Главная / Категории / Типы работ

Державний лад СРСР в 1922-1992 рр.

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



МРЖНРЖСТЕРСТВО ПРАЦРЖ ТА СОЦРЖАЛЬНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

Чернiгiвський юридичний коледж

Заочне вiддiлення

Курсова робота

з предмету: тАЬРЖсторiя держави i права УкраСЧнитАЭ

на тему: тАЬ Державний лад Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiки 1922-1992 рр.тАЭ

Студента IIРЖ курсу 305 групи

Петренко РЖгора Миколайовича

Викладач: Ярошенко Г.П.

Чернiгiв 2000

План

Вступ

Роздiл 1. Державний лад СРСР з часiв його утворення до прийняття КонституцiСЧ 1936 року

1.1 Розвиток радянського державного апарату в умовах переходу до новоСЧ економiчноСЧ полiтики

1.2 Державний лад СРСР в роки iндустрiалiзацiСЧ при переходi до колективiзацiСЧ

Роздiл 2. Становище СРСР в довоСФнний та пiслявоСФнний перiод

2.1 Вищi державнi органи за тАЬсталiнською конституцiСФютАЭ

2.2 СРСР в роки вiйни

2.3 ПiслявоСФнна пiрамiда влади

Роздiл 3. Державне будiвництво в роки розвинутого соцiалiзму та при переходi до комунiзму

2.1 Перебудова державного механiзму пiсля розкриття культу особи

2.2 Радянська держава в умовах уповiльнення темпу суспiльного розвитку

2.3 Реформування державного ладу СРСР та його остаточний розпад

Висновки

Список використаноСЧ лiтератури

Вступ

УкраСЧна СФ суверенна i незалежна, демократична, соцiальна, правова держава . Ця норма, закрiплена в КонституцiСЧ УкраСЧни, являСФться цiллю , тому що багато питань державного будiвництва на сьогоднiшнiй день залишаються вiдкритими.

З моменту проголошення незалежностi УкраСЧни минуло не багато часу тому наша держава ще не набула достатнього досвiду державотворення. Для бiльш успiшного реформування та розвитку державного ладу в УкраСЧнi доцiльно було б звернутись до iсторiСЧ. Оскiльки минуле УкраСЧни тiсно повязане з iснуванням Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк, то доцiльно розглянути розвиток державотворення в даний перiод.

Перiод iсторiСЧ держави УкраСЧни, який розпочався з перемоги ЛютневоСЧ революцiСЧ i маСФ продовження в сьогоденнi, - це перiод багаторiчноСЧ героСЧчноСЧ , складноСЧ i в той же час трагiчноСЧ боротьби украСЧнського народу за створення демократичноСЧ суверенноСЧ УкраСЧнськоСЧ держави.

Аналiз державного ладу i правовоСЧ системи радянськоСЧ УкраСЧни в перiод з кiнця 1917р. та до кiнця 1920р. свiдчить про те , що внаслiдок встановлення радянськоСЧ влади, громадянськоСЧ вiйни та воСФнноСЧ iнтервенцiСЧ тут утвердилась воСФнно-пролетарська диктатура точнiше воСФнно-бiльшовицька партiйна диктатура, був лiквiдований полiтичний плюралiзм в державнiй сферi.

Нова економiчна полiтика i деяка тимчасова демократизацiя державно правового життя були обумовленi кризою, викликаною тАЬвоСФнним комунiзмомтАЭ. Нажаль, ця полiтика тривала не довго . Запекла боротьба за владу, що точилася мiж вождями правлячоСЧ бiльшовицькоСЧ партiСЧ та держави пiсля смертi Ленiна, закiнчилась у 1927 роцi перемогою Сталiна. Прихiд до керiвництва Сталiна та екстремiстсько настроСФноСЧ партiйноСЧ верхiвки призвiв до згортання непу i демократичних елементiв у державно правовому життi

Наслiдком таких процесiв став тоталiтаризм або просто сталiнiзм, усi негативнi та злочиннi прояви якого вiдчула на собi й УкраСЧна.

Серйознi змiни в полiтичному розвитку УкраСЧни були викликанi в цей перiод утворенням у 1922 роцi СРСР, який надто швидко , не змiнюючи своСФСЧ форми тАЬсоюзу республiктАЭ , перетворився в жорстоку централiзовану державу. Уже з моменту пiдписання союзного договору розпочався процес всебiльшого обмеження , а потiм й лiквiдацiСЧ державного суверенiтету УСРР.

30тi роки iсторiСЧ держави УкраСЧни стали перiодом змiцнення сталiнського тоталiтарного репресивного режиму, який , використовуючи державний механiзм, здiйснюСФ абсолютний контроль над усiма сферами суспiльного життя, вiддаючи перевагу репресивним методам та формам забезпечення практичноСЧ реалiзацiСЧ своСФСЧ полiтики.

В УкраСЧнi в цей час вiдбувався процес створення розгалуженого бюрократичного апарату, зрощення партiйного апарату з державним, воСФнним, господарським, з верхiвкою громадських, наукових, творчих органiзацiй i засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ. У пiдсумку в державнi структури було iнтегровано партiйний номенклатурний апарат . Сформувалася система вождизму, при якiй державний апарат рiзного рiвня було фактично пiдпорядковано вiдповiдним партiйним лiдерам i в перш за все генсеку диктатору Сталiну. тАЭЧисткитАЭ аж до фiзичного знищення представникiв номенклатурних кiл були засобом пiдтримання вiдданостi номенклатури диктатору. Усе це значною мiрою маскувалося соцiальною i полiтичною демагогiСФю, прийняттям таких порiвняно демократичних за формою конституцiй, як Конституцiя СРСР 1936 р.

Роки ВеликоСЧ ВiтчизняноСЧ вiйни були колосальним випробуванням що випали на долю кожноСЧ радянськоСЧ людини, сiмСЧ, нацiю.

Велика Вiтчизняна вiйна потребувала глибокоСЧ, багатобiчноСЧ перебудови держави згiдно з умовами воСФнного стану. Ця перебудова здiйснювалась у руслi суспiльних воСФнно-полiтичних заходiв СРСР, спрямованих на розгром ворога.

Важливi полiтичнi пiдсумки вiйни для украСЧнського народу мiжнародне визнання УРСР як фундатора ООН, воззСФднання усiх украСЧнських земель у складi СФдиноСЧ республiки. Що стало можливим завдяки внеску у перемогу всiх тих, хто реально боровся з фашизмом.

Оптимiстичний висновок