Явище синонiмii у лiтературознавчiй термiнологii
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ередбачаСФ врахування iсторичноi, культурноi, естетичноi та iнших специфiк.
Ряд термiнiв здобуваСФ позитивнi чи негативнi конотативнi вiдтiнки шляхом приСФднання прагматичних маркерiв або iндикаторiв, що надають термiнам ознаку професiйностi.
Таким чином, термiни-синонiми у функцii квалiфiкативностi це термiни, що мають крiм денотативних компонентiв конотативнi спiвзначення. Останнi знаходимо i в межах одного слова (бiблiоман бiблiофiл, акмеiзм адамiзм, етюд студiя), i у так званих iндикаторах або маркерах (вiрш-пейзаж пейзажна лiрика, байковий вiрш свобiдний вiрш вольний вiрш).
Отже, синонiмiчнiсть у межах лiтературознавчоi термiнологii вважаСФмо особливим видом лексико-семантичних вiдношень. Причинами iснування термiнiв-синонiмiв виступають як внутрiшньолiнгвiстичнi, так i позамовнi фактори. Актуалiзацiя одного з критерiiв визначення однозначностi (логiко-граматичного або комунiкативно-прагматичного) даСФ можливiсть розрiзняти серед номiнатiв дублети i семантичнi синонiми, а останнi диференцiювати залежно вiд функцiй (замiщення, тлумачення, квалiфiкативностi).
Таким чином, всебiчний аналiз синонiмiчних рядiв доводить, що:
- явище синонiмii у галузi лiтературознавчоi термiнологiчноi лексики характеризуСФться особливостями, зумовленими специфiкою позначуваних наукових понять;
- вiдмiнностi мiж синонiмiчними термiнами можуть набувати функцiональноi цiнностi й пiдтримувати спiвiснування синонiмiчних термiнiв у термiносистемi;
- вживання термiнiв-синонiмiв у потоцi украiнськоi науковоi мови пiдпорядковане принципу комунiкативноi доцiльностi;
- словотворчi моделi рiзних видiв синонiмiчних вiдповiдностей i шляхiв виникнення подiбнi до будови загальновживаних слiв украiнськоi лiтературноi мови, проте вiдбивають загальноприйнятi норми творення термiнологiчних одиниць.
3. Термiнологiчна синонiмiя: проблематика явища i дiяльнiсть вчителя-словесника (на досвiдi роботi в 511 класах
3.1 Методична робота в школi на уроках украiнськоi мови при вивченi явищ термiнологiчноi i лексичноi синонiмii
Прагнення термiнологiв забезпечити виразнiсть, лаконiчнiсть, полiфункцiональнiсть номiнативноi одиницi в термiносистемi таке ж суттСФве й водночас проблемне, як спроби домогтися повноi логiчноi унормованостi всiСФi лексики украiнськоi мови в ii комунiкативному аспектi. У звязку з цим вважаСФмо доцiльним при формуваннi у дитини словникового запасу загальновживаноi лексики не цуратися термiнологiчноi (специфiчноi, вузькоспецiальноi). У час iнтенсивного науково-технiчного прогресу, удосконалення iнформацiйного простору це СФ необхiдним i потребуСФ змiстовноi та багатоспектральноi роботи.
При диференцiацii термiнiв за iх комунiкативним потенцiалом можна видiлити два iх типи: 1) номiнативна одиниця, що не визначаСФться (ii значення не виражаСФться за допомогою несинонiмiчних засобiв мови). Це той випадок, коли поняття i значення термiна засвоюСФться у процесi оволодiння мовою (напр.: змiст очевидно, що у всякому повiдомленнi СФ певний змiст); 2) номiнативна одиниця, що засвоюСФться через поняття, яке iй логiчно вiдповiдне (або ж штучно прикрiплення термiнологом) i вимагаСФ пояснення через компенсуючi засоби мови (напр.: танка пятивiрш, що складаСФться iз чергування пяти та семи-складових рядкiв). Зрозумiло, що вивчення термiнiв першого типу можливе з раннього дитинства й не потребуСФ великих зусиль.
У формуваннi словникового запасу досить важливий i адаптацiйний перiод першачкiв. Перебуваючи певний час у школi, дiти пiдсвiдомо поповнюють свою лексику поняттями атрибутiв навчання (пiдручник, парта, перерва тощо). Поступове засвоСФння термiнологiчноi лексики другого типу дасть кращi резуль-тати, якщо безпосередню участь у цьому процесi бере вчитель (наприклад, при засвоСФннi слiв на зразок цифра, число, знак рiвностi та iн.).
Розмежування термiна i загальновживаного слова вiдбуваСФться пiд час вивчення лексикологii у 6 класi. Основна мета досягнення позитивних результатiв при виокремленнi загальновживаного слова, професiйноi лексичноi одиницi i термiна (хоча деякi автори пiдручникiв для 6 класу професiйне слово i термiн взагалi не розмежовують, або видiляють термiн у складi професiйноi лексики як номiнацiю наукових понять, що широко використовуються у текстах наукового стилю мовлення [62,24]).
Дослiдник мовознавець А.М.Камчатнов у своiх працях даСФ таке визначення термiна: тАжслово, вiдносно якого можна з повною яснiстю сказати, яке поняття ним позначаСФться. РЖнакше кажучи, термiну можна дати визначення. Поки термiн не визначений, вiн лишаСФться словом з бiльш чи менш ясним понятiйним змiстом [23, 41].
Зважаючи на це, на нашу думку, слiд наголошувати на специфiчностi термiнологiчноi лексики (вмотивованiсть, точнiсть, вiдсутнiсть експресивного забарвлення, побiчного лексичного навантаження тощо).
Автори сучасних пiдручникiв з украiнськоi мови при вивченнi термiнiв i професiйних слiв пропонують такi види вправ:
вправи на розмежування слiв за сферою вживання;
- вправи, у яких дослiджуСФться стиль мовлення тексту через визначення насиченостi його специфiчною лексикою;
- творчi вправи на складання речень з однiСФю i тiСФю ж мовною одиницею (як загальновживаним словом так i професiйним);
- вибiрковi диктанти (вибiр термiнiв з мовного потоку i