Державний лад СРСР в 1922-1992 рр.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ра система адмiнiстративного подiлу: губернiя уСЧзд волость була лiквiдована по всiй краСЧнi. На змiну СЧй були створенi областi (краСЧ), округи та райони з урахуванням в першу чергу економiчних особливостей мiст. Замiсть лiквiдованих 75 губернiй (на 1923 рiк) в 1928 роцi було створено 5 краСЧв та великих областей та 33 областi на правах губернiСЧ ( по розмiрам дещо бiльшим нiж в старих губернiях).
Роздiл 2 . Становище СРСР в довоСФнний та пiслявоСФнний перiод
2.1 Вищi державнi органи за сталiнською конституцiСФю
В КонституцiСЧ СРСР 1936 року було закрiплено керiвну роль комунiстичноСЧ партiСЧ, яка стала монополiстом в системi органiв державного управлiння. Тодi ж було лiквiдовано i багатопартiйнiсть. Форми партiйного керiвництва державою були рiзноманiтними. РЖнодi створювались спiльнi партiйно державнi органи. Частiше ж застосовувався iнший спосiб, коли партiйнi керiвники рiзних рiвнiв ставали i керiвниками належних державних органiв.
Радянська держава будуСФться на основi принципу демократичного централiзму. Але все бiльше посилюСФться централiзацiя державного управлiння. Це стосуСФться не лише органiзацiСЧ державноСЧ СФдностi, але й всiСФСЧ структури органiв держави. Конституцiя СРСР ввела новi назви для Рад всiх рiвнiв Ради депутатiв трудящих. ПопереднСФ формулювання Ради робiтничих, селянських, червоноармiйських депутатiв якби виключало iнтелiгенцiю, хоча на практицi основна маса iнтелiгентiв користувалась виборчими правами. Конституцiя також змiнила структуру та статус органiв влади й управлiння.
Вищим органом влади Союзу стала Верховна Рада СРСР. Вона отримала тi права, якi мали ранiше Всесоюзнi зСЧзди Рад i ЦВК Союзу. Верховна Рада прийняла i двопалатну структуру, хоча назви палат дещо змiнились : замiсть СоюзноСЧ Ради вона стала називатись Радою Союзу . Зберiгся також принцип формування палат. Рада Нацiональностей - включала в себе фiксовану кiлькiсть депутатiв: по 25 вiд кожноСЧ союзноСЧ республiки, по 11 вiд автономноСЧ республiки, по 5 вiд автономноСЧ областi, по 1 вiд нацiонального округу. Цi палати були рiвноправнi. Верховна Рада була СФдиним законодавчим органом Союзу.
Сесiйний порядок роботи ВерховноСЧ Ради зумовлювало необхiднiсть створення постiйно дiючого органу. Ним стала президiя ВерховноСЧ Ради СРСР. Вона складалась з голови, його заступникiв по кiлькостi республiк, секретаря i 24 членiв. Президiя ВерховноСЧ Ради була надiлена певними повноваженнями : скликання сесiй, тлумачення дiючих законiв, вiдмiна постанов РНК СРСР в випадках СЧх невiдповiдностi закону. Президiя ВерховноСЧ Ради не була законодавчим органом , але вона мала право видавати своСФрiднi акти укази.
Конституцiя 1936 року в якостi органу правлiння зберегла Раду Народних Комiсарiв. Однак тепер вона не мала законодавчих прав . Тобто СЧСЧ постанови i розпорядження стали тепер лише пiдзаконними актами .
Система органiв влади i управлiння союзних i автономних республiк будувалась по аналогiСЧ загальносоюзноСЧ , хоча , звичайно, тут були певнi вiдхилення.
Вiдносно судовоСЧ системи, то Конституцiя та спецiальний закон про судоустрiй, не внесли принципових змiн. Вони швидше узагальнили вже накопичений досвiд. Але все таки були помiтнi нововведення. Дещо змiнився порядок формування народних судiв. Для них знову був введений принцип виборностi безпосередньо населенням, щоправда на практицi даний принцип поки що не застосовувався. Проведенi були змiни в статусi та формах дiяльностi Верховних судiв . ключовим положенням тут стали перетворення , якi торкались становища Верховного Суду.
При створеннi Верховного Суду Союзу законодавець вважав основою його дiяльностi регулювання вiдносин Союзу та республiк в судовiй сферi. Але в цi роки Верховний Суд СРСР поступово перетворюСФться в звичайний хоча i перебуваючи на чолi судовоСЧ системи, орган.
Конституцiя 1936 року завершила централiзацiю системи прокурорських органiв, пiдпорядкувавши республiканськi органам Союзу. В то й же час статус прокуратури пiдвищився: вона вийшла з пiдпорядкування уряду i стала залежати лише вiд вищого органу влади Союзу ВерховноСЧ Ради.
Централiзацiя була корисна, але сама по собi вона не могла вирiшити всiх проблем в тому числi кадровоСЧ. Так , в 1937 роцi лише 9,3 % слiдчих по Союзу мали вищу юридичну освiту.1
По шляху централiзацiСЧ розвивалась i мiлiцiя. На базi СЧСЧ структурних пiдроздiлiв були створенi галузевi органи, безпосередньо пiдпорядкованi раднаркомам республiк, в тому числi i управлiння мiлiцiСЧ та карного розшуку.
Суперечливо розвиваСФться в даний перiод весь державний механiзм. Конституцiя 1936 року проголосила бiльш демократичний нiж ранiше порядок формування та дiяльностi державних органiв . однак цi декларованi демократичнi принципи часто iгнорувались, змiст СЧх спотворювався. Перемога та послiдуюче закрiплення однопартiйноСЧ системи привели до посилення ролi комунiстичноСЧ партiСЧ в державному управлiннi. Разом з тим СЧСЧ керуюча верхiвка вiдiрвалась вiд основноСЧ маси комунiстiв, ставши практичне не контрольованою ,що також привело до тяжких наслiдкiв. РепресiСЧ проти iнакомислячих, якi проводились органами державноСЧ безпеки, в першу чергу обрушились на голiв членiв партiСЧ.
Даний перiод характеризуСФться великими змiнами в органiзацiСЧ державноСЧ СФдностi. Рiзко зростаСФ кiлькiсть союзних республiк, змiнюються кордони деяких з них. Помiтно зростаСФ централiзацiя: компетенцiя Союзу розширюСФться вiдповiдно звужуСФться права союзних респу?/p>