Geum.ru

Державний лад СРСР в 1922-1992 рр.

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



третьоСЧ програми партiСЧ про переростання з другоСЧ половини 50-х рокiв диктатури пролетарiату у всенародну державу видавав бажане за дiйсне. Реальна демократизацiя суспiльного життя як невiдСФмна риса демократичноСЧ держави не була забезпечена. В умовах культу особи Сталiна склалася диктатура партiйноСЧ бюрократiСЧ, яка була опорою цього культу.

У другiй половинi 60-х на початку 80-х рокiв полiтичне життя УкраСЧни йшло пiд знаком половинчастостi., непослiдовностi та суперечливостi, вiдставання у розвязаннi обСФктивно назрiлих завдань. Тоталiтарний лад вступив у своСФрiдну стадiю свого функцiонування, яка являла собою тАЬзолотий вiктАЭ партократiСЧ.

У серединi 80-х рокiв стала особливо помiтною економiчна, соцiальна, полiтична криза. У суспiльствi визрiла iдея оновлення економiчних, правових i соцiальних iнститутiв. На першому етапi таким оновленням стала перебудова як соцiально-економiчного, так i полiтичного життя. Але вона не виправдала покладених на неСЧ надiй.

16 липня 1990 року була прийнята Декларацiя про державний суверенiтет УкраСЧни, а 24 серпня 1991 року - Акт проголошення незалежностi УкраСЧни, чим вiдкрилися широкi можливостi для демократичного розвитку УкраСЧни.

Враховуючи досвiд державотворення союзних держав УкраСЧна зможе прийти до вирiшення багатьох проблем, якi сьогоднi постають перед украСЧнськими державотворцями.

Роздiл 1. Державний лад СРСР з часiв його утворення до прийняття КонституцiСЧ 1936 року

1.1 Система вищих органiв влади в умовах переходу до НЕПу

В перiод до створення СРСР (1917 1922 роки) мiж республiками iснували договiрнi вiдносини по вiйськовим та економiчним питанням. Договори мiж державами регулювали СЧх взаСФмовiдносини лише в загальних рисах, а вiдтворенням народного господарства, яке розпочалось в 1921роцi, на основi НЕПу висувало все новi практичнi питання , якi необхiдно було узгоджувати в багаточисленних органах республiки, оформлюючи це великою кiлькiстю угод. Пiсля довготривалого обговорення рiзноманiтних проектiв федерацiСЧ чотири республiки РСФСР , УРСР,БРСР , ЗРСР пiдтримали iдею створення Союзу РСР. Першим документом , який визначав систему i повноваження загальносоюзних органiв влади, був Договiр про створення СРСР, прийнятий РЖ ЗСЧздом Рад СРСР 30 грудня 1922 року . Однак необхiдно було майже пiвтора року для того щоб рiзноманiтнi комiсiСЧ вiдпрацювали загальноприйнятне формулювання принципiв федерацiСЧ(1) .

6 липня 1923 року друга сесiя ЦВК СРСР прийняла рiшення про затвердження КонституцiСЧ СРСР та про негайне ведення СЧСЧ в дiю. За КонституцiСФю вищим органом влади являвся ЗСЧзд Рад СРСР. Вiн формувався з представникiв мiських рад iз розрахунку один депутат вiд 25000 виборцiв i представникiв губернських зСЧздiв Рад за нормою один депутат вiд 125000 жителiв. Виборчих прав були позбавленнi такi категорiСЧ громадян:

  1. особи, якi застосовували найману працю;
  2. особи, якi проживали на тАЬнетрудовi доходитАЭ(вiдсотки з капiталу, прибуток з пiдприСФмств);
  3. приватнi торговцi;
  4. монахи i духовнi служителi;
  5. бувшi службовцi полiцiСЧ, жандармерiСЧ, охоронних вiддiлiв, члени царськоСЧ родини;
  6. душевно хворi i тi ,якi знаходились пiд опiкою, позбавлялися виборчого права за вироком суду (в якостi додатковоСЧ мiри покарання ).

В КонституцiСЧ компетенцiя зСЧздiв спецiально не оговорювалась: ЗСЧзд Рад мiг прийняти до свого розгляду будь-яке питання, вiднесене до вiдання загальносоюзних органiв. Всi ЗСЧзди Рад (крiм першого i останнього) заслуховували звiти глави союзного керiвництва, а напередоднi наступного зСЧзду як правило публiкувалися матерiали до цього звiту.

Необхiдно зазначити, що робота ЗСЧзду Рад СРСР була як би вторинною. Справа втому ,що скликанню кожного ЗСЧзду Рад передували або Пленум ЦК партiСЧ, який розглядав питання порядку денного зСЧзду, або партiйна конференцiя або зСЧзд партiСЧ, де розглядались питання та приймались рiшення по кардинальних питаннях економiки, полiтики, культури. Ось чому питання, якi розглядались на ЗСЧздах Рад , доклади керiвництва або наркомiв , носили швидше характер iнформацiйний, звiтний, а не установчий.

Поступово роль ЗСЧзду Рад ,як вищого органу влади, починаСФ знижуватись. На СЧх обговорення виносяться все менше питань, строки скликання зСЧздiв порушуються, самi зСЧзди починають проходити в обстановцi парадностi та пiднесення особи Сталiна.

В перiод мiж ЗСЧздами Рад вищим органом державноСЧ влади являвся Центральний Виконавчий Комiтет СРСР. Його функцiСЧ, повноваження та структура визначалась КонституцiСФю СРСР 1924 року i Положенням прийнятим на його третiй сесiСЧ в 1923 роцi. По своСЧй структурi ЦВК спочатку був однопалатним, але створений на першому ЗСЧздi Рад ЦВК включав 171 члена i 138 кандидатiв пропорцiйно чисельностi населення союзних республiк.

ЦВК СРСР був надiлений великими повноваженнями в економiчнiй сферi , до його компетенцiСЧ вiдносилось: встановлення основ загального плану народного господарства ; затвердження СФдиного державного бюджету; визначення приналежностi галузей промисловостi i окремих пiдприСФмств до загальносоюзних чи республiканським; встановлення загальносоюзних податкiв, СФдиноСЧ грошовоСЧ та кредитноСЧ системи; регулювання транспортного та поштово-телеграфного звязку , загальних начал землеустрою та землекористування. Йому також належало право укладення договорiв про прийом до складу СРСР нових республiк, регулювання питань про змiну державних кордонiв мiж союзними республiками, вирiшення спiрних п