Явище синонiмii у лiтературознавчiй термiнологii
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ературознавчоi термiносистеми.
Наукова новизна дослiдження полягаСФ у спробах комплексноi характеристики специфiчних синонiмiчних утворень лiтературознавчоi термiнологii, що даСФ змогу аргументувати вибiр з-помiж корелятiв бiльш доцiльного i вмотивованого.
При виконаннi роботи використовувалися загальнонауковi методи дослiдження: якiсний i кiлькiсний аналiзи, зiставлення, спостереження.
Методологiчну основу дипломноi роботи становить розгляд мови як системи, що постiйно розвиваСФться та удосконалюСФться, розумiння звязку мови i мислення.
Метою i завданнями роботи зумовлена ii структура. Дипломне дослiдження складаСФться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури, списку використаних джерел та додаткiв.
Апробацiя дослiдження вiдбулася у 2000р. на науково-теоретичнiй конференцii на фiлологiчному факультетi Словянського державного педагогiчного iнституту.
1. Термiни-синонiми як чинник закономiрного розвитку науковоi мови
1.1 Природа явища термiнологiчноi синонiмii та ii взаСФмодiя iз загальновживаною лексикою
Постiйне перебування термiнологii в полi зору дослiдникiв зумовлюСФ досить ретельне вивчення динамiчних процесiв у сучасних термiносистемах. Проте розвязання проблем, що торкаються окремих термiносистем, неможливе без зясування комплексу загальнотеоретичних понять щодо явища термiнологiчноi синонiмii.
У сучасному термiнознавствi iснують рiзнi погляди на проблему iснування термiнiв-синонiмiв, але жоден з них не заперечуСФ небажанiсть згаданого явища i його шкоду. Проте синонiми у науковiй мовi вiдiграють важливу роль, впливаючи на закономiрний розвиток термiносистеми.
На вiдмiну вiд полiсемii та омонiмii, синонiмii у термiнологii властиве вужче функцiонування лише в тому планi, що омонiмiчнi та багатозначнi термiноодиницi спiвiснують у рiзних термiносистемах, що маловiрогiдне для синонiмii.
Процес формування украiнськоi термiнологii вимагаСФ якомога точнiшоi передачi понять. Результати дослiджень у цiй галузi свiдчать, що украiнськi термiносистеми у своСФму складi мають значну кiлькiсть термiнiв-запозичень.
Переважна бiльшiсть запозичень-iновацiй виправдана потребою номiнацii нових соцiально-полiтичних реалiй, понять, вiдповiдаючи системi украiнськоi мови, впевнено закрiпилася в ii узусi, дiстала вiдображення в словниках останнiх рокiв , стверджуСФ О.Стишов [67,35].
Введення запозиченого слова на змiну украiномовному термiну призводить до збiднення нацiональноi термiнологii, переобтяження ii iншомовними компонентами, проте, якщо термiн СФ мiжнародним i входить у термiносистему разом з поняттям, то надання переваги термiнам iншомовного походження СФ виправданим. Безперечна авторитетнiсть запозичень полягаСФ у чiткому спiввiдношеннi термiна i поняття мови-творця.
Мiж рiзними мовами СФ певнi розбiжностi на фонетичному, морфемному, морфологiчному, синтаксичному та iнших рiвнях, тому часто термiносистема-запозичник не дуже впевнено приймаСФ первинний варiант, а намагаСФться знайти ряд вiдповiдникiв. Вiдiбрати найбiльш точний термiн, який би вiдповiдав тому чи iншому поняттю, не так просто, а вилучення одного з синонiмiчних термiнiв тiСФi чи iншоi термiносистеми призведе до порушення закономiрного розвитку науковоi мови.
Деякi автори дослiджень цього явища схильнi вважати, що наявнiсть чи вiдсутнiсть синонiмiв у термiнолексицi свiдчить про рiвень розвитку певноi термiносистеми, адже новi пiдходи i пошуки чинникiв бiльш вдалого вираження понять СФ важливими факторами цього розвитку.
Нерiдко з процесом запозичення термiна, попри небажанiсть цього явища, в украiнську термiнологiю проникають його варiанти на морфемному рiвнi (наприклад: канцона кансона). У такiй ситуацii перевага вiддаСФться тому варiанту, який бiльш прийнятний для норм сучасноi украiнськоi лiтературноi мови.
Серед запозичень можна видiлити двi групи:
- термiни, якi вже засвоiлись украiнськими термiносистемами;
- номiнативнi одиницi, якi ще не стали у сучаснiй украiнськiй термiнологiчнiй мовi нормативними i мають рiзну природу, особливостi функцiонування й перспективи подальшого закрiплення у структурi нацiональноi мови.
До другого рiзновиду запозичень входять чужомовнi слова, якi мають перспективу освоiтися, бо позначають новi реалii, яким властивий iнтернацiональний або СФвропейський характер, та мовнi одиницi, що мають дуже мало шансiв стати нормативними, оскiльки не вiдповiдають словотворчим i лексичним особливостям украiнськоi мови, мають у нiй бiльш вдалi синонiми-вiдповiдники, а тому вживання iх невмотивоване.
РЖншомовний термiн, як правило, сприймаСФться вiтчизняною термiнологiСФю у видозмiненiй формi, вiдповiдно до специфiчних особливостей лiтературних норм. Процес засвоСФння може тривати немалий промiжок часу.
Проблемного характеру набуваСФ питання вибору мiж термiном-запозиченням i термiном-неологiзмом автохтонного походження (О.Медведь, В.Чапленко). Пор. пару слiв: автомат саморух.
Поборники неологiзацii термiносистем наприкiнцi XIX на початку ХХ ст. обстоювали такi вимоги до термiнiв, як прозорiсть семантики, однозначнiсть, творення на ТСрунтi рiдноi мови. У звязку з цим робилися спроби вiдмовитися вiд багатьох скалькованих термiнiв. Так, РЖ. Нечуй-Левицький, П.Залоз-ний у книзi Граматична термiнологiя (1917р.) замiсть номiнац