Явище синонiмii у лiтературознавчiй термiнологii
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ощо).
Найдавнiшими утвореннями, на нашу думку, СФ синонiмiчнi ряди автохтонного походження, що виникли на ТСрунтi лексичноi синонiмii, а згодом термiнологiзувалися: бандурист кобзар, мандрiвнi сюжети бродячi сюжети, голосiння тужiння, веснянки гаiвки та iн.
Синонiми посвята присвята ототожнюються поняттям за допомогою близьких за семантикою префiксiв (аналогiчно вимисел домисел), а пари повторення повтор, думка дума мають рiзницю у наявностi / вiдсутностi суфiксiв.
Рiзницю мiж термiнами однiСФi синонiмiчноi пари вбачаСФмо у рiзних категорiальних формах субстантивованих лексем: наперсник наперсниця (категорiя роду), величання звеличання (форми категорii виду дiСФслiв) тощо.
Термiнофонд немислимий без iменних термiноодиниць. Однак практика показуСФ, що процес субстантивацii слiв як шлях поповнення термiнологii, спричинений рiзним ступенем iх термiнологiзацii, хоча й вимагаСФ повноi втрати первинних категорiальних особливостей: билини старини (вiддiСФслiвний iменник вiдприкметниковий iменник).
Нацiоналiзацiя термiнолексики iнколи не завершуСФться точним або наближеним перекладом запозиченого термiна, а виражаСФться власне украiнською термiносполукою з рiзним ступенем адаптацii ii складових (мiжнародних або чужомовних елементiв): локальний колорит мiiевий колорит, жiноча рима паракситонна рима, антиутопiя негативна утопiя тощо.
Синонiмiчнi пари лiтературознавчоi термiнологii представляють окремi рiзновиди синонiмiчних вiдповiдностей:
- слово слово: ескiз зарисовка, етюд студiя, зiткнення конкатенацiя тощо;
- словосполучення словосполучення: готичнi романи романи жахiв, дискриптивна поема описова поема, вольнiсть поетична лiцензiя
поетична (двокомпонентнi), iсторико-культурна школа культурно iсторична школа, психологiчний метод у лiтературознавствi психо-логiчний напрям у лiтературознавствi (багатокомпонентнi) та iн.;
- слово словосполучення: буколiка буколiстична поезiя, метр вiршовий розмiр, дiалог дiалогiчна мова, класика класична лiтература та под.
Серед способiв словотворення однослiвних термiнiв-синонiмiв видiляСФмо наступнi:
- суфiксальний (повтор повторення);
- префiксальний (величання звеличання);
- суфiксально префiксальний (дар обдарованiсть);
- основоскладання (дистих двовiрш);
- словоскладання (пейзаж крайобраз).
Синонiмiчнi пари термiнiв-словосполучень лiтературознавчоi термiнологii у бiльшостi представленi типовими словотворчими моделями: квалiтативне вiршування якiсне вiршування, вiрш прозою поезiя в прозi. РЖнколи синонiмом до термiносполуки виступаСФ номiнативна одиниця, утворена сполученням двох iменникiв семантично i стилiстично рiвноправних: пейзажна лiрика лiрика-пейзаж, не виключенi й варiацii у коренях: меннiппова сатира меннiппова сатура.
У синонiмiчних парах структури слово словосполучення в однослiвнiй назвi означуване слово компенсуСФться граматично навантаженою флексiСФю: глiконiвський вiрш глiконей, ( ей парадигма ч.р., одн., Н.в.), основоскладанням: житiйна лiтература агiографiя (грецьк. hagios святий, grapho пишу), безафiксальним словотворенням: блатна мова блат, заумна мова заум, чи префiксально-суфiксальним способом словотворення: назва твору заголовок.
На вiдмiну вiд однослiвного термiна, термiн-словосполучення СФ бiльш конкретною номiнацiСФю, оскiльки словосполучення це перший ступiнь у конкретизацii лексичних значень слiв [75,87].
Атрибутом у термiнологiчних словосполученнях-синонiмах можуть виступати вiдноснi прикметники: авантюрний роман пригодницький роман, оповите римування кiльцеве римування, вiршовий рядок вiрш, якiснi: стиль новий стиль сучасний, чисте мистецтво мистецтво для мистецтва, кривий ямб хорiямб, i присвiйнi: жiноча рима паракситонна рима, авторський переклад автопереклад, чоловiча рима окситонна рима. У складi термiнологiчних словосполучень якiснi прикметники не виступають у формах ступенiв порiвняння, не вказують безпосередньо на якiсть, а виражають лише загальну, уже сталу, незмiнну ознаку.
Атрибути у термiнологiчних сполуках можуть виражатися складними прикметниками, наприклад: iсторико-культурна школа культурно-iсторична школа, порiвняльно-iсторичний метод компаративiзм тощо.
Окремi простi термiносполуки утворюються за моделлю: iменник у Н.в. + iменник у непрямому вiдмiнку: комедiя масок комедiя дельарте, поезiя в прозi вiрш прозою. РЖнколи стрижневий компонент одного з синонiмiв може бути виражений вiддiСФслiвним iменником: спадкоСФмнiсть у лiтературi традицii у лiтературi. Трапляються випадки творення термiнологiчних словосполучень на основi ускладнених компонентiв у виглядi прикладки: вiрш-пейзаж пейзажна лiрика.
Моделям, в яких залежне слово виражаСФться iменником