Диверсифiкована стратегiя розвитку суб'СФкта зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi ТОВ "Центр дiлових iнвестицiй"
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?им чином, стратегiя СФ детальним всестороннiм комплексним планом, призначеним для того, щоб забезпечити здiйснення мiсiСЧ органiзацiСЧ i досягнення СЧСЧ цiлей.
Декiлька основних тез, що вiдносяться до стратегiСЧ, маСФ зрозумiти i, що важливiше, прийнятi вищим керiвництвом. Перш за все, стратегiя переважно формулюСФться i розробляСФться вищим керiвництвом, але в СЧСЧ реалiзацiСЧ беруть участь всi рiвнi управлiння. Стратегiчний план повинен базуватися на фундаментальних дослiдженнях i фактичних даних. Аби ефективно конкурувати на сьогоднiшньому свiтi бiзнесу, пiдприСФмство повинне постiйно займатися збором i аналiзом величезноСЧ кiлькостi iнформацiСЧ про галузь, конкуренцiю i так далi
Стратегiчний план додаСФ пiдприСФмству визначенiсть, iндивiдуальнiсть, дозволяСФ йому залучати певних типiв працiвникiв. Цей план вiдкриваСФ перспективу для пiдприСФмства, направляСФ дiСЧ його спiвробiтникiв, залучаСФ нових працiвникiв i допомагаСФ просувати своСЧ вироби на ринку товарiв i послуг.
Ось чому стратегiчнi плани мають бути розробленi так, щоб, залишаючись цiлiсними протягом тривалих перiодiв часу, СЧх при необхiдностi можна було б модифiкувати або переорiСФнтовувати. Загальний стратегiчний план слiд розглядати як програму, що направляСФ дiяльнiсть органiзацiСЧ протягом тривалого перiоду часу, чiтко розумiючи, що конфлiктна i постiйно змiнна дiлова i соцiальна обстановка передбачаСФ постiйнi коректування цiСФСЧ програми.
В процесi здiйснення якоСЧ-небудь дiяльностi органiзацiя або СЧСЧ пiдроздiл розпоряджаСФться своСЧми ресурсами, знаходячись пiд впливом певних чинникiв (елементiв стратегiСЧ) (рис. 1.1).
Узятi всi разом цi елементи служать вiдмiнними iндикаторами того, як органiзацiСЧ використовують i розмiщують своСЧ ресурси для досягнення певноСЧ мети.
Рис. 1.1. Елементи стратегiСЧ пiдприСФмства.
Мiсiя управлiння основне призначення пiдприСФмства, чiтко виражена причина його iснування, на основi якоСЧ розробляСФться дерево цiлей пiдприСФмства.
Концепцiя органiзацiйноСЧ мiсiСЧ вiдображаСФ можливiсть задовольняти конкретний вигляд потреб, що iснуСФ на ринку, поставляючи даний вигляд продукцiСЧ для даноСЧ категорiСЧ споживачiв в умовах конкурентноСЧ боротьби.
Органiзацiйна мiсiя з часом застарiваСФ, вносячи i пiдсилюючи невизначенiсть рiшень, що стосуються засобiв конкурентноСЧ боротьби i характеру продукцiСЧ, що випускаСФться.
По тому, як органiзацiя формулюСФ свою мiсiю, можна судити про те, наскiльки ясна СЧСЧ стратегiя. Коли в старих, вживаних моделях мiсiСЧ починають виявлятися тенденцiСЧ до стагнацiСЧ, органiзацiя повинна вдатися до аналiзу потреб, що визначають фактичний ринковий попит, до вивчення мiнливостi, властивоСЧ структури цих потреб.
Попит постiйно знаходиться пiд впливом рiзних чинникiв, схильних до змiн. Такi змiни вiдбуваються, наприклад, коли конкуренти розробляють новий вид продукцiСЧ або технологiСЧ. Потреби, лежачi в основi попиту, як правило, постiйнi, тодi як попит змiнюСФться залежно вiд того, якi товари, що зявляються на ринку, бiльш повно задовольняють його.
Конкурентнi переваги. Найповажнiше при розробцi стратегiСЧ вiдповiсти на питання: як вести конкурентну боротьбу? Мета стратегiСЧ може виражатися в досягненнi рiвня задоволення потреб, що перевищуСФ той, який може досягти конкурент, i створеннi завдяки цьому такого положення для своСФСЧ органiзацiСЧ, яке забезпечить СЧй норму прибутку вище за середнегалузевий рiвень. Створення конкурентних переваг тiсно повязане з вибором ринкiв збуту i вiдповiдною диференцiацiСФю продукцiСЧ. Крiм того, конкурентнi переваги можуть робити вплив i на структуру iнвестицiй.
Якщо вибираСФться стратегiя, направлена на здобуття переваг, повязаних з низьким рiвнем витрат, що досягаються шляхом пiдвищення ефективностi виробництва, то в першу чергу вона вплине на структуру виробництва, iнвестицiй i проекти розвитку, повязанi з економiкою виробництва. На тих ринках масовоСЧ продукцiСЧ, де можливостi для диференцiацiСЧ невеликi, конкурентнi переваги вiдрiзнятимуться вiд тих, що складаються на ринках з великою рiзноманiтнiстю продукцiСЧ.
Органiзацiя бiзнесу характеризуСФться способом дiлення органiзацiСЧ на дрiбнiшi пiдроздiли. Структура майже всiх органiзацiй повязана з диференцiацiСФю видiв продукцiСЧ, що випускаСФться, або СЧх груп, покупцiв або ринкiв.
Продукцiя це товари i послуги, якi пiдприСФмство пропонуСФ покупцям на ринку. Для того, щоб визначити, наскiльки пропонована продукцiя вiдповiдаСФ структурi запитiв покупцiв, необхiдно зясувати, чи робилися в недавньому минулому органiзацiСФю спроби перевiрити, наскiльки СЧСЧ продукцiя вiдповiдаСФ потребам покупцiв. Можна також встановити, яка частина звороту повязана з новими товарами i послугами, аби мати уявлення про те, як змiниться продукцiя органiзацiСЧ в цiлому. Тут також поважно зясувати, як органiзацiя, що функцiонуСФ у сферi матерiального виробництва, органiзовуСФ обслуговування, необхiдне для реалiзацiСЧ продукцiСЧ, i надання пiсляпродажних послуг.
Ринки СФ сферою обмiну товарами. Кордони СЧх визначаються не лише географiСФю, але i особливостями вживання або використання продукцiСЧ.
Ресурси охоплюють як iнвестицiСЧ, так i поточнi витрати. РЖнвестицiСЧ, як правило, прямують на здiйснення фiнансовоСЧ пiдтримки стратегiСЧ, дозволяючи таким чином судити про переважаючi цiннiснi орiСФнтири органiзацiСЧ. Витрати засобiв на розвиток ринкiв, навчання персоналу i iншi види нематерiального забезпечення теж можна р