Явище синонiмii у лiтературознавчiй термiнологii
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ii пiдмет пропонували термiн дiючий пiдмет, а замiсть назви присудок термiни сказуСФме, сказуСФмiсть, вислiв.
У той час для того самого синтаксичного поняття iснувало кiлька варiантiв назв: додаткове (допомогальне) слово (РЖ. Нечуй-Левицький, К.Нiмчинов), додаток (П.Залозний), предмет (О.Курило, О.Синявський), додаток iменниковий (О.Синявський) сучасний термiн додаток; складчасте речення (РЖ. Нечуй-Левицький, К.Нiмчинов), зложене речення (О.Курило), складне речення (О.Синявський) сучасний термiн складне речення.
Зазначимо, що в 3040 рр. XIX ст. над цими термiнами кiлькiсно переважали наймення кальки з росiйськоi мови.
Бiльшiсть термiнологiв, торкаючись етимологiчних аспектiв, розглядають процес поповнення вiтчизняних термiносистем запозиченнями з романо-германських мов через посередництво росiйськоi (XVIII-ХХ ст.). Негативним у цьому СФ i те, що iншомовний термiн нерiдко супроводжувався рядом росiйських вiдповiдникiв. У часи особливоi реакцii вiдносно украiнськоi мови першими часто нехтували, порушуючи тим самим природнiй розвиток науковоi мови.
Заради уникнення у подальшому подiбних впливiв з боку спорiдненоi мови i ефективнiшого унормування термiнологii В.Поздняков пропонуСФ уникати калькування з росiйськоi мови, вiддавати перевагу термiнам, утвореним за допомогою притаманних украiнськiй мовi засобiв словотворення i вiдмовитися вiд термiнiв, утворених за непродуктивними моделями [58,167].
Явище синонiмii у термiнологii може бути породжене ще декiлькома чинниками. Загальновживана лексика, як вiдомо, знаходиться у постiйному еволюцiйному русi, поповнюСФться новими елементами, вiдкладаючи у пасивний запас архаiзми. Подiбний розвиток не минув i термiнологiю.
Так, на позначення робiтника, який розпилюСФ дошки, на противагу давнiшому тертичник у ХХ ст. зявляСФться термiнологiзована лексема пиляр, що мотивуСФться приналежнiстю слова-твiрника до активного лексичного запасу сучасноi лiтературноi мови.
Назва рымаръ, подiбно до муляр (первiсно мураръ) або лицар (вихiдна форма рыцаръ) зазнала дисимiляцii. Ця форма дещо затiняСФ етимологiчну прозорiсть слова, натомiсть додаючи йому милозвучностi. Подiбне нехтування давньоруськими варiантами спричинене також змiнами фонетичними, стилiстичними, семантичними, словотворчими. Це наявнiсть невластивих новiй украiнськiй лiтературнiй мовi суфiксiв (-щик), фонетичнi iсторичнi чергування о-, е- у закритих складах з -i-, перехiд з стилiстично нейтрального до урочистого тощо.
Аналогiю наводимо у лiтературознавчiй термiнологii з номiнативною одиницею повiсть. У киСФворуськiй лiтературi повiстю називали будь яку обСФктивну розповiдь про життСФвi та iсторичнi подii, вона була близькою до лiтопису (Повiсть минулих лiт), апокрифiв (Повiсть про Варлаама i Йоасафа).
Сьогоднi повiсть це епiчний твiр (рiдше вiршований), який характеризуСФться однолiнiйним сюжетом, а за широтою охоплення життСФвих явищ i глибиною iх розкриття займаСФ промiжне мiiе мiж романом та оповiданням.
Деякi термiни давньоруського творення на сучасному етапi змiнили слова локального вжитку, тобто нерiдко джерелом поповнення СФ дiалектнi лексеми. РЖнодi, навпаки, дiалектизм з часом поступаСФться запозиченiй термiнологiзованiй або загальновживанiй лексичнiй одиницi, пор.: рядца будовникъ будiвник.
Також давнiшi термiни зазнали змiни через асимiлятивнi процеси: розписка [росписка], у складах: мрамор мармур, протетичнi в-, г : вугляр та iн. Юридична термiнологiя ХРЖ ХРЖРЖ ст. фiксуСФ термiн наhзд, невживаний на сьогоднi, що маСФ омонiмiчну лексему у групi жаргонiзмiв i функцiонуСФ як одиниця молодiжного сленгу.
Серед багатьох синонiмiв помiчаСФмо загальновживанi слова, що термiнологiзувалися, внаслiдок чого отримали термiнологiчне значення, яке розвилося на базi головного слова. Таке розширення значення загальновживаного слова вважаСФться продуктивним способом поповнення спецiальних назв [59, 125126].
Лексичне значення загальновживаного слова або збiгаСФться з новим термiнологiчним значенням, або спецiалiзуСФться внаслiдок рiзних видiв перенесення основного значення, тобто вiдбуваСФться так звана вторинна номiнацiя, наприклад: регрес напрямок розвитку вiд вищого до нижчого, рух назад, занепад, деградацiя (загальнолiтературне слово) i регрес вимога повернути сплачену суму, яка предявляСФ одна особа iншiй (соцiально-економiчний термiн).
Рiзнi верстви населення серед синонiмiв обирають той варiант, який найбiльш вiдповiдаСФ iхньому рiвню освiченостi, зрозумiлiший для вживання: трьох синонiмiчних найменувань гасло, девiз, лозунг перший i третiй частiше можна почути з вуст старшого поколiння, девiз вживаСФ переважно молодь.
Деякi, здавалося б узвичаСФнi термiни, вимагають певноi корекцii, що повязано передусiм з сповiданням традицiйних норм, специфiчних для словянських мов. Так, у сучаснiй сакральнiй термiнологii зустрiчаСФмо варiацiю патрiярх, що паралельно iснуСФ з термiнолексемою патрiарх, подiбно анатема анафема. Цей випадок розглядаСФмо як спробу наближення запозиченоi лексеми до орфоепiчноi та орфографiчноi моделi, традицiйноi для iсторичних основ давньоруськоi мови (невластива лексема з початковим а (арх) усуваСФться через йотацiю цього голосного, непритаманнiсть приголосного фрикативного [ф] компенсуСФть