Державний лад СРСР в 1922-1992 рр.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
27 роцi було прийнято рiшення про реорганiзацiю Держплану . Держплан був звiльнений вiд таких функцiй як дослiдницька, пiдготовча робота та iншi . Разом з тим його безпосереднi функцiСЧ планування були розширенi , зокрема в процесi планування вiн повинен був враховувати потреби оборони краСЧни.
Система управлiння промисловiстю, яка склалась в перiод вiдбудови на новому етапi господарського будiвництва потребувала подальшого вдосконалення. В 1927 роцi апарат ВищоСЧ Ради Народного Господарства (ВРНГ) був реорганiзований: замiсть громiсткого центрального управлiння державноСЧ промисловостi з його вiддiлами (директоратами) створюСФться галузевi головнi управлiння. Головне економiчне управлiння було реорганiзоване в Планово-економiчне управлiння, яке вело планову роботу вже через головнi комiтети. Оперативне керiвництво трестовими пiдприСФмствами здiйснювалось головними комiтетами через трести. Положення про промисловi трести 1927 року значно розширило СЧх оперативно-господарську самостiйнiсть. Передбачалось, що трест самостiйно веде свою оперативно-господарську роботу по управлiнню справами та майном, здiйснюСФ всi угоди та операцiСЧ.
З 1929 року ВРНГ поступово перетворилась в штаб управлiння державною промисловiстю загальносоюзною, республiканською (через ВРНГ союзних республiк) та мiiевоСЧ (через раднаргоспи); разом з тим вiн являвся регулюючим органом мiiевоСЧ промисловостi, здiйснював планування, збут та постачання.
Реорганiзацiя ВРНГ та створення наркоматiв закрiпили галузевий принцип управлiння. Управлiння сiльським господарством до його соцiалiстичноСЧ реконструкцiСЧ здiйснювали наркомати землеробства союзних республiк та господарськi вiддiли Рад. Спецiального загальносоюзного органу керiвництва сiльським господарством до 1929 року не iснувало.
Соцiалiстична перебудова сiльського господарства вимагала реорганiзацiСЧ органiв управлiння сiльським господарством. З цiСФю метою в груднi 1929 року постановою сесiСЧ ЦВК СРСР був створений обСФднаний Наркомат землеробства СРСР. Його завданнями було: СФдине планове керiвництво та регулювання всiх галузей сiльського господарства, в тому числi розробка планiв розвитку соцiалiстичноСЧ реконструкцiСЧ сiльського господарства, основ землеустрою, керiвництво сiльськогосподарською кооперацiСФю, кредитними справами, електрифiкацiСФю, керiвництво лiсовим господарством, всiСФю науковою роботою в сферi сiльського господарства.
РЖнакше кажучи, Наромзем обСФднав в собi планове , фiнансове, виробниче, технiчне та адмiнiстративне управлiння радгоспами, керiвництво колгоспами , кооперативним та одноосiбним господарством i являвся також штабом керiвництва всiм сiльським господарством, яким була ВРНГ для промисловостi.
Особливостi перехiдного перiоду зумовили iснування спецiального органу регулювання попиту та пропозицiСЧ робочоСЧ сили, СЧСЧ планового розподiлення, контролю за органiзацiСФю працi на соцiалiстичних та приватних пiдприСФмствах. Таким органом являвся обСФднаний Наркомат працi СРСР. В 1933 роцi Наркомат працi з усiма своСЧми мiiевими органами був зСФднаний з ВЦРПС, на який покладались завдання органiзацiСЧ охорони працi та соцiалiстичного страхування, а також видання iнструкцiй, правил, розяснень по застосуванню дiючого законодавства про працю.
З 1930 року , в звязку з лiквiдацiСФю Надзвичайних комiтетiв внутрiшнiх справ союзних та автономних республiк були створенi головнi управлiння комунального господарства (реорганiзованi в 1931 роцi в наркомати) i управлiння мiлiцiСЧ та кримiнального розшуку. РеСФстрацiя актiв громадського стану, облiк осiб, якi позбавленi виборчих прав , питання радянського будiвництва були переданi ЦВК союзних i автономних республiк та виконкомам, а мiiя позбавлення волi, органiзацiя виправних робiт наркоматам юстицiСЧ республiк.
В 1934 роцi було вирiшено централiзувати та обСФднати органи охорони громадського порядку i державноСЧ безпеки. З цiСФю метою був створений загальносоюзний Наркомат внутрiшнiх справ. На нього були покладенi такi повноваження: забезпечення правопорядку i державноСЧ безпеки, охорона громадськоСЧ власностi, охорона кордонiв та запис актiв громадського стану, а також переданi виправно-трудовi установи.
Велике значення Радянська держава придiляла полiтичному, органiзацiйному та фiнансовому укрiпленню мiiевих рад. В тому числi сiльських. В 1931 оцi було прийнято Положення про сiльськi ради, в якому права сiльрад в галузi господарськоСЧ , культурноСЧ охорони правопорядку були розширенi . Сiльрадам, зокрема, були наданi права видавати обовязковi постанови та накладати адмiнiстративнi стягнення за СЧх порушення, призупиняти незаконнi рiшення колгоспiв та iнших кооперативних обСФднань. Бюджетнi повноваження всiх ланок Рад були також розширенi. Призупинялась також робота мiських Рад. Мiськi Ради були органiзованi у всiх мiстах та селищах. За мiськими Радами були закрiпленi всi пiдприСФмства, будiвлi i землi мiського значення, а також землi промислових пiдприСФмств. До СЧх вiдання були переданi школи, лiкарнi та комунально-побутовi пiдприСФмства. Положення про мiськi Ради 1933 року розширило компетенцiю мiських рад в сферi господарськоСЧ та культурноСЧ роботи .
Реконструкцiя всього народного господарства потребувала розмiщення виробничих потужностей бiльш рiвномiрно у всiх районах краСЧни. Система територiального устрою СРСР, в якiй збереглось багато елементiв дореволюцiйного подiлу не могла вiдповiдати даним потребам. В 1926 1928 роках ста