Явище синонiмii у лiтературознавчiй термiнологii
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
Вступ
Лiтературознавча термiнологiя починаСФ формуватися з другоi половини XIX ст., але своiм розвитком сягаСФ ще перiоду iснування Давньоi Русi. У витоках творення термiнiв лiтературознавства стояли такi вiдомi постатi, як Ф.Про-копович, РЖ. Величковський, РЖ. Франко, М.Грушевський, РЖ. Качуровський тощо. Сучасне термiнознавство завдячуСФ В.Лесину, О.Пулинцю, Р. Громяку, Ю. Ковалiву та iн., за створення словникiв лiтературознавчих термiнiв.
Змiнювалися часи i епохи, свiтогляд поколiнь збагачував лiтературу новими творами, i водночас збагачувалась лiтературознавча термiносистема, фiксуючи новi поняття та iх наймення.
Розвиток термiнологii невiдСФмний вiд розвитку загальнонародноi мови, що передбачаСФ постiйний процес унормування словесних фондiв, уточнення iх значень i розподiл на активний i пасивний лексичнi запаси.
Рiвень парадигматичних вiдношень передбачаСФ наявнiсть таких найсуттСФвiших ознак системноi органiзацii термiнiв, як термiнологiчна антонiмiя, синонiмiя, родо-видовi вiдношення тощо, зясування яких передбачаСФ зiставний, якiсний i кiлькiсний прийоми аналiзу та належить до найскладнiших i найменш дослiджених аспектiв.
Антонiми в будь-якiй термiнологiчнiй системi творять елементарнi мiкрополя, у межах яких реалiзуються вiдношення протилежностi як однiСФi iз суттСФвих ознак системностi термiнологii, а гiпонiмiчнi парадигми передають родо видовi вiдношення мiж термiнами, звязки частини й цiлого, сумiжностi у просторi або часi.
Синонiмiчнi вiдношення у термiнолексицi визначаються загальноприйнятими критерiями: тотожнiстю або близькiстю основних значень. Попереднi дослiдження цiСФi проблеми (роботи Т.Панько, В.Андрусенко, Т.Винокура, В.Даниленко, П. Журавльовоi, В. Кириловоi, Н.Овчаренко, Б.Михайлишина та iн.) вказують на наявнiсть протирiч у питаннi позитивностi i негативностi цього явища. Позицiя позитивностi мотивуСФться потребою точного вiдображення поняття, вибором з-помiж термiнiв-синонiмiв найбiльш прийнятних моделей, спроможних творити похiднi, якi активно використовуються у наукових текстах рiзного рiвня складностi (К.Авербух, В.Даниленко, Т.Панько та iн.); прагненням уникнути повторiв (Б.Михайлишин). Негативнiсть явища полягаСФ у неповних вiдношеннях мiж значною кiлькiстю термiнiв синонiмiв, що призводить до розладу взаСФмовiдповiдностей з позначуваними поняттями, зайвоi плутанини, що ставляться до термiна (В.Андрусенко, Т.Журавльова, А.Камчатнов); iснуваннi синонiмii в уже сформованiй термiносистемi (майже усi
дослiдники); вузькоспецiальний термiн, виражений невербальними засобами, потребуСФ пояснення словесним дублетом (Б.Михайлишин).
Творення номiнативноi одиницi складний процес вже тому, що вона маСФ пройти певний еволюцiйний розвиток, забезпечити собi стiйкiсть i громадське визнання. Тому й виникнення на цьому етапi розвитку термiнологii (сукупностi термiнiв, що входять у певну термiнологiчну систему) корелятiв СФ закономiрним, змушуСФ до вибору бiльш прийнятних найменувань, вiдшлiфувань вiдпо-вiдно мовним традицiям та введення iх у взаСФмообiговий словесний вжиток.
На рiвнi лексики синонiми (грецьк. synonimia однойменний) слова, що означають назву одного й того ж поняття, спiльнi за основним лексичним значенням, але вiдрiзняються значеннСФвими вiдтiнками або емоцiйно-експресивним забарвленням тощо. У термiнологii синонiми мають деяку специфiку. РЗм не властиве будь-яке рiвневе стилiстичне забарвлення, а тим бiльш експресiя.
Подiбнi прояви СФ однозначно негативними, створюють несприятливi умови для стовiдсотковоi функцiональностi термiна як чiткоi номiнацii поняття, вносять розлад у термiнологiчну систему.
Аналiз особливостей лiтературознавчих термiнiв синонiмiв, iх системноi органiзацii i внутрiшнього взаСФмовiдношення, дозволяСФ зясовувати рiвень вмотивованостi термiноодиниць, ступiнь вiдповiдностi термiна i поняття, на основi чого можна прогнозувати тенденцii подальшого розвитку термiносистеми. У цьому полягаСФ актуальнiсть нашого дослiдження.
Метою роботи СФ виявлення специфiчних ознак лiтературознавчих синонiмiчних рядiв, iх структури, шляхiв виникнення; зясування через результати семного аналiзу синонiмiчних вiдношень у термiносистемi, сферу функцiонування; пошук методiв i прийомiв, форм роботи при спiвставленнi явищ лексичноi i термiнологiчноi синонiмii у шкiльнiй практицi на уроках мови i лiтератури, через мiжпредметнi звязки.
Вiдповiдно до мети роботи визначаються такi основнi завдання:
- Вивчити вплив термiнiв-синонiмiв на закономiрний розвиток науковоi мови.
- Порiвняти словеснi i несловеснi засоби на позначення наукових понять при твореннi термiнiв-дублетiв.
- Проаналiзувати шляхи виникнення i структуру синонимiчних рядiв у лiтературознавчiй термiнологii.
- Встановити синонiмiчнi вiдношення у термiнолексицi, диференцiацiю термiнiв синонiмiв за функцiональними особливостями.
- Зясувати основнi засади термiнологiчноi роботи на уроках украiнськоi мови, украiнськоi та зарубiжноi лiтератур у 511 класах загальноосвiтньоi школи, запропонувати найбiльш прийнятнi форми i методи роботи, види вправування, рекомендувати перелiк бiльш вмотивованих номiнативних одиниць з ряду синонiмiв лiтературознавчоi термiнологii.
Матерiалом для дипломного дослiдження послужили термiнологiчнi синонiмiчнi ряди, зафiксованi у лiтературознавчих словниках.
ОбСФктом аналiзу СФ термiни-синонiми лi?/p>