Державний лад СРСР в 1922-1992 рр.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
лiцiСЧ в районах , мiстах та робiтничих поселеннях були реорганiзованi в вiддiли виконкомiв Рад депутатiв трудящих.
В кiнцi 50-х рокiв отримала поширення практика передачi деяких державних функцiй громадськостi. Одною iз сфер, де така практика широко застосовувалась, була сфера охорони громадського порядку.
В 1960 роцi було лiквiдовано МВС СРСР. Однак як показала практика, це було непродуманим кроком. Ускладнилась координацiя роботи республiканських органiв охорони громадського порядку, послаблений був мiжреспублiканський обмiн досвiдом боротьби зi злочиннiстю, знизились можливостi використання в цiй роботi нових досягнень науки та технiки.
СуттСФвiй реорганiзацiСЧ були пiдданi органи правосуддя. Переглядалися повноваження та обСФм дiяльностi вищого судового органу краСЧни. Нагляднi функцiСЧ Верховного суду СРСР були скороченi , а повноваження верховних судiв союзних республiк були розширенi. Встановлювалось, що розгляд судових справ в порядку нагляду, як правило, повинно закiнчуватись в судових органах союзних республiк. Верховний суд СРСР мiг витребувати справи, вироки та рiшення по яким вступили в законну силу, тiльки в тому випадку, якщо вони були розглянутi в порядку нагляду в Верховному судi союзноСЧ республiки.
Скорочення наглядних функцiй давало можливiсть Верховному суду СРСР придiляти бiльше уваги вивченню та узагальненню судовоСЧ практики, ще ретельнiше розробляти керiвнi розяснення судовим органам, займатись питаннями вдосконалення законодавства та судочинства. Верховному суду належало право законодавчоСЧ iнiцiативи, а також право входити в Президiю ВерховноСЧ Ради СРСР.
В груднi 1958 року в вiдповiдностi з Основами законодавства про судоустрiй СРСР, союзних та автономних республiк дiльнична система народних судiв була замiнена СФдиним народним судом мiста або району. Була встановлена пiдзвiтнiсть народних суддiв безпосередньо виборцям, всiх iнших судiв перед Радами, якi СЧх обирали.
В цiлях захисту прав та законних iнтересiв громадян профспiлки i iншi суспiльнi органiзацiСЧ через своСЧх представникiв могли предявити позов в суд, брати участь в судовому розглядi повiдомляти суду думку колективу по розглядуванiй справi. В випадках передбачених законом справи громадян могли бути розглянутi товариськими судами.
З точки зору розвитку держави цей перiод характеризуСФться великою чисельнiстю реформ, як розумних, так i надуманих. Загальною тенденцiСФю являСФться прагнення децентралiзувати управлiння державою, що приводить до розширення прав союзних республiк i мiiевих органiв влади i управлiння.
3.2 Радянська держава в умовах уповiльнення темпу росту суспiльного розвитку
Пiсля вiдсторонення в 1964 роцi Хрущова вiд влади на посаду Генерального секретаря було призначено БрежнСФва. Косигiна було призначено премСФр мiнiстром, Пiдгорного Президентом. Роздiлення трьох постiв було необхiдно, для того щоб створити враження колективного керiвництва, на вiдмiну вiд того положення, коли одна людина займала одночасно три пости.
Колективне керiвництво могло дiяти ефективно лише при умовi, що це союз дiйсно рiвних, при якому хтось один вiв за собою всю команду. У БрежнСФва були своСЧ iдеСЧ , але реалiзувати СЧх було не можливо не досягнувши верховенства в Полiтбюро. Пiзнiше йому вдалось вiдсторонити Пiдгiрного з поста Президента та закрити його мiiе. Зявилися суттСФвi розбiжностi з економiчними реформами Косигiна, якi були необхiдними для успiшного розвитку краСЧни. БрежнСФв призначав на важливi пости своСЧх однодумцiв, а також встановив попередню систему побудови партiСЧ по територiальному принципу.
ПочинаСФться повернення до централiзацiСЧ РадянськоСЧ держави, що приводить до оптимiзацiСЧ форм державноСЧ СФдностi.
Передусiм процес централiзацiСЧ торкнувся сфери керiвництва господарством. В 1965 роцi система управлiння промисловiстю кардинально змiнилася, перейшовши вiд територiального до галузевого принципу. Оскiльки всi раднаргоспи були лiквiдованi i управлiння промисловiстю передано галузевим Мiнiстерствам, створювались як загальносоюзнi так i загальнореспублiканськi органи .
Результати розвитку органiзацiСЧ державноСЧ СФдностi були пiдведенi КонституцiСФю СРСР 1977 року i створеним на СЧСЧ базi Конституцiй союзних i автономних республiк. Необхiдно сказати, що загальнi принципи органiзацiСЧ державноСЧ СФдностi, зафiксованi в новi КонституцiСЧ, мало чим вiдрiзнялись вiд тих, якi були закрiпленi Основним законом Союзу.
РЖстотнi змiни вiдбулись в системi Рад. тАЬХрущовськатАЭ конструкцiя роздiлення Рад на промисловi i сiльськi була лiквiдована. Одразу ж пiсля звiльнення Хрущова з керiвних постiв вже в 1964 роцi.
Пiсля прийняття КонституцiСЧ СРСР 1977 року по iнiцiативi i пiд керiвництвом КПРС був здiйснений комплекс важливих правових i iнших заходiв, направлених на реалiзацiю конституцiйних положень по розгорненню демократизму в органiзацiСЧ i роботи Рад.
У вiдповiдностi з рiшенням ЦК Рада Мiнiстрiв видала Постанову тАЬПро заходи по укрiпленню матерiально-фiнансовоСЧ бази виконкомiв районних i мiських Рад депутатiв трудящихтАЭ. В 1981 роцi було видано Постанову ЦК КПРС, ПрезидiСЧ ВерховноСЧ Ради СРСР i Ради Мiнiстрiв про подальше пiдвищення ролi Рад в господарському будiвництвi.
Розвиваються форми дiяльностi Рад. Вони обростають рiзноманiтними органами та самодiяльними органiзацiями, якi повязували СЧх з населенням, з громадськiстю, як це було до КонституцiСЧ 1936 року, щоправда не з таким