знати, наскiльки ефективний менеджмент i особливо як стимулюСФться або караСФться заповзятливiсть. Рiвень домагань органiзацiСЧ зазвичай визначаСФться адмiнiстрацiСФю, але при цьому бажано, аби вiн був схвалений всiма провiдними виконавцями.
Оцiнка здатностi органiзацiСЧ до стратегiчного лiдерства також дуже важлива. По вiдповiдях на питання про те, якi мiсiя органiзацiСЧ, СЧСЧ цiлi i стратегiя, можна судити про СЧСЧ здiбнiсть до стратегiчного лiдерства.
Культура органiзацiСЧ характеризуСФться СЧСЧ вiдношенням до ряду основних цiнностей i складаСФться з [3]:
стосунки до пiдприСФмницького ризику;
прийняття пiдприСФмницького духу, прагнення до ведення справи на високому рiвнi, орiСФнтацiСЧ на незалежнiсть;
вiдношення до проблем якостi продукцiСЧ i задоволення потреб покупцiв;
вiдношення до людей (покупцiв i службовцiв);
вiдношення до роботи (успiхiв i невдач).
1.2 Класифiкацiя стратегiй органiзацiСЧ
Залежно вiд класифiкацiйноСЧ ознаки розрiзняють наступнi стратегiСЧ [4]:
по рiвню управлiння, на якому розробляСФться стратегiя;
по стадiСЧ життСФвого циклу пiдприСФмства;
по характеру поведiнка на ринку;
по позицiСЧ в конкурентному середовищi.
Залежно вiд рiвня управлiння, на якому розробляються стратегiСЧ, розрiзняють:
корпоративну;
дiлову;
функцiональну;
ресурсну;
оперативну стратегiСЧ.
Серед загальних стратегiй, якi мають мiiе на продовженнi життСФвого циклу пiдприСФмства, розрiзняють [4]:
стратегiСЧ зростання;
стратегiСЧ стабiлiзацiСЧ;
стратегiСЧ скорочення;
стратегiСЧ реструктуризацiСЧ.
По характеру поведiнка на ринку розрiзняСФ активну i пасивну стратегiСЧ [4].
Активна (наступальна, експансивна) стратегiя характеризуСФться:
диверсифiкацiСФю (постiйним розширенням дiяльностi фiрми);
технологiчною орiСФнтацiСФю (фiрма розробляСФ нову продукцiю, а потiм оцiнюСФ можливостi ринку);
наступательностью (бажанням випередити конкурентiв у випуску i продажi новiй продукцiСЧ).
Пасивна стратегiя характеризуСФться:
концентрацiСФю дiяльнiстi фiрми на певнiй дiяльностi;
ринковою орiСФнтацiСФю (фiрма спочатку вивчаСФ споживчий попит, а потiм визначаСФ технологiчнi можливостi для розробки товару, який може задовольнити цей попит);
обороною (фiрма захищаСФ свою частку ринку шляхом оновлення продукцiСЧ у вiдповiдь на дiСЧ конкурентiв).
Пасивний вигляд стратегiй може бути двох форм: рецептивною i адаптивною.
Для рецептивноСЧ стратегiСЧ характерне обмеження iнновацiй, використання вже перевiрених управлiнських рiшень i методiв.
Адаптивна стратегiя маСФ на метi стриматися серед новаторських фiрм шляхом негайного використання нових рiшень, прикладiв i так далi
Залежно вiд позицiСЧ на ринку (позицiя лiдера на ринку, позицiСЧ органiзацiСЧ, яка кидаСФ виклик ринковому оточенню, яка знаСФ своСФ мiiе на ринку) використовуються рiзнi стратегiСЧ конкурентноСЧ боротьби.
Стратегiя розробляСФться на чотирьох рiзних органiзацiйних рiвнях [5]:
1) корпоративна стратегiя стратегiя для компанiСЧ i сфер СЧСЧ дiяльностi в цiлому. Вона необхiдна для досягнення цiлей на загальнокорпоративному рiвнi;
2) дiлова стратегiя для визначення кожного окремого виду дiяльностi компанiСЧ;
3) функцiональна стратегiя для кожного функцiонального напряму вiдповiдноСЧ сфери дiяльностi. Кожна сфера дiяльностi маСФ виробничу стратегiю, стратегiю маркетингу, фiнансову стратегiю i т.д.;
4) операцiйна стратегiя вужча стратегiя для основних структурних одиниць: заводiв, торгiвельних,регiональних представникiв i вiддiлiв.
Стратегiя нижнього рiвня пiдтримуСФ i доповнюСФ стратегiю високого рiвня i робить свiй вклад в досягнення цiлей на вищому рiвнi, який охоплюСФ компанiю в цiлому.
Корпоративна стратегiя. Корпоративна стратегiя СФ загальним планом управлiння для диверсифiкованоСЧ компанiСЧ [6]. Вона поширюСФться на всю компанiю, охоплюючи всi напрями дiяльностi компанiСЧ. Корпоративна стратегiя виявляСФться в тому, як диверсифiкована компанiя пiдтверджуСФ своСЧ дiловi принципи у всiляких областях, а також в дiях i пiдходах, направлених на полiпшення дiяльностi груп пiдприСФмств, в якi диверсифiкувалася компанiя.
Корпоративна стратегiя виявляСФться в тому, як диверсифiкована пiдтверджуСФ своСЧ дiловi принципи у всiляких областях, а також в дiях i пiдходах, направлених на полiпшення дiяльностi груп пiдприСФмств, в якi диверсифiкувалася компанiя.
Розробка корпоративноСЧ стратегiСЧ для диверсифiкованоСЧ компанiСЧ передбачаСФ чотири види дiй.
ДiСЧ з досягнення диверсифiкацiСЧ. Перша проблема диверсифiкацiСЧ проблема визначення сфери дiяльностi, зокрема в яких галузях промисловостi працюватиме компанiя i яким чином шляхом вiдкриття новоСЧ компанiСЧ або пр?/p>